Облік власного капіталу та забезпечення зобов’язань.

Джерелами формування активів підприємства є власні засоби (власний капітал), позичені кошти (позичений капітал).

Гарантією захищеності прав власників підприємства виступає власний капітал, зокрема, зареєстрована його частина - статутний капітал. У Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 2 "Баланс" власний капітал визначається як частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань. У зв'язку з таким визначенням власного капіталу можна стверджувати, що в момент створення підприємства його власний (стартовий) капітал втілюється в активах, інвестованих

засновниками і оцінюється за вартістю майна підприємства. Тому на стартовому етапі основна облікова модель набуває вигляду А=К. Саме так трактується початковий статутний капітал П(С)Б02 "Баланс", у пункті 3 7 якого записано, що статутний капітал - зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства.

Згідно з Указом Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки" всі колективні сільськогосподарські підприємства повинні бути реформовані на засадах приватної власності на землю та майно і створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб'єктів господарювання.

Більшість реформованих сільськогосподарських підприємств стали правонаступниками колишніх колективних сільськогосподарських підприємств. Тому разом з активами реформовані підприємства успадкували собі всі зобов'язання перед юридичними та фізичними особами. Саме тому стартові умови у них відповідають іншій моделі визначення капіталу. зобов'язання мають вищий пріоритет порівняно з вимогами власників стосовно всіх активів, а тому в реформованих сільськогосподарських підприємствах навіть в стартовий період їх роботи власний капітал підприємства визначається як різниця між вартістю його майна і зобов'язаннями:

де: К- капітал; А - активи; 3 - зобов'язання.

Водночас власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності будь-якого підприємства, один з найістотніших і найважливіших показників, оскільки виконує функції визначення:

1) частки приватного підприємця або кожного партнера товариства в активах підприємства;

2) ступеня впливу на діяльність підприємства;

3) ступеня впливу на розподіл прибутку або збитків;

4) ступеня фінансування ризикових інвестицій;

5) частки при розподілі майна в результаті ліквідації підприємства. Джерелами утворення власного капіталу є:

Одже, складовими власного капіталу є:

- внески власників підприємства у вигляді грошових коштів та інших активів;

- накопичення сум нерозподіленого прибутку (реінвестування прибутку в капітал), що залишається на підприємстві;

- конвертування зобов'язань;

- дооцінка необоротних активів;

- одержання активів у формі дарчого капіталу.

За рівнем відповідальності власний капітал поділяється на:

- статутний капітал;

- пайовий капітал;

- додатковий капітал;

- резервний капітал;

- нерозподілений прибуток (непокритий збиток);

- неоплачений капітал;

- вилучений капітал.

Крім різновидів власного капіталу (статутного, пайового, додаткового, резервного, вилученого, неоплаченого, а також нерозподілених прибутків) на формування активів впливає наявність джерел забезпечення майбутніх витрат і платежів (цільових надходжень, забезпечення майбутніх витрат і платежів, страхових резервів). За своєю функцією джерела забезпечення майбутніх витрат і платежів тотожні функціям власного капіталу.

Характеристику складових власного капіталу і забезпечень майбутніх витрат і платежів наведено нижче.

Дата добавления: 2015-07-14