Характер грошових вимог.

Перша редакція Закону дозволяла ініціювати справу про банкрутство з будь-яких майнових вимог. До них включалися штрафні санкції, збитки, грошові зобов’язання. Це явище було негативним, оскільки траплялися випадки, коли податкова служба після чергової перевірки приймала рішення про застосування фінансових санкцій і відразу, через місяць, ініціювала процедуру банкрутства. Підприємства, не встигаючи оскаржити рішення, вже визнавалися банкрутами.

Чинний Закон основою неплатоспроможності визнає грошове зобов’язання, що включає обов’язок боржника перед кредиторами сплатити грошову суму: - за цивільно-правовими підставами; - з виплати заробітної плати; - податкового боргу та боргу перед фондами соціального страхування.

Грошове зобов’язання – це об’єкт, підстава правового регулювання відносин неспроможності, це зобов’язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до господарсько-правового або цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Відповідно до останніх змін ЗУ «Про відновлення…» дає таке визначення грошового зобов’язання: це зобов’язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов’язань відносяться також зобов’язання щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов’язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов’язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов’язань боржника, в тому числі зобов’язань щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов’язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров’ю громадян, зобов’язання з виплати авторської винагороди, зобов’язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов’язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов’язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом;

Податкове зобов’язання – це сума коштів, яку платник податків має сплатити до відповідного бюджету як податок або збір з підстав, у порядку та строки, визначені податковим законодавством (п.14.1.156 Податк. Кодексу України). У процедурі банкрутства податкове зобов’язання виступає у вигляді податкового боргу (недоїмки), тобто неоплаченого у встановлений строк податкового зобов’язання, погодженого з платником податків або встановленого судом.

До складу грошових зобов’язань боржника не входить неустойка (штраф, пеня), визначена на дату подання заяви до господарського суду. Неустойка не включається, а враховується в реєстрі вимог кредиторів і підлягає сплаті лише після закінчення справи про банкрутство. Виключення складає повна ліквідація боржника за спрощеною процедурою банкрутства (ст. 52 Закону), де неустойка буде в шостій черзі.

Що стосується збитків, 3 % річних, індексу інфляції, передбачених ст. 623, 625 ЦК України, відсотків за прострочення платежу за векселем та інших санкцій за порушення грошових зобов’язань, крім неустойки, то для таких зобов’язань Закон не встановив жодних обмежень, хоча в період дії мораторію вони не застосовуються.

До складу грошових зобов’язань боржника не зараховується також: - зобов’язання перед засновниками (учасниками) боржника – юридичної особи, що виникли з такої участі; - зобов’язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю чи здоров’ю громадян; - зобов’язання з виплати авторської винагороди. Однак ці зобов’язання погашаються упродовж процедури банкрутства без будь-яких обмежень.

При ініціюванні справи про банкрутство кредитор повинен визначити розмір грошових вимог без врахування вказаних в Законі зобов'язань. В той самий час, Закон зобов'язує кредитора в заяві про порушення справи про банкрутство вказувати окремо від основного боргу неустойку.

Дата добавления: 2015-07-14