Розділ 1 Теоретичний аналіз проблеми соціально-психологічного розвитку дітей з обмеженими функціональними можливостями

ЗМІСТ

ВСТУП.……………………………………………………………………… 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ СОЦІАЛЬНО -ПСИХОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ З ПСИХОФІЗИЧНИМИ ВАДАМИ

Сучасний стан дитячої інвалідності в Україні ………………………. 6

Організація соціально-реабілітаційної роботи з дітьми з психофізичними вадами за кордоном………………………………………. 11

ВИСНОВОК ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ…………………………………. 27

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ДІТЕЙ ІЗ ВАДАМИ ПСИХОФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ

Психологічна і соціальна характеристики дітей із вадами психофізичного розвитку…………………………………………………… 28

Аналіз законодавчої бази реабілітаційної роботи з даною категорією дітей, та матеріальне забезпечення дітей інвалідів в Україні….……… 34

Роль ігротерапії в соціальній реабілітації дітей з вадами психофізичного розвитку…………………………………………………… 47

Висновки до 2 розділу ……………………………………………………….. 54

РОЗДІЛ 3. ПРОГРАМА СОЦІАЛЬНО – ПСИХОЛОГІЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ДІТЕЙ З ОБМЕЖЕНИМИ ПСИХОФІЗИЧНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ

Методи соціальної реабілітації дітей з обмеженими психофізичними можливостями…………………………………………………………………. 55

Порівняння труднощів у соціальній роботі з дітьми з вадами психофізичного розвитку ……………………….…………………………. 61

ВИСНОВКИ ДО 3 РОЗДІЛУ ………………………………………………. 62

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………… 63

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………. 65

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність дослідження. Одним із найважливіших чинників прогресивного розвитку суспільства є гуманне, милосердне та дбайливе ставлення до дітей і молоді, які позбавлені можливості вести повноцінне життя внаслідок вад фізичного та психічного розвитку. Діти-інваліди, перебуваючи в умовах інтернатного закладу або на вихованні в сім`ї, позбавлені можливості вести повноцінний спосіб життя, виявляються непідготовленими до нього у відкритому середовищі. Воно не відповідає їхнім потребам, має бар`єри у спілкуванні.

На кожному етапі свого розвитку, у різні історичні часи людство з підвищеною увагою ставилося до підростаючого покоління. Саме в дітях воно вбачало можливість вирішення багатьох проблем, з тривогою і надією вдивлялось у захоплені дитячі очі, сподіваючись побачити в них своє продовження, здійснення надій, почути відповіді на запитання, побачити нинішні покоління та власне майбутнє. Соціальні та економічні зміни, що відбуваються в Україні, призвели до різкого зниження життєв ого рівня більшості населення, що, у першу чергу, негативно позначилося на дітях: їх нестійка психіка, відсутність сталих понять та уявлень, фізична не сформованість робить цю категорію особливо вразливою до різних негативний вплив соціуму.

Сьогодні наша держава шукає шляхи побудови нової моделі суспільних відносин, новітні форми і методи виховання підростаючого покоління. Ці пошуки, звісно, не могли не торкнутися долі дітей із вадами психофізичного розвитку - найбільш вразливого і соціально незахищеного прошарку нашого суспільства. Завдання ускладнюється тим, що пошук нових, сучасних шляхів доводиться здійснювати на тлі застарілих стереотипів.

Соціальна сфера вбачає захист і охорону дитинство одним із головних стратегічних напрямків подальшої стабілізації та розвитку суспільства, збереження та покращання генофонду нації, напрямку, який забезпечить майбутнє нашої держави.

Особливо актуальним це питання постає у зв'язку з різким зменшенням народжуваності в Україні, зростанням дитячої інвалідності. Чисельність неповсноправних дітей в Україні, як і в усьому світі та країнах ближнього зарубіжжя, із кожним роком зростає. За даними ООН, кожна четверта сім`я у світі стикається з проблемами інвалідності, загальна кількість людей з обмеженими функціональними можливостями на планеті становить 600 млн. осіб, і понад чверть з них - діти (зокрема в Україні налічується понад 160 тис. дітей-інвалідів до 16 років).

Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить, що проблемами дітей-інвалідів займалося багато науковців, зокрема Л.С. Вавіна, Т.А. Власова, М.С. Певзнер, Л.І. Плаксіна, К.С. Лебединська, Л.І. Солнцева, Т.Г. Єгорова, Т.Д. Ілляшенко та інші [33].

Питання про створення державної системи громадської допомоги дітям з вадами психофізичного розвитку, їхнє навчання, виховання і лікування у спеціальних закладах, глибоке вивчення порушувалися такими видатними закордонними вченими як В. Ветуховим, О. Володимирським, М. Котельниковим, П. Мельниковим, І. Сікорським, І. Соколянським, О. Шербиною та іншими [10, 2-10].

Вагомий внесок у питання навчання й виховання різних категорій дітей

з особливостями психофізичного розвитку зробили такі вчені як

І. Василенко, А. Винокур, О. Ганджій, А. Гольдберг, П. Гуслистий,

І. Дьоміна, І. Єременко, В. Любченко, П. Мельник, Н. Правдіна Н. Романенко Н. Стадненко, Р. Фрідленд та інші [10, 2-10].

Оригінальні наукові розвідки з питань навчання дітей з особливими

потребами знайшли відображення у збірниках наукових праць В. Бондаря та

І. Беха [10, 2-10].

Мета дослідження – Визначити досвід соціальної реабілітації дітей- інвалідів з психофізичними вадами в Європейських країнах.

Завдання дослідження:

1. Визначити специфіку соціальної реабілітації дітей з психофізичними вадами в умовах дошкільних навчально-виховних закладів та загальноосвітніх шкіл в Європейських країнах.

2.Вивчити сучасний стан дитячої інвалідності в Україні.

3. Визначити психологічні та соціальні характеристики дітей із вадами психофізичного розвитку.

4. Розкрити методики соціальної реабілітації дітей із вадами психофізичного розвитку такі як: арттерапія, дельфінотерапія, іпотерапія, нейрон - розвивальна терапія, Монтессорі-терапія.

Об`єкт дослідження - діти з психофізичними вадами.

Предмет дослідження - соціальна реабілітація дітей з психофізичними вадами в Європейських кпаїнах.

Методи дослідження - емпіричні (порівняння, спостереження), біографічний метод вивчаючи інформацію про історію життя дітей з психофізичними вадами способом анкетування та тестів.

Практичне значення – у своєму дослідженні я проводила тренінг з батьками у яких діти - інваліди з психофізичними вадами, для того щоб батьки почували себе наполегливими, сильними, впевненими в собі, Томущо в таких батьків знижене сприйняття інших, себе, емоційний дискомфорт, застосування неефективних стратегій подолання кризової ситуації та заниженою самооцінкою. Як відомо, це свідчить про те, що в соціумі вони займають пасивну (невпевнену) позицію. Не вміючи вирішувати конфлікти, вони намагаються уникати їх, не вміють відстоювати свої права, які, в деяких випадкам, їм взагалі не відомі. (додаток Б).

Теоретичне значення - у своєму дослідженні я визначила та проаналізувала психологічні та соціальні особливості дітей з психофізичними вадами, та розкрила їх соціальну реабілітацію в Європейських країнах.

РРобота складається з 64 сторінок, 3 розділів, 2- х таблиць та 2-х додатків.

Розділ 1 Теоретичний аналіз проблеми соціально-психологічного розвитку дітей з обмеженими функціональними можливостями

Дата добавления: 2015-07-11