Теоретичні і методичні положення

Персонал підприємства і продуктивність праці

Персонал підприємства являє собою сукупність постійних працівників, що отримали необхідну професійну підготовку та мають досвід практичної діяльності.

Виділяють:

– промислово-виробничий персонал (ПВП);

– непромисловий персонал (НПП);

У відповідності з характером виконуваних функцій, персонал підприємства поділяється на 4 категорії (керівники, спеціалісти, службовці, робітники).

Важливим напрямком класифікації персоналу є розподіл персоналу за професіями, спеціальностями (фахом), кваліфікацією.

Професія – вид трудової діяльності, який потребує відповідного комплексу спеціальних знань та практичних навичок.

Спеціальність (фах) – вузький різновид трудової діяльності в межах професії.

Кваліфікація – сукупність спеціальних знань та практичних навичок для виконання робіт різного ступеня складності.

Управління трудовими ресурсами, забезпечення їх ефективного використання викликає необхідність формування системи оцінки трудового персоналу підприємства. Розрізняють:

– явочну (наявність на робочому місці);

– облікову (всі постійні, тимчасові та сезонні працюючі, які прийняті на роботу на строк від одного і більше днів, ті, що в списку);

– середньооблікову чисельність (середньоспискову).

Явочна чисельність гірників очисного вибою (ГОВ) визначається за формулою:

, чол

де Q_доб. – добове навантаження на очисний вибій;

К_в.н. - коефіцієнт виконання норми виробітку;

Н_в –змінна норма виробітку гірника.

Спискова чисельність гірників очисного вибою (ГОВ):

, чол

де К_яо - коефіцієнт переводу явочної чисельності в облікову, якийвизначається за формулою:

де Т_к- календарна кількість днів у році;

t_в- число вихідних днів у році;

t_св-кількість святкових днів у році;

t_від-тривалість відпустки.

Спискова чисельність шахти:

, чол

Де n_виб – кількість очисних вибоїв на шахті.

Динаміка чисельності працюючих характеризується такими показниками:

а) коефіцієнтом прийому (обороту робочої сили по прийому):

де Ч_пр -чисельність прийнятих на роботу за відповідний період, чол.;

Ч_с.обл. - середньообліковий штат робітників шахти за поточний рік, чол.

б) коефіцієнтом вибуття (обороту робочої сили по звільненню):

де Ч_виб. - загальна чисельність звільнених за відповідний період з будь – яких причин, чол.;

в) коефіцієнтом плинності:

де Ч_плин. - чисельність звільнених за власним бажанням за порушення дисципліни або з інших причин, не пов’язаних з виробничими причин, чол.;

Використання робочого часу характеризують:

а) коефіцієнтом використання максимально можливого фонду робочого часу:

де Т_ф - фактично відпрацьовано за рік гірниками, дн;

Т_м.в.ф. - максимально можливий фонд робочого часу, дн.

б) коефіцієнтом використання нормативної тривалості робочого дня:

де t_ф - фактично відпрацьовані за зміну,год;

t_н – нормативна тривалість зміни, 6 год.

в) загальний (інтегральний) коефіцієнт використання робочого часу:

Продуктивність праці – це показник, що характеризує її ефективність і показує здатність працівників випускати певну кількість продукції за одиницю часу (годину, зміну, добу, місяць, квартал, рік).

Рівень продуктивності праці характеризується показником виробітку, який показує кількість продукції, що вироблена за одиницю часу.

У гірничій промисловості обчислюється змінна (на вихід) і місячна продуктивність праці.

Вони визначаються таким чином:

, т/люд∙міс

де n_дн- кількість днів фактично відпрацьованих гірниками.

, т/люд∙зм

, т/люд∙міс

де Ч_ПВП – чисельність промислово-виробничого персоналу;

n_виб- кількість очисних вибоїв.

, т/люд∙зм

, т/люд∙міс

де К_сп- коефіцієнт спискового складу

, чол

Оберненим до виробітку є показник трудомісткості. Цей показник визначається за формулою:

,

, люд∙зм/1000т

На продуктивність праці впливають численні фактори. Приведемо методику розрахунку по деяким з них.

Обчислення економії робочої сили під впливом техніко – економічних факторів:

- підвищення технічного рівня виробництва (механізація і автоматизація виробництва, застосування прогресивних технологій, модернізація обладнання, використання економічних видів сировини).

Економія робочої сили під впливом цього фактора (Е_техн.р.) обчислюється:

де t_1, t₂ – трудомісткість виготовлення одиниці продукції відповідно до і після впровадження технічного заходу, н.– год.;

, н-год

N_пл - плановий обсяг випуску продукції, натур. один.;

Ф_д - дійсний річний фонд робочого часу одного працівника в плановому році;

, год

К_в.н. =1 - коефіцієнт виконання норм;

К_ч - коефіцієнт часу, який визначається шляхом ділення кількості місяців дії заходу в плановому році на 12, (9/12).

- економія чисельності робочих – відрядників за рахунок покращення організації праці, в результаті чого зменшується кількість простоїв і невиходів:

де П₁, П₀ – відсоток втрат робочого часу через простої і невиходи у плановому і звітному періодах, %;

К_зм - питома вага змінного складу робочих в промислово-виробничому персоналі шахти в наступному році.

- відносне зменшення чисельності працівників при збільшенні обсягу виробництва (Е_{обс.вир.} ) визначається за формулою:

де Ч_{б.ум.-пост.} – базова чисельність умовно–постійного персоналу, грн.;

∆Q - приріст видобутку вугілля по шахті, %;

∆Ч_{ум.-пост.} – приріст чисельності умовно-постійного штату працюючих по шахті, %.

Загальна економія працюючих по шахті:

, чол

Визначення вихідної чисельності промислово – виробничого персоналу в плановому періоді (Ч_вих):

, чол

де К_о – темпи росту видобутку вугілля в плановому періоді, %.

Розрахунок приросту продуктивності праці (∆П_п) в плановому періоді:

Дата добавления: 2015-07-11