Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Заголовки внутри HTML-документа

Читайте также:
  1. D) шаровидные пузырьки, ограниченные мембраной, содержащие гидролитические ферменты, обеспечивает внутриклеточное пищеварение, защитные реакции клетки.
  2. D) шаровидные пузырьки, ограниченные мембраной, содержащие гидролитические ферменты, обеспечивает внутриклеточное пищеварение,защитные реакции клетки.
  3. А ГУСЯ-ТО ВНУТРИ И НЕ БЫЛО!
  4. Алгоритм выполнения внутривенного капельного введения лекарственного средства
  5. Алгоритм выполнения внутривенного струйного введения лекарственного средства
  6. Алгоритм установки интервалов внутри и после абзаца
  7. Больше внутри, чем снаружи

Наряду с названием всего документа, на Web-странице могут использоваться заголовки для отдельных частей документа. Эти заголовки могут иметь шесть различных уровней (размеров) и представляют собой фрагменты текста, которые выделяются на экране при отображении страницы браузером.

Для разметки заголовков используются теги <HI>, <H2>, <H3>, <H4>, <H5> и <H6>. Эти теги требуют соответствующего закрывающего тэга. Заголовок с номером 1 является самым крупным (заголовок верхнего уровня), а с номером 6 — самым мелким. Теги заголовка являются элементами уровня блока, поэтому с помощью них нельзя размечать отдельные слова текста для увеличения их размера. При использовании тегов заголовков осуществляется вставка пустой строки до и после заголовка, поэтому тегов абзаца или перевода строки здесь не требуется.

Тэги заголовков могут задаваться с параметром горизонтального выравнивания ALIGN. Возможные значения параметра совпадают с параметрами выравнивания тега абзаца <P> (см. табл. 1.4).

Пример использования заголовков разного уровня с различным выравниванием (рис. 1.9):

<HTML>

<HEAD>

<TITLE>Приклади заголовків</TITLE>

</HEAD>

<BODY>

<H1>Заголовок розміру 1</H1>

<H2>Заголовок розміру 2</H2>

<H3 ALIGN=CENTER>Заголовок розміру 3</H3>

<H4 ALIGN=RIGHT> Заголовок розміру 4</H4>

<H5>Заголовок розміру 5</H5>

<H6> Заголовок розміру 6</H6>

Основний текст документа

</BODY>

</HTML>

Мал. 1.8. Тег <BR> можна використовувати для примусового переведення рядка

3.3 Горизонтальні лінії

Іншим методом поділу на частини є проведення горизонтальних ліній. Вони візуально підкреслюють завершеність тій чи іншій області сторінки. Зараз часто використовують рельєфну, вдавленную лінію, щоб позначити "об'ємність" документа.

Тег <HR> дозволяє провести рельєфну горизонтальну лінію у вікні більшості програм перегляду. Цей тег не є контейнером, тому не вимагає закриваючого тега. До і після лінії автоматично вставляється порожній рядок. Параметри тега <HR> представлені в табл. 1.5.

Таблиця 1.5. Параметри тега <HR>

Параметр тега <HR> Призначення
ALIGN Вирівнює по краю або центру; має значення LEFT, CENTER, RIGHT
WIDTH Встановлює довжину лінії в пікселях або відсотках від ширини вікна браузера
SIZE Встановлює товщину лінії в пікселях Скасовує рельєфність лінії
NOSHADE Вказує колір лінії.
COLOR Використовується формат RGB або стандартне ім'я

Приклад:

<HR ALIGN=CENTER " WIDTH=50% NOSHADE>

У цьому прикладі задається горизонтальна лінія, яка займає половину ширини вікна перегляду і розташовується посередині вікна. Зауважимо, що параметри вирівнювання мають сенс тільки тоді, коли лінія займає не всю ширину вікна.

Примітка

Браузер Netscape не дозволяє використовувати параметр COLOR тега <HR>.

Використання попередньо відформатованого тексту.



Як видно з наведених вище розділах, для розбиття тексту по абзацах і забезпечення примусового переведення рядка слід користуватися спеціальними тегами. Однак бувають випадки, коли в HTML-документ необхідно вставити текст, який вже має форматування, виконане традиційним способом за допомогою символів переведення рядка, необхідної кількості пробіли, символи табуляції і т. д. Для вирішення таких завдань передбачений спеціальний тег-контейнер <PRE>, що визначає попередньо відформатований (преформатированный) текст.

Текст, розмічений тегом <PRE>, буде відображатися в такому вигляді, як він виглядає в звичайному текстовому редакторі. Для відображення завжди буде використовуватися моноширинний шрифт. При цьому ви зможете більшою мірою контролювати виведення документа програмою перегляду, правда, за рахунок деякої втрати гнучкості.

Одним з варіантів використання цього тега є таблиці, побудовані без застосування спеціальних тегів розмітки таблиць. Іншим важливим
застосуванням є вивід на екран великих блоків коду (Java, C++ тощо), що не дозволяє браузеру переформатувати їх.

Загрузка...

Текст всередині контейнера <PRE> може містити елементи форматування рівня тексту, крім наступних: <IMG>, <OBJECT>, <APPLET>, <BIG>, <SMALL>, <SUB>, <SUP>, <FONT>, <ДОБКІН>. Неприпустимо всередині преформатированного тексту задавати елементи форматування рівня блоку, наприклад, теги заголовків. Тег абзацу за логікою речей також не повинен зустрічатися всередині преформатированного тексту, однак якщо зустрічається, то буде реалізовувати перехід на новий рядок (без освіти порожній).

Примітка

Тег <PRE> має необов'язковий параметр WIDTH, призначення якого — вказувати браузеру максимальну довжину рядка преформатированного тексту. В залежності від цього значення браузер міг би підібрати потрібний шрифт і/або відступ для оптимального відображення преформатированного тексту. Як значення за замовчуванням пропонувалося використовувати 80. Іншими рекомендованими значеннями є 40 і 132. Зауважимо, що читачам, які мають значний досвід роботи з засобами обчислювальної техніки, ці числа говорять про багато що. На ділі ж сучасні браузери ігнорують значення параметра WIDTH.

Існують ще декілька тегів, вирішальних близьку за змістом завдання. До них відносяться теги <ХМР>, <PLAINTEXT> і <LISTING>. Всі три згаданих тега в специфікації HTML 4.0 відзначені як застарілі. Це означає, що в майбутніх версіях браузерів припинять їх підтримку. Замість цих тегів рекомендується використовувати тег <PRE>.

Тег<DIV>

Тег-контейнер <DIV> є елементом рівня блоку, службовцям для виділення фрагмента документа. Метою цього виділення є управління параметрами даного фрагмента, яке зазвичай виконується з допомогою призначення стилів. Наведемо приклад:

<DIV STYLE="color: green">

(Фрагмент документа)

</DIV>

У цьому прикладі фрагмент HTML-документа обрамляється тегами <DIV> </DIV> завдання для деяких його властивостей. В даному випадку всі текстові елементи виділеного фрагмента будуть відображатися зеленим (green) кольором. Аналогом тега <DIV> рівня тексту є елемент <SPAN>.

Зауважимо, що безпосереднє призначення стильових властивостей окремого фрагмента так, як це зроблено в прикладі, використовувати не бажано в відповідності з концепцією поділу структури документа і його представлення. Слід використовувати таблиці стилів, мова про яких піде у другій частині книги.

Тег <CENTER>

Тег-контейнер <CENTER> призначений для горизонтального вирівнювання всіх елементів посередині вікна браузера. Він має рівень блоку і його корисно використовувати для центрування таких елементів, як, наприклад, таблиць, так як вони не можуть бути центровані призначенням

ALIGN=CENTER тега <TABLE>.

По суті тег <CENTER> є короткою формою наступної запису: <DIV ALIGN=CENTER>. Подальше використання тега <CENTER> з причин, зазначених у попередньому розділі, також небажано.

Включення коментарів в документ

У HTML-документ можна включати коментарі, які не будуть видні читачеві. Вони можуть складатися з довільної кількості рядків і повинні починатися тегом <!-- і закінчуватися тегом -->. Все, що міститься всередині цих тегів, при перегляді сторінки не буде відображатися на екрані.

Коментарі зазвичай використовуються авторами документа для нотаток, призначених тільки для власного використання. Зауважимо, що текст коментарів не відображається на екрані браузера, однак передається разом з документом і цілком може бути переглянутий читачами. Більшість браузерів надають можливість перегляду вихідного коду документа. Тому не слід включати в коментарі інформацію, не призначену для чужих очей. Це зауваження може виявитися важливим для розробників-програмістів, які звикли писати коментарі у своїх програмах. Справа в тому, що коментарі в програмах, написаних на більшості мов програмування, не потрапляють в результуючий код програми, що отримується в результаті її компіляції. Вихідні ж коди програм зазвичай зберігаються тільки у авторів. Для мови ж HTML немає поняття компіляції.

Коментарі в HTML застосовуються також для того, щоб "сховати" від браузера скрипти в разі, якщо він не в змозі розпізнати їх. Це питання висвітлюється в другій частині книги.

Існує ще один тег-контейнер для запису коментарів — <COMMENT>. Цей тег використовується рідко, оскільки підтримується тільки браузером Microsoft Internet Explorer.

Тег <BLOCKQUOTE>

Бувають випадки, коли в текст HTML-документа необхідно включити якусь довгу цитату. Для виділення цитат з тексту існує тег <BLOCKQUOTE>. Він є контейнером і може містити будь-які теги форматування.

На відміну від тега <Q>, призначеного для виділення коротких цитат у рядку тексту, <BLOCKQUOTE> є тегом рівня блоку. Текст, розмічений даними тегом, при відображенні відділяється від основного тексту порожніми рядками і, як правило, виводиться з невеликим відступом вправо.

Приклад відображення довгої цитати наведено на рис. 1.10.

Примітка

Іноді корисно знати не тільки призначення тега, але і принципи його реалізації браузерами. Так, по суті єдина дія, яку виконують браузери, зустрівши тег <BLOCKQUOTE>, полягає у відділенні тексту порожніми рядками і зсуві вправо. Ці відомості дозволяють використовувати цей елемент не тільки за прямим призначенням, але і просто для тих випадків, коли потрібно відобразити фрагмент тексту з відступом. Звичайно, це порушує логіку структурування документа, однак на ділі такий підхід часто застосовується. Зокрема, редактор HTML-документів Netscape Composer, що входить до складу пакету Netscape Communicator, має в панелі інструментів кнопки "збільшити відступ" і "зменшити відступ". Кожне натискання кнопки збільшення відступу реалізується шляхом обрамлення виділеного тексту парою тегів <BLOCKQUOTE> </BLOCKQUOTE>. Переглядаючи надалі вихідний HTML-код створеного таким шляхом документа, можна довго згадувати, що ж ви там цитували.

Мал. 1.10. Так цитата виглядає у вікні браузера Opera

Тег <ADDRESS>

Тег <ADDRESS> застосовується для ідентифікації автора документа і для вказівки адреси автора. Сюди ж звичайно містяться відомості про авторські права. Цей елемент розташовується або на початку, або в кінці документа.

Часто в цьому елементі вказують дату створення та останнього оновлення документа. Це дозволяє читачам визначити, чи знайомилися вони раніше з версією, яку переглядають.

Текст, що міститься між цими тегами, зазвичай показується браузерами курсивом.

3.5 Спеціальні символи

Деякі спеціальні символи не входять в базову частину таблиці кодів ASCII. До них належать букви алфавіту частини європейських мов, математичні та деякі інші символи. Деякі символи, які безпосередньо введені в HTML-документ, будуть інтерпретовані не так, як задумав автор. До них відносяться символи "<" і ">", які зазвичай використовуються для вказівки тегів мови.

У таких випадках можна вводити необхідні символи в ваш HTML-документ за допомогою спеціальних кодів. Ці коди складаються з символу амперсанда (&) та наступним за ним ім'ям символу або його десятковим або шістнадцяткове значення. Закінчуватися спеціальний символ повинен знаком "крапка з комою".

У специфікації HTML наводяться цілі таблиці зі спеціальними символами та їх значеннями. На сьогоднішній день браузери розпізнають лише невелика кількість спеціальних символів, тому приводити ці таблиці повністю зайве. Відзначимо лише деякі символи, вживання яких актуально і забезпечене підтримкою браузерів (табл. 1.6).

Таблиця 1.6. Спеціальні символи HTML

Запис спеціального символу Призначення
&lt Знак "менше"
&gt Знак "більше"
&nbsp Нерозривний пробіл
&сору Знак copyright
&amp Амперсанд
&quot Знак "лапки"

Всі символами можуть бути також задані своїми кодами. Наприклад, символ нерозривного пробілу має код 160. Він може записуватися в десятковому вигляді як &#160;.

 

 

4. Посилання на інші документи та файли

Одним з найважливіших понять для HTML-документів є посилання. Сама назва — HTML-мова розмітки гіпертексту, вказує на принцип організації таких документів. Ви, напевно, вже звернули увагу на посилання, що часто використовуються в цій книзі. Вони виконують ту ж роль, що і посилання на Web-сторінки, хоча і далекі від останніх з точки зору технічної досконалості. Вони відносять вас до розділу книги, який може бути корисний саме в даний момент. Без цих посилань вам би довелося довго перегортати книгу в пошуках потрібної інформації.

Значення посилань в світі Інтернету важко переоцінити. Читаючи книгу, ви маєте її завжди під рукою. Працюючи в Web-просторі, ви часто поняття не маєте, де знаходиться та чи інша вам потрібна сторінка. Тому посилання тут є єдиною можливістю перейти від одного документа до іншого.

Гіпертекстовий документ — це документ, що містить посилання на інші документи, що дозволяють за допомогою натискання кнопки миші швидко переміщатися від одного документа до іншого. Часто подібні посилання можна побачити і у файлах допомогою сучасних програмних продуктів. За основу гіпертексту взято принцип організації енциклопедичних словників, в яких у багатьох статтях є посилання на інші.

Існує багато типів мультимедійних об'єктів, які можуть бути розміщені на Web-сторінці. В сучасних гіпертекстових документах на додаток до самого тексту часто використовують різноманітну графіку, відео - і аудіооб'єкти, а в якості посилань часто застосовують зображення.

4.1 Організація посилань

Посилання складається з двох частин. Перша з них — це те, що ви бачите на Web-сторінці; вона називається вказівник посилання (anchor). Друга частина, яка дає інструкцію браузеру, називається адресною частиною посилання (URL-адресу). Коли ви клацаєте мишею за вказівником посилання, браузер завантажує документ, адресу якого дається URL-адресою. Нижче розглянуті правила побудови окремих елементів посилань. Покажчиком посилання може бути слово, група слів або зображення. Зовнішній вигляд посилання залежить від його типу, способів створення і установок програми перегляду читача. Покажчики бувають двох типів — текстові та графічні.

Текстові вказівники зазвичай являють собою слово або кілька слів, виділених на екрані підкресленням. Колір текстового вказівника може регулюватися автором і установками програми перегляду.

Наведемо приклад запису для текстового покажчика посилання:

<A HREF="example.html">цей текст є покажчиком посилання</А>

В якості посилання можна використовувати графічне зображення. За принципом дії графічні посилання нічим не відрізняються від текстових. Вони не підкреслюються і не виділяються кольором, а для їх виділення браузери зазвичай навколо такого зображення малюють рамку. Приклад графічного покажчика посилання:
<A HREF="example.html"><IMG SRC="picture.gif""></A>

Більш детально про графічних покажчиках розповідається в главі 3. Спеціальні можливості створення зображень, фрагменти якого вказують на різні документи, що детально описано в розділі 6.

Другою частиною є посилання URL-адресу. Це не що інше, як адреса Web-сторінки, яка буде завантажена при клацанні мишею на покажчику. Вказівка адреси може бути відносним або абсолютним.

Якщо в URL-адресі не вказується повний шлях до файлу, то таке посилання називається відносної. У цьому разі визначення місцезнаходження файлів виконується з урахуванням місцезнаходження документа, в якому є таке посилання. Наприклад, якщо браузер завантажив сторінку, що знаходиться за адресою http://www.mysite.com/page, то відносний покажчик /picture передбачає адресhttp://www.mysite.com/page/picture, тобто підкаталог, розташований на тій же машині.

Примітка

Відносний покажчик працює по-іншому, якщо в HTML-документі використовується тег <BASE>. Нижче в даній главі показується, що в цьому випадку покажчик дає адресу щодо URL-адреси, визначеного в тезі <BASE>.

Відносні покажчики зручні у використанні. Набагато простіше вставити тільки ім'я файлу, а не весь довгий URL-адресу. Вони також дозволяють вам переміщати файли в межах вашого сервера без великих змін у межстраничной адресації.

URL-адреса, повністю визначає комп'ютер, каталог і файл, називається абсолютним. На відміну від відносних, абсолютні покажчики можуть посилатися на файли, розташовані на інших комп'ютерах.


Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 282 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Мова HTML | Назва документа | ФОРМАТУВАННЯ ТЕКСТУ | Мал. 1.4. Отображение примера браузером Opera | Форматування HTML-документа | СТВОРНЯ WEB-САЙТУ | Створення контенту | Форматування стилю | Теги для форматування тексту | ДОДАТОК 1 |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Переклад рядка| Правила запису посилань

mybiblioteka.su - 2015-2019 год. (0.019 сек.)