Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Електричні властивості речовин і методи їх визначення

Читайте также:
  1. Crown Down-методика (от коронки вниз), от большего к меньшему
  2. Cостав и расчетные показатели площадей помещений центра информации - библиотеки и учительской - методического кабинета
  3. I. Общие методические приемы и правила.
  4. I. Организационно-методический раздел
  5. I. ОРГАНИЗАЦИОННО-МЕТОДИЧЕСКИЙ РАЗДЕЛ
  6. II. Методические указания
  7. II. МЕТОДЫ (МЕТОДИКИ) ПАТОПСИХОЛОГИЧЕСКОГО ИССЛЕДОВАНИЯ МЕТОДИКИ ДЛЯ ИССЛЕДОВАНИЯ ВНИМАНИЯ И СЕНСОМОТОРНЫХ РЕАКЦИЙ

З електричних властивостей речовин найбільше значення в геофізиці мають питомий електричний опір, діелектрична проникність, природна і викликана поляризації і п'єзоелектричний ефект.

Можливість спрямованого руху заряджених частинок (електронів і іонів) під дією зовнішнього електричного поля обумовлює електропровідність речовин. Опір в електричному струмі викликається хаотичним (тепловим) переміщенням заряджених частинок і залежить від будови електронної оболонки атомів, кристалохімічних структур мінералів і іонізаційних властивостей водяних розчинів солей.

Питомий електричний опір (таблиця 4.1)

[Ом×м], (4.1)

де: R опір речовини, Ом; l довжина тіла, м; s — поперечний переріз його, м2.

Питома електрична провідність .

За природою електропровідності виділяються: провідники, напівпровідники і діелектрики (електронні й іонні).

Високою електропровідністю володіють метали (r =10-4¸10-8 Ом×м). Електропровідність металів електронна. Вона зумовлюється специфічною металевою формою кристалічного зв'язку. Основна особливість останньої — наявність нелокалізованих електронів (чи багатоцентрових орбіт), що охоплюють весь кристал металу. Чим більше нелокалізованих електронів, тим вище провідність металів. Присутність електронопровідних елементів у з'єднаннях при ковалентно-металевій і іонно-металевій формі кристалічного зв'язку визначає високу електропровідність ряду мінералів (r =10-3¸10-6 Ом×м).

Характерна риса електронних провідників — збільшення опору з підвищенням температури, що зумовлюється зростаючим хаотичним рухом електронів. Спостерігається залежність опору від хімічних домішок і зростання при цьому r. Наслідком сказаного є мінливість питомого опору рудних мінералів, що може мінятися на 2—3 порядки.

Ряд мінералів з іонною формою кристалічного зв'язку характеризується іонною провідністю. Найбільш типова іонна провідність для електролітів, а в природних умовах — для води, що заповнює пори гірських порід. При відриві електронів від атомів чи при їхньому приєднанні нейтральність атомів порушується і вони стають відповідно позитивно чи негативно зарядженими іонами. Рух іонів під дією зовнішнього електричного поля викликає електричний струм, що на відміну від струму в електронних провідниках супроводжується перенесенням речовини. Питомий опір іонних провідників зменшується з підвищенням температури, а у водяних розчинах солей — зі збільшенням ступеня мінералізації.

Властивості напівпровідників мають ряд хімічних елементів і більшість силікатних і окисних елементів з ковалентною чи іонною формами кристалічного зв'язку. Хоча в будові багатьох мінералів беруть участь елементи з електронною провідністю, тверді решітки мінералів зумовлюють слабку рухливість електронів і, як правило, високий опір (104—108 Ом×м).

Напівпровідники можуть володіти власне електронною і дірковою провідністю. Перша створюється за рахунок руху електронів, але менш вільного, ніж у провідниках. При цьому русі увесь час звільняються місця на електронних орбітах сусідніх атомів (дірки), що як би пересуваються в зворотному напрямку. У хімічно чистих елементах і мінералах кількість електронів, що пересуваються, і дірок рівна, але при наявності хімічних домішок навіть у незначній кількості ця рівновага порушується і спостерігається типово електронна чи типово діркова провідність, що розрізняється за знаком; відбувається різке збільшення чи зменшення опору з утворенням на границі запірного шару. Характерною рисою напівпровідників є зменшення опору з підвищенням температури; при дірковій

 

Таблиця 4.1

Електричні параметри

 

Параметр, індекс   Визначення Одиниці виміру
СГС
Питомий електрич-ний опір r Опір (R) 1 м3 гірської породи (мінералу) електричному струму, що проходить через породи (мінерал) паралельно двом його граням   Ом•м   Ом•см
Позірний питомий електрич-ний опір rп Вимірюваний при электро-розвідувальних і каротажних роботах електричний опір, що залежить від умов виміру, типу і розмірів установки і r порід   Ом•м   Ом•см
Відносна діелектрич-на проникність e Параметр, що показує, у скільки разів зменшується напруженість електричного поля Е в діелектрику стосовно Е в вакуумі   _   _
П'єзо-електрич-ний модуль d Коефіцієнт пропорційності між компонентами вектора поляризації і тензора механіч-них напруг (деформацій)   Кл/Н    
П'єзо- електрична константа l Відношення вектора інтен-сивності поляризації до меха-нічної деформації   Кл/м2

 

Продовження таблиці 4.1

 

Параметр, індекс   Визначення Одиниці виміру
СГС
Самовільна поляризація ПС, DUпс, DUеп   Властивість гірських порід (мінералів) створювати елек-тричне поле внаслідок окис-слювально-відновних, филь-траціних, дифузійних, адсор-бційних і інших процесів     В(мВ)   мВ
Дифузійні DUД, дифузійно-адсорб-ційні DUДА потенціали Природні потенціали, що виникають унаслідок дифузій-них чи іонносорбційних процесів     В(мВ)   мВ
Викликана поляризація DUВП   Властивість гірських порід (мінералів) зберігати елек-тричне поле, що виникло під дією електричного струму, після його відключення   В(мВ)   мВ
Поляризуємість h Параметр, дорівнює відношенню ЕРС поляризації (DUВП)до різниці потенціалів збуджую-чого електричного поля   %     %
         

 

провідності в деяких напівпровідниках збільшення t до 800 °С супроводжується зниженням опору в 106 раз. Для всіх напівпровідників характерна дуже велика залежність опору від найменших хімічних домішок, наприклад, надлишок кисню в 0,1 % зменшує опір куприту в 104 разів. Особливість напівпровідників виявляється у великій чутливості до різного виду опромінення (фотоефект і ін.).

Діелектриками є хімічні елементи і мінерали з ковалентною формою зв'язку і найбільш щільним упакуванням атомів у решітках (острівні і ланцюгові структури). Питомий опір мінералів 1012—1016 Ом×м, а деяких елементів 1023—1025 Ом×м. У сильних електричних полях діелектрики мають електронну провідність. Залежність їхнього опору від температури аналогічна залежності для напівпровідників. Найбільш характерна властивість діелектриків — їхня поляризація, тобто зсув заряджених часток (електронів і іонів) і орієнтування полярних молекул під впливом електричного поля. Поляризаційними властивостями володіють також багато напівпровідників.

Поляризація діелектрика характеризується вектором інтенсивності

, (4.2)

де: m дипольний момент частинки; n — число поляризованих частинок в одиниці об'єму.

В ізотропних діелектриках збігається з вектором напруженості електричного поля і зв'язаний з ним співвідношенням

, (4.З)

де: діелектрична сприйнятливість.

На практиці для характеристики речовини користаються поняттям відносної діелектричної проникності

. (4.4)

Відносна діелектрична проникність — безрозмірна, на відміну від абсолютної діелектричної проникності, що у СІ має розмірність Ф/м.

У залежності від будови діелектриків розрізняють два основних види поляризації: поляризацію зсуву і релаксаційну поляризацію. Перша поділяється на поляризацію електронного й іонного зсуву. Поляризація електронного зсуву, зумовлена зсувом електрона щодо ядра, виявляється практично миттєво і спостерігається у всіх твердих, рідких і газоподібних речовинах. Для діелектриків, що мають тільки поляризацію електронного зсуву, e близька до квадрата показника заломлення l відповідно до рівняння Максвелла:

. (4.5)

Поляризація іонного зсуву полягає в зсуві іона одного знака щодо іона іншого знака і відбувається за час 10-12-10-13 с. Вона спостерігається у твердих речовинах з іонними решітками, а також в аморфних діелектриках при наявності іонів. Діелектрична проникність таких матеріалів лежить у межах 4—15.

Релаксаційна поляризація зв'язана з наявністю в діелектриках полярних молекул чи молекул, об'єднаних у полярні радикали (диполі) слабозакріплених іонів, а також збуджених тепловою енергією надлишкових «дефектних» чи електроних «дірок». У залежності від того, які частинки викликають поляризацію, розрізняють дипольну, іонну й електронну поляризації. Матеріали, у яких спостерігається

 

1 - структурнаes 2 - дипольна ed, 3 - атомна eа, 4 - електронна ee.   Рисунок 4.1 Ідеалізована залежність діелектричної проникності від частоти струму при прояві різних видів поляризації.  

 

релаксаційна поляризація, володіють високою діелектричною проникністю.

До релаксаційних видів поляризації відноситься також структурна поляризація, що виникає в неоднорідних матеріалах.

У реальному діелектрику поляризація є результуючою різних поляризаційних процесів. Виникнення того чи іншого типу поляризації визначається хіміко-фізичними властивостями речовини і діапазоном використовуваних частот (рисунок 4.1).

У перемінних електричних полях для діелектрика властиві діелектричні втрати, зв'язані з переходом частини електричної енергії в тепло. Вплив поляризації залежить від часу її встановлення й області застосовуваних частот. Поляризація електронного й іонного зсуву, що встановлюється за 10-13—10-16 с, втрат не викликає. Час установлення релаксаційної поляризації значно більше й обумовлює струм і', що є сумою активного і`а і реактивного і`r струмів. Тангенс кута діелектричних втрат реального діелектрика

, (4.6)

де: іс - ємнісний струм (струм зсуву);іа– струм провідності.

Тангенс кута діелектричних втрат у залежності від частоти і величини діелектричної проникності описується формулою Дебая:

, (4.7)

де: t - час релаксації; w - кутова частота; діелектрична проникність: e0 — при w = 0, e0 - при w®¥.

 

Вимір питомого електричного опору. Для виміру питомого електричного опору порід застосовують двох- і чотирьохелектродний способи. У двохелектродному способі шляхом виміру електричного опору R, довжини l і площі поперечного переріза s зразка розраховують питомий опір r за формулою (4.1). Електроди розташовують симетрично один до одного з протилежних сторін зразка. У чотириелектродному спосіб і виміряється спадання напруги DU між прийомними електродами, що відбувається при пропущенні струму I через електроди живлення, тоді

, (4.8)

де: K коефіцієнт, що залежить від форми, розмірів зразка і відстані між прийомними і живильними електродами.

Перевага чотириелектродного методу – усунення приелектродної поляризації.

Основна умова одержання на зразках даних, що відповідають питомому опору гірських порід у природних умовах залягання, — проведення вимірів з попереднім насиченням зразків водою, ідентичної до мінералізації пластовим водам. При пористості порід більш 5% насичення зразків проводиться замочуванням, при меншій пористості — під вакуумом у спеціальних ексикаторах. Методи і схеми виміру r описані у методичних вказівках до лабораторних робіт.

 

Вимір діелектричної проникності і тангенса кута діелектричних втрат. Основним методом визначення діелектричної проникності зразків порід, а також тангенса кута діелектричних утрат є метод плоского конденсатора. Зі зразка породи виготовляється пластина, що як діелектрик розміщується між електродами вимірювального конденсатора. Розміри зразка вибираються з урахуванням збереження квазістаціонарності — ефективні розміри конденсатора зі зразком повинні бути набагато менше довжини хвилі електричного поля. Вимір ємності плоского конденсатора можна робити в звуковому діапазоні за допомогою мостових схем, а в радіочастотному — мостовим, резонансним, імпульсним методами і методом биттів. При вимірі гірських порід з великими втратами, як і при вимірі питомого електричного опору, застосовуються мости з паралельним включенням опору і ємності, з малими втратами — мости з послідовним включенням. Значення діелектричної проникності через ємність конденсатора Сх зі зразком обчислюється за формулою

, (4.9)

де: d товщина зразка; s площа контакту зразка.

Існують дві групи резонансних методів. Перша група заснована на настроюванні вимірювального контуру в резонанс із частотою генератора, що живить контур. Відновлення резонансу контуру на вимірюваній частоті, порушеного внесенням у контур конденсатора зі зразком, досягається зміною ємності еталонного конденсатора. Друга група методів заснована на порівнянні частот двох генераторів — еталонного (опорного) і робочого, що змінює свою частоту в залежності від величини вимірюваної ємності, включеної в його коливальний контур. До резонансних методів першої групи відноситься метод заміщення. У коливальний контур замість вимірювального конденсатора з досліджуваним зразком включається конденсатор перемінної ємності Секв і недротяний потенціометр Rекв з'єднані паралельно, чи послідовно. Двічі контур налаштовується в резонанс — зі зразком і з його еквівалентом. Конденсатором і опором еквівалента відновлюються резонанс контуру і напруга на вольтметрі, які були в контурі зі зразком. Діелектрична проникність і тангенс кута втрат обчислюються за формулами:

; (4.10)

(4.11)

де: С0 ємність вимірювального конденсатора з повітряним діелектриком, обчислена за формулою для плоского конденсатора.

Різновидом методу заміщення є метод варіації ємності. Контур налаштовується в резонанс на одній і тій же частоті також двічі — зі зразком між пластинками вимірювального конденсатора і без нього. В другому випадку порушений резонанс відновлюється зближенням пластин вимірювального конденсатора. При вимірі мінералів використовуються також інші методи.

 

Вимір поляризуємості порід. Методи виміру параметра викликаної поляризації h порід засновані на вивченні перехідного процесу, що виникає в гірських породах під впливом імпульсного електричного поля. Найпростіший метод виміру h зводиться до осцилографічного запису напруги за допомогою світлочутливого осцилографа. Перехідний процес реєструють також у цифровій формі з подальшою обробкою магнітограм; можлива реєстрація напруги напівавтоматичним способом при проведенні каротажу і з точковим записом при проведенні польових робіт.

Лабораторні методи виміру поляризуємості аналогічні методам виміру електричного опору. Значення Uвп вимірюються через певний час після відключення струму. Режим вимірів - струм збудження і його частота, час зарядки зразка і час запису спаду напруги— визначається експериментальним шляхом.

 


Дата добавления: 2015-07-12; просмотров: 133 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Визначення густини порід у природному заляганні | Густина хімічних елементів і мінералів | Густина магматичних порід | Густина метаморфічних порід | Густина і пористість осадових порід | Елементів і мінералів | Магнітні властивості залізоскладаючих породоутворюючих | І хімічного складу | Намагніченість (в 10-3 А/м) інтрузивних порід | Магнітні властивості осадових порід |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Палеомагнітна характеристика гірських порід| Питомий електричний опір хімічних елементів, мінералів і гірських порід

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.012 сек.)