Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Лобово-тім`яно-потилична ділянка

Читайте также:
  1. Ділянка соскоподібного відростка
  2. Довжина анкерних ділянок контактних підвісок на кривих ділянках шляху
  3. Збільшення габариту опор контактної мережі на кривих ділянках шляху

ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ ГОЛОВИ

З точки зору топографічної анатомії голова підрозділяється на два відділи: мозковий та лицевий (вісцеральний). Їх розмежовує лінія, що проходить від надперенісся по надочноямковому краю, виличній дузі, до зовнішнього слухового ходу.

Мозковий відділ поділяється на склепіння та основу черепа. На склепінні розташовані: лобово-тім`яно-потилична ділянка (непарна) та парні скроневі і соскоподібні ділянки. В лицевому відділі виділяють передню та бічні ділянки. В передній знаходяться: очноямкові ділянки, носова ділянка, ротова ділянка, підборідна ділянка. В бічній розташовані: привушно-жувальна ділянка, щічна ділянка, вилична ділянка.

Лобово-тім`яно-потилична ділянка

Межі:

Спереду - надочноямковий край лобової кістки.

Ззаду - зовнішній потиличний виступ та верхня каркова лінія.

З боків (латерально) - верхня скронева лінія.

Шари:

Шкіра товста, вкрита волосся, містить потові та сальні залози. Затикання вивідних протоків сальних залоз викликає утворення атером, що часто нагнивають, а запалення волосяних мішечків призводить до появи фурункулів та карбункулів. Завдяки вертикально розташованим сполучнотканинним перебіркам шкіра міцно зростається з підшкірним прошарком, m. epicranius та апоневротичним шоломом. Сполучнотканинні перебірки поділяють підшкірний прошарок на окремі комірки, що заповнюються грудочками жирової тканини. Тому гематоми цієї ділянки на вигляд обмежовано припухлі.

В підшкірному прошарку лобової ділянки розташовані: a. supratrochlearis i a. supraorbitalis, гілки a. ophthalmica із системи внутрішньої сонної артерії.

A. supratrochlearis виходить з очної ямки через incisura frontalis в лобову ділянку в точці перетину margo supraorbitalis з вертикальною лінією проведеною через присередній кут ока.

Надочноямкова артерія, a. supraorbitalis, виходить з очної ямки через foramen (або incisura) supraorbitalis на межі середньої та присередньої третини margo supraorbitalis. A. supraorbitalis i a. supratrochlearis анастомозоють між собою та з a. temporalis superficialis (із системи a. carotis externa). Відведення венозної крові відбувається по одноіменним венам, що вливаються в v. angularis.

Судини супроводжують одноіменні нерви, гілки n. frontalis від n. ophtalmicus, що іннервують шкіру цієї ділянки. Тут також проходить rr. temporales від n. facialis, котрі іннервують venter frontalis m. epicranius та m. orbicularis oculi, тому пошкодження викликає лагофтальм ("заяче око") - око відкрите і спостерігаєтьсясльозотеча.

Відвідні лімфатичні судини з лобової ділянки спрямовані в полі lymphatici parotidei superficialis et profundi.

В тім`яній ділянці в підшкірному прошарку проходять:

A. temporalis superficialis, прикінцева гілка зовнішньої сонної артерії. Розташовується спереду від козелка вушної раковини, де вона може бути притиснута до кістки з метою тимчасової зупинки кровотечі.

V. temporalis superficialis супроводжує одноіменну артерію. Вливається в v. retromandibularis та приймає v. emissaria parietalis.

N. auricularis, гілка n. mandibularis, супроводжує поверхневу скроневу артерію, розташовується спереду від судин.

Відведення лімфи відбувається в nodi lymphatici retroauricularis.

В підшкірному прошарку потиличної ділянки проходить: a. auricularis posterior та a. occipitalis, гілки задньої групи зовнішньої сонної артерії.

A. auricularis posterior проекується на шкірний покрив на задньому краю прикріплення вушної раковини.

A. occipitalis проекується посередині відстані між соскоподібним відростком т азовнішнім потиличним виступом.

Артерії супроводжують одноіменні вени, що вливаються в v. jugularis externa.

Шкіру потиличної ділянки іннервують великий та малий потиличні нерви.

N. occipitalis major, задня гілка другого шийного нерва, супроводжує потиличну артерію.

N. occipitalis minor, із шийного сплетиння, проходить на 3 см дозаду від прикріплення вушної раковини. На рівні соскоподібного відростка розташовується біля заднього крила грудино-ключично-соскоподібного м`яза.

N. auricularis posterior, гілка n. facialis, проходить в підшкірному прошарку дозаду вушної раковини, іннервує одноіменний м`яз venter occipitalis m. epicranius.

Відвідні лімфатичні судини впадають в nodi lymphatici occipitales.

Зупиняючись на особливостях кровопостачання ділянки, слід відзначити наступне:

1. Наявність великої кількості анастомозів між названими артеріями, що сприяє хорошій регенерації пошкоджених тканин. Тому рани голови загоюються значно швидше, ніж інших ділянок тіла, що менше постачаються кров`ю. Ця обставина також надає можливість до приживлення клаптів після скальпованих ран м`яких тканин голови.

2. Кровопостачання області відбувається за рахунок гілок внутрішньої та зовнішньої сонних артерій. Дякуючи анастомозам між гілками цих артерій, при недостатньому кровопостачанні мозку за рахунок основного шляху формується обхідний колатеральний шлях току крові із зовнішньої сонної артерії у внутрішню сонну артерію, що живить головний мозок. В нормі потік крові по надблоковій артерії (a. supratrochlearis) спрямовується від черепа в басейн зовнішньої сонної артерії. В результаті стенозу чи оклюзії внутрішньої сонної артерії переважає ретроградне направлення. Це чітко можно побачити при ультразвуковій доплерографії, з допомогою якої визначають в якому напрямку рухається кров.

3. Судини проходять в підшкірному прошарку над апоневрозом, тому вони часто травмуються.

4. Адвентиція судин фіксується до фіброзних перетинок, тому судини при пошкодженні склепіння черепа не спадаються (зяють) та дають сильну кровотечу.

5. Судини спрямовані радіально, від периферії до тім`я. Цю обставину необхідно враховувати при проведенні розрізів м`яких тканин.

6. Пошкоджена судина не виступає в рану, тому її важко упіймати звичайним кровоспинним зажимом. З цією метою застосовують спеціальні нейрохірургічні зажими з загостреними кінцями, при цьому один кінець зажима накладають на край апоневротичного шолому, а інший - на стінку судини.

Стосовно відведення венозної крові варто звернути увагу на те, що вени голови розташовуються у три поверхи:

І Поверхневий - вени покривів; супроводжують одноіменні артерії. Забезпечюють відведення венозної крові в лицеву, занижньощелепну (v. retromandibularis) та зовнішню яремну вену.

ІІ Середній поверх - внутрішньокістковий. Це вени губчатки кісток склепіння черепа.

ІІІ Третій поверх - внутрішньочерепний. Це пазухи, розташовані між листками твердої оболони.

Всі три поврехи поєднані між собою з допомогою випускних вен - venae emissariae.

Найбільші з них: v. emissraia parietalis поєднує sinus sagittalis superior з v. temporalis superficialis; v. emissraia occipitalis поєднує sinus transversus із vv. occipitales; v. emissraia mastoidea поєднує sinus sigmoideus із v. auricularis posterior.

Наявність зв`язків між поверхневими та глибокими венами полегшує відведення крови від мозку при підвищеному внутрішньомозковому тиску чи при перешкоді відведення крови по основному шляху. Поруч з цим може сприяти проникненню інфекції при пораненнях або захворюваннях м`яких тканин покрівлі черепа (фурункул) в кістку з розвитком остеомієліта, на тверду оболону з розвитком менінгіта, абсцесу мозку, синус-тромбозу та ін. Такий ретроградний (тобто в зворотньому напрямку) потік крови з розповсюдженням інфекції можливий у зв`язку з відсутністю в стінці вен голови клапанів.

Наступний шар - надчерепний м`яз, лобове та потиличне черевця якого поєднують апоневротичний шолом. Цей шар сполучнотканинними перебірками міцно пов`язаний зі шкірою. Таким чином, шкіра, підшкірний прошарок та надчеревний апоневроз складають єдине ціле та входять до складу клаптів при скальпованих ранах голови.

Під апоневротичним шоломом розташовується підапоневротичний прошарок, що не має перетинок. Завдяки міцним зв`язкам шкіри з надчерепним апоневрозом з однієї сторони, а з іншої - розпушеного зв`язку надчерепного апоневрозу з окістям можливі скальповані рани в ділянці склепіння черепа. Гематоми та нагнійні процеси в підапоневротичному прошарку мають вигляд розповсюдженого набухання та займають майже всю поверхню склепіння черепа.

Наступний шар - окістя. Міцно поєднане з кісткою в ділянці швів та розпушено на інших ділянках. При оперативних втручаннях до окістя варто відноситись дуже обережно, тому що в ньому розташовані судини, які живлять lamina externa. Дещо глибше окістя розташовується підокістний прошарок, дякуючи якому окістя легко відшаровується, а гематоми обмежовуються лінією кісткових швів і локалізуються в межах окремої кістки. Підокістні гематоми порушують кровопостачання кісток та можуть призвести до змертвіння (некрозу) зовнішньої пластинки склепіння черепа і тому вони підлягають якнайшвидшому видаленню. Всі клітковинні прошарки лобово-тім`яно-потиличної ділянки пов`язані одне з одним дякуючи анастомозам зовнішніх вен, пазух твердої оболони та вен губчатки через випускні вени і можуть утворювати шляхи розповсюдження запальних процесів.

Кісткову основу ділянки утворюють лобова, потилична та дві тім`яних кістки, щільно з`єднані між собою синдесмозами (шви). Кістки плоскі, зовнішня їх поверхня гладенька з багаточисельними отворами для судин. Внутрішня поверхня шорстка, має борозни та заглибини від прилеглих до неї артерій, пазух твердої оболони, павутинних зернистостей та мозкових звивин.

Кістки черепа складаються з трьох шарів: lamina externa, зовнішня пластинка, складається зі щільної кісткової речовини. Другий шар, diploe - губчатка, в якому всередині каналів губчатки (канале Бреше) розташовані вени губчатки - vv. diploicae.

При переломах кісток черепа з названих вен дуже часто виникає значна кровотеча, для зупинення якої застосовують спеціальні методи (зкусування країв кістки, втирання пасти на основі воску чи парафіну, штифтування кістковими відломками та ін.).

Третій шар представлений внутрішньої пластинкою - lamina interna. Вона більш тонка та хрупка і тому має назву склоподібної - lamina vitrea. При травмах черепа вона пошкоджується частіш за зовнішню і утворює при цьому осколки, що нерідко пошкоджують судини твердої оболони та речовину мозку, викликаючи при цьому утворення епіфізарних та субдуральних гематом. Кістки черепа повільно регенерують, тому на рентгенограмах кісток на місці бувшого перелому завжди можно спостерігати кісткові дефекти.

В лобовій ділянці між зовнішньою та внутрішньою пластинками розташована лобова пазуха.

Необхідно враховувати, що поранення лобової ділянки з пошкодженням кістки може вторинно інфекуватися з порожнини носа.

 

Скронева ділянка

Межі:

Зверху та ззаду - верхня скронева лінія.

Знизу - вилична дуга.

Спереду - лобовий відросток виличної кістки та виличний відросток лобової кістки.

Шари:

Шкіра тонка, вкрита волоссям, іннервується n. auricularis n. zygomaticotemporalis та n. occipitalis minor. Підшкірний прошарок незначний. В ньому розташовуються:

Mm. auricularis anterior et superior, котрі іннервуються rr. temporales лицевого нерва.

A. temporalis superficialis, котру супроводжують одноіменна вена та n. auriculotemporalis.

Біля зовнішнього краю очної ямки проходить n. zygomaticotemporalis, гілка n. zygomaticus від n. maxillaris. Позаду вушної раковини проходить a. auricularis posterior (від системи a. carotis externa), одноіменна вена та n. occipitalis minor.

Поверхнева фасція являє собою продовження надчерепного апоневрозу і має вигляд тонкої пластинки. Вона утворює фасціальну піхву для м`язів вушної раковини, судин та нервів.

Власна фасція, або скроневий апоневроз, не доходячи до виличної дуги, розгалуджується на поверхневу і глибоку пластинки. Поверхнева прикріплюється до зовнішнього краю скроневої дуги, глибока - до її внутрішнього краю.

Між пластинками розташовуються міжапоневротичний скроневий простір, в жировому прошарку якого проходять a. temporalis media, одноіменна вена та n. zygomaticotemporalis.

Під глибокою пластинкою власної фасції на скроневому м`язу розташовується третій шар жирової клітковини - підапоневротична клітковина, яка позаду виличної дуги переходить в жирове тільце щоки (Біша)ю Гематоми та нагноєння підапоневротичного простору можуть опускатися вниз, розповсюджуючись на бічну ділянку обличчя і навпаки.

M. temporalis заповнює скроневу ямку і прикріплюється до вінцевого відростка. Під скроневим м`язом розташовується глибокий кістково-м`язовий клітковинний простір скроневої ділянки. Він вміщує глибокі скроневі судини та нерви: a. temporalis profunda (гілка a. maxillaris), n. temporalis profundus (гілка n. mandibularis). Глибше розташоване окістя, а під ним - підокістний прошарок. Слабо виражене, але при глибоких флегмонах скроневої ділянки на нього може розповсюджуватися запальний процес. Гній глибоких флегмон може проникати вниз в підскроневу та крилопіднебінну ямку, а потім через fissura orbitalis inferior в орбіту і мати зв`язок зі скронево-крилоподібним простором бокової ділянки обличчя.

Кісткову основу ділянки складають: велике крило клиноподібної кістки, луска скроневої кістки, невеликі частки лобової та тім`яної кісток. Губчатка кісток розвинена слабо, а в лускі скроневої кістки відсутня. На внутрішній поверхні луски скроневої кістки розташовується sulcus arteriosus, в якій залягає середня оболонна артерія. Пошкодження артерії може призвести до утворення епідуральних гематом.


Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 486 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Особенности хирургической обработки ран лицевого отдела| Ділянка соскоподібного відростка

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.01 сек.)