Типові заходи та засоби колективного та індивідуального захисту від вібрацій.

Заходи та засоби колективного та індивідуального захисту від вібрацій вибирають за ГОСТ 12.4.046-78.

Заходи щодо захисту від вібрацій поділяються на технічні, організаційно-технічні, лікувально-профілактичні.

Технічні заходи полягають у зниженні вібрації в джерелі її виникнення та зменшенні вібрації на шляхах її поширення від джерела.

До заходів по зниженню вібрації в джерелі її виникнення відносяться вибір кінематичних і технологічних схем, які б усували або ж зменшували до мінімуму динамічні процеси, внесення конструктивних змін, направлених на заміну ударних процесів безударними, використання деталей з пластмас чи інших неметалевих компонентів та ін. Ці заходи передбачають також зрівноважування та необхідне балансування обертових елементів (роторів), усунення надмірних люфтів і зазорів. Особливо ефективним методом зниження вібрації в джерелі її виникнення є усунення резонансних режимів роботи обладнання. Цього досягається під час проектування шляхом вибору робочих режимів з урахуванням власних коливань машин і механізмів, змінюючи жорсткість і масу системи.

Заходи зменшення вібрації на шляху її поширення від джерела здійснюють, якщо не вдається усунути вібрацію в джерелі виникнення. Щоб запобігти контакту працюючого з віброоб’єктом, слід впроваджувати дистанційне керування виробництвом, забезпечити автоматичний контроль за ходом техпроцесу, використовувати сигналізацію, влаштовувати захисне огородження вібронебезпечної зони. Якщо за умовами виробництва неможливо запобігти контакту працюючого з віброоб’єктом, слід здійснювати віброізоляцію, вібродемпофрірування (вібропоглинання), віброгасіння (динамічне гасіння). Віброізоляція полягає у введенні в коливну систему додаткового пружного зв’язку, який перешкоджає передачі вібрації від об’єкта, що вібрує, до основи, суміжних конструкцій чи людини. Для цього застосовують віброізолятори, амортизатори, які можуть бути пружинні, гумові, гідравлічні, пневматичні та комбіновані.

Вібродемпфірування (вібропоглинання) полягає у збільшенні активних втрат у коливних системах, тобто перетворення енергії механічних коливань у теплову. Для цього використовують конструктивні матеріали зі значним внутрішнім тертям: чавуни — з малим вмістом вуглецю і кремнію, сплави кольорових металів (марганцю та міді, магнієві). Або наносять на поверхні, що вібрують шар пружно-в’язких матеріалів, які збільшують внутрішнє тертя в коливній системі — гуму, пластмасу, дерево, пінопласт, вібропоглинальні мастики або так звані антивібранти, які виготовляють на основі епоксидних смол.

Віброгасіння (динамічне гасіння) полягає у збільшенні реактивного опору коливної системи шляхом встановлення динамічного або ударного віброгасника з певною масою і жорсткістю, власна частота якого налаштована на основну частоту коливань даної машини (системи). Віброгасники можуть бути пружними, маятниковими, ексцентриковими, гідравлічними.

Зниження вібрації можна досягнути зміною конструктивних елементів машин і будівельних конструкцій за рахунок збільшення жорсткості системи (введення ребер жорсткості).

Для зменшення вібрації механічне обладнання встановлюють на фундамент з амортизуючими прокладками. Вентилятори і насоси, наприклад, закріплюють на пружинних віброізоляторах. Маса фундаменту добирається таким чином, щоб амплітуда його коливань не перевищувала допустимих значень.

По периметру віброгасного фундаменту, або залізобетонних плит, встановлюють акустичний шов, який заповнюють легким пружним матеріалом, який призначений для ліквідації безпосередньої передачі коливань від фундаменту до будівельних конструкцій.

Організаційно-технічні заходи віброзахисту передбачають вчасний ремонт, техогляд та обслуговування обладнання; експлуатацію устаткування відповідно до встановлених норм та режимів; контроль параметрів вібрації.

Лікувально-профілактичні заходи щодо захисту від вібрацій рекомендують спеціальний режим праці та відпочинку. Так, загальна тривалість перебування працівника під дією вібрації не повинна перевищувати 2/3 робочої зміни. При такому режимі праці рекомендується встановлювати обідню перерву не менше 40 хв і дві регламентовані перерви (20 хв через 1-2 год після початку зміни і 30 хв через дві години обідньої перерви). Обмежується допуск до віброробіт. Заходи передбачають медичний огляд та лікувальні процедури. Враховуючи несприятливий вплив холоду на розвиток вібраційної хвороби, в зимовий період робітників потрібно забезпечувати теплими рукавицями.

При роботі з ручним механізованим інструментом (електричним, пневматичним) застосовують засоби індивідуального захисту рук (рукавички, рукавиці).

Застосовують також антивібраційні пояси, подушки, прокладки, віброгасячі килимки. Для ніг використовують віброзахисне взуття, що має прокладки із пружно демпфірувальних матеріалів (пластмаси, гуми або войлоку).

На робочих місцях слід контролювати рівень вібрації шляхом проведення вимірювань

Дата добавления: 2015-07-11