Б) фізико-хімічні властивості ґрунтів

Катіони, які входять до складу грунтово-вбирного комплексу і здатні заміщуватися катіонами іншого роду під час взаємодії з розчинами нейтральних солей, отримали назву обмінних катіонів.

Кальцій (Са) є суто грунтогенним, дуже потрібним рослинам елементом. Він стабілізує кислотно-лужний режим організмів, водночас є класичним елементом старіння. Кальцій та його сполуки визначають фізичні, фізико-хімічні і біологічні властивості ґрунту. У ґрунті кальцій міститься в глинистих мінералах, перебуває в обмінно-увібраному стані, у формі простих солей, входить до складу гумусу і рослинних решток. Серед обмінних катіонів у більшості ґрунтів він посідає перше місце. Основним джерелом рухомого кальцію виступають карбонати – СаСО₃. Вміст СаО в без карбонатних суглинистих ґрунтах становить 1-3% і визначається головним чином присутністю глинистих мінералів, а також гумусом і фіторештками, які зумовлюють тенденцію до біогенного збагачення кальцієм при поверхневій органо-мінеральної частини профілю. Рослини зазвичай не відчувають нестачі кальцію на більшості ґрунтів, проте внесення Са-вмісних сполук (гіпсу, вапна) є класичним прийомом їх хімічної меліорації – поліпшення агрономічних властивостей ґрунту.

Магній (Мg) за вмістом у ґрунтах близько до Са, виконуючи у рослинах важливу фізіологічну роль, передусім у складі хлорофілу. У ґрунті він є в глинистих мінералах, у великих фракціях представлений уламками доломіту, олівіну, рогових обманок, а в засолених ґрунтах – хлоридами та сульфатами.

Натрій (Na) надходить у ґрунт в основному з Na-вмісних польових шпатів. Його валовий вміст дорівнює 1-3% Na₂O, досягаючи 5-6% у великих фракціях та знижуючись до 0,5-1,0% у мулі. У засолених ґрунтах Na може перебувати в обмінному стані або у вигляді хлоридів і сульфатів. Його надлишок спричинює граничне погіршення агрофізичних та фізико-хімічних властивостей ґрунтів, передусім солонців з їх лужною реакцією.

Кислотність ґрунтів визначається як їх здатність підкислювати ґрунтовий розчин або сольові розчини внаслідок наявності у складі ґрунту кислот, а також обмінних іонів водню та катіонів, що утворюють при їх витисненні гідролітично-кислі солі.

Реакція ґрунту зумовлена наявністю та співвідношенням у ґрунтовому розчині водневих і гідроксильних іонів і в класичному вигляді характеризується показником рН.

Реакція ґрунту формується в результаті сукупної дії багатьох чинників – мінералогічного та хімічного складу мінеральної частини ґрунту, присутності вільних солей, вмісту та якості органічних речовин.

Висока кислотність ґрунтів загальмовує розвиток культурних рослин і сприяє перебігу процесів опідзолювання ґрунтів. Від величини рН залежить рухомість і доступність рослинам поживних елементів.

Фізико-хімічні показники ґрунтів господарства наведені в таблиці 3.7.

Таблиця 3.7

Фізико-хімічні показники грунтів

Індекс грунтів	Глибина відбору зразка, см	рН водневий	Обмінні основи	Сума, грунту
	%		%		%
К^тк[сн];2,1,1 Л,↓,↓	0-20	6,7	16,7		5,67	25,1	0,18	0,79	22,55	2,95
35-45	6,7	16,38	71,8	6,30	27,6	0,11	0,48	22,79	2,6
К^тк[сн];2,1,1 Л, ↓,↓	0-20	6,7	19,50	73,7	6,79	25,6	0,16	0,60	26,45	2,87
30-40	6,7	17,38	66,9	8,48	32,6	0,11	0,42	25,97
Л^тк[сн];2,1,1 Л, ↓,↓	0-20	7,9	21,00	74,5	7,14	25,3	0,06	0,21	28,2	2,94
30-40	8,3	18,90	81,7	4,20	18,1	0,04	0,17	23,14	4,5
Бл^л[снск];3,1,1 Л, ↓,↓	0-20	8,1	19,11	64,7	9,34	31,6	1,09	3,68	29,54	2,04

І.Визначаємо вміст кальцію, магнію, натрію у відсотках від суми обмінних основ:

;

;

.

Са²⁺=:

1) 16,7*100/22,55=74

2) 16,38*100/22,79=71,8

3) 19,50*100/26,45=73,7

4)17,38*100/25,97=66,9

5)21*100/28,2=74,5

6)18,90*100/23,14=81,67

7)19,11*100 /29,54=64,7

Mg²⁺:

1)5,67*100/22,55=25,1

2)6,30*100/22,79=27,6

3)6,79*100/26,45=25,6

4)8,48*100/25,97=32,6

5)7,14*100/28,2=25,3

6)4,20*100/23,14=18,1

7)9,34*100/29,54=31,6

Na⁺:

1)0,18*100/22,55=0,79

2)0,11*100/22,79=0,48

3)0,16*100/26,45=0,60

4)0,11*100/25,97=0,42

5)0,06*100/28,2=0,21

6)0,04*100/23,14=0,17

7)1,09*100/29,54=3,68

ІІ. Знаходимо відношення кальцію до магнію (в мг.-екв./100г ґрунту)

1) 16,7/5,67 = 2,95 мг.-екв./100г ґрунту;

2) 16,38/6,30 =2,6 мг.-екв./100г ґрунту;

3) 19,50/6,79 = 2,87 мг.-екв./100г ґрунту;

4) 17,38/8,48 = 2 мг.-екв./100г ґрунту

5)21 /7,14 =2,94 мг.-екв./100г ґрунту

6)18,90 /4,20 =4,5 мг.-екв./100г ґрунту

7)19,11 /9,34 =2,04 мг.-екв./100г ґрунту

ІІІ. Обчислюємо суму обмінних основ:

1) 16,7+5,67 = 22,55 мг.-екв./100г ґрунту;

2) 16,38+6,30 = 22,79 мг.-екв./100г ґрунту;

3) 19,50 +6,79=26,45 мг.-екв./100г ґрунту,

4) 17,38+8,48= 25,97 мг.-екв./100г ґрунту

5)21 +7,14 = 28,2 мг.-екв./100г ґрунту

6)18,90 +4,20 = 23,14мг.-екв./100г ґрунту

7)19.11 +9,34 =29,54 мг.-екв./100г ґрунту

ІІ. Знаходимо відношення кальцію до магнію (в мг.-екв./100г ґрунту)

ІІІ. Обчислюємо суму обмінних основ:

Аналізуючи таблицю 3.7 можна зробити висновок про те, що за ступенем солонцюватості ґрунти господарства – незасолені (примітка 1).

За величиною відношення Кальцію до Магнію (примітка 2) фізичні властивості всіх чотирьох грунтів добрі.

За показником рН ґрунти: нейтральні і слабколужні

Для покращення ґрунтів господарства необхідно застосовувати такі меліоративні заходи, як: внесення гіпсу та нітратів кальцію, а також меліорантів, які містять гіпс, сульфатну кислоту, сульфат заліза, сірку та інше.

Дата добавления: 2015-07-11