А) гранулометричний склад

Гранулометричний склад є стабільною ознакою ґрунту, успадкованою від материнської породи. Грунтогенезис може призвести до певного перерозподілу по профілю, наприклад, мулу (у підзолистих, солонцюватих, лесивованих ґрунтах), а тепер людина здатна і докорінно змінювати гранулометрію ґрунту.

Проінформаваність щодо гранулометричного складу грунто-підгрунтя є обов’язковою передумовою оптимального добору сільськогосподарських культур для різних ґрунтів.

Механічні елементи – це тверда фаза ґрунту, яка складається із часток різних розмірів.

Механічний склад ґрунту – визначають за відчуттями при розтиранні, станом сухого ґрунту. Відносний вміст в ґрунті або породі механічних елементів.

Фракції ґрунту за М.О. Качинським – це група частинок, діаметр яких знаходиться у визначених межах.

Фізична глина – сума всіх механічних елементів ґрунту, розміром менше 0,01мм.

Фізичний пісок – сума всіх механічних елементів ґрунту, розміром більше 0,01мм.

Методи визначення механічного складу ґрунту:

а) сухий

б) мокрий

Сухий метод визначення механічного складу ґрунту:

Сухий ґрунт випробовують на дотик, кладуть його на долоню і старанно розтирають пальцем. Механічний склад ґрунту визначають за відчуттями при розтиранні, станом сухого ґрунту, за кількістю піску.

Мокрий метод визначення механічного складу ґрунту:

Зразок розтертого ґрунту зволожують і перемішують до тістоподібного стану, при якому ґрунти володіють найбільшою пластичністю. З підготовленого ґрунту на долоні скатують кульку і намагаються розкотати його в шнур товщиною 3мм, потім звернути в кільце діаметром 2-3мм.

Гранулометричний склад ґрунтів представлений в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2.

Гранулометричний склад грунту

Індекс Ґрунтів	Глибина відбору зразка, см	Вміст фракцій (в %) розміром діаметру часток в мм	Фізична глина, <0,01мм	Назва ґрунту за гранулометричним складом
1-0,25	0,25-0,05	0,05-0,01	0,01-0,005	0,005-0,001	<0,001
К^тк[сн];2,1,1 Л,↓,↓	0-20	0,38	8,27	38,69	8,29	10,43	33,94	52,66	Пилувато-важкосуглинковий
К^тк[сн];2,1,1 Л, ↓,↓	0-20	0,54	4,54	40,14	10,08	9,64	35,06	54,78	Пилувато-легкоглинистий
Л^тк[сн];2,1,1 Л, ↓,↓	0-20	0,32	3,60	39,31	7,94	12,16	36,37	56,77	Пилувато-легкоглинистий
Бл^л[сн-ск];3,1,1 Л, ↓,↓	0-20	0,24	3,45	40,43	7,46	10,90	37,52	55,88	Легко глинистий оглеєний

Згідно з таблицею 3.2.1. фізична глина менше < 0,01мм знаходиться в межах від 52,66% до 56,77%.

Механічні фракції поділяються на дві великі групи: фізичний пісок (розміром 1-0,25, 0,25-0,5, 0,05-0,01) та фізична глина (розміром 0,01-0,005, 0,005-0,001 та менше 0,001),їх сума завжди дорівнює 100%.

б) агрегатний склад (структура)

Структура ґрунту – це ґрунтові грудочки або агрегати різної величини і форми, варіативно сполучені в ґрунтовому горизонті. Агрегати складаються з механічних елементів зцементованих між собою.

Макроагрегати – агрегати діаметром більше 0,25мм.

Мікроагрегати – агрегати діаметром менше 0,25мм.

Агрономічно-цінні агрегати – це агрегати розміром від 1мм до 3мм. Чим більше в ґрунті структур таких розмірів, тим краща структура ґрунту.

Водотривка структура ґрунту – якщо агрегати не розмиваються під дією води.

Структурний грунт – містить більше 55% водоміцних агрегатів розміром від 0,25 до 10мм. Має здатність краще накопичувати вологу атмосферних опадів, утримувати її тривалий час, повніше і якісніше забезпечувати потребу рослини у воді. У них кращими є умови для проростання насіння, росту і розвитку кореню рослин, через, що врожаї вирощуваних культур на них формуються неодмінно високими і гарантовано стабільними.

Агрономічне значення структури полягає в тому, що вона позитивно впливає на наступні властивості, а також режими ґрунтів: фізичні властивості – пористість, щільність складення; водний, повітряний, тепловий, окисно-відновний, мікробіологічний та режим живлення; фізико-механічні властивості – кіркоутворення, протиерозійну стійкість ґрунтів.

Структура ґрунту динамічна. Вона може руйнуватись і відновлюватись під дією різноманітних факторів.

До меліоративними методів покращення структурності ґрунтів, а також підвищення водоміцності агрегатів, відноситься сіяння багаторічних трав, обробка ґрунту в стиглому стані, вапнування кислих та гіпсування солонцевих ґрунтів, внесення органічних та мінеральних добрив.

Агрегатний склад ґрунтів господарства зазначений у таблиці 3.3

Таблиця 3.3

Агрегатний склад ґрунтів

Індекс ґрунтів	Глибина відбору зразка, см	>10	5-10	3-5	1-3	0,5-1	0,25-0,5	<0,25	Сума агрегатів розміром 0,25-10 мм, %
К^тк[сн];2,1,1 Л,↓,↓	0-20	18,84	23,03	13,50	17,48	17,05	4,10	6,00	75,16
К^тк[сн];2,1,1 Л, ↓,↓	0-20	19,48	23,82	8,72	20,10	13,61	8,40	5,87	74,65
Л^тк[сн];2,1,1 Л, ↓,↓	0-20	19,71	24,08	19,04	19,71	8,23	8,24	5,99	79,3
Бл^л[сн-ск];3,1,1 Л, ↓,↓	0-20	21,74	24,32	10,11	19,97	10,50	9,13	4,23	74,03

За результатами агрегатного аналізу вираховуємо коефіцієнт структурності (К), за формулою: К = a/b,

де a - сума агрегатів від 0,25 до 10 мм,%;

b - сума агрегатів розміром менше 0,25мм та більше 10мм,%.

І.Розрахунок суми агрегатів від 0,25 до 10 мм,%:

1) а = 23,03+13,50+17,48+17,05+4,10+ = 75,16% - відмінний

2) а = 23,82+8,72+20,10+13,61+8,40+ = 74,65% - відмінний

3) а = 24,08+19,04+19,71+8,23+8,24 = 79,3% - відмінний

4) а = 24,32+10,11+19,97+10,50+9,13+4,23 = 74,03%- - відмінний

ІІ. Розрахунок суми агрегатів розміром менше 0,25мм та більше 10мм,%:

1) b = 6+6 = 12 %;

2) b = 5,87+5,87 = 11,74%;

3) b = 5,99+5,99 = 11,98%;

4) b = 4,23+4,23 = 8,46 %.

ІІІ. Розраховуємо коефіцієнт структурності ґрунтів, який визначається за результатами агрегатного аналізу.

Чим більше коефіцієнт структурності (К), тим краща структура ґрунту.

1) К₁= 23,03+13,50+17,48+17,05+4,10 = 6,26%

12

2) К₂= 23,82+8,72+20,10+13,61+8,40 = 6,35%%

11,74

3) К₃= 24,08+19,04+19,71+8,23+8,24 = 6,61%

11,98

4) К₄= 24,32+10,11+19,97+10,50+9,1 = 8,75 %

8,46

Це означає,що грунт має відмінну структуру

Висновок: одним із найдоступніших агротехнологічних заходів збереження і поліпшення структури ґрунтів є їх своєчасна (за оптимальної вологості) культурна оранка (хоча її вплив також є неоднозначним). Ґрунтообробна техніка, крім ущільнення, чинить на грунт найрізноманітніші впливи, призводячи до зміни його структури, щільності, інших фізико-механічних властивостей. Цьому сприяє перевертання, кришіння, розпушування, вирівнювання поверхні ґрунту, створення спеціального мікрорельєфу. Істотно поліпшують агрегатний склад ґрунтів (підвищують водостійкість агрегатів) багаторічні трави, оптимально включені в сівозміну, - цьому сприяє розгалужена тонковолокниста коренева система конюшини, люцерни, тимофіївки, багатьох інших трав.

Біологічні заходи є найбільш універсальними й добре відомими з давніх часів, екологічно орієнтованими, ефективними майже на всіх ґрунтах. Це передусім внесення гною та інших органічних добрив (компости, торф, сапропель тощо). Хімічними способами є вапнування, гіпсування та штучне оструктурювання ґрунтів.

Структура ґрунту відновлюється під впливом однорічних сільськогосподарських культур, передусім таких, як пшениця, соняшник, кукурудза та інших культурних рослин з добре розгалуженою глибокою кореневою системою, яка виявляє чітко виражену оструктурю вальну дію, сидерати, рослинні рештки.

Дата добавления: 2015-07-11