Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Разом 36

Читайте также:
  1. Аналогичным образом находим, выставляем и фиксируем на правом луче другие опорные точки голограммы: через сутки, неделю, месяц, год, девять лет.
  2. Введение. Каким образом наше воспитание влияет на нас как на потребителей?
  3. ВЕДОМОСТЬ КООРДИНАТ ТОЧЕК ДИАГОНАЛЬНОГО (РАЗОМКНУТОГО) ТЕОДОЛИТНОГО ХОДА
  4. Все, что так долго сдерживала в себе Брике, разом прорвалось наружу.
  5. Глава 4. Медитация как основной фактор, способствующий слиянию нашей сущности с образом молодости и здоровья
  6. Далее речь пойдет о пороках общества. Я хочу разобраться, каким образом нам было навязано пьянство.
  7. Для односторонняго фехтованiя, фехтующiеся должны быть вооружены шашками и построены разомкнуто, на четыре шага другъ отъ друга.

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Львівський національний університет імені Івана Франка

 

 

А.С.Романюк

Політичні доктрини ХХ століття

Програма курсу

Львів

Курс «Політична думка в ХХ ст.» – логічне продовження попередніх двох курсів, присвячених аналізу політичної думки від стародавніх часів і до кінця ХІХ ст. Загалом розвиток політичної думки характеризується тяглістю і наступністю, коли досить часто неможливо зробити чітку хронологічну градацію щодо конкретної доктрини, концепції тощо. Практично кожна політична доктрина пов’язана численними логічними, змістовними та іншими зв’язками зі своїми теоретичними попередниками. Тому виокремлення в самостійний курс політичних доктрин лише ХХ століття досить умовне, оскільки ми постійно звертаємося до концептуальних предтеч. Політичні доктрини, які набули активного розвитку у минулому столітті, не припинили свого існування з початком нового століття/тисячоліття, а продовжують свій розвиток. Отже, зазначений курс має багато особливостей.

По-перше, наприкінці ХІХ ст. спочатку в Колумбійському університеті (США), а потім і в більшості розвинених країн того часу, остаточно оформилась політична наука як самостійна наукова та навчальна дисципліна. Саме з цього моменту вона почала розвиватися не лише в контексті загальних суспільних концепцій або теоретичних конструкцій того, або іншого автора, а вже як від сепарованого щодо інших дисциплін, самостійного наукового напряму. Історія політичної думки як самостійний підрозділ політичної науки виокремилась наприкінці ХІХ ст. Внаслідок цього розвиток політичної думки почав розглядатись не лише самостійно, а й у контексті багатоманітних форм політичної практики.

По-друге, особливістю в розвитку політичної думки в ХХ ст. є її доктринальний характер, коли певний напрям розвивали вже не тільки окремі мислителі, а групи науковців, які дотримувались спільних методологічних засад, або користувалися подібними методиками вивчення політичного життя. Доктринальний характер політичної думки почав формуватись вже наприкінці ХІХ ст., але повністю оформився лише протягом минулого століття.

По-третє, остаточне оформлення масового типу політичних партій наприкінці ХІХ ст. суттєво вплинуло на розвиток політичних доктрин. Це пов’язано зі значимістю для політичної партії феномену ідеології. Оскільки політичні партії є найголовнішими акторами політичного життя, тому вони активно залучають теоретичні конструкції спрямовані на усвідомлення політичних процесів та явищ політичного життя для обґрунтування власних політичних дій або своєї майбутньої діяльності. Тому розвиток політичних доктрин протягом минулого століття відбувався і продовжує відбуватися у нерозривному зв’язку з практичною діяльністю політичних партій.

По-четверте, проаналізовані в курсі політичні доктрини ми не можемо розглядати як остаточно завершену, стійку конструкцію. Навпаки, вони постійно розвиваються, перманентно оновлюються, змінюються. Головним чинником, який детермінує цей розвиток, є політична практика, яке не лише верифікує теоретичні концепти, а й безпосередньо висуває перед науковцями нові завдання.

По-п’яте, усі без винятку політичні доктрини ХХ ст. набули інтернаціонального характеру, навіть якщо на початку виникли в межах певної окремої країни. До цього варто додати ще одну, на наш погляд, досить важливу особливість – після Другої світової війни політична наука і відповідно – політична думка/політичні доктрини вийшли за межі Західної Європи і Північної Америки, або за кордони найбільш розвинених економічно та демократичних країн світу. Сьогодні політичні доктрини, хоча і в різній мірі, але наявні/виявляються глобально в різних куточках світу.

Незважаючи на зазначені особливості, навчальний курс «Політичні доктрини ХХ ст.» має вагоме значення – неможливо адекватно проводити політичну практичну діяльність та розуміти її не опираючись на теоретичний і практичний політичний досвід сьогодення, не усвідомлюючи особливостей його еволюції та чинників впливу.

 

Тематичний план лекційного курсу

Номер

теми Назва теми Кількість годин

1 Концептуальна логістика розвитку політичних доктрин у ХХ ст. 4

2 Політичні доктрини лібералізму 4

3 Політичні доктрини консерватизму 4

4 Політичні доктрини націоналізму 4

5 Конфесійні суспільно-політичні доктрини 4

6 Політична доктрина фашизму та націонал-соціалізму 4

7 Політичні доктрини комунізму 2

8 Політичні доктрини соціал-демократії та неомарксизм 2

9 Політичні доктрини популізму 2

10 Політичні доктрини фемінізму 2

12 Політичні доктрини екологізму

Радикальні політичні доктрини 2

 

Разом 36

 


Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 77 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Політичні доктрини соціал-демократії та неомарксизм | Література | Модуль І | Модуль ІІ | Література |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Каковы ваши мысли на счет гибкости?| У ХХ ст.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)