Звичайні засоби нападу

Терміни «звичайні засоби нападу», «звичайне зброя» увійшли до вживання після появи ядерної зброї, що має незмірно більші високі бойові властивості. Проте в даний час деякі зразки звичайної зброї, засновані на новітніх досягненнях науки і техніки, за своєї ефективності впритул наблизилися до зброї масового знищення (Зброя Масового Поразки).

Звичайна зброя становить усі вогневі та ударні засоби, що застосовують артилерійські, зенітні, авіаційні, стрілецькі та інженерні боєприпаси і ракети в звичайному спорядженні, запальні боєприпаси і вогняна суміш.

Звичайна зброя може застосовуватися самостійно і в поєднанні з ядерною зброєю для ураження живої сили й техніки супротивника, а також для руйнування та знищення різних особливо важливих об'єктів (хімічні підприємства зі СДОР, атомні енергетичні установки, гідротехнічні споруди та ін.)

Найкращим засобом для поразки малорозмірних і розосереджених по площі цілей в умовах ведення бойових дій із застосуванням звичайної зброї є осколкові, фугасні, кумулятивні, бетонобійні, запальні боєприпаси і боєприпаси об'ємного вибуху.

«Оцінка радіаційної та хімічної обстановки після ядерного вибуху». Основні питання і визначення при оцінці радіаційної обстановки у НС

У мирний час при виникненні аварії на об'єктах атомної і енергетичної промисловості, на хімічних об'єктах і транспорті, виникненні епідемії хвороб людей, епізоотій тварин, епіфітотій рослин, у воєнний час при застосуванні противником ядерної, хімічної і біологічної зброї, а також при виникненні надзвичайних ситуацій природного характеру потрібно провести оцінку обстановки для правильного прийняття рішення щодо проведення РІНР.

Для прийняття та проведення РІНР в залежності від класу надзвичайної ситуації, певних обставин необхідно швидко, оперативно оцінити обстановку: радіаційну, хімічну, біологічну, інженерну, медичну і пожеж ну.

Серед факторів ураження ядерної аварії, радіаційної аварії та ядерного вибуху особливо місце займає радіоактивне забруднення. Воно поширюється на сотні кілометрів.

При цьому на великих площах може створюватися забруднення,яке буде небезпечним для населення протягом тривалого часу.

За цих умов необхідно організувати захист населення від радіоактивних речовин та їх випромінювання, на основі даних про рівні радіації, характер, район і масштаби радіоактивного забруднення місцевості.

Для визначення впливу радіоактивного забруднення місцевості на о/с формувань і підрозділів ЦЗ при проведенні РІНР, населення, виробничу діяльність господарств оцінюють радіаційну обстановку.

Радіаційна обстановка - це масштаб і ступінь радіаційного забруднення місцевості які впливають на дії формувань ЦЗ, населення об'єктів н/г.

Радіаційна обстановка може бути виявлена і оцінена за даними прогнозу і розвідки.

Прогнозування радіаційного забруднення проводиться на основі гіпотетичних розрахунків можливих аварій на АЕС, на основі встановлених закономірностей, залежності масштабів і характеру радіаційного забруднення місцевості від потужності й виду ядерного вибуху та метеорологічних умов.

Для прогнозування радіаційного забруднення місцевості необхідні такі вихідні дані: розміщення АЕС, вид і потужність реактора, координати; потужність і вид ядерного вибуху, час аварії чи вибуху, напрямок і швидкість середнього вітру.

Середнім вітром називається, вітер який є середнім за швидкістю і напрямком для всіх шарів атмосфери від поверхні землі до піднімання верхньої кромки хмари вибуху. Напрямок середнього вітру вказується азимутом в градусах.

Азимут середнього вітру - це кут у горизонтальній площині між напрямком, звідки дме вітер, відрахованим за ходом годинникової стрілки.

Методом прогнозу можна встановити напрямок руху радіоактивно забрудненої хмари, час її підходу до населеного пункту, час випадання радіоактивних речовин, визначити розміри зон радіаційного забруднення і найбільш імовірне їх розміщення на місцевості.

У зв'язку з тим, що процес випадання радіаційних речовин може тривати кілька годин, або днів (1 фаза), ця обставина дає можливість використати дані прогнозування завчасно, тобто до надходження радіаційних речовин до населеного пункту і проведення ряду особливо важливих заходів для захисту населення, о/с підрозділів і формувань ЦЗ.

За результатами прогнозування проводиться оцінка можливих наслідків впливу радіаційного забруднення на населення та навколишнє середовище.

Проте прогноз радіаційного забруднення має відносний характер, тому його обов'язково уточнюють радіаційною розвідкою з метою своєчасного забезпечення всіх структур даними про фактичну радіаційну обстановку. Виявлення радіаційної обстановки методом прогнозування - це пер ший етап роботи.

Завдання 1:

В н.п. Курозвани в результаті аварії стався вибух потужністю 0,3 Мт, з викидом радіоактивних речовин, швидкість серед нього вітру V_сep ⁼ 75 км/год., напрям вітру 180 Азимут південний. Спрогнозувавши та нанісши на карту зони радіоактивного забруднення.

Визначаємо: час t випадання радіоактивних речовин в н.п. Прикордонна Улашанівка і відстань R до н.п.

Розв'язок: На карті у масштабі знаходимо населений пункт де сталася аварія. Орієнтуємо її за сторонами світу. Враховуючи напрям та швидкість вітру відповідно до таблиці 2.1 уточнивши потужність вибуху визначаємо зони радіоактивного забруднення та наносимо на карту. За масштабом кар ти та напрямком вісі сліду визначаємо чи підпадає наш населений пункт в зону ураження. Визначаємо відстань до нашого населеного пункту (Прикордонна Улашанівка) та швидкість підходу радіоактивного ураження. Метою прогнозування радіаційного забруднення місцевості є встановлення з певною степеню достовірності місця знаходження та розміри зон радіаційного забруднення. Оцінка проводиться в такій послідовності:- визначають розміри зон радіаційного забруднення;- наносять на варту зони радіаційного забруднення;- розраховують час випадання радіаційних речовин;

Таблиця 2.1. Розміри зон радіоактивного забруднення при ядерних вибухах різної потужності і швидкостях середнього вітру

Потужність вибуху, Мт.	Швидкість середнього вітру, км/год.	Розміри зон і еталонний рівень радіації, км
		А -- 8 Р/год.	Б --80 Р/год.	В -- 240 Р/год.
0,1		116--12	49--6,1	31--4
		150--14	60--6,4	35--3,9
		175--15	64--6,3	35--3,8
0,2		157--15	67--7,8	43--53
		200--18	83--8,3	50--5,3
		233--20	90--8,4	50--5,0
0,3		190--18	80--8,0	52--6,0
		240--21	121- 12	60--62
		275--23	140--13,5	60--6,0
0,5		231--21	100--10	65--7,4
		300--25	121--12	78--7,7
		340--27	140--13,5	83--7,7
1,0		309--20	132--13,0	83--9,5
		402--31	170--15,0	109--10,0
		466--34	192--16,0	118--10,0
2,0		413--32	182--17	121--12
		536--39	231--19,6	149--13
		626--43	262--21	165--13
3,0		495--37	218--19	145--14
		630--45	275--23	180--15
		750--50	310--24	200--16
5,0		772--52	343--27	225--19
		920--58	393--28	253--20
		1035--62	436--30	270--20

Розміри зон радіаційного забруднення визначаю за допомогою таблиць, радіаційних розрахункових лінійок та інших методів.

При нанесені на карту (схему) зон радіаційні забруднення накреслюю центр ядерного вибуху (руйнування реактору). Зверху зліва від нього записую у чисельнику - вид вибуху (тип реактора) і потужність, у знаменнику - час і дату вибуху (руйнування реактора).

Користуючись даними довідкових таблиць, наношу межу зони за бруднення в районі вибуху аварії, враховуючи його потужність. Від центру вибуху (аварії) провожу пряму лінію - вісь сліду, що відповідає напрямку руху середнього вітру. Згідно таблиць (графіків, номограм, то що) відкладаю, враховуючи ширину і довжину зони радіоактивного забруднення, кожна певного кольору: А - синя; Б- зелена; В - коричнева; Г -чорна.

Зони позначаю з урахуванням масштабу карти.

У разі руйнування реактора АЕС до цих зон (ядерного вибуху) до даю зону М-радіаційної небезпеки, яку позначаю червоним кольором.

Час випадання радіоактивних речовин після ядерного вибуху визначаю за формулою:

t =R/V, t = 100/75 = 1,3 год. (табл. 2.1)

де R - відстань від центру вибуху до даного об'єкту або населеного пункту, (км);

V - швидкість середнього вітру, (км/год).

Висновок: через 1,3 годину після аварії в населеному пункті Прикордона Улашанівка станеться несприятлива радіаційна обстановка.

Другий етап роботи - це виявлення фактичної радіаційної обстановки та її оцінки. На основі даних, одержаних від радіаційної розвідки УНС та ЦЗН командири частин і з'єднань оцінюю радіаційну обстановку. Вона визначається безпосередньо на об'єкті, навколо нього, на маршрутах висування, в районах зосередження, уточнюється імовірний час початку випадання радіоактивних речовин.

Радіаційна обстановка характеризується масштабами і характером радіаційного забруднення.

Основними показниками ступеня небезпеки радіаційного забруднення для населення є, розміри зон радіаційного забруднення і рівні радіації. Проте при оцінці впливу радіаційного забруднення на дії формувань і під розділів військ ЦЗ, а також життєдіяльності населення необхідно обов'язково враховувати ступінь захищеності людей від радіаційних випромінювань. Оцінка радіаційної обстановки - це розв'язання основних завдань різних варіантів дій підрозділів ЦЗ, а також виробничої діяльності об'єктів і галузей виробництва в умовах радіаційного забруднення, аналіз одержаних результатів і вибір найбільш доцільних варіантів дій, які б виключали радіаційне ураження людей, с/г тварин і забруднення радіоізотопами урожаю. Для оцінки радіаційної обстановки у населеному пункті і на виробничому об'єкті за даними розвідки необхідні такі вихідні дані:1. Час ядерного вибуху від якого виникло радіаційне забруднення. Ці дані отримують із УНС та ЦЗН району, області або методом розрахунку.2. Замір рівнів радіації на об'єкті доцільно привести на 1 годину після ядерного вибуху (радіаційної аварії).3. Значення коефіцієнтів ослаблення радіації будівлями, спорудами, сховищами, укриттями, транспортними засобами. Для цього можна використати середні значення коефіцієнтів ослаблення, одержані розрахунково. Але надійніше після випадання радіоактивних речовин ці коефіцієнти ви значити замірюванням рівнів радіації в середині будинку (споруди), де будуть знаходитись люди і на відкритій місцевості на відстані 20-30 м, від будинку (споруди):

Косл =Р відкр/Р буд (табл. 2.2)

де Р відкр. - рівень радіації на відкритій місцевості;

Р буд. - рівень радіації в будинку (споруді).

Інтервал між двома замірюваннями не повинен перебільшувати 2-3 хв.

4. Допустимі дози опромінення встановлюю залежно від конкретної обстановки, характеру завдань, які будуть виконувати формування ЦЗ. Необхідно враховувати, що опромінення може бути одноразовим і багаторазовим.

При оцінці радіаційної обстановки при аварії на АЕС розв'язують на ступні типові задачі:

1. Прогнозування зон радіаційного забруднення території за слідом хмари.

2. Прогнозування дози опромінення на вісі сліду радіаційної хмари.

3. Виявлення радіаційної обстановки за даними розвідки.

4. Визначення зон радіаційного забруднення.

5. Визначення початку (гол.) роботи на забрудненій РР території..

6. Визначення можливої тривалості перебування (роботи) на забрудненій території.

7. Оцінка наслідків ураження радіаційних втрат о/с формувань ЦЗ в результаті зовнішнього опромінення при перебуванні на забрудненій місцевості.

Завдання 2: Визначення рівня радіації через 1 год. після вибуху.

На об'єкті через 9 год. (t₁) після ядерного вибуху рівень радіації (Р₁) дорівнював 60 Р/год.

Визначаємо, яким був рівень радіації через 1 год. після вибуху(Р₁).

Розв'язок: У табл. 2.2 у графі «Час, який пройшов після вибуху» знаходимо проти цифри 9 відношення Ро/Р, яке дорівнює: Р₀ /Р = 13,96;

Ро=60 * 13,96 = 837,6 Р/год.

Відповідь: Рівень радіації через 1 год, після вибуху дорівнював 837,6 Р/год.

Дата добавления: 2015-07-11