Характеристика джерела забруднення

Стаціонарним джерелом забруднення атмосферного забруднення басейну річки Вабля є целюлозопаперовий завод.

Санітарно-захисні зони – це ділянки землі навколо підприємств, які створюють з метою зменшення шкідливого впливу цих підприємств на здоров’я людини, їх розташовують з підвітряного боку підприємств і засаджують деревами й чагарниками. Вони мають вигляд парків чи лісопарків. У цих зонах не можна розташовувати адміністративно-службові приміщення, склади, гаражі, депо, лазні торгові центри та інші об'єкти, пов'язаних з постійним перебуванням людей.

Залежно від шкідливості забруднювачів, що викидаються, й можливості їх очистки кожне підприємство відносять до того чи іншого класу шкідливості. Відповіднодо цього за розмірами розрізняють 5 класів СЗЗ.

Під забрудненням атмосфери розуміють таку зміну атмосфери, яка повністю або частково є результатом життєдіяльності людини, прямо або опосередковано змінює роз приділення приходящої енергії, рівні радіації, фізико-хімічні властивості довкілля та умови існування живих організмів.

Серед загальної маси забруднюючих речовин, що надходять в атмосферу, гази складають 90 %, тверді частки – 10 %. Рідкі забруднювачі зустрічаються дуже рідко.

Всі джерела забруднення атмосфери поділяють на:

- природні;

- штучні (антропогенні).

Домішки природного походження надходять в атмосферу в результаті вулканічної діяльності (попіл, пил, вуглеводні), вивітрювання грунтів та гірських порід, лісових та степових пожеж, розкладу рослин, згоряння метеоритів.

Багато шкідливих речовин утворюється в результаті вторинних природних процесів.

Антропогенні джерела забруднення в свою чергу поділяють на:

- стаціонарні (енергетичні установки, що спалюють викопне паливо, промислові та комунально-побутові підприємства);

- пересувні (всі види транспорту).

Промислові джерела забруднення атмосферного повітря поділяють на: джерела виділення та джерела викидів. До перших відносяться технологічні пристрої, в процесі яких виділяються домішки. До других – труби, вентиляційні шляхи, аераційні ліхтарі, за допомогою яких домішки надходять в атмосферу.

Промислові викиди поділяють на: організовані та неорганізовані.

Організований промисловий викид надходить в атмосфері через спеціально споруджені газовідводи та труби, що дозволяє застосувати для очистки від забруднюючих речовин відповідні установки.

Неорганізований промисловий викид надходить в атмосферу у вигляді не спрямованих потоків газів в результаті порушень герметичності обладнання. Неорганізовані викиди характерні для очисних споруд, ділянок вантажно-розвантажувальних робіт та інших об’єктів.

До основних джерел промислового забруднення атмосферного повітря відносяться підприємства енергетики, металургії, будматеріалів, хімічної та нафтопереробної промисловості, виробництва добрив.

В основу нормування покладено визначення гранично-допустимих концентрацій (ГДК). ГДК – це максимальна концентрація домішок в атмосфері, віднесена до певного відрізку часу, яка при періодичному впливі або на протязі всього життя людини не впливає негативно як на людину, так і на довкілля.

Для кожної забруднюючої речовини встановлюють два нормативи: максимальна разова та середньодобова ГДК. Максимальна разова ГДК – це основна характеристика небезпечності шкідливої речовини.

Середньодобова ГДК – встановлюється для попередження загально токсичного, мутагенного, канцерогенного та іншого впливу речовини на організм людини.

Даний завод по виробництву алюмінію, що лежить в межах басейну р. Бунів, належить до І класу шкідливості. Розміри санітарно-захисної зони повинні становити 1000 м.

Характеристика забруднюючих речовин:

Дихлоретан

Сірчаний газ – SO₂(IV). Це безбарвний важкий газ, з різким запахом, що викликає кашель. Негорючий. Дуже легко розчиняється у воді. Поряд з “фізичним” розчиненням одночасно відбувається хімічна взаємодія – приєднання молекул води до молекул оксиду сульфуру (IV) SO₂, внаслідок чого утворюється сульфітна кислота. Сірчаний газ реагує без зміни ступеня окиснення з водою, основними оксидами.

Оксид вуглецю(IV), або вуглекислий газ, СО₂ – безбарвний газ, без запаху, важчий за повітря в 1,5 раза, доволі добре розчиняється у воді, особливо під тиском, легко перетворюється на рідину навіть за кімнатної температури і невеликого тиску. Зріджений СО₂ зберігають у стальних балонах. Якщо його швидко вилити з балона, вуглекислий газ перетворюється на снігоподібну масу. Твердий вуглекислий газ називається сухим льодом. Вуглекислий газ у великих кількостях шкідливий для людини і тварин, спричиняє запаморочення, може викликати ядуху, тому приміщення, де перебувають люди, треба часто провітрювати.

Пил нетоксичний – це пил, який утворюється внаслідок діяльності підприємств, руху транспорту, який здіймає в повітрі осівший пил, що містить різні отруйні речовини, енергетики. Він впливає на організм людини, в дуже великій мірі на легені.

Сажа – особливо впливає людині на легені. Утворюється в результаті згоряння різного роду палива.

Фториди – з іншими елементами нагромаджуються в районах виробництва алюмінію, емалі, скла, кераміки, фарфору, сталі, фосфорних добрив. У повітрі вони містяться у вигляді фтористого водню (HF) або пилуватого флюориту (СаF₂). Сполуки фтору надзвичайно токсичні, до них дуже чутливі комахи. Фтор нагромаджується в рослинах, а через рослинний корм – в організм тварин.

Відповідно клас шкідливості речовин: Дихлоретан – 2, сірчаний газ – 2, оксид вуглецю – 4, фториди – 2, пил нетоксичний – 3, сажа – 3.

5.2 Розрахунок маси викидів забруднюючих речовин стаціонарного джерела

Визначаємо фактичну масу річного викиду і-тої домішки за формулою:

m_факт= , (г/с,т/рік)

де: С_факт – фактична концентрація забруднюючої речовини, мг/куб.м; Н- висота труби, м; В₁ – об’єм викиду, м.куб./с; t₁ – температура викиду, С; t₂ – температура атмосферного повітря для найтеплішого місяця року в даній місцевості; А – коефіцієнт, що враховує частоту температурних інверсій даної місцевості (для умов України А = 160); Ф – коефіцієнт швидкої осідання часток в атмосфері (для газів – 1.0; для парів – 2.0; для пилу – 3.0); Т- число секунд в році.

m_ф(дихлоретан)= =57,53 т/рік;

m_ф(сірчаний газ)= 17,26т/рік;

m_ф(пил нетоксичний)= т/рік;

m_ф(сажа)= т/рік.

Визначаємо масу максимально допустимого викиду за формулою:

m_гдк= , т/рік

m_гдк(дихлоретан)= т/рік;

m_гдк(сірчаний газ)= т/рік;

m_гдк(оксид вуглецю)= т/рік;

m_гдк(фториди)= т/рік;

m_гдк(пил нетоксичний)= т/рік;

m_гдк(сажа)= т/рік.

С_м – максимальна разова ГДК забруднюючої речовини.

Знаходимо масу над лімітних викидів забруднюючих речовин в атмосфері за формулою:

m_н.л= m_факт-m_гдк, т/рік.

m_н.л(дихлоретан)₌ 57,53 – 34,5=23,03т/рік;

m_н.л(сірчаний газ)= 17,26 – 0,09=17,17 т/рік;

m_н.л(оксид вуглецю)=57,53 – 34,5=23,03 т/рік;

m_н.л(фториди)=1,84-0,23=1,61 т/рік;

m_н.л(пил нетоксичний)=15,34-1,92=13,42 т/рік;

m_н.л(сажа)=1,15-0,58=0,57 т/рік.

Визначаємо ефективність необхідної для збереження санітарних норм очистки:

Е= %.

Е(дихлоретан)=

Е(сірчаний газ)=

Е(оксид вуглецю)=

Е(фториди)=

Е(пил нетоксичний)=

Е(сажа)=

Дослідивши дане підприємство, проаналізували вплив на басейн річки різних забруднюючих речовин. Визначивши необхідний ступінь очистки для речовин, що інтенсивно забруднюють навколишнє середовище, отримали, що найбільший ступінь очистки навколишнє середовище потребує від оксид вуглецю (99 %), фторидів (88 %), пилу нетоксичного (87 %), а найменший – дихлоретану (44%). Для цього необхідно посилити будівництво нових очисних споруд, провести контроль санітарно-захисних зон, щоб звести до мінімуму вплив забруднюючих речовин на оточуюче середовище і також на р. Бунів.

Висновок:

У даній курсовій роботі була проведена екологічна оцінка стану басейну річки Бунів, що розташований на території Івано-Франківської області. Було досліджено абіотичне середовище та біотичну складову екосистеми, виявлено антропогенні фактори, які призводять до порушення стабільності екосистеми.

Дослідивши екологічну структуру популяції можна зробити висновок, що на даній території спостерігається рівномірний розподіл особин. Приріст популяції змінюється щороку, а здатність популяції до розмноження зростає з віком особин. На території області велика різноманітність тварин і рослин які занесені до Червоної книги, тому можна вважати, що їхня кількість невелика.

При визначенні оцінки стану поверхні водозбору виявили, що стан басейну можна охарактеризувати як перехідний, тобто він має середній рівень забруднення але при подальшому нераціональному використанні ресурсів басейну річки це може привести до погіршення до поганого стану. Також в районі басейну річки є завод який забруднює території басейну річки. Розрахувавши масу викидів, які спричиняє завод, виявили, що найбільшої очистки повітря потребує від таких речовин як сірчаний газ і дихлор етан.

В основному можна спостерігати, що стан басейну річки є перехідним від задовільного стану до поганого. Тому я вважаю, щоб потрібно зменшити антропогенний вплив від заводу і інших джерел, що дасть змогу залишити стан басейну річки на якому вона перебуває в даний час.

Перелік використаної літератури

1. Географічна енциклопедія України: 2-й т./Г35 Редкол.:... О. Маринич та ін. – К.: “Українська Радянська Енциклопедія” ім.. М. П. Бажана, 1989. – Т.:1 А – Ж. – 416 с.

2. Г. О. Білявський, Р. С. Фурдуй, І. Ю. Костіков “Основи екологічних знань”,Київ: 2000.

3. Коротун І. М., Коротун Л. К., Коротун С. І. “Природні умови і ресурси України”, Рівне:2006.

4. Н. Ф. Яришева. Основи природознавства: Природа України: Навч. посібник. – К.: Вища шк.., 1995. – 335 с.

5. Методичні вказівки 065-129.

6. Н. М. Бачинський, Л. П. Величко “Хімія”, Київ: 2005.

7. Сорокін “Довідкові дані по клімату України”, Рівне: 1999

8. Інтернет ресурси google, вікіпедія.

Дата добавления: 2015-07-11