Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Охорона

Читайте также:
  1. IV. ОХОРОНА ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ УКРАЇНИ
  2. Драка на похоронах
  3. Охорона навколишнього середовища
  4. Охорона праці
  5. Охорона праці
  6. Охорона праці жінок

Вид у 2009 році був внесений до Червоної книги України. Зустрічається досить часто в цілинних степах Херсонської області і АРКрим, є поодинокі випадки зустрічі в Львівській, Волинській і Закарпатській областях.

 

 

Ведмідь бурий

Таксономічна належність: Клас — Ссавці (Mammalia), ряд — Хижі (Carnivora), родина — Ведмедеві (Ursidae). Один з 4-х видів роду, один з видів роду в фауні України.

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Ареал виду та його поширення в Україні: Територію України населяє раса середньоросійського ведмедя (Ursus arctos arctos Linnaeus, 1758), ареал якої охоплює Європу, Зх. Сибір до Єнісею, Алтай. Ареал в Україні в минулому охоплював лісову і частково степову зони. Наразі вид зберігся лише в регіоні Карпат. Заходи окремих особин трапляються на Поліссі (Київська та Сумська обл.).

Чисельність і причини її зміни: Не перевищує 300 особин. Найбільше ведмедя в Закарпатській та Івано-Франківській обл. (до 200 особин), менше у Львівській (до 50 особин) найнижча чисельність ведмедя в Чернівецькій обл. — близько 20 особин. Причини змiни чисельностi: фрагментація ареалу, інтенсивна експлуатація та омолодження лісів і велике рекреаційне навантаження на них; високий рівень чинника непокою, браконьєрський відстріл тварин.

 

 

 

Ящірка зелена

(Lacerta viridis) — представник роду Ящірок з родини Ящіркові (Lacertidae). Інша назва «Європейська зелена ящірка».

Опис

Загальна довжина досягає до 30 см, з яких 2/3 складає хвіст. Колір молодих зелених ящірок сірувато-бурий або коричневий з 2 світлими смугами з боків хребта. Дорослі мають яскраво-зелений колір шкіри з численими чорними та жовтими цяточками. Горло та шия блакитного або яскраво-синього забарвлення. Черево у цих ящірок яскраво-жовтого кольору. Самиці відрізняються наявністю на верхній стороні 2 світлих повздовжних смуг, білим черевом та горлом.

Спосіб життя

Селяться у порослих травою та чагарником схилах пагорбів й ярів, в урвищах, біля берегів річок, на лісових галявинах, садах, у рідколіссях. Риють нори до 1 м у довжину. Часто ховаються під камінням, у норах гризунів, дуплах. Гарно й швидко бігають та лазять по вертикальній поверхні. Харчуються комахами, ягодами, особливо полюбляють калину.

Це яйцекладні ящірки. Парування відбувається у травні — на початку червня. Самиця відкладає 5—14 (до 23) яєць у ямку глибиною 7—8 см, а вже наприкінці серпня — на початку вересня з'являються молоді зелені ящірки довжиною до 4 см.


Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 86 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Запястный синдром | Загальна характеристика | Характеристика джерела забруднення |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Поширення| Розповсюдження

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)