Розробка організаційно-технологічної схеми нульового циклу зведення будівлі

Розбиття будівлі на захватки

Розбиття основної будівлі на захватки проводиться в залежності від конструктивних та об'ємно-планувальних рішень будівлі, що зводиться, прийнятих методів виробництва робіт, послідовності здачі частин будівлі під монтаж технологічного обладнання.

При розбивці будівель на захватки слід:

- забезпечити міцність і стійкість конструкцій на всіх стадіях зведення будівлі;

- враховувати черговість передачі частин будівлі під монтаж технологічного обладнання;

- по можливості застосовувати єдину розбивку на захватки для різних робіт;

- прагнути, щоб обсяги робіт на різних захватках по можливості були однаковими.

Приклад розбиття будівлі на захватки представлено на рис. 3.1:

Рис. 3.1. Розбиття будівлі на захватки

Номенклатура будівельно-монтажних робіт нульового циклу

Номенклатура будівельно-монтажних робіт курсової роботи повинна охоплювати всі основні роботи нульового та монтажного циклів зведення будівлі. З метою спрощення розрахунків, у курсовій роботі дрібні роботи в номенклатуру можна не включати.

Номенклатура робіт та одиниці їх вимірювання повинні відповідати вимогам ДБН Д.2.2, зб. 1...47. «Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи».

Номенклатура робіт нульового циклу визначається особливими ґрунтовими умовами; ущільненою забудовою; запроектованими фундаментами; наявністю підземних поверхів тощо; і може враховувати наступні роботи:

- зрізка рослинного шару та планування поверхні;

- кріплення шпунтового огородження;

- розробка ґрунту для влаштування фундаментів;

- обладнання ґрунтових подушок на просадних ґрунтах методом пошарової укатки;

- влаштування шлакоцементної подушки з влаштуванням залізобетонного поясу;

- влаштування підготовки під фундаменти;

- монтаж опалубки для влаштування фундаментів;

- влаштування монолітного фундаменту;

- демонтаж опалубки;

- монтаж фундаментних блоків;

- влаштування паль та монолітних ростверків;

- влаштування монолітної залізобетонної підпорної стінки;

- влаштування монолітного каркасу підземної частини;

- гідроізоляція фундаментів (підпорної стінки; підлоги підвалу);

- зворотна засипка фундаментів (як бульдозером, так і вручну);

- ущільнення (трамбування) ґрунту;

- тощо.

Визначення обсягів будівельно-монтажних робіт нульового циклу

Формули для розрахунку обсягів основних земляних робіт представлені нижче.

Зрізка рослинного шару:

,

де L/B – довжина/ширина будівлі по осям.

Планування поверхні:

,

де L_н/B_н – довжина/ширина котловану по низу.

Довжина/ширина котловану по низу визначається за формулами:

,

,

де L′ /B′ – довжина/ширина будівлі по осям;

С – ширина підошви фундаменту;

k – запас для можливості монтажу і бетонування фундаменту (приймаємо в курсовій роботі k = 0,45 м).

Розробка ґрунту з навантаженням на транспорт (екскавація ґрунту):

,

де V_котл – загальний об’єм ґрунту;

V_підч – об’єм ручної підчистки дна котловану.

Загальний об’єм ґрунту визначається по формулі:

,

де F_ср – середня площа котловану;

h_котл – глибина закладання фундаменту.

Середня площа котловану визначається по формулі:

,

де F^Н – площа котловану по низу;

F^В – площа котловану по верху.

Площа котловану по низу визначається по формулі:

,

де L^Н/B^Н – довжина/ширина котловану по низу.

Площа котловану по верху визначається по формулі:

,

де L^В/B^В – довжина/ширина котловану по верху.

Довжина/ширина котловану по верху визначається за формулами:

,

де m – модуль укосу ґрунту (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Крутизна укосів в залежності від виду ґрунту та глибини виїмки

Найменування ґрунтів	Крутизна укосів (відношення його висоти до закладання) при глибині виїмки, м, не більше
1,5
Насипний неущільнений	1:0,67	1:1	1:1,25
Піщаний і гравійний	1:0,5	1:1	1:1
Супісок	1:0,25	1:0,67	1:0,85
Суглинок	1:0	1:0,5	1:0,75
Глина	1:0	1:0,25	1:0,5
Леси і лесовидні	1:0	1:0,5	1:0,5

Підчистка дна котловану:

,

де h_підч – висота підчистки дна котловану (h_підч=0,05).

Роботи з улаштування фундаменту:

,

де S_ф – площа фундаменту.

Зворотна засипка:

,

де V_споруд – об’єм ґрунту, що витісняється спорудою;

k_о.р. – коефіцієнт залишкового розпушення ґрунту (в курсовій роботі з метою спрощення розрахунків приймаємо: для скальних ґрунтів – 1,25; для торфу – 1,1; для інших – 1,05).

Об’єм ґрунту, що витісняється спорудою, визначається по формулі:

Ущільнення ґрунту:

,

де – товщина ущільнювального шару – залежить від марки використовуваної трамбівки.

Розраховані обсяги робіт зводяться до таблиці (табл. 3.2).

Таблиця 3.2

Обсяги будівельно-монтажних робіт нульового циклу

№ п/п	Найменування робіт	Схематичний план, розріз	Одиниці виміру	Формула розрахунку та обсягу робіт

Вибір комплекту машин для земляних робіт

Необхідну кількість машин і механізмів для виконання земляних робіт визначаються обсягами і характером земляних робіт, термінами їх виконання, розмірами споруди, групою ґрунтів, а також наявним парком землерийних машин. З урахуванням цього визначаються найменування, марки і необхідна кількість землерийної техніки і необхідна кількість автосамоскидів для транспортування ґрунту.

При цьому використовують наступні механізми:

1) Землерийні машини;

2) Автомобілі-самоскиди;

3) Вантажопідйомні механізми (для фундаментів);

4) Бетононасоси.

Комплекти механізмів визначаються за необхідними технічними характеристиками за допомогою методичних вказівок [17] і [18].

Календарний графік виконання робіт

Для визначення тривалості будівельно-монтажних робіт розроблюється картка-визначник робіт:

Таблиця 3.2

Найменування робіт	Обсяг робіт	Нормативне джерело	Норма на одиницю виміру	Загальна машино-, трудомісткість
од. вим.	кіл-ть	м-год.	л-год	м-зм	л-дн

Механізми, шо експлуатуються	Змінність робіт	Кіл-ть робочих у день	Загальна тривалість робіт, дн	Тривалість робіт за захватками, дн
найменування	кіл-ть			…	n

Трудомісткість виконання робіт визначається за формулою:

де Н_Ч – норма часу в люд-год. або в маш-год. при виконанні будівельного процесу;

V – обсяг робіт у відповідних одиницях (м²; м³; шт.);

t_зм – тривалість робочої зміни в годинах (при п'ятиденному робочому тижні t_зм=8 год);

k – коефіцієнт при нормі часу.

Результати підрахунку трудомісткості робіт зводяться до таблиці та визначається тривалість виконання робіт.

Тривалість виконання механізованих робіт визначається за формулою:

,

где – машино місткість роботи в машино-змінах;

– кількість машин, що експлуатуються;

– кількість змін роботи у добі.

Кількість робітників, які забезпечують безперервну роботу машини, визначається за формулою:

.

Тривалість робіт, що виконують вручну розраховується за формулою:

,

Загальна потреба робітників у день, визначають підсумком усіх робочих, які виконують у цей день заплановані будівельні процеси.

Середня кількість робочих впродовж усього періоду будівництва:

,

де – трудомісткість зведення об’єкту, л-дн.;

– тривалість будівництва, дн.;

1,1 – коефіцієнт, який враховує невиходи на роботу за поважними причинами (відпустка хвороба тощо).

На основі розрахованої карточки-визначнику з урахуванням технології виконання робіт та розбивки будівлі на захватки будується календарний графік виконання робіт нульового циклу (рис. 3.2) та графік використання трудових ресурсів (рис. 3.3).

Рис. 3.2. Календарний графік виконання робіт нульового циклу (7 потоків) послідовним методом

Рис. 3.3. Графік використання трудових ресурсів

Техніко-економічні показники (ТЕП)

ТЕП містять у собі наступні показники:

- загальна трудомісткість;

- загальна машиномісткість;

- загальна тривалість виконання робіт циклу;

- середня кількість робітників.

Варіативна частина

Необхідно порівняти тривалість підготовчого періоду для зведення об’єкту, що проектується, в особливих умовах. Характеристики району будівництва надано в додатках.

Перш за все, необхідно охарактеризувати район будівництва:

- заболочена місцевість;

- скальний ґрунт;

- зсувний схил

- високий рівень ґрунтових вод;

- лісиста місцевість;

- мерзлий ґрунт.

Слід зазначити всі вихідні дані, що містяться в додатках В, Г (згідно з варіантом завдання на курсову роботу) та надати пояснення по кожному пункту.

Після цього розрахувати обсяги та тривалість підготовчих робіт для будівництва в умовах мерзлих ґрунтів та лісистої місцевості. Норми часу надано в ДБН Д.2.2-1-99. «Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи. Збірник 1. Земляні роботи».

Варіант 1

Для будівництва в мерзлих ґрунтах слід додатково врахувати наступні роботи (одиниця виміру – 1000 м³):

1. Прибирання снігу з будівельного майданчику та доріг:

,

де V_сн обсяг снігу. який слід прибрати з майданчику;

d – товщина снігового покрову;

S_пл – площа будівельного майданчику.

2. Розпушування мерзлого ґрунту:

,

де h_{промерз} – глибина промерзання ґрунту;

S_зр – площа зрізки.

На основі обсягів робіт та норм часу визначається тривалість додаткових робіт підготовчого періоду за 1 варіантом. Розрахункові дані зводяться до таблиці – карточки-визначника (табл. 3.2).

Варіант 2

Для будівництва в районах лісистої місцевості слід додатково врахувати наступні роботи (одиниця виміру – 100 шт.):

- валка дерев з кореня;

- трелювання деревини;

- оброблення деревини, отриманої від валки лісу;

- влаштування площадок для оброблення деревини;

- корчівка дерев;

- корчівка пнів;

- засипка ям.

Кількість дерев на будмайданчику розраховується за формулою:

,

де f – густота лісу.

На основі обсягів робіт та норм часу визначається тривалість додаткових робіт підготовчого періоду за 2 варіантом. Розрахункові дані зводяться до таблиці – карточки-визначника (табл. 3.2).

Після цього порівнюються варіанти та робиться висновок.

Рекомендована література

1. ДБН А.3.1-5-2006. Організація будівельного виробництва. – К.: Держкоммістобудування України, 2009.

2. ДБН Д.2.2-15-99. Оздоблювальні роботи. – К.: Держкоммістобудування України, 2000.

3. ДБН А.3.2-2-2009. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. – К.: Держбуд України, 2009.

4. ДБН В.3.2. Реконструкція, ремонт, реставрація об'єктів будівництва. – К.: Держбуд України, 2004.

5. ДСТУ ISO 9000-1-95. Стандарти управління якістю та забезпечення якості. Частина 1.Настави щодо вибору та застосування. – К.: Держстандарт України, 1995.

6. ЕНиР 4-1. Монтаж сборных железобетонных конструкций. – М.: Стройиздат, 1986.

7. ЕНиР 5-1. Монтаж металлических конструкций. – М.: Стройиздат, 1986.

8. Галузеві норми часу на будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні роботи. Збірник ГН 3 „Кам'яні роботи". – Київ: УкрНДЦ „Екобуд", 2006 –68 с.

9. Кирнос В.М., Залунин В.Ф., Дадиверина Л.Н. Организация строительства. Днкпропетровськ: «Пороги», 2007. – 309 с.

10. Дикман Л.Г. Организация и планирование строительного производства. Управление предприятиями с основами АСУ. – М.: Высш.шк., 1998. – 559 с.

11. Тян Р.Б., Чернышук Н.М. Организация производства. – Днепропетровск.: Наука и образование, 2001. – 264 с.

12. Будівельні крани: Конструкції та експлуатація / Л.А. хмара, М.П. Колесник, О.І. Голубченко. –К.: Техніка, 2001. – 296 с.: іл..

13. Технологія будівельного виробництва. Підручник / В.К. Черненко, М.Г. Ярмоленко, Г.М. Батура та ін.; За редакцією В.К. Черненка, М.Г. Ярмоленка. –К.: Вища школа, 2002.

14. Березюк А.Н., Гавриш А.В., Шаленный В.Т. Методические указания по расчету строительного потока с совмещением производства каменных и монтажных работ. – Днепропетровск, ДИСИ, 1993. – 58с.

15. Методические указания к изучению программного материала по спецкурсу «Выбор организационно-технологических решений монтажа-демонтажа реконструируемых промышленных зданий» (часть 1) для студентов специальности 7.06010101 «Промышленное и гражданское строительство» всех форм обучения. / Конторчик А.Я., Крыхта Т.М., Нечепуренко Д.С. – Днепропетровск: ГВУЗ ПГАСА, 2013.– 39 с.

16. Методические указания к изучению программного материала по спецкурсу «Выбор организационно-технологических решений монтажа-демонтажа реконструируемых промышленных зданий» (часть 2) для студентов специальности 7.06010101 «Промышленное и гражданское строительство» всех форм обучения. / Конторчик А.Я., Крыхта Т.М., Нечепуренко Д.С. – Днепропетровск: ГВУЗ ПГАСА, 2013.– 25 с.

17. Методические указания к курсовому проекту по «Организации строительства» для студентов специальности 7.092101 «Промышленное и гражданское строительство» всех форм обучения. / Дадиверина Л.Н. – 2-е изд., испр. и доп. – Днепропетровск, 2009. – 123 с.

18. Методичні вказівки до виконання курсових та дипломних проектів «Вибір кранів при організації будівництва» для студентів напряму підготовки 6.060101 «Будівництво» денної та заочної форм навчання. / Дяченко Ю.Т., Нечепуренко Д.С. – Дніпропетровськ: ДВНЗ ПДАБА, 2013. – 15 с.

19.

Додаток А

Дата добавления: 2015-07-11