Технічні характеристики захисних пристроїв

Захисний пристрій	Тип	Допустимий струм тривалістю 0,1 с. кА	Допустиме зворотне напруга В	Напруга відкриття в прямому напрямі В
Іскровий проміжок	ІП-3 ІПМ-62 ІПВ-ЦНІІ	5—6 5—6	800—1200 800—1200 800—1200	800—1200 800—1200 600—1200
Діодний заземлювач	ЗД-1			0,5
Тиристор заземлювач				100—200
Діодно-іскровий заземлювач	ЗД-1+2ИПМ-62(ІП-3)	5—6	1500—2000	800—1200

Іскровий проміжок в нормальних умовах ізолює опору від рейок. У тому випадку, коли на опору потрапляє висока напруга (при перекритті або пробої ізолятора або в результаті зіткнення з обірваними проводами), відбувається пробій іскрового проміжку і наступає глухе з'єднання опори з рейкою електротяги. Іскрові проміжки встановлюють на висоті 0,5—1,0 або 2,5 м (див. Рисунок 9.7, а, г).

Іскровий проміжок ІПМ (Рисунок 9.8, а, 6) складається з корпусу з кришкою, усередині якого знаходиться знімна вставка з двома контактними шайбами і слюдяними прокладками між ними. Для запобігання приварюванню знімної вставки до кришки при пробої проміжку передбачений екран у вигляді карболитового кільця. Пробивна напруга складає 800—1200 В. Іскрової проміжок з одного боку приєднують до заземляючого дроту, що йде до рейки, і до опори або заземляючого спуску, прокладеного по опорі, з іншою (див. Рисунок 9.7, а, г). У експлуатації застосовують також іскрові проміжки ІП-3 (Рисунок 9.9) і іскрові проміжки з дугою ІПВ-ЦНІІ, що обертається (Рисунок 9.10).

Іскрові проміжки перед установкою перевіряють на відсутність в них к.з. мегаомметром з паралельним підключенням вольтметра. При обертанні ручки мегаомметра звертають увагу на стрілку вольтметра, яка при справному стані іскрового проміжку повинна показувати величину напруги

Рисунок 9.8. Іскрові проміжки ІПМ з пластмасовими (а) і металевими (б) екранами; 1 — кільцевий пластмасовий екран; 2 — сталева шайба; 3 — кришка; 4 — гайка; 5 — ізольований стрижень; 6 — корпус; 7 — втулка ізолює; 8, 9 — шайба контактна; 10 — металевий екран; 11 — слюдяна прокладка

Рисунок 9.10. Іскровий проміжок з дугою ІПВ-ЦНІІ, що обертається: а — принципова електрична схема; б — конструкція; 1— корпусу; 2 — робочі електроди; 3 — допоміжний електрод; 4 — високовольтний варистор; 5 — кільцевий постійний магніт; 6 — слюдяна прокладка; 7 — струмопровідна клема; 8 — запалювальний іскровий проміжок; 9 — повітряний проміжок; 10 — кришка; 11 — азбестове кільце; 12 — ізоляційна планка

Рисунок 9.9. Іскровий проміжок ІП-3 нормованих межах. Іскрові проміжки в заземлення опор встановлюють залежно від зони потенціалів рельс—земля і значення перехідного опору опора—грунт—рельс.

Як діодного заземлювача (ЗД) застосовують заземлювач ЗД-1, що складається з трьох паралельно сполучених вентилів ВЛ200 не нижче за 8-й клас (Рисунок 9.11, а, б). Діодні заземлювачі встановлюють на

Рисунок 9.11. Діодний заземлювач ЗД-1: а — електрична схема; б — зовнішній вигляд; у — схема перевірки діодного заземлювача перед установкою; 1 — діоди ВЛ200-8 або ВЛ200-10; 2 — корпус; 3 — герметизуюча прокладка; 4— ізолююча втулка; 5 — монтажні виводи; 6 — мегаомметр; 7 — діодний заземлювач

висоті не менше 1,7 м від рівня землі, для запобігання перетікання струму на залізобетонних опорах його корпус і спуски ізолюють від опори. На корпусі заземлювача наносять знак високої напруги у вигляді червоної стріли, направленої вістрям вниз.

Від троса групового заземлення до діодного заземлителя приєднання здійснюють одинарним дротом того ж перетину, що і трос групового заземлення. Заземляючий спуск від діодного заземлювача до рейок виконують подвійним сталевим прутком діаметром 12 мм і приєднують або до середньої точки дроссель-трансформатора, або двома болтовими затисками безпосередньо до рейки, але не ближче 200 м від сигнальної крапки (дросельного трансформатора) і 100 м від місця приєднання до рейок заземляючого спуску рогового розрядника.

Справність діодного заземлювача перед установкою перевіряють мегаомметром на 500 В (тип М-1101) по схемі (див. Рисунок 9.11, в). Вимірювання проводять двічі, міняючи полярність підключення приладу. Опір R_n у справного діодного заземлювачі повинне бути R₁ ≥ 100 кОм, а при зворотному підключенні опір R₂> 0. Діодний заземлювач вважається несправним, якщо R₁ < 100 кОм або R₂> 0. Несправність діодного заземлювача може бути викликана втратою напівпровідникових властивостей діодами або зниженням рівня ізоляції стрижня від корпусу (ізолюючої втулки).

У разі несправності перевіряють втрату напівпровідникових властивостей кожного вентиля почерговим від'єднанням гнучкого виведення кожного вентиля від контактної пластини і продзвінкою мегаомметром 500 В.

До троса групового заземлення 2 (Рисунок 9.12) діодні заземлювач 3 підключають по Т-подібній схемі, а що секціонують трос ізолятори 1 для виключення шунтировки рейкових ланцюгів розміщують навпроти дроссель-трансформатора 4.

Перед введенням в експлуатацію групового заземлення з діодним заземлителем перевіряють роботу максимальною струмовою діодними заземлювачами тягових підстанції

Рисунок 9.12. Схема групового заземлення з діодними заземлювачами

і постів секціонування з урахуванням опору троса групового заземлення, для чого створюють к.з. у найбільш видалених крапках на тросі групового заземлення.

Захисний пристрій на основі діодного заземлення і іскрових проміжків виконується по схемі, показаній на Рисунок 9.13.

Рисунок 9.13. Захисний пристрій на основі діодного заземлювача і іскрових проміжків: а — електрична схема; б — зовнішній вигляд; 1 — діоди; 2 — діодний заземлювач; 3 — затиск плашечний; 4 — іскрові проміжки

Заземлення па рейковий ланцюг виконують таким чином.

На ділянках постійного струму металеві опори, а також конструкції кріплення контактної мережі і ВЛ напругою вище 1000 В на залізобетонних опорах заземляють:

• через іскровий проміжок — при індивідуальному заземленні опор, що мають опір нижче 10 кОм, а також при груповому заземленні в катодних зонах потенціалів рейок;

• через діодний заземлювач — при груповому заземленні опор в анодних і знакозмінних зонах;

• через діодно-іскровий заземлювач — при груповому заземленні, незалежно від потенційної зони при опорі ланцюгу заземлення опор менше 6 Ом на 1 км. при підключенні до тягової рейки і менше 5 Ом — при підключенні до середньої точки дроссель-трансформатора;

• наглухо при індивідуальному заземленні, якщо опір ланцюгу заземлення не менше 10 кОм і якщо в отворах для заставних деталей є ізолюючі втулки, а під хомутами — ізолюючі прокладки.

Деталі кріплення траверси (кронштейна) ВЛ напругою вище 1 кВ підключають до заземляючого провідника опори контактної мережі.

На опорах з розрядниками заземлений ріг ізолюють від опори і окремим провідником приєднують до рейки, а опору заземляють до рейки через іскровий проміжок іншим одиночним заземленням.

На живлячих лініях постійного струму іскрові проміжки вмонтовують між опорою і відсисаючою лінією або дротом групового заземлення, на який заземлені опори цієї лінії, а на живлячих лініях змінного струму іскрові проміжки не встановлюють.

На ділянках змінного струму металеві опори, а також конструкції кріплення контактної мережі і ВЛ напругою вище 1000 В на залізобетонних опорах заземляють на рейковий ланцюг:

• через іскровий проміжок при індивідуальному заземленні, якщо опір опори менше 100 Ом при підключенні заземлення до рейки двохниткового рейкового ланцюга і менше 5 Ом — до середньої точки дроссель-трансформатора;

• через іскровий проміжок — при груповому заземленні, якщо опір ланцюгу заземлення опор менше 6 Ом на 1 км. при підключенні до рейки двохниткового рейкового ланцюга і менше 5 Ом — до середньої точки дроссель-трансформатора;

• наглухо при індивідуальному або груповому заземленні в решті випадків.

Якщо на опорі є розрядник або ОПН, то заземлення встановлюють на цій опорі окремо для опори і розрядника (ОПН). На ізольованій гнучкій поперечині заземляють обидві опори.

Споруди і конструкції, розташовані в загальнодоступних місцях (посадочні платформи, місця посадки

висадки пасажирів, що не мають посадочних платформ, переїзди і переходи на рівні залізничних колій, місця систематичного вантаження і вивантаження або проходу пасажирів, пішохідні і сигнальні мостики), на ділянках перемещного струму заземляють наглухо подвійними провідниками.

На ділянках постійного струму може бути виконана спеціальний захист опор контактної мережі, ізольованих від рейки (ЗОІР), яка виключає електрокорозію металевої арматури опор і фундаментів опор контактної мережі. В цьому випадку всі опори контактної мережі перегону або станції сполучають тросом або дротом через іскрові проміжки. При пробої ізоляції на якій-небудь опорі пробивається іскровий проміжок і додатковий дріт стає під потенціал контактної мережі, після чого спрацьовує короткозамикач і впливає на швидкодіючий вимикач, який, у свою чергу, відключає контактну мережу.

Окрім захисних заземлень на контактній мережі застосовують робочі заземлення. Їх встановлюють для комплектних трансформаторних підстанцій, сигнальних покажчиків «Опустити струмоприймач» і тому подібне. У цих випадках, як і для відсисаючої лінії тягової підстанції, без попереднього відключення устаткування не допускається від'єднувати заземлення від рейки. Для відмінності робочого заземлення від захисного на затиску заземлення наносять знаки небезпеки у вигляді червоної стріли.

Дата добавления: 2015-07-11