Частина перша. Принципи

Стаття 1. Цим Договором Високі Договірні Сторони засновують поміж собою Європейське Співтовариство.

Стаття 2. Співтовариство має своїм завданням, шляхом створення спільного ринку та Економічного і валютного союзу, а також шляхом реалізації спільних політик або діяльності, визначених у статтях 3 і 4, сприяти в усьому Співтовари­стві гармонійному, збалансованому і сталому розвитку економічної діяльності, високому рівню зайнятості та соціального захисту, рівності між чоловіками та жінками, сталому та безінфляційному зростанню, високому ступеню конкуренто­спроможності та зближення економічних показників, високому рівню захисту й покращення стану навколишнього середовища, підвищенню рівня та якості життя, а також економічній і соціальній згуртованості та солідарності між Державами-Членами.

Стаття 3. 1.Задля намірів, викладених у статті 2, діяльність Співтовариства включає, як обумовлено в цьому Договорі та відповідно до викладеного в ньому графіку:

a) заборону між Державами-Членами митних зборів і кількісних обмежень на імпорт та експорт товарів, а також усіх інших еквівалентних за своїми наслідками заходів;

b) спільну торговельну політику;

c) внутрішній ринок, що характеризується скасуванням між Державами-Членами перешкод вільному рухові товарів, осіб, послуг і капіталу;

d) заходи щодо в’їзду та переміщення осіб, як це передбачено Розділом IV;

e) спільну політику у сфері сільського господарства і рибальства;

f) спільну політику у сфері транспорту;

g) систему, яка забезпечує, щоб конкуренція на внутрішньому ринку не спотворювалася;

h) зближення законів Держав-Членів у обсязі, що вимагається для функціону­вання спільного ринку;

i) сприяння координації між політиками зайнятості Держав-Членів з метою збільшення їхньої ефективності шляхом розвитку скоординованої стратегії з питань зайнятості;

j) політику в соціальній сфері, в тому числі Європейський соціальний фонд;

k) зміцнення економічної та соціальної згуртованості;

l) політику у сфері навколишнього середовища;

m) зміцнення конкурентоспроможності промисловості Співтова­риства;

n) сприяння дослідженням і технологічному розвитку;

o) заохочення створення та розвитку транс’європейських мереж;

p) внесок у досягнення високого рівня охорони здоров’я;

q) внесок в освіту та професійне вдосконалення, а також у розквіт культур Держав-Членів;

r) політику у сфері співробітництва з питань розвитку;

s) асоціацію із заморськими країнами і територіями, щоб розширити торгівлю та спільними зусиллями сприяти економічному та соціальному розвитку;

t) внесок у зміцнення захисту споживачів;

u) заходи у сферах енергетики, цивільного захисту і туризму.

2. В усіх сферах діяльності, зазначених у цій статті, Співтовариство прагне усунути нерівність між чоловіками й жінками і сприяти їх рівності.

Стаття 4. 1.Задля намірів, викладених у статті 2, діяльність Держав-Членів і Співтовариства включає, як обумовлено в цьому Договорі та відповідно до викладеного в ньому графіку, встановлення економічної політики, яка ґрунтується на тісній координації економічних політик Держав-Членів, на внутрішньому ринку і на визначенні спільних цілей, та проводиться згідно з принципом відкри­тої ринкової економіки з вільною конкуренцією.

2. Одночасно з вищенаведеним, а також як обумовлено в цьому Договорі та відповідно до викладених у ньому графіку і процедур, ця діяльність включає без­поворотне фіксування обмінних курсів, що вестиме до запровадження єдиної валюти, екю, а також визначення і проведення єдиної валютної політики та політики обмінних курсів, головна ціль яких – підтримувати стабільність цін і, без шкоди для цієї цілі, надавати підтримку загальним економічним політикам у Співтоваристві, відповідно до принципу відкритої ринкової економіки з вільною конкуренцією.

<...>

Стаття 5. Співтовариство діє в межах повноважень, наданих йому цим Договором, і в межах цілей, поставлених перед ним у цьому Договорі.

У галузях, які не входять до його виключної компетенції, Співтовариство вчиняє дію відповідно до принципу субсидіарності, – тільки якщо та тією мірою, наскільки цілі запропонованої дії не можуть бути достатньою мірою досягнуті Державами-Членами, і тому, з причини масштабу або наслідків запропонованої дії, можуть бути краще досягнуті Співтовариством.

Будь-яка дія Співтовариства не повинна виходити за межі того, що необхідно для досягнення цілей цього Договору.

<...>

Стаття 7. 1.Завдання, покладені на Співтовариство, реалізуються такими інституціями:

– Європейським Парламентом,

– Радою,

– Комісією,

– Судом Правосуддя,

– Рахунковою Палатою.

Кожна інституція діє в межах повноважень, наданих йому цим Договором.

2. Раді та Комісії допомагають Економічний і Соціальний Комітет та Комітет Регіонів, що діють у дорадчому статусі.

<...>

Стаття 10. Держави-Члени вживають усі належні заходи, загальні чи спеціальні, щоб забезпечити виконання зобов’язань, що випливають з цього Договору або з дій, вжитих інституціями Співтовариства. Вони полегшують виконання завдань Співтовариства.

Вони утримуються від будь-якого заходу, що може наразити на небезпеку досягнення цілей цього Договору.

<...>

Стаття 14. 1.Співтовариство ухвалює заходи з метою послідовного створення внутрішньою ринку у строк, що спливає 31 грудня 1992 року <...>.

2. Внутрішній ринок складає простір без внутрішніх кордонів, у якому забез­печується, відповідно до положень цього Договору, вільний рух товарів, осіб, послуг і капіталу.

<...>

Дата добавления: 2015-07-14