Історія УПА. Колківська республіка

ІСТОРІЯ УПА. КОЛКІВСЬКА РУСПУБЛІКА

Якщо ми хочемо повстати у новітній світовій історії дійсно незалежною державою, то мусимо приймати свою історію такою, як вона є. Без міфів і без надмірної героїзації, і без "брому". Ми повинні знати життя і долю мільйонів людей, які жили і вмирали на цій землі, і тим самим творили історію. Саме історію цих людей, бо вони і є Україна.

Історія не може бути написана в угоду якійсь політичній силі, бо інакше ця само "перелицьована" історія стане могильником цієї партії. Тут варто згадати КПСС з його потугами по міфологізації та "підгонці" історії СССР під "лінію партії". 70 років активної пропагандистської кампанії, десятки концтаборів, в які було заслано за незгоду з "лінією партії", мільйони зламаних доль... І що? Варто було Горбачову оголосити гласність, як все громаддя брехні завалилося в одну мить, поховавши під собою і КПСС, і СССР... Історія не терпить брехні. Так вже створено наш Всесвіт, систему координат, в якій ми живемо.

Політики, які не вміють аналізувати і систематизувати інформацію з минулого, приречені на анігіляцію в майбутньому. Найяскравіший цьому приклад в новітній історії України – В.А.Ющенко. Він активно включився у пропаганду не історії України, а тільки кількох епізодів з неї. Його безсистемні, хаотичні потуги не тільки не принесли користі суспільству, а й нашкодили йому, спровокували безлад і хаос в психології людей. Як результат...

Історія Української повстанської армії (УПА) зазнала в наш час найболючішіх викривлень. І перше з них – це жорстка прив'язка до ОУН. Так, сподвижник Бандери (єдиний!), який зумів уникнути арешту і гітлерівських концтаборів, Лебідь приймав участь у формуванні УПА, але не бойових підрозділів, а служби безпеки (організацію цієї служби сьогодні вивчають практично у всіх військових академіях). Перші бойові підрозділи були створені не в Галичині, а на Волині, в Ковельських лісах. Далі була Колківська республіка...

Підрозділи УПА формувалися із звичайних людей, з різними думками і способом мислення, з різними мріями і надіями. Єдине, що їх об'єднувало – ідея.

Нижче я подаю спогади учасника бойових дій часів Колківської республіки. В них згадуються "стрібки" – це люди з місцевого населення, яких НКВД вербували в так звані "истребительные батальоны" для боротьби з повстанцями. Не хочу демонізувати цих людей, бо в той трагічний час кожен обирав свій шлях у відповідності із своїм світоглядом. Кожен шукав свою правду, або ж підкорявся чужій. www_pressaukr_narod_ru - Доля людська - Колківська республіка - Преса України.htm

Доля людська

Історію розповідає і пише стрілець УПА, який з червня 1943 року вступив в боївку Хмари, котра діяла на терені: Суськ, Хопнів, Словатичі, Четвертня.

В боївці Хмари були дві чоти, чота Хмари і чота Зайця, якими командував Хмара.
В складі боївці налічувалось 75-85 стрільців, входила кухня з кухарем Силком, а мене як самого молодого хлопчика дали йому на допомогу. Боївка мала дві пари коней з возами і кількість коней під сідлом для роз’їздів. На возах перевозили провіант і кухню.
Кожен стрілець мав своє псевдо, імені та прізвища ніхто не знав, тільки близько знайомі знали свої імена. Стрілець мав свою зброю: кріс або кулемет, чи іншу зброю.
Так в боївці було 4-рі ручних кулемета: марки Дехтярьова – 2 і марки Токарева -2, інше були кріси, а також в більшості стрільців були гранати по 1-2 одиниць.
Я от знаю з нашого села Звози були стрільці Боймук Петро Климович – мій друг, а також Сардачук Петро Григорович з псевдо ’Черешня’, мій три рідний брат, якій потім був зв’язковим в сотні Рибака. З села Бурячево звали в нашому селі ’ син Йосипа’, як він раніше в нашому селі пас корів.
Також були хлопці із села Ківерці, Жабкі, з Тростенця, я їх більш знав що вони з кухарем Силком з одного села, такі як Федір, Жоржик, Іван та інші – приблизно 10-ти стрільців.З Суська були Білий, Володя? Та на псевдо ’Ворона’ – ім’я не згадаю.
Чотовий Заяц сам родом з села Човниці і його брат Кулямечик на псевдо ’Вишня’ (в селі їх називали Баркіданчикі, в них були сестри, але я їх не знав). Бойових дій я зараз не описую.
Недалеко від нас була боївка Лева, яка стояла в селі Лище, вона в селі Личкі розбила німців. В липні місяці 1943р. з двох боївок Хмари і Лева була зорганізована сотня і назвалась сотня ’ Лева’ під керівництвом сотенного Лева.
В складі були:
бунчужний Беркут, Кривонос, котрий інформував нам; як начальник штабу був Саша (так його називав Лев). Він відав бойовими діями кожної чоти і сотні, походив з села Сокірічи по розмові інших.

До сотні Лева входили чотири чоти:
1-а чота - чотовий Лом,
2-а чота ------------ Заяць(Баркіданчик),
3-а чота ------------- Люлька (з східних обл..),
4-а чота ------------- Чорний,
Кінна розвідка та мінери (Беркут),
Бричка з ’Максимом ’, якими командував Буйний,
Господарча частина: провіантовий підрозділ – три кухари (Силка, Чайка і я- Розважний). 3 пари коней під котли та провіант обслуговували 3-е стрільців. То були Чорний із Суська, Будяк з села Ківерці, Береза з Жабкі.
Санітарка – лікар на псевдо ’ Полтавка’.
Всього сотня Лева налічувала 290-320 стрільців УПА. В кожній чоті було приблизно по 70 стрільців з командирами.

Дата добавления: 2015-11-26