Методичні рекомендації та пояснення

Після опрацювання лекції студенти повинні самостійно вивчити відповідну навчальну та наукову літературу з цієї теми. Необхідно засвоїти визначення та зміст таких понять: склад злочину, елементи складу злочину, об’єкт злочину, об’єктивна сторона злочину, суб’єкт злочину, суб’єк­тивна сторона злочину, обов’язкові ознаки складу злочину, факультативні ознаки складу злочину, злочин з матеріальним складом, злочин з формальним складом, злочин з усіченим складом.

Склад злочину – це сукупність установлених законом про кримінальну відповідальність об’єктивних і суб’єктивних ознак, які характеризують певне суспільне діяння як злочин.

Студенти повинні знати, що поняття "злочин" і "склад злочину" не є тотожними. Злочин і склад злочину співвідносяться як явище і юридичне поняття про нього.

Склад злочину утворюють його елементи (однорідні групи юридичних ознак, що характеризують злочинне діяння з якогось одного боку): об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона. Кожен із зазначених елементів складу злочину характеризують певні ознаки:

а) до об’єкта злочину, крім суспільних відносин, що охороняються кримінальним законом, відноситься предмет злочину;

б) до об’єктивної сторони належать діяння (дія чи бездіяльність), причинний зв’язок між діянням і наслідками злочину, наслідки злочину, місце, час, спосіб, обстановка, засоби та знаряддя вчинення злочину;

в) до суб’єкта злочину відносяться фізична особа, осудність, вік, з якого настає кримінальна відповідальність, служ­бове становище тощо;

г) до суб’єктивної сторони відносяться вина, мотив, мета й емоційний стан.

Слід зазначити, що обов’язковими ознаками складу злочину є:

а) суспільні відносини, що охороняються кримінальним законом (об’єкт злочину);

б) діяння (дія чи бездіяльність);

в) ознаки загального суб’єкта злочину (фізична особа, осудність, вік, з якого настає кримінальна відповідальність);

г) вина (умисел або необережність).

Усі інші вищезазначені ознаки складу злочину відносяться до факультативних.

Студенти повинні запам’ятати, що склад злочину виконує такі функції:

а) фундаментальну – згідно з ч. 1 ст. 2 КК України діяння, яке містить склад злочину, є підставою кримінальної відповідальності;

б) процесуальну – головною метою досудового слідства є встановлення складу злочину;

в) розмежувальну – за допомогою складу злочину відмежовується злочин від правопорушень, а також один склад злочину від іншого;

г) ґарантійну – установлення складу злочину є ґаран­тією забезпечення законності.

Можливими є нижченаведені класифікації складів злочину:

1) за ступенем суспільної небезпечності:

а) основний (простий) склад злочину – склад злочину певного виду без обтяжуючих чи пом’якшуючих ознак (ч. 1 ст. 115 КК України, ч. 1 ст. 185 КК України);

б) кваліфікований (з обтяжуючими ознаками) склад злочину (ч. 2 ст. 115 КК України, ч. 2 ст. 185 КК України);

в) особливо кваліфікований склад злочину – склад злочину, якому притаманні особливо обтяжуючі ознаки (ч. 4 ст. 185 КК України, ч. 3 ст. 152 КК України);

г) привілейований (з пом’якшуючими ознаками) склад злочину (ст. 118 КК України, ст. 123 КК України);

2) за способом опису ознак складу злочину в кримінальному законі:

а) простий склад злочину – описує одну дію (бездіяльність), яка посягає на один об’єкт, характеризується однією формою вини (ч. 1 ст. 186 КК України);

б) складний склад злочину – за наявності:

- двох і більше об’єктів (ч. 1 ст. 187 КК України);

- двох і більше дій або способів їх вчинення (ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 209 КК України);

- двох форм вини (ч. 2 ст. 121 КК України);

3) залежно від конструкції об’єктивної сторони:

а) злочин з матеріальним складом – це злочин, у якому суспільно небезпечні наслідки є обов’язковою ознакою об’єк­тивної сторони. Злочин вважається закінченим з моменту настання суспільно небезпечного наслідку (ст. 115 КК України, ст. 185 КК України);

б) злочин з формальним складом – це злочин, у якому суспільно небезпечні наслідки не є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення зазначеного в законі діяння (ст. 129 КК України, ст. 368 КК України);

в) злочин з усіченим складом – момент закінчення злочину перенесено законом на стадію приготування до злочину або стадію замаху (ст. 187 КК України, ст. 257 КК України).

Необхідно запам’ятати визначення кваліфікації злочину, формули кваліфікації злочину, види та стадії кваліфікації злочину, розглянути значення складу злочину для кваліфікації злочину.

Кваліфікація злочину – це встановлення та юридичне закріплення точної відповідності між ознаками діяння, вчиненого суб’єктом, і ознаками складу злочину, передбаченого законом про кримінальну відповідальність.

Ураховуючи рівень знань студентів на цьому етапі вивчення кримінального права, доцільно зупинитися лише на поділі кваліфікації злочинів залежно від суб’єкта кваліфікації:

а) офіційна (леґальна) кваліфікація злочину – це кваліфікація злочину, що здійснюється уповноваженими на те державними особами (наприклад працівниками слідчих органів, суду). Наслідки такої кваліфікації відтворюються в процесуальних документах і мають обов’язковий характер;

б) неофіційна (доктринальна) кваліфікація злочину – це відповідна правова оцінка, яка дається окремими громадянами, науковцями при спілкуванні, у виступах, навчальних посібниках. Така кваліфікація не має обов’язкового характеру, але впливає на розвиток науки кримінального права та законодавчу діяльність.

Формула кваліфікації злочину – це сукупність цифрових і буквених позначень, які вказують на кримінально-правові норми, що підлягають застосуванню (наприклад ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України).

Стадії кваліфікації злочину:

а)стадія вибору правової норми;

б) стадія встановлення відповідності між ознаками діяння і нормою кримінального права;

в) стадія юридичного закріплення результатів кваліфікації.

Питання для самоконтролю

1. Що таке склад злочину?

2. Які елементи утворюють склад злочину?

3. Які ознаки виступають обов’язковими ознаками складу злочину?

4. Які ознаки складу злочину є факультативними?

5. Які функції виконує склад злочину?

6. У чому полягає фундаментальна функція складу злочину?

7. Якими є критерії класифікації складів злочинів?

8. Які є види складів злочинів залежно від ступеня їх суспільної небезпечності?

9. Які є склади злочинів за способом опису ознак складу злочину в кримінальному законі?

10. На які види можна поділити склади злочинів залежно від конструкції їх об’єктивної сторони?

11. Що розуміється під матеріальним складом злочину?

12. Що розуміється під формальним складом злочину?

13. Який склад злочину називається усіченим?

14. Як співвідносяться поняття "злочин" і "склад злочину"?

15. Що треба розуміти під кваліфікацією злочину?

16. Які існують види кваліфікації злочинів?

17. Що таке формула кваліфікації злочину?

18. Які існують стадії кваліфікації злочинів?

19. Яке значення має склад злочину для кваліфікації злочинів?

Індивідуальні навчально-дослідні завдання (виступи, презентації)

1. Тлумачення кримінального закону: поняття та значення.

2. Склад злочину – наукова основа кваліфікації злочину.

3. Склад злочину та кваліфікація злочину.

4. Юридична помилка при вчиненні злочинів: поняття та значення у теорії Кримінального права.

5. Бюджетний кодекс, Закон про бюджет, Податковий кодекс: значення для кваліфікації злочинів.

ЗАДАЧІ:

1. Назвіть дві-три статті Особливої частини КК України, які мають просту, описову, відсильну та бланкетну диспозиції; назвіть дві-три статті Особливої частини КК України, які ма­ють відносно визначені або (та) альтернативні санкції.

2. 17-річний Петренко, маючи намір викрасти мобільний телефон, а потім його продати, знаходячись на вулиці В. Морська м. Севастополь приблизно о 17 годині, підбіг до жінки, яка йшла разом із подругою, та вихопив у неї з рук мобільний телефон вартістю 1200 гривень. Після цього Петренко втік у невідомому напрямку. Як кваліфікувати діяння Петренка?

3. Устинов вирішив позбутися своєї тещі, яка налаштовувала
проти нього дружину і радила розірвати з ним шлюб. З метою вбив­ства тещі він у Бердичеві виготовив і таємно поклав до багажника
її автомобіля міну з годинниковим механізмом. Вибух стався на
території Республіки Білорусь, і теща загинула на місці вибуху.

Варіант 1. Теща дістала тяжке тілесне ушкодження, але за­лишилася живою.

Варіант 2. Теща померла через 6 днів після вибуху в лікарні Бреста.

Варіант 3. Міна була виявлена і знешкоджена білоруськими прикордонниками.

Ознайомтеся зі статтями 263, 201, 115, 194 КК. Визначте місце і час кожного з вчинених Устиновим злочинів.

4. Скласти бібліографію юридичних журналів з урахуванням надходжень до бібліотеки. Зробити презентацію – 1 чол.

Дата добавления: 2015-12-08