Читайте также:
|
1. Виявити вплив такого фактора, як умови експлуатації "А" і "Б" на величину термічного опору матеріалів. Для цього підрахувати значення термічного опору для деяких основних будівельних матеріалів (наприклад, легких бетонів, цегляних кладок тощо) різної щільності в умовах експлуатації "А" і "Б". Побудувати графіки залежності термічного опору R від щільності матеріалу для умов експлуатації "А" і "Б", проаналізувати їх і встановити, на скільки (у відсотках) відрізняється величина R для умов "А" і "Б".
2. Розрахувати приведений термічний опір полегшеної кладки (наприклад, колодязної) для різних товщин стінок і кількох видів утеплювачів та зробити рекомендації, для яких температурних зон України прийнятні ті чи інші конструкції стін згідно з новими нормами теплозахисту.
3. Дослідити вплив замкнутих і вентильованих повітряних прошарків на величину затухання амплітуди коливань температури зовнішнього повітря n в огороджувальній конструкції. Використати для цього розрахункові формули розділу 2.6 [11].
4. Проаналізувати вплив збільшення величини термічного опору зовнішніх огороджень на їх теплостійкість. Встановити, чи завжди підвищення термічного опору конструкції поліпшує її теплостійкість. При цьому врахувати вплив у літній період теплонадходжень у приміщення від сонячної радіації через світлові прорізи.
5. Дослідити вплив утеплення з внутрішньої сторони стін у кутках та карнизних вузлів різними утеплювачами на розподіл температур внутрішньої поверхні [13]. Встановити, чи завжди утеплення цих зон ефективними утеплювачами поліпшує температурний режим огороджень на прилеглих ділянках.
6. Встановити характер залежності tв - tр та Rопотр від величини відносної вологості внутрішнього повітря при різних значеннях температури внутрішнього повітря. Використати для цього таблицю значень максимальної пружності водяної пари та формулу (2.27) [11].
7. Обгрунтувати доцільність і переваги влаштування додаткової теплоізоляції існуючих стін на їх зовнішній поверхні (див. роботу [11]).
8. Опір теплопередачі зовнішньої стіни тваринницької будівлі R0=0,7м2 0С/Вт, відносна вологість внутрішнього повітря jв=75%. При розрахункових значеннях температур внутрішнього і зовнішнього повітря температура tв=4,50С, а температура точки роси tр=5,770С. Визначити наскільки необхідно збільшити опір теплопередачі стіни, щоб на її внутрішній поверхні не випадав конденсат.
Додаток 1
Карта-схема температурних зон України:
I зона - > 3500 град.-діб: Вінницька, Донецька, Житомирська, Кіровоградська, Київська, Луганська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська обл.;
II зона - 3001-3500 град.-діб: Волинська, Дніпропетровська, Запорізька, Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька обл.;
III зона - 2501-3000 град.-діб: Республіка Крим (крім Південного узбережжя), Закарпатська, Миколаївська, Одеська, Херсонська обл.;
IV зона- £2500 град.-діб: Південне узбережжя Криму.
Додаток 2
Нормативні значення опору теплопередачі Rоек, м2´оС/Вт, зовнішніх огороджувальних конструкцій житлово-громадських будинків і споруд
для нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту
| Найменування огороджувальних конструкцій | 1 зона | 2 зона | 3 зона | 4 зона |
| Кількість град.-діб | ||||
| >3500 | 3001-3500 | 2501-3000 | £2500 | |
| А. Нове будівництво | ||||
| Зовнішні стіни | ||||
| Великопанельні, монолітні та об'ємно-блочні з утеплювачами: а) із полімерних матеріалів б) із мінераловати або інших матеріалів | 2,5 2,2 | 2,4 2,1 | 2,2 1,9 | 2,0 1,8 |
| Блочні: а) з утеплювачем, а також із ніздрюватого бетону б) із пористими заповнювачами | 2,0 1,8 | 1,9 1,7 | 1,7 1,5 | 1,5 1,3 |
| Цегляні, із керамічних каменів та дрібних блоків: а) повнотілі з утеплювачем б) багатощільові | 2,2 1,6 | 2,1 1,5 | 1,9 1,4 | 1,7 1,2 |
| Покриття та перекриття | ||||
| Покриття та горищні перекриття (крім "теплих" горищ) | 2,7 | 2,5 | 2,4 | 2,0 |
| Перекриття над проїздами та нижні (цокольні) перекриття над холодними технічними підвалами, сполученими із зовнішнім повітрям | 3,0 | 2,9 | 2,4 | 2,0 |
| Перекриття над неопалюваними підвалами: а) із світловими отворами в стінах б) без світлових отворів у стінах | 2,5 2,3 | 2,4 2,2 | 2,2 2,0 | 2,0 1,8 |
| Вікна та балконні двері | 0,5 | 0,42 | 0,42 | 0,39 |
| Б. Реконструкція, капітальний ремонт | ||||
| Зовнішні стіни | 2,2 | 2,1 | 1,9 | 1,7 |
| Покриття та горищні перекриття | 2,5 | 2,4 | 2,2 | 2,0 |
| Перекриття над проїздами та підвалами, нижні (цокольні) перекриття | Як для нового будівництва | |||
| Вікна та балконні двері |
Примітки:
1. Визначення температурних зон заданого району будівництва та реконструкції виконують за карто-схемою температурних зон України (див. дод. 1). При необхідності температурна зона може бути визначена за кількістю градусо-діб опалювального періоду за формулою:
НГД=(tв-tо.п.)zо.п.,
де НГД - кількість градусо-діб; tв=18 оС - розрахункова температура внутрішнього повітря; tо.п. - середня температура опалювального періоду, оС; zо.п. - тривалість опалювального періоду, діб.
2. Якщо розрахункова температура внутрішнього повітря більше (менше) tв=18 оС, то для всіх огороджувальних конструкцій (крім вікон та балконних дверей) табличні значення величини Rо збільшуються (зменшуються) у розмірі 5 % на кожний градус.
3. Для багатошарових стін із утеплювачем табличні значення необхідно перемножувати на коефіцієнт 0,95 при наявності віконного прорізу і 0,9 – віконного та дверного прорізу. Для вікон в металевих рамах табличні значення необхідно перемножувати на коефіцієнт 0,9.
4. Опір теплопередачі крупнопанельних, монолітних та об'ємноблочних зовнішніх стін з ніздрюватого бетону чи бетону з пористими заповнювачами необхідно приймати як для блочних стін.
Додаток 3
Розрахункова температура tв і відносна вологість jв внутрішнього повітря приміщень житлово-громадських і промислових будівель
(за нормами проектування відповідних будівель)
| Будівлі та приміщення | Температура tв, оС, у кліматичних зонах | Відносна вологість jв, % | |
| IIв, IIIб, IIIв | IVв | ||
| Житлові будинки квартирного типу, гуртожитки та готелі | |||
| 1. Житлова кімната квартири чи гуртожитку | 50-60 | ||
| 2. Кухня | 50-70 | ||
| 3. Ванна кімната чи душова | >60 | ||
| 4. Номера готелів | 50--60 | ||
| Дитячі дошкільні заклади | |||
| 1. Ігрові та роздягальні: - ясельних груп - молодших дошкільних груп - середніх та старших дошкільних груп | 50-60 50-60 50-60 | ||
| 2. Спальні: - ясельних груп - дошкільних груп | 50-60 50-60 | ||
| 3. Зали для музичних та фізкультурних занять, ігротеки | 50-60 | ||
| 4. Приміщення басейну | >60 | ||
| 5. Медичні кімнати | 50-60 | ||
| 6. Кабінети фізіотерапії, масажу | 50-60 | ||
| Навчальні заклади | |||
| 1. Класні приміщення 1-4 класів | 50-60 | ||
| 2. Інші класні приміщення, навчальні кабінети та лабораторії | 50-60 | ||
| 3. Аудиторії, навчальні кімнати в ПТУ та ВНЗ, навчальні майстерні, студії живопису, малюнка, скульптури, зали для курсового проектування читальні та актові зали | 50-60 | ||
| 4. Фізкультурно-спортивні зали | 50-60 | ||
| 5. Зали басейнів для навчання плаванню | >60 | ||
| 6. Зали басейнів навчально-тренувального плавання | >60 | ||
| 7. Кабінети адміністрації, кімнати громадських організацій, бібліотеки | 50-60 | ||
| 8. Кабінети лікаря (медичні кімнати) | 50-60 |
Продовження дод. 3
| 9. Душові | >60 | ||
| 10. Роздягальні: - при фізкультурно-спортивних залах - при душових | 50-60 50-60 | ||
| 11. Обідні зали їдалень | 50-60 | ||
| Клуби, будинки культури | |||
| 1. Зали зібрань, нарад, глядацькі зали клубів | 50-60 | ||
| 2. Фойє, фойє-вестибюлі | 50-60 | ||
| 3. Кімнати для роботи гуртків | 50-60 | ||
| 4. Читальні зали, книгосховища | 50-60 | ||
| Кінотеатри | |||
| 1. Глядацькі зали | 50-60 | ||
| 2. Буфети | 50-60 | ||
| Спортивні споруди | |||
| 1. Спортивні зали з місцями для глядачів | 50-60 | ||
| 2. Те ж, без місць для глядачів | 50-60 | ||
| 3. Зали басейнів | >60 | ||
| 4. Роздягальні | 50-60 | ||
| Лікарні | |||
| 1. Палати передродові, родові, маніпуляційні | 50-60 | ||
| 2. Інші палати | 50-60 | ||
| 3. Операційні, післяопераційні палати | 50-60 | ||
| 4. Процедурні, кабінети лікувальної фізкультури | 50-60 | ||
| Санаторії | |||
| 1. Спальні кімнати | 50-60 | ||
| 2. Кабінети грязелікування | >60 | ||
| Допоміжні будівлі й приміщення промислових підприємств | |||
| 1. Гардеробні при неповному переодяганні | 50-60 | ||
| 2. Гардеробні при повному переодяганні | 50-60 | ||
| 3. Душові | >60 | ||
| Приміщення заводів, цехів тощо | |||
| 1. Авторемонтні, з виготовлення металоконструкцій, арматурні, механічні, ремонтні, інструментальні цехи | 50-60 | ||
| 2.Гаражі-стоянки, опалювані склади | 50-60 |
Додаток 4
Розрахункові сполучення нормованих параметрів внутрішнього
повітря тваринницьких і птахівницьких будівель
та граничних температур зовнішнього повітря
| Тип будівлі | Група тварин | Параметри внутрішнього повітря | Гранична температу-ра зовніш-нього повітря | |
| tв, оС | jв, % | |||
| Свинарники | ||||
| 1. Свинарники-маточники | Свиноматки важкосупоросні та з підсосними поросятами | |||
| Свиноматки холості й легкосупоросні | ||||
| 2. Свинарники для віднятих поросят і ремонтного молодняка | Відняті поросята і ремонтний молодняк | |||
| 3. Свинарники-відгодівельники | Поросята до 100 кг | -4 | ||
| Корівники та інші будівлі для ВРХ | ||||
| 1. Будівлі для безприв'язного утримання ВРХ на глибокій підстилці | Корови | -15 | ||
| Молодняк | -10 | |||
| 2. Те ж, для прив'язного та боксового утримання ВРХ | Корови дійні | -5 | ||
| Телята до 100 кг | ||||
| Телята 100-200 кг | -1 | |||
| Молодняк 6-12 місяців | -2 | |||
| Пташники | ||||
| 1. Пташники з утриманням птиці на підлозі | Кури-несучки яєчних порід | |||
| Кури маточного стада | ||||
| Молодняк курей яєчного напрямку 60-денного віку | ||||
| Бройлери: - до 30 днів - від 31 до 60 днів | ||||
| 2. Пташники кліткового утримання | Молодняк курей: - до 30 днів - від 31 до 60 днів | |||
| Кури-несучки промислового стада |
Продовження дод. 4
| Конюшні | ||||
| 1. Конюшні для утримання кобил з лошатами, жеребців та молодняка різного віку, манежі для тренінгу коней | Кобили, жеребці, молодняк з утриманням у денниках та стійлах | -10 | ||
| 2. Конюшні для утримання робочих коней | не нормується |
Додаток 5
Конструкції крупнопанельних стін житлових і громадських будинків
| Переріз стінової панелі | Характеристика конструктивних шарів |
| 1. Одношарові | d1=15 мм - опоряджувальний шар із вапняно-пішаного розчину; d2 - шар із конструктивно-теплоізоляційного бетону на пористих заповнювачах g=1200-1400 кг/м3; або із ніздрюватих бетонів автоклавного твердіння g³800 кг/м3 (для навісних стінових панелей). Легкий бетон із штучним заповнювачем із керамзиту, перліту, шлакової пемзи, аглопориту і суміші керамзитового гравію із перлітовим піском. Використовуються легкі природні заповнювачі у вигляді щебеню із пемзи, вулканічного туфу або шлаку; d3=20-25 мм - шар із паропроникних декоративних бетонів або розчинів, або із звичайних розчинів з подальшим фарбуванням; може бути у вигляді опорядження керамічними або скляними плитками; тонкими плитками із природного каменю, подрібненими кам'яними матеріалами. |
| 2. Двошарові | d1=15 мм - опоряджувальний шар із вапняно-піщаного розчину; d2 - шар із важкого або конструктивного легкого бетону g³1800 кг/м3; d3³100 мм - шар із конструктивно-теплоізоляційного бетону щільної або пористої структури g£1400 кг/м3; d4 - фактурний шар (як d3 в одношарових панелей) |
| 3. Тришарові | d1³100 мм - шар із важкого бетону В10 або легкого В7,5;
d2 - утеплюючий шар із найбільш ефективних матеріалів g£400 кг/м3 із скляної або мінеральної вати, піноскла, фіброліту, полістирольного або фенольного пінопласту;
d3³50 мм - шар із важкого бетону В10 або легкого В7,5
|
Додаток 6
Конструкції крупноблочних і крупнопанельних стін
сільськогосподарських будівель
| Переріз стінової панелі | Характеристика конструктивних шарів |
| 1. Із крупних блоків | d1=50 мм - захисний шар із важкого бетону класу В15, g=2400 кг/м3; допускається легкий бетон щільної будови g=1800 кг/м3; d2 - шар із конструктивно-теплоізоляційного бетону: керамзитобетон g=900-1400 кг/м3; аглопоритобетон і шлакопемзобетон - g=1000-1600 кг/м3; перлітобетон - g=900-1200 кг/м3; d3=20 мм - фактурний шар із цементно-піщаного розчину М100, g=1800 кг/м3 |
| 2. Із двошарових панелей | d1=50 мм - захисний шар із важкого бетону В15 при g=2400 кг/м3; допускається легкий бетон щільної будови g=1800 кг/м3; d2 - шар із конструктивно-теплоізоляційного бетону: керамзитобетон, керамзитопінобетон, керамзитоперліто-бетон чи перлітобетон g=800-1200 кг/м3; шлакопемзо-бетон чи аглопоритобетон g=1000-1600 кг/м3; шунгузитобетон g=1000-1400 кг/м3; d3=20 мм - фактурний шар із цементно-піщаного розчину М100, g=1800 кг/м3 |
| 3. Із тришарових панелей на гнучких в'язях | d1=100 мм - шар із важкого бетону g=2500 кг/м3 або легкого бетону g=1800 кг/м3, В15; d2 - шар із тепло ізолюючих матеріалів: плитний пінополістирольний пінопласт ПСБ g=40 кг/м3, напівжорсткі мінераловатні плити на синтетичному в'яжучому g=125 кг/м3; мінераловатні плити на бітумному в'яжучому g=200 кг/м3 d3=50 мм - шар із важкого бетону g=2500 кг/м3 або легкого бетону g=1800 кг/м3, В15 |
| 4. Із тришарових панелей на жорстких в'язях | d1=50 мм - несучий шар із залізобетону В15, g=2500 кг/м3; d2 - шар теплоізоляції із пінополістиролу g=40 кг/м3; d3=50 мм - несучий шар із залізобетону В15, g=2500 кг/м3 |
| 5. Облегшені на дерев'яному каркасі | d1=10 мм - азбестоцементна обшивка g=1800 кг/м3; d2=60-180 мм - шар теплоізоляції із мінераловатних плит на синтетичному в'яжучому g=50-200 кг/м3; d3=32 мм - повітряний прошарок; d4=10 мм - азбестоцементна обшивка g=1800 кг/м3 |
Додаток 7
Географічні широти міст України, град. північної широти:
Артемівськ 48,6
Вінниця 49,2
Дніпропетровськ 48,5
Донецьк 48,0
Дрогобич 48,6
Житомир 50,3
Запоріжжя 47,8
Івано-Франківськ 48,9
Київ 50,4
Кіровоград 48,5
Кривий Ріг 47,9
Луганськ 48,6
Луцьк 50,8
Львів 49,8
Миколаїв 47,0
Одеса 46,5
Полтава 49,6
Рівне 50,6
Сімферополь 45,0
Суми 50,9
Тернопіль 49,6
Ужгород 48,6
Харків 50,0
Херсон 46,6
Хмельницький 49,4
Черкаси 49,4
Чернігів 51,5
Чернівці 48,3
Ялта 44,5
Додаток 8
Розміщення областей України по зонах вологості
| Області | Зони вологості |
| Вінницька | Нормальна |
| Волинська | Нормальна |
| Дніпропетровська | Суха |
| Донецька | Суха |
| Житомирська | Нормальна |
| Закарпатська | Волога |
| Запорізька | Суха |
| Івано-Франківська | Волога |
| Київська | Нормальна |
| Кіровоградська | Суха |
| Республіка Крим | Суха |
| Луганська | Суха |
| Львівська | Нормальна |
| Миколаївська | Суха |
| Одеська | Суха |
| Полтавська | Суха |
| Рівненська | Нормальна |
| Сумська | Нормальна |
| Тернопільська | Нормальна |
| Харківська | Суха |
| Херсонська | Суха |
| Хмельницька | Нормальна |
| Черкаська | Суха |
| Чернігівська | Нормальна |
| Чернівецька | Нормальна |
Дата добавления: 2015-12-07; просмотров: 170 | Нарушение авторских прав