Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Охорона морів і океанів

Читайте также:
  1. V. ОХОРОНА ПРАЦІ І ЗДОРОВ'Я ПРАЦІВНИКІВ
  2. Державна охорона жилих будинків-пам'яток історії, культури та архітектури
  3. Екологічні проблеми Тихого океану . та охорона вод
  4. Здійснення та охорона суміжних прав
  5. Охорона авторського права
  6. Охорона життя та зміцнення здоров’я дітей

Найбільш серйозною проблемою морів і океанів у нашім сторіччі є забруднення нафтою, наслідку якого згубні для всього життя на Землі. Тому в 1954 році в Лондоні пройшла міжнародна конференція, що ставилася метою виробити погоджені дії по охороні морського середовища від забруднення нафтою. На ній була прийнята конвенція, що визначає обов'язки держав у цій області. Пізніше в 1958 році в Женеві були прийняті ще чотири документи: про відкрите море, про територіальне море й прилежащей зоні, про континентальний шельф, про рибальство й охорону живих ресурсів моря. Ці конвенції юридично закріпили принципи й норми морського права. Вони ставили за обов'язок кожній країні розробити й увести в дію закони, що забороняють забруднювати морське середовище нафтою, радиоотходами й іншими шкідливими речовинами. Минула в 1973 році в Лондоні конференція прийняла документи по запобіганню забруднення із судів. Відповідно до прийнятої конвенції, кожне судно повинне мати сертифікат - свідчення про те, що корпус, механізми й інше оснащення перебувають у справному положенні й не завдають шкоди морю. Відповідність сертифікатам перевіряється інспекцією при заході в порт.

Заборонено злив нефтесодержащих вод з танкерів, всі скидання з них повинні выкачиваться тільки на берегові приймальні пункти. Для очищення й знезаражування суднових стічних вод, у тому числі господарсько-побутових, створені електрохімічні установки. Інститут океанології РАН розробив емульсійний метод очищення морських танкерів, що повністю виключає влучення нафти в акваторію. Він укладуться в додаванні до промивної води декількох поверхнево-активних речовин (препарат МЛ), що дозволяє здійснити на самому судні очищення без скидання забрудненої води або залишків нафти, яку можна згодом регенерувати для подальшого використання. З кожного танкера вдається відмити до 300 т нафти. З метою запобігання витоків нафти вдосконалюються конструкції нафтоналивних судів. Багато сучасних танкерів мають подвійне дно. При ушкодженні одного з них нафта не виллється, її затримає друга оболонка. Капітани судів зобов'язані фіксувати в спеціальних журналах відомості про всі вантажні операції з нафтою й нафтопродуктами, відзначати місце й час здачі або зливу із судна забруднених стічних вод. Для систематичного очищення акваторій від випадкових розливів застосовуються плавучі нефтесборщики й бічні загородження. Також з метою запобігання розтікання нафти використовуються фізико-хімічні методи. Створено препарат пенопластовой групи, що при зіткненні з нафтовою плямою повністю його обволікає. Після отжима пінопласт може використовуватися вдруге як сорбент. Такі препарати дуже зручні через простоту застосування й невисокої вартості, однак їхнє масове виробництво поки не налагоджене. Також існують сорбирующие засобу на основі рослинних, мінеральних і синтетичних речовин. Деякі з них можуть збирати до 90% розлитої нафти. Головна вимога, що до них пред'являється, - це непотоплюваність. Після збору нафти сорбентами або механічними засобами на поверхні води завжди залишається тонка плівка, яку можна видалити шляхом розбризкування розкладницьких її хімічних препаратів. Але при цьому ці речовини повинні бути біологічно безпечні. У Японії створена й апробована унікальна технологія, за допомогою якої можна в короткий термін ліквідувати гігантську пляму. Корпорація «Кансай санге» випустила реактив ASWW, основний компонент якого - спеціально оброблена рисова лушпайка. Распыленный по поверхні, препарат протягом напівгодини всмоктує в себе викид і перетворюється в густу масу, яку можна стягнути простою мережею. Оригінальний спосіб очищення продемонстрований американськими вченими в Атлантичному океані. Під нафтову плівку на певну глибину опускається керамічна пластинка. До неї приєднується акустична пластинка. Під дією вібрації спочатку скапливается товстим шаром над місцем, де встановлена пластинка, а потім змішується з водою й починає фонтанировать. Електричний струм, підведений до пластинки, підпалює фонтан, і нафта повністю згоряє. Для видалення з поверхні прибережних вод плям масел американські вчені створили модифікацію поліпропілену, що притягає жирові частки. На катері-катамарані між корпусами помістили своєрідну штору із цього матеріалу, кінці якої звисають у воду. Як тільки катер попадає на пляму, нафту міцно прилипає до «штори». Залишається лише пропустити полімер через валики спеціального пристрою, що віджимає нафта в приготовлену ємність.

З 1993 року було заборонене скидання рідких радіоактивних відходів (ЖРО), але число їх неухильно росте. Тому з метою захисту навколишнього середовища в 90-е роки стали розроблятися проекти очищення ЖРО. В 1996 році представники японських, американських і російських фірм підписали контракт на створення установки по переробці ЖРО, що скопилися на Далекому Сході Росії. На реалізацію проекту правительство Японії виділило 25,2 млн. доларів.

Однак, незважаючи на деякі успіхи в пошуку ефективних засобів, що ліквідують забруднення, про рішення проблеми говорити рано. Тільки впровадженням нових методик очищень акваторій неможливо забезпечити чистоту морів і океанів. Центральне завдання, яку необхідно вирішувати всім країнам спільно, - запобігання забруднення.


Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 433 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.009 сек.)