Встановлення нацистської диктатури в Німеччині.

30 січня 1933 року президент Гінденбург погодився призна­чив Адольфа Гітлера рейхсканцлером. Нацисти прийшли до влади. Гітлер відразу розпочав активнудіяльність. Підкорив собі поліцію, озброїв штурмові загони, включив до апарату нацистів. Першого лютого 1933 року він розпустив рейхстаг.

Одним із напрямів політики нацистів була ліквідація буржуаз­но-демократичних прав і свобод:

- указами (лютий 1933 р) заборонено проведення демонстрацій, зборів, скасовували свободу преси.

- 23 лютого 1933 р під тиском нацистів президент Німеччини фон Гінденбург видав декрет, який скасовував конституційні гарантії прав і свобод громадянина і за­проваджував обмеження свободи думки, друку, зібрання, створення громадських організацій.

- заборонено компартію та соціал-демократичну партію.

Другим напрямом політики нацистів стало руйнування парламент­ської системи Веймарської республіки.

- У березні 1933 року уряду було надано право видавати закони, що могли навіть відхилятися від конституції, Договори імперії з іноземними державами відійшли до компетенції уряду

- На початку 1934 року представництва областей при імперії скасовані, рейхсрат та Найвищий державний суд імперії ліквідовано.

- Від Веймарської системи залишився рейхстаг.

Після смерті президента 1 серпня 1934 року відповдно до закону «посада президента імперії об'єднується з поса­дою рейхсканцлера».

Вища державна влада зосереджувалась в особі фюрера — Гітле­ра, який поєднував функції президента, рейхсканцлера, фюрера на­цистської партії і верховного головнокомандувача. Посада фюрера була довічною, він сам «призначав свого наступника».

Фюрер очолював імперський уряд і імперську канцелярію. Разом з тим існувала Рада міністрів з питань оборони імперії, важливі пи­тання вирішувалися на засіданнях Таємного кабінету і Колегії трьох уповноважених (завідуючий канцелярією нацистської партії, началь­ник імперської канцелярії, начальник штабу Верховного командуван­ня збройних сил). Усі ці органи мали законодавчі повноваження.

Зберігався рейхстаг, який фактично перетворився на партійний з'їзд. Його склад формувався особисто фюрером за списками, що були схвалені шляхом так званого «народного опиту».

Залишився старий розподіл на землі і провінції, однак землі втра­тили свій колишній статус членів федерації. Німеччину тепер розді­лили на тридцять дві партійні області на чолі з гауляйтерами, які були наділені всіма владними повноваженнями. У зв'язку з централізацією влади всі бургомістри міст стали призначатися міністром внутрішніх справ. Місцеве самоврядування було ліквідоване.

Нацисти створили сильний терористичний апарат - «штурмові загони» (СА), охоронні загони (СС), гестапо і спеціальна служба безпеки (СД), кримінальна поліція. До складу СС входили загальні загони СС, що об'єднували верхівку нацистської партії, і спеціальні загони, створені для виконання особливих завдань фю­рера. Зберігалася. У 1939 році було ство­рене Головне управління імперської безпеки, підпорядковане Гіммлеру, як рейхсфюрер СС.

Судова система Німеччини. У кожному судовому окрузі, крім звичайних судів, були утворені особливі судові органи для розправи з політичними супротивниками. У 1934 році з'явився Народний трибунал з питань державної зради. В армії існували воєн­но-польові суди.

Профспілки були розігнані. Замість них був створений «Німецький трудовий фронт», до якого перейшло все профспілкове майно. Роль посередника між підприємцями і робітниками відігравало нацистське міністерство праці.

У 1938 році була введена загальна трудова повинність.

Німеччина виходить з Ліги Націй, у 1935 році вводить загальну військову повинність для чоловіків з вісімнадцяти до сорока п'яти років. Версальський мирний договір був зруйнований Німеччиною.

У 1934 році Гітлер отримав повноваження головнокомандувача Німецької імперії. З метою концентрації військової влади Гітлер лік­відував у 1938 році військове міністерство і створив свій особистий штаб командування збройних сил

Дата добавления: 2015-12-07