Читайте также:
|
|
Під економічним проектуванням автомобільних доріг розуміють прийняття проектних рішень, які відповідають вимогам економічних інтересів району при можливо найменших витратах на будівництво й утримання доріг та на переміщення по них пасажирів і вантажів.
Економічне проектування полягає у відборі для будівництва тих варіантів автомобільних доріг, які забезпечують найбільший народногосподарський ефект від сумісного використання автомобілів і доріг. Економічне проектування, тобто техніко-економічне обгрунтування проектних рішень, є інструментом для вибору конкретних шляхів найраціональнішого використання капітальних вкладень.
Економічне проектування дорожнього будівництва включає в себе два основних питання: проектування мереж автомобільних доріг, тобто опрацювання схем їх розвитку і техніко-економічне обгрунтування будівництва або реконструкції окремих доріг, мостових переходів, штучних споруд тощо.
Техніко-економічне обгрунтування проектних рішень передбачає два аспекти аналізу: технічний і економічний. Технічний аспект передбачає розробку певної кількості варіантів, можливих з точки зору їх технічної реалізації. Економічний аспект передбачає економічну оцінку кожного з варіантів. На стадії проектування дорожніх мереж реалізується переважно економічний аспект. На стадії обгрунтування і вибору найдоцільнішого варіанта будівництва певного об'єкта реалізуються обидва аспекти.
Показники економічної ефективності капітальних вкладень використовують для характеристики народногосподарської доцільності реалізації витрат на будівництво і реконструкцію автомобільних доріг разом із показниками соціальної ефективності й екологічної безпеки.
Ефективність визначають шляхом зіставлення ефекту від реалізації капітальних вкладень з величиною останніх. Економічний ефект від здійснення капітальних вкладень в будівництво автомобільної дороги є наслідком впливу зміни дорожніх умов на витрати з перевезень як на автомобільному, так і на інших видах транспорту. Крім того, зміна дорожніх умов впливає на витрати за межами транспортного процесу в сфері промисловості, сільського господарства тощо.
Економічне проектування передбачає використання поняття загальної і порівняльної економічної ефективності. Показником загальної економічної ефективності є коефіцієнт економічної ефективності. Це відношення економічного ефекту, що його одержують протягом року, до капітальних вкладень, які обумовлюють цей ефект. Величина, обернена коефіцієнту економічної ефективності, визначає термін окупності, тобто період, за який сумарний економічний ефект стає рівним капітальним вкладенням.
Показником порівняльної економічної ефективності є зведені дорожньо-транспортні витрати, обчислені на певну перспективу, прийняту для техніко-економічного аналізу проектних рішень.
Показник загальної економічної ефективності використовують для оцінки доцільності розвитку дорожніх мереж і реалізації в них капітальних вкладень. У практиці проектування порівняння варіантів звичайно передує визначенню загальної економічної ефективності. В разі потреби процес розрахунку порівняльної і загальної економічної ефективності може носити ітеративний характер.
Техніко-економічній оцінці підлягають проектні рішення, які задовольняють вимоги соціального розвитку суспільства й екологічній безпеці району прокладення траси дороги. Проектні рішення, які не відповідають зазначеним умовам, є неконкурентоспроможними і дальшому техніко-економічному аналізу не підлягають. Іншими словами, пріоритетними є екологічний і соціальний аспекти оцінки проектних рішень.
Техніко-економічне порівняння проектних рішень. Для виконання розрахунків, пов'язаних з економічним проектуванням, потрібно володіти інформацією, достатньою для обгрунтування кожного проектного рішення. Таку інформацію збирають шляхом економічного обслідування району, для якого складають план перспективного розвитку автомобільних доріг.
Внаслідок таких обслідувань встановлюють:
- обсяги і напрямки транспортних зв'язків; інтенсивність і склад дорожнього руху;
- вплив дорожніх умов на собівартість автомобільних перевезень;
- дані про використання вантажопідйомності і пробігу транспортних засобів;
- кількість робочих днів протягом року;
- дані про тривалість затримок транспортних потоків на переходах через водотоки і на пересіченнях автомобільних доріг між собою або із залізницями;
- відомості про можливе зростання обсягів автомобільних перевезень тощо.
На підставі зібраної інформації обчислюють показники одноразових і поточних витрат, які можуть бути використаними при порівнянні проектних рішень. Такими показниками є:
- капітальні вкладення в будівництво і ремонти дороги;
- капітальні вкладення в автомобільний транспорт;
- щорічні витрати на утримання і поточний ремонт дороги;
- щорічні витрати на перевезення пасажирів і вантажів;
- народногосподарські втрати від дорожньо-транспортних пригод;
- народногосподарські втрати, пов'язані з витратою часу пасажирів у дорозі;втрати, обумовлені незадовільними дорожніми умовами;
- одноразові і поточні втрати народного господарства від вилучення сільськогосподарських угідь для розміщення на них проектованого об'єкта;
- втрати від шкоди, що її зазнає навколишнє природне середовище внаслідок будівництва й експлуатації дороги, тощо.
Крім того, на підставі зібраної інформації визначають: ефект від можливих Додаткових перевезень; ефект від приросту обсягів чистої продукції у сфері матеріального виробництва; можливе скорочення витрат у соціальній сфері тощо.
Під час обґрунтування дороги в плані і в поздовжньому профілі бажано, щоб кількість варіантів, які підлягають порівнянню, була розумно обмежена. Для цього спочатку варіанти порівнюють за такими показниками, як довжина траси, кількість переходів через річки, кількість пересічень із залізницями та іншими автомобільними дорогами, кількість кутів повороту траси, умови прокладення траси через болота, лісові масиви тощо. Однозначно неконкурентоспроможні варіанти вилучаються з подальшого аналізу.
Техніко-економічному аналізу за викладеними вище методами підлягають тільки конкурентоспроможні варіанти. Чим більше запропоновано конкурентоспроможних варіантів, тим ефективнішим можна вважати економічне проектування.
Для прийнятого варіанта дороги можливий техніко-економічний аналіз проектних рішень щодо окремих елементів або ділянок дороги: дорожніх одягів, мостових переходів тощо.
Варіанти транспортних розв'язок відрізняються між собою кількістю шляхопроводів, довжиною з'їздів і додаткових смуг руху, схемою руху транспортних потоків. Аналізу можуть підлягати варіанти пересічень в одному рівні, розв'язок в одному і в різних рівнях, розв'язок у різних рівнях. В усіх випадках принципи порівняння залишаються незмінними, методика ж порівняння потребує ретельного обчислення витрат за всіма елементами для кожного варіанта розв'язки.
У разі проектування реконструкції автомобільної дороги потрібно вибрати найкращий варіант і довести доцільність реконструкції. Отже, техніко-економічний аналіз варіантів реконструкції доріг здійснюють за допомогою показників порівняльної економічної ефективності з наступним визначенням показника загальної економічної ефективності.
Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 122 | Нарушение авторских прав