До розрахунку тепловитрат

Площі зовнішніх поверхонь огороджувальних конструкцій будуть наступними:

- зовнішня стіна без вікна

F_ст = 5,25·3,675 = 19,3 м²;

- зовнішня стіна з вікном

F_ст = 3,91·3,675 - 1,5·1,2 = 12,57 м²;

- вікно

F_вік = 1,5·1,2 = 1,8 м²;

- сумісне покриття

F_пк = 5,25·3,91 = 20,53 м²;

- підлога (розглядається по зонах ширенню 2 м, які відкладаються від зовнішньої поверхні стін)

перша зона I

F_підI = 5,25·2 + (3,91 – 2)·2 = 14,32 м²;

опір теплопередачі першої зони становить

R_∑I = 2,1 + 0,22 = 2,32 м²К/Вт.

друга зона II

F_підII = 5,25·3,91 - 14,32 = 6,2 м²;

опір теплопередачі другої зони становить

R_{∑I I} = 4,3 + 0,22 = 4,52 м²К/Вт.

До розрахунку теплопоглинання

- зовнішня стіна.

Площа внутрішньої поверхні:

F_вст = (3,16 + 4,37) · 2,8 - 1,5 · 1,2 = 19,28 м².

Коефіцієнт теплозасвоєння внутрішньої поверхні, оскільки

D₁ + D₂ = 0,21 + 5,85 = 6,06 > 1, то

Вт/(м²×К).

Коефіцієнт теплопоглинання внутрішньої поверхні

Вт/(м²×К).

Вікно

B=1/(1,08 · R_∑)=1/(1,08 · 0,6) = 1,54 Вт/(м²×К).

- сумісне покриття

Площа внутрішньої поверхні: F_впк = 3,16·4,37 = 13,81 м²

Коефіцієнт теплозасвоєння внутрішньої поверхні, оскільки

D₁ = 1,3 > 1 то Y_B = s₁= 18,95 Вт/(м²×К).

Коефіцієнт теплопоглинання внутрішньої поверхні

Вт/(м²×К).

- внутрішня стіна

Площа внутрішньої поверхні: F_в1= 3,16·2,8 = 8,85 м².

Коефіцієнт теплозасвоєння внутрішньої поверхні розраховується за схемою, наведеною на рис. 6.

Спочатку знаходиться коефіцієнт теплозасвоєння Y₂, на поверхні цегляної кладки. Оскільки стіна розділяє приміщення з рівними температурами, то теплозасвоєння відбувається до осі симетрії конструкції і тому всередині s₀ = 0.

Вт/(м²×К).

Рис. 6. Схема визначення коефіцієнта теплозасвоєння для внутрішньої стіни

Потім знаходиться коефіцієнт теплозасвоєння внутрішньої поверхні:

Вт/(м²×К).

Коефіцієнт теплопоглинання внутрішньої поверхні

Вт/(м²×К).

- перегородка

Площа внутрішньої поверхні: F_в2= 4,37·2,8 = 12,24 м².

Коефіцієнт теплозасвоєння внутрішньої поверхні розраховується за схемою, наведеною на рис. 7.

Розрахунок ведеться аналогічно внутрішній стіні. Вт/(м²×К).

Потім знаходиться коефіцієнт теплозасвоєння внутрішньої поверхні:

Вт/(м²×К).

Коефіцієнт теплопоглинання внутрішньої поверхні

Рис. 7. Схема визначення коефіцієнта теплозасвоєння для перегородки

Вт/(м²×К).

Підлога

Розглядають дві зони разом. Площа внутрішньої поверхні становить: F_в = 13,81 м².

Коефіцієнт теплозасвоєння внутрішньої поверхні, оскільки D₁ = 1,01>1, то

Вт/(м²×К).

Коефіцієнт теплопоглинання внутрішньої поверхні

Вт/(м²×К).

3. Подальший розрахунок зведено до таблиці 4.

Таблиця 4 - Розрахунок тепловитрат та теплозасвоєння огороджень приміщення

Огородження	Тепловтрати	Теплозасвоєння
Fзнi	RSi	tB-t3	1+S·b	qбуд	Fвj	YBj	Bj	Bj· Fвj
Зовнішня стіна	Пд Сх	19,3 12,57	3,05		1,0 1,1	265,8 190,3	19,28	9,36	4,5	86,76
Вікно	1,8	0,6		1,1	138,6	1,8	-	1,54	2,8
Сумісне покриття	20,53	5,08			169,7	13,81	18,95	5,95	82,17
Внутрішня стіна	-	-	-	-	-	8,85	15,25	5,54	49,03
Перегородка	-	-	-	-	-	12,24	7,285	3,95	48,35
Підлога, I-зона	14,32	2,32			259,2	13,81	4,54	2,99	41,29
Підлога, II-зона	6,2	4,52			57,6
					S=1081,2				S=310,4

4. Остаточно амплітуда коливань температури внутрішнього повітря становить

< 1,5 ºС.

5. Згідно з виконаним розрахунком приміщення теплостійке.

5.3. ТЕПЛОСТІЙКІСТЬ ПІДЛОГИ

Приклад 10. Перевірити підлогу житлового будинку щодо вимог теплостійкості. Конструкцією чистої підлоги є паркет з дубу товщиною 25 мм.

Розрахунок

1. Згідно з таблицею Л.1 [1], теплопровідність дуба поперек волокон, за умов експлуатації Б, становить l = 0,23 Вт/(м× К)

2. Згідно з таблицею Л.1 [1], коефіцієнт теплозасвоєння дуба поперек волокон, за умов експлуатації А, становить s = 5,0 Вт/(м²× К)

3. Теплова інерція за формулою (4) [1] становить

D = R · s = 0,54.

4. Знаходимо показник теплозасвоєння поверхні підлоги, оскільки D₁ = 0,54 > 0,5,

то Y_п = 2·s₁ = 2 · 5,0 = 10,0 Вт/(м²К).

5. Згідно з таблицею 6 [1] нормативна величина теплостійкості поверхні підлоги становить Y_maxп = 12 Вт/(м²×К). За результатами розрахунків Y_п = 10,0 < Y_maxп = 12,0 Вт/(м²К), то підлога задовольняє вимогам теплостійкості.

Приклад 11. Перевірити підлогу житлового будинку щодо вимоги теплостійкості. Конструкція наведена на рис. 8. Теплотехнічні характеристики зведені до таблиці 5.

Таблиця 5 - Вихідні дані до прикладу 11

№ шару	Найменування шару	ρ, кг/м^3	d, м	l, Вт/(м× К)	s, Вт/(м^2×К)	R, м^2× К /Вт	D
1.	Лінолеум		0,005	0,23	5,87	0,022	0,13
2.	Цементно-піщаний розчин		0,025	0,81	8,69	0,031	0,27
3.	Ніздрюватий бетон		0,05	0,074	1,01	0,68	0,69
4.	Залізобетонна плита		0,22	2,04	17,98	0,10	1,94

Примітка: Значення s прийнято за таблицею Л1 Додатка Л [1] за умов експлуатації А.

Рис. 8 Схема конструкції підлоги

Розрахунок

1. Тому що D₁ + D₂ = 0,13 + 0,27 = 0,4 < 0,5, але

D₁ + D₂ + D₃ = 0,13 + 0,27 + 0,69 = 1,01 > 0,5, то за формулою (С2) [1], знаходимо спочатку показник Y₂ для зовнішньої поверхні розчину

Вт/(м²×К).

2. Для поверхні підлоги знаходимо за формулою (С3) [1], враховуючи що Y₁ = Y_п,

Вт/(м²×К).

3. Згідно з таблицею 6 [1] нормативна величина теплостійкості поверхні підлоги становить Y_maxп =12 Вт/(м²×К). Таким чином запропонована конструкція відповідає нормативним вимогам, тому що Y_п = 11,1 Вт/(м²×К) < Y_maxп =12 Вт/(м²×К).

Дата добавления: 2015-12-07