Тема 16. Українська культура козацько-гетьманської доби

1. Освіта та наука. Культурно-просвітницька діяльність Києво-Могилянської академії.

2. Своєрідність формування української барокової культури: архітектура, живопис, музика і театральне мистецтво.

3. Українське літературне бароко.

Ключові терміни та поняття: братська школа, колегіум, гімназія, Києво-Могилянська академія, бароко, портрет, іконопис, іконостас, парсуна, вертеп, полемічна та агіографічна література.

Методичні вказівки

І.Приступаючи до вивчення теми, насамперед, відмітьте, що культура України другої половини XVII-XVIII ст. розвивалася у складних умовах національно-визвольної боротьби проти іноземних поневолювачів за свою незалежність і державність. Підкресліть, що незважаючи на історичні труднощі, культура українського народу досягла досить високого рівня, особливо в період існування козацької держави (1648-1781 pp.). Запорізьке козацтво впродовж трьох століть визначало напрями економічного, політичного й культурного розвитку України.

Далі зупиніться на характеристиці освіти. Обов'язково відмітьте, що рівень будь-якого народу визначається насамперед станом освіти та поширенням наукових знань у суспільстві. Виділіть, що важливим осередком духовної культури у визначений період була Києво-Могилянська академія, яка мала величезний вплив не лише на українську, але й на культуру слов'янських народів. Поряд з тим існувала широка мережа початкових шкіл, народних училищ, гімназій та середніх спеціальних.навчальних закладів (колегіумів).

Поцікавтесь як велось навчання на Лівобережній та Слобідській Україні. Поясніть чим відрізнялися головні та малі народні училища, хто у них міг навчатися, у яких містах вони були відкриті, які предмети були включені до навчальних програм. Далі слід проаналізувати систему навчання на Правобережжі та західноукраїнських землях, що перебували під пануванням Польщі. Зазначте, що тут діяли братські школи, однак, і на цьому слід зробити наголос, вони поступово втрачають провідну роль у розвитку освіти порівняно з попереднім періодом їх діяльність, у зв'язку із політикою полонізації українського народу з боку Речі Посполитої.

Велике значення для розвитку освіти на Україні мали колегіуми - середні навчальні заклади, які здійснювали підготовку служителів релігійного культу, службовців державних установ та учителів початкових класів. У них навчалися переважно діти старшин, духовенства, заможних міщан і козаків. Поцікавтесь у яких містах були відкриті колегіуми, якою була система навчання у них. На Правобережжі та західноукраїнських землях для дітей місцевої шляхти існували гімназії, в яких навчання велося лише польською або німецькою мовами.

Розвиток наукових знань прослідкуйте на прикладі історії (Інокентій Гізель „Синопсис"), філософії (творчість Г.Сковороди).

Окремо необхідно зупинитися на діяльності Києво-Могилянської академії. Відмітьте, що цей навчальний заклад був започаткований Київською братською школою (1615 р.) і лаврською школою (заснована П. Могилою 1631 p.), які у 1632 р. злилися в Києво-Могилянську колегію; царськими указами 1694 і 1701 pp. їй надано статус академії.

Аби повніше уявити систему навчання в Києво-Могилянському колегіумі, важливо показати, що тривало воно 12 років. Особливе значення надавалося вивченню й читанню лекцій латинською мовою, оскільки остання давала змогу підтримувати культурні відносини з іншими країнами. За традиціями братських шкіл, почесне місце посідала старослов'янська мова. Першоосновою всієї навчальної програми в колегіумі, крім вивчення мов, були так звані сім вільних наук. Слід зауважити, що дисципліни розумілися досить широко, охоплюючи собою весь спектр знань як гуманітарних, так і природничих чи богословських.

Особливо зверніть увагу на те, що в академії були зібрані найдосвідченіші інтелектуальні сили. Тут працювали такі видатні діячі, як: І. Гізель, Й. Кроковський, С. Яворський, Г. Кониський. Посланці академії плідно працювали в інших слов'янських країнах (С. Полоцький, Є. Славинецький, Д. Туптало, Ф. Прокопович). На її взірець заснувались колегії в інших містах - Чернігові, Переяславі.

Важливо відмітити, що хоч у тогочасній шкільній освіті, ще дуже сильними були традиції середньовічної схоластики, навчальний процес у Київському колегіумі цим не обмежувався. Ряд курсів засвідчують знайомство професури з передовими ідейними течіями доби Відродження, прагнення проінформувати учнів про новини тогочасної науки й освіти. Застосовувались і досить досконалі як на той час педагогічні методи, зокрема активізація навчального процесу, публічних виступів, ігор.

Логічним завершенням вивченого питання може бути висновок про те, що вже в XVII ст. українці мали свою вищу школу, яка здобула визнання у всьому слов'янському світі та демонструвала зв'язки української культури із західноєвропейською.

2. Відповідь на дане питання розпочніть з того, що друга половина XVII-XVIII ст. - період розквіту українського мистецтва, його золотий вік, пов'язаний із пануванням своєрідного культурного стилю - українського (або козацького) бароко. Відмітьте, що у розвитку українського барокового стилю можна досить виразно окреслити три періоди: ранній (друга половина XVII - початок XVIII ст.); зрілий (1720-1750 pp.); завершальний (друга половина XVIII ст.), кожен з яких має свої особливості. Підкресліть, що поняття „бароко" охоплює не лише архітектуру, але й ужиткове мистецтво, фольклорні мотиви, літературу, театр, музику, малярство. Далі зупиніться на короткій характеристиці барокових проявів у перелічених вище культурних сферах.

Архітектурні споруди українського бароко мають особливу мистецьку цінність. Вони розвивалися під впливом, з одного боку, архітектурної естетики європейського бароко, а з другого - народних традицій. Важливо відзначити, що великим меценатом українського мистецтва, зокрема архітектури, був І. Мазепа. За часів його гетьманства оформилося остаточно українське бароко в архітектурі, обновлювались старі церкви, будувались нові, розвивалось світське будівництво. Недаремно В.Антонович назвав добу І.Мазепи „другою золотою добою українського мистецтва, після доби Володимира Великого і Ярослава Мудрого". Заходами І.Мазепи споруджено Спаську церкву Агарського монастиря біля Лубен на Полтавщині, церкву Всіх Святих у Києво-Печерській Лаврі, перебудовано Софійський собор, Успенську церкву Лаври та Михайлівську церкву Видубицького монастиря.

Розгляньте найбільш яскраві зразки барокових споруд на Україні, охарактеризуйте їх, а також творчість представників національної архітектурної школи вказаного періоду - І. Григоровича-Барського, С. Ковніра, Ф. Старченка, А. Зернікова, І. Батіста та ін.

Живопис. Зверніть увагу, що серед різних його жанрів значне місце посідає портрет. Як жанр світського мистецтва він мав національну особливість - зберіг тісний зв'язок з іконописом. Монументальними були портрети Б.Хмельницького і визначних козацьких старшин. Західноукраїнські митці малювали львівських братчиків у представницьких позах, із жезлом, гербами та іншими атрибутами.

Друкарні розвивали графічне мистецтво, сформувалася художня школа українського граверства, основоположником якої вважають О. Тарасевича. наприкінці XVIII ст. з поширенням в українському мистецтві ідей просвітництва церковно-релігійна тематика відходить на другий план. Живопис поступово звільняється від середньовічних канонів та набуває світського характеру. Великими майстрами живопису були В. Боровиковський, Д. Левицький, А. Лосенко.

Після цього переходьте до вивчення музичної культури. Зупиніться на висвітленні характерних рис українського музичного мистецтва XVIII ст., в котрому, з одного боку, зберігалася тенденція розвитку традицій попередніх епох (мистецтво кобзарів, бандуристів), а з іншого - українська музика набувала класичних форм. У зв'язку з цим проаналізуйте творчість найвидатніших композиторів - М. Березовського, Д. Бортнянського, А. Веделя.

Особливу увагу слід звернути на те, що наприкінці XVII - першій половині XVIII ст. помітних успіхів в Україні досягло театральне мистецтво, зокрема шкільна драма. Цікавим явищем в історії українського театру був ляльковий народний театр - вертеп. Поряд із цим важливо зазначити, що переслідування українського культурного життя Москвою, яке особливо загострилося на початку XVIII ст., значно уповільнило оформлення національного класичного театру.

3. Готуючи третє питання насамперед підкресліть, що друга половина XVII ст. - це період розквіту в українській літературі стилю бароко. Зауважте, що першим письменником в Україні, творам якого притаманні риси барокового стилю, вважається Іван Вишенський. Із середини XVII ст. й останньої чверті XVIII ст. бароко визначало художній стиль більшості українських письменників, проявляючись у різних літературних жанрах. Вагому роль відіграли полемічні жанри, зокрема трактати, діалоги, диспути, памфлети. Серед їх творців були церковні діячі, письменники, вчені, зокрема Л. Баранович, І. Гізель, І. Галятовський, Ф. Сафонович, В. Ясинський. Зауважте, що у процесі дискусії полемісти торкалися не лише теологічних, але й філософських та соціально-політичних проблем. Одночасно з полемічною літературою розвивалася ораторсько-проповідницька проза, з допомогою якої роз'яснювалась християнська догматика і мораль.

В літературному житті України XVIII ст. важливе місце займала поезія. Бароковий стиль притаманний поезії Лазаря Барановича, Іоанна Максимовича, Івана Величковського, Стефана Яворського, Григорія Сковороди. Серед прозових жанрів бароко досягло найбільшого розвитку в ораторській прозі, полемічній та агіографічній літературі. Риси барокової історіографії властиві літописам Григорія Граб'янки, Самійла Величка. Аби докладніше ознайомитись з літературою бароко поцікавтесь творами названих авторів.

Завершуючи вивчення теми слід підкреслити, що культурне життя в Україні значно пожвавилось з середини XVI ст. й ішло в одному напрямку із загальноєвропейськими процесами. Проте українське бароко як сформований стилістичний напрям у мистецтві, літературі та культурі в цілому запозичувало свої починання із Заходу, але набувало власних національних рис та спиралося на народні традиції.

Запитання для самоконтролю знань:

1. Які риси, окрім загальноєвропейських, притаманні культурі українського бароко? У чому їх національна специфіка? На базі яких шкіл утворилася Києво-Могилянська академія? Яку роль у розвитку культури українського бароко відіграв І.Мазепа? Назвіть українських архітекторів, які працювали у стилі бароко. Які течії літературного бароко вам відомі?

Який вплив на розвиток української літератури зробив Г.Сковорода? Назвіть його твори.

Тестові контролюючі завдання:

1.Час його гетьманства В.Антонович назвав „другою золотою добою українського мистецтва, після доби Володимира Великого і Ярослава Мудрого". Про якого гетьмана йдеться?

а) І.Мазепа; б) Б.Хмельницький; в) П.Конашевич-Сагайдачний; г) К.Розумовський.

2.Як називається публічна суперечка ворогуючих сторін з метою відстоювання своєї точки зору і спростування точки зору опонентів?

а) конфлікт; б) полеміка; в)діалог; г) переговори. Яким з наведених нижче творів властиві риси барокової історіографії? а) літопис Григорія Граб'янки; б) літопис Самійла Величка.; в) „Повість минулих літ"; г) „Слово о полку Ігоревім".

3.Стиль в архітектурі та мистецтві кінця XVI - середини XVIII ст. (в перекладі означає вибагливий, химерний), якому притаманні підкреслена урочистість, театральність, феєричність.

а) класицизм; б) романтизм; в) бароко; г) сентименталізм.

Тема 17. Духовний світ українського козацтва

1. Суспільно-політичний устрій Запорізької Січі та особливості господарчої діяльності козацтва.

2. Своєрідність військового мистецтва, обладунків та специфіка козацького одягу. Козацька символіка.

3. Характеристика особливостей козацької психології та аналіз сімейних відносин.

4. Роль релігії в особистому і суспільному житті запорожців.

Ключові терміни та поняття: козак, етнокультура, тризуб, клейноди, булава, бунчук, литаври, християнство.

Дата добавления: 2015-12-07