Тема: Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю учнів.

1. Проаналізуйте дефініції «оцінка» та «відмітка», їх ґенезу.

У сучасній школі терміни «відмітка» і «оцінка» часто вживають в одному значенні. Нехай вони взаємопов'язані, але необхідно бачити різницю в цих поняттях. Відмітка виражає оцінку умінь, знань і навичок дитини. По ній учнів судять про їх успішності і рівні розвитку. Шкільна оцінка є невід'ємною частиною навчального процесу, але в той же час не називає ті вміння, які оцінені вчителем. Високі оцінки часто можна отримувати нечесним шляхом, тобто не дають об'єктивної характеристики рівня розвитку. Відмітка не виражає старань учня, а є лише кількісним показником.

Оцінка передує позначці і дозволяє визначити більш точний рівень знань учнів, а також відображає міру зусиль учня в процесі. Оцінити значить встановити якість умінь і здібностей школяра. Оцінка повинна бути вмотивованою та переконуючої, правильно співвідноситися з думкою колективу учнів класу і самооцінкою. До оцінки пред'являються такі педагогічні вимоги: систематичність, об'єктивність, педагогічний такт учителя, індивідуальний підхід. Висока освітня роль оцінки - вчитель надає об'єктивну інформацію про досягнення учня, про прогалини в знаннях і упущення в навчальній роботі і допомагає знайти шляхи їх усунення. Правильно виражена оцінка діяльності учнів служить фактором розвитку пізнавальних інтересів і формує мотиваційний компонент, спрямований на підвищення ефективності навчання. Оцінка навчальної діяльності учнів виражається в оціночних судженнях і об'єктивно говорить про успіх і невдачі роботи класу.

Часто молодшим школярам при сучасній системі освіти не ставлять позначки, а старшокласники менше замислюються про те, який у них середній бал за рік, що сприяє позитивній самооцінці особистості школяра і повноцінному розвитку.

2. Проаналізуйте структуру парціальних оцінок (за Б.Г. Ананьєвим) з позиції їх процентного співвідношення.

Парціальна оцінка, насамперед, покликана забезпечити поточний контроль учбової діяльності учня, орієнтування його в актуальній учбовій ситуації. Вона є, по суті, не кількісною, а якісною характеристикою, тобто інформує учня про те, чи засвоїв він необхідний учбовий матеріал на рівні, який дозволяє самостійно та правильно використовувати набуті знання. Її регулююча функція полягає в тому, що у випадку, якщо знання та навички недосконалі, оцінка стає від`ємною, що свідчить про необхідність більш глибокого засвоєння необхідних знань та подальшого вдосконалення учбових навичок. Якщо ж, навпаки, оцінка схвальна, позитивна, то психологічно це означає, що знання та навички засвоєні, учбова ситуація вичерпана і можна переходити до іншої учбової ситуації, яка містить новий блок необхідної інформації.
Спеціальною психологічною проблемою, тісно пов`язаною з формуванням самооцінювання школярів, є питання впливу оцінки на ефективність навчання учнів. Умовно оцінки можна розділити на негативні, позитивні та нейтральні. Експерименти Герлока довели, що найменший стимулюючий потенціал містять нейтральні оцінки, позитивні краще впливають на слабовстигаючих учнів, стимулючи їх мотивацію до навчання, а негативні оцінки є ефективним коригуючим засобом регулювання навчання гарно встигаючих сильних учнів, оскільки, створюючи загрозу статусу такого школяра, стимулюють його учбову активність для засвоєння погано оціненої теми. Кожен з виділених типів парціальних оцінок має декілька змістовних різновидів. Б.Г. Ананьєв класифікував їх у наступний спосіб:
а ) нейтральні оцінки: невизначені (угу…, гм…, ну, добре, там побачимо…), непрямі, і тому можуть бути незрозумілими учню;
б) негативні оцінки: зауваження, заперечення, догана з елементами сарказму, докору, загрози та нотації (наступного разу будеш переписувати 10 разів);
в) позитивні оцінки: підбадьорення або заохочення (давай, давай, ну, ну…а далі?), схвалення (молодець, правильно!) та згода (так, добре…).
З точки зору сучасної української дидактики оцінювання має грунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня, а не ступеня його невдач. Проте, як бачимо, в схемі більший відсоток займають саме негативні парціальні оцінки. Насамперед, вони мотивують учнів, змушують їх переосмислити свої помилки та працювати на краще. Просте слід і заохочувати дітей до роботи, вони повинні бачити, що їхня праця приносить здобутки. Для цього слід схвалювати дії учнів, підбадьорювати їх тощо.

Дата добавления: 2015-12-07