Вимірювання часу за астрономічними спостереженнями: доба та рік.

Астрономія 11 клас.

Тема: Астрономія та визначення часу. Типи календарів. Самостійна робота 3.

Зміст навчального матеріалу:

1. Вимірювання часу за астрономічними спостереженнями: доба та рік.

2. Добовий відлік часу:

- Місцевий, поясний, всесвітній, середньоєвропейський час.

- Літній та зимовий час.

3. Календарі та їх типи:

- Сонячний календар: астрономічні явища, що покладені в основу створення сонячного календаря; юліанський та григоріанський календарі; країни, що використовують сонячний календар.

- Місячний календар: астрономічні явища, що покладені в основу створення місячного календаря; країни, що використовують місячний календар.

- Сонячно-місячний календар: країни, що використовують сонячно-місячний календар та причини його впровадження.

Запитання для самоконтролю

1. Які астрономічні явища, що покладені в основу лічби часу (рік, доба, місяць)?

2. Який час називається місцевим? поясним? всесвітнім? середньоєвропейським?

3. В якому часовому поясі знаходиться Україна?

4. В яких країнах використовуються сонячні (місячні, місячно-сонячні) календарі?

5. Яка різниця між юліанським та григоріанським календарями?

6. Який календар використовується в Україні?

7. Де раніше сходить Сонце: у Києві чи Харкові?

8. Яким чином здійснюється поділ на часові пояси?

9. Які переваги та недоліки місцевого та поясного часу?

10. В чому причина запровадження середньоєвропейського часу?

11. В Україні пряма трансляція футбольного матчу з Австрії розпочалася о 21 годині. О котрій годині в Австрії розпочалась гра?

12. Які причини обумовили використання в різних країни різних типів календарів?

Домашнє завдання.

§ 6 (п. 1, 2), 10 (п. 1,2) (І.А. Климишин);

§ 3 (п. 1, 2, 4), 3 (п. 2, 3), 4 (п. 1, 3), 7 (п. 4) (М.П. Пришляк); конспект.

Додатки

Вимірювання часу за астрономічними спостереженнями: доба та рік.

Переважна більшість астрономічних подій, які спостерігала людина, є періодичними: схід та захід Сонця; поява певного сузір’я на небосхилі; зміна фаз Місяця тощо. І саме такі періодичні події було покладено в систему відліку часу.

Доба – проміжок часу, за який Земля робить повний оберт навколо власної осі. Але людина, перебуваючи на Землі, не може безпосередньо спостерігати рух Землі і тому добу можна наближено визначити за видимим добовим рухом Сонця по небесній сфері. Тоді можна навести ще одне означення доби. Доба – це проміжок часу між двома послідовними однойменними кульмінаціями Сонця на одному й тому ж географічному меридіані.

Початок доби прийнято відлічувати від нижньої кульмінації Сонця – північ, 0 годин.

Рік – проміжок часу, за який Земля робить повний оберт навколо Сонця. Фактично визначається проміжок часу між двома послідовними датами весняного рівнодення. Саме в цей день тривалість знаходження Сонця над горизонтом дорівнює 12 годинам – тривалість дня дорівнює тривалості ночі.

Початок року для різних календарів визначається по-різному, але найбільш поширеною датою зміни року є 1 січня. Саме з цієї дати починається відлік наступного календарного року.

Але для повсякденних потреб людини доцільно було поділити рік на менші інтервали часу: місяці та тижні. Рік складається з 12 місяців, тривалість яких дещо відрізняється. Кожні сім діб утворюють тиждень. Кожний день тижня має власну назву. Початок тижня визначається традиціями народів. Наприклад, в Україні тиждень починається з першого робочого дня понеділка, а в США тиждень починається з вихідного – неділі.

Дата добавления: 2015-12-07