Читайте также:
|
| КОНТРОЛЬ | ||
| Поточний | Модульний | підсумковий |
| 1) усне опитування; 2) письмове опитування; 3) тестування; 4) перевірка зошитів; | 1) колоквіум; 2) аудиторна контрольна робота; 3) творча робота; 4) наукова доповідь | 1) контрольна робота; 2) рейтинг. |
1.5. Шкала оцінювання
| За шкалою ECTS | За національною шкалою | За шкалою навчального закладу |
| А | Відмінно | 90-100 |
| BC | Добре | 75-89 |
| DE | Задовільно | 60-74 |
| FX | незадовільно з можливістю повторного складання | 35-59 |
| F | незадовільно з обов’язковим повторним курсом | 1-34 |
1.6. Критерії оцінювання знань, умінь і навичок
| Зміст Види навчальної діяльності | І семестр | |||
| загальна кількість годин | кількість занять або видів роботи | Кількість балів за одне заняття або вид роботи | загальна максимальна кількість балів | |
| Лекції | ||||
| Практичні заняття | ||||
| Індивідуальна робота | ||||
| Самостійна робота | ||||
| УСЬОГО |
Працюючи на лекції, студент може отримати 1 бал за умови ретельного конспектування пропонованого викладачем матеріалу та вміння осмислювати почуте.
На практичному занятті студент може отримати максимально 3 бали (від 3 до 0).
Критерії оцінювання
3 бали, коли студент:
– глибоко розкриває зміст питання чи проблеми;
– зіставляє різні думки, аргументує власну;
– володіє спеціальною термінологією;
– системно логічно і повно викладає матеріал;
– не допускає фактичних помилок;
– володіє культурою мовлення, демонструє багатство словникового запасу;
– допускає 1-2 неточності у викладі матеріалу, які не знижують його інформаційної цінності і не впливають на правильність відповіді.
2 бали, коли студент:
– досить повно розкриває зміст питання, проблеми;
– уміє зіставляти думки, твердження, відстоювати власну думку та ілюструє теоретичні положення прикладами;
– стиль викладу логічний, виразний;
– має багатий словниковий запас;
– допускає 2-3 неточності у викладі матеріалу й обґрунтуванні висновків, узагальнень.
1бал, коли студент:
– майже повно і правильно відповідає на питання;
– мало користується спеціальною термінологією;
– допускає помилки у вживанні термінів;
– мало наводить прикладів, допускає помилки у висновках та узагальненнях;
– вирішує поставлені завдання фрагментарно.
0 балів, коли студент:
– демонструє незнання вивченого матеріалу;
– не володіє спеціальною термінологією;
– не використовує теоретичні знання при розв’язанні практичних завдань;
– не вміє систематизувати та узагальнювати матеріал;
– не може аргументувати власну думку;
– допускає фактичні помилки;
– порушує послідовність викладу думок;
– допускає мовленнєві помилки.
– не готовий до заняття;
– відсутній на занятті.
Матеріал пропущеного чи оціненого 0 балів заняття студент має додатково опрацювати (лекцію переписати, підготувати письмові відповіді на питання плану практичного заняття, виконати завдання, вивчити напам’ять рекомендовані текти); форма контролю встановлюється викладачем (усно чи письмово). Відпрацювання оцінюється за загальними критеріями.
Самостійна та індивідуальна робота оцінюється балами (1-10). Оцінювання здійснюється за загальними критеріями з урахуванням самостійності, креативності при виконанні завдань, уміння застосовувати на практиці теоретичні знання.
1.7. Рекомендації для студентів щодо опрацювання змістових модулів, індивідуальної та самостійної роботи, оформлення звітної документації, організації навчального процесу
Змістовий модуль являє собою різні форми засвоєння навчального матеріалу за окремими систематизованими темами: одержання основних наукових рекомендацій на лекційних заняттях, практичне застосування теоретичних знань, закріплення умінь і навичок на практичних заняттях, виконання самостійної й індивідуальної роботи.
Кожен вид роботи студента оцінюється (відповідно до загальних критеріїв оцінювання), в окремих випадках (пропуски з поважної причини, інше) студент має право скласти або перескласти той чи інший вид роботи.
¯ Для запису лекцій студенти заводять окремий зошит. Викладач має право перевірити лекційні записи студента.
¯ Для підготовки до практичних занять студенти заводять окремий зошит, у якому повністю занотовують план заняття, пишуть відповіді на питання плану, виконують письмові завдання, конспектують рекомендовану викладачем літературу. У цьому ж зошиті виконують і письмові форми аудиторної роботи. Викладач періодично перевіряє робочі зошити.
¯ Самостійну роботу (реферат) студенти виконують за обраною темою та відповідно до вимог і здають для перевірки викладачеві до 01.12.00 р. Крім того, студенти складають термінологічний мінімум (за „Малим літературознавчим словником”) у формі індивідуальної бесіди, колоквіуму або в позаурочний час.
¯ Студенти виконують індивідуальні роботи: 1 творчу роботу за обраною темою. Тексти оформлюють в окремих зошитах і здають викладачеві до призначеної ним дати. При оцінюванні беруться до уваги самостійність, оригінальність змістово-формального вирішення.
¯ Індивідуальну контрольну роботу студенти виконують самостійно вдома, послуговуючись доступними навчальними і науковими джерелами. Завдання до контрольної роботи студенти одержують індивідуально (на картках). Для цих робіт студенти заводять окремий зошит, який здають на перевірку викладачеві. Дата зарахування індивідуальної роботи 15.12.00 р.
¯ До обов’язкових видів індивідуальної роботи належить вивчення напам’ять рекомендованих текстів. Студент має вивчити відповідні твори на практичні заняття, де вони розглядаються, а також скласти чи перескласти на вищий бал на колоквіумах у мікрогрупах чи індивідуально.
¯ Консультаційно-залікові дні викладача (студенти можуть відпрацювати пропуски, скласти самостійну роботу і тексти напам’ять): середа (щотижня).
2. Зміст модулів.
Модуль 1. Українське літературне Середньовіччя
(ХІ – ХV ст.)
2.1 Зміст модуля
У модулі систематизовано навчальний матеріал про специфіку формування українського письменства від найдавніших часів до кінця ХV століття: історико-культурні передумови зародження літератури Княжої доби, стильову парадигму літературного процесу, ідейну наснаженість та засоби її художнього втілення; розглянуто найбільш репрезентативні твори доби.
2.2 Види навчальної діяльності студентів:
Лекції
1. Становлення та розвиток української літератури в XІ-XVIII ст. Епоха Середньовіччя.
Обсяг поняття «українська література» в XІ-XVIII ст. Cуспільно-культурні параметри епохи Середньовіччя. Суспільний, релігійний, фольклорний і побутовий контекст функціонування писемних пам’яток. Епічний стиль. Монументальний стиль. Орнаментальний стиль. Біблія як великий код літератури.
Література основна:
1. Білоус П. В. Історія української літератури XI-XVIII cт.: навч. посіб. / П. В. Білоус. – К.: ВЦ «Академія», 2009. – С. 7-52.
2. Головащенко С. Біблієзнавство. Вступний курс. – К.: Либідь, 2001.
3. Гудзий Н. К. История древней русской литературы. – 6-е изд. – М., 1956.
4. Лихачев Д. С. Поэтика древнерусской литературы. – М.: Наука, 1979.
5. Писемність Київської Русі і становлення української літератури. – К.: Наук. думка, 1981.
6. Сулима В. Біблія і українська література. –К.: Освіта, 1998.
7. Чижевський Д. Історія української літератури (від початків до доби реалізму). – Тернопіль, 1994.
Додаткова:
8. Білоус П. Давньоукраїнська література і фольклор: проблема художнього коду. – Жимомир, 2006.
9. Білоус П. Світло зниклих світів (художність літератури Київської Русі): Зб. статей. – Житомир, 2003.
2. Ораторська й учительна проза. Житійна та паломницька проза.
Перекладні проповіді. «Слово про закон і благодать» Іларіона. Творчість прп. Феодосія Печерського. Климент Смолятич як письменник. Проповіді свт. Кирила Туровського. «Повчання» князя Володимира Мономаха. Перекладна агіографія. Житійні сюжети в «Повісті временних літ». Житія свв. Бориса і Гліба. Сюжети про свв. рівноап. Ольгу й Володимира. «Житіє прп. Феодосія Печерського» прп. Нестора Літописця. Києво-Печерський патерик. «Хожденіє» ігумена Данила.
Література основна:
1. Александров О. Старокиївська агіографічна проза. – Одеса: Астропринт, 1999.
2. Білоус П. В. Історія української літератури XI-XVIII cт.: навч. посіб. / П. В. Білоус. – К.: ВЦ «Академія», 2009. – С. 52-64, 89-140, 154-162.
3. Возняк М. Історія української літератури: У 2-х кн. — Львів, 1992. — Кн. 1. — С. 135-250.
4. Грицай М.С., Микитась В.Л., Шолом Ф.Я. Давня українська література. — К., 1978. — С. 37-80.
5. Історія української літератури: У 2-х т. — К., 1987. — Т. 1. — С. 22-42.
6. Полєк В.Т. Історія української літератури Х-ХVІІ століть: навч. посіб. — К., 1994. — С. 21-53.
7. Сліпушко О. Софія Київська. Українська література Середньовіччя: доба Київської Русі (Х-ХІІІ століття). — К., 2002. — С. 212-350.
Додаткова:
1. Білоус П. Паломницький жанр в історії української літератури. – Житомир, 1997.
2. Білоус П. Жанрова система української літератури (період Київської Русі) // Слово і Час. — 2002. — № 2. — С. 19-21.
3. Висоцький С. О. Київська писемна школа Х-ХІІ ст. – К., 1998.
4. Горський В. С. Святі Київської Русі. – К.: Абрис, 1994.
5. Мишанич О. Проблеми вивчення давньої та класичної української літератури // Слово і Час. — 2002. — №2. — С. 13-19.
6. Ісіченко Ігор (архиєпископ). Аскетична література Київської Руси. – Х.: Акта, 2005.
7. Сулима В. «Пытати потонку Божєствєных Писаніи»: філософія Клима Смолятича у вимірах біблійної екзегези та герменевтики // Слово і час. – 2009. – № 12. – С. 17-28.
3. Літописання
Перекладні хроніки (Георгія Амартола, Іоана Малали). Початок руського літописання. Прп. Нестор літописець як упорядник «Повісті временних літ». «Повість временних літ». Київський літопис. Галицько-Волинський літопис. Літописні зведення; Руський (Іпатіївський) літопис.
Література основна:
1. Білоус П. В. Історія української літератури XI-XVIII cт.: навч. посіб. / П. В. Білоус. – К.: ВЦ «Академія», 2009. – С. 64-89, 140-154.
2. Возняк М. Історія української літератури: У 2-х кн. — Львів, 1992. — Кн. 1. — С. 186-215.
3. Грицай М., Микитась В., Шолом Ф.Я. Давня українська література. — К., 1978. — С. 37-45, 71-74.
4. Грушевський М. Історія української літератури: У 6 т., 9 кн. — К., 1993. — Т. 2. — С. 98-158; Т. 3. — 5-75; 132-196.
5. Історія української літератури: У 2-х т. — К., 1987. — Т. 1. — С. 22-28; 52-53.
6. Полєк В. Історія української літератури Х-ХVІІ століть: навч. посіб. — К., 1994. — С. 30-37.
7. Словарь книжников и книжности Древней Руси: XI – первая половина XIV в. – Л., 1987.
8. Чижевський Д. Історія української літератури: від початків до доби реалізму. — Тернопіль, 1994. — С. 114-123; 161-174.
Додаткова:
1. Білоус П. “Повість минулих літ”: історія чи література // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. — 2003. — №2. — С. 116-122.
2. Мещерский Н. А. Источники и состав древней славяно-русской переводной письменности ІХ-XV веков. – Л.: Университетское изд., 1978.
3. Огієнко І. (митрополит Іларіон). Слово про Ігорів похід. – К.: НВЦ «Наша наука і культура», 2007.
4. Сліпушко О. Українська література Середньовіччя: доба Київської Русі (Х-ХІІІ століття). — К., 2003. — С. 152 -211.
5. Федорак Н. Поетика Галицько-Волинського літопису. – Львів, 2005.
6. Франчук В. Ю. Киевская летопись: Состав и источники в лингвистическом освещении. – К.: Наук. думка, 1986.
7. Шевчук В. Про давню українську прозу, зокрема про літописи // Слово і Час. — 1993. — №10. — С. 57-65.
8. Яременко В. Літописець Нестор і його “Повісті врем’яних літ” // Золоте слово: Хрестоматія літератури України-Русі епохи Середньовіччя ІХ-ХV століть. — К., 2002. — С. 438-459.
Практичні заняття
1. «Повість временних літ».
Сучасні уявлення про початок українського літописання. Нестор як упорядник «Повісті временних літ». Біблійські та візантійські джерела «Повісті временних літ». Передісторичне минуле Русі в легендах. Початок династії Рюриковичів. Князі Ігор, Ольга і Святослав. Князь Володимир Великий і хрещення України-Русі. Князь Ярослав Мудрий. Сини Ярослава Мудрого і початок княжих усобиць.
Література основна:
1. Білоус П. В. Історія української літератури XI-XVIII cт.: навч. посіб. / П. В. Білоус. – К.: ВЦ «Академія», 2009. – С. 64-78.
2. Білоус П. Літописний час у києворуській літературній традиції // Науковий вісник Миколаївського університету. Філологічні науки. – Миколаїв, 2008. – Вип. 17.
3. Возняк М. Історія української літератури: У 2 кн. Кн. 1. – Львів: Світ, 1992.
4. Гарчев П. І. Із спостережень над українською лексикою «Повісті врем’яних літ» // Слово і час. – 2000. – № 10. – С. 22-27.
5. Толочко П. Тисячоліття давньоруського літописання // Київська старовина. – 1999. – № 1. – С. 3-13.
6. Яременко В. Літописець Нестор і його “Повісті врем’яних літ” // Золоте слово: Хрестоматія літератури України-Русі епохи Середньовіччя ІХ-ХV століть. — К., 2002. — С. 438-459.
Додаткова:
1. Грушевський М. Історія української літератури: В 6 т., 9 кн. Т. 2. – К.: Либідь, 1993.
2. Мишанич О. Прийняття християнства і давнє українське письменство Радянське літературознавство. – 1988. – № 6. – С. 32-40.
3. Толочко П. Літописець Нестор Толочко П. Від Русі до України: Вибрані науково-популярні, критичні та публіцистичні праці. – К.: Абрис, 1997.
2. «Слово о полку Ігоревім»
Історична основа «Слова о полку Ігоревім». Питання часу та місця написання пам’ятки. Авторство твору: проблема визначення, сучасні точки зору. Стильова своєрідність. Образність. Жанр, зображувально-виражальні засоби. Поереклади та переспіви пам'ятки.
Література основна:
1. Білоус П. В. Історія української літератури XI-XVIII cт.: навч. посіб. / П. В. Білоус. – К.: ВЦ «Академія», 2009. – С. 140-153.
2. Брайчевський М. Автор «Слова о полку Ігоревім» та культура Київської Русі. К.: Школа, 2005.
3. Возняк М. Історія української літератури: У 2-х кн. — Львів, 1992. — Кн. 1. — С. 225-249.
4. Історія української літератури: У 2-х т. — К., 1987. — Т. 1. — С. 37-41.
5. Лихачев Д. С. «Слово о полку Игореве». – М.: Просвещение, 1982.
6. Махновець Л. Про автора “Слова о полку Ігоревім”. — К., 1989.
7. Мишанич О. Нове про автора “Слова о полку Ігоревім” // Слово і час. — 1990. — № 6. — С. 54-55.
8. Полєк В. Історія української літератури Х-ХVІІ століть: навч. посіб. — К., 1994. — С. 44-53.
9. Сліпушко О. Українська література Середньовіччя: доба Київської Русі (Х-ХІІІ століття). — К., 2003. — С. 315-329.
10. Чижевський Д. Історія української літератури: від початків до доби реалізму. — Тернопіль, 1994. — С. 177– 192.
11. Яценко Б. «Слово о полку Ігоревім» та його доба. (Комплексне дослідження). – К.: Видавн. імені Олени Теліги, 2000.
Додаткова:
1. Астахова А. А. «Слово о полку Игореве» как средневековый эпос // Русский язык и литература в учебных заведениях. – 2006. – № 5. – С. 7-15.
2. Білецький О. “Слово про Ігорів похід”// Білецький О. Зібрання праць: У 5 т. — К., 1965. — Т.1. — С. 194-216.
3. Ласло-Куцюк М. Аргументи на користь автентичності «Слова о полку Ігоревім» // Українська мова й література в середніх школах, ліцеях, гімназіях та колегіумах. – 2002. – № 4. – С. 62-66.
4. Мишанич О. Довкола “Слова”. Нова ревізія автентичності видатної пам’ятки // Золоте слово: Хрестоматія літератури України-Русі епохи Середньовіччя ІХ-ХV століть: У 2-х кн. — К., 2002. — Кн. 2. — С. 417-427.
5. Франчук В. Молитва князя Ігоря – взірець красномовства // Слово і час. – 2001. – № 7.
6. Яценко Б. Ще раз про автора “Слова о полку Ігоревім” // Дивослово. — 2001. — №5. — С. 7-9.
3. Українська література пізнього Середньовіччя
Оригінальна та перекладна література цього періоду: жанри, твори. Покутницькі та есхатологічні мотиви в українській літературі пізнього Середньовіччя. Серапіон Володимирський як знакова постать цієї доби. Ораторсько-учительна проза (Кирило ІІ, Максим, Петро (Ратенський). Творчість Григорія Цамблака. Література «ожидовілих».
Література основна:
1. Білоус П. В. Історія української літератури XI-XVIII cт.: навч. посіб. / П. В. Білоус. – К.: ВЦ «Академія», 2009. – С. 64-78.
2. Возняк М. Історія української літератури: У 2 кн. Кн. 1. – Львів: Світ, 1992.
3. Крекотень В., Наливайко Д. Від давнини до середини XVIII ст. Українська література в загальнослов’янському і світовому літературному контексті. – К.: Наук. думка, 1987. – Т. 1.
4. Лихачев Д. С. Исследования по древнерусской литературе. – Ленинград: Наука, 1986.
5. Пелешенко Ю. В. Українська література пізнього Середньовіччя (друга половина XIII-XV ст.): Джерела. Система жанрів. Духовні інтенції. – К.: ПЦ «Фоліант», 2004.
6. Чижевський Д. Історія української літератури. – К.: Академія, 2003. — С. 235-243.
Додаткова:
1. Пелешенко Ю. В. Апокрифи та легенди богомильського походження в українській словесності: здобутки і перспективи дослідження // Біблія і культура. – Чернівці: Рута, 2000. – Вип. І.
2. Пелешенко Ю. Двовір’я в проповідях Серапіона Володимирського та українська міфологічна традиція // Історико-літературний журнал. – 2002. – № 8. – С. 61-71.
3. Пелешенко Ю. Київський митрополит св. Петро (Ратенський) як письменник // Київська старовина. – 2001. – № 5. – С. 90-95.
4. Пелешенко Ю. Місце літератури «ожидовілих» в дискурсі української духовної культури пізнього Середньовіччя // Слово і час. – 2004. – № 8. – С. 39-47.
5. Пелешенко Ю. Нове функціональне дослідження про Григорія Цамблака // Слово і час. – 2006. – № 6. – С. 90-91.
6. Пелешенко Ю. Розвиток української ораторської та агіографічної прози кінця XIV- початку XVI ст. – К.: Наук. думка, 1990.
Самостійна робота студентів:
1. Виконання самостійної роботи
| №1 | Туга за раєм в українській літературі пізнього Середньовіччя | — | 2 бали; |
1. Колоквіум за основними питаннями планів лекцій, практичних занять і самостійних робіт модуля.
2. Вивчити напам’ять:
Уривок із Книги Еклезіястової («Покоління відходить…щоб знову плисти») – 2 бали;
Уривок із «Слова о полку Ігоревім» («Чи не любо нам, браття,…князям славу рокотали») – 2 бали.
Модуль 2. Український Ренесанс (літературний процес другої половини ХVІ ст.)
У модулі розглядаються проблеми стильового розвитку вітчизняного письменства вказаної доби, характеризується система жанрів, аналізується творчість чільних представників літературного процесу, встановлюється зв’язок творів української літератури з типологічно збіжними явищами світового письменства.
Лекції
1. Епоха Ренесансу в Україні.
Гуманізм як історико-культурне явище. Українська література в європейському контексті. Реформація і Контрреформація. Братства. Літературні осередки України. Поети-гуманісти в Україні (Юрій Дрогобич, Павло Русин, Станіслав Оріховський-Роксолан, Себастіан Кльонович). Жанри трактату та латиномовної поезії.
Література основна:
1. Білоус П. В. Історія української літератури XI-XVIII cт.: навч. посіб. / П. В. Білоус. – К.: ВЦ «Академія», 2009. – С. 185-199.
2. Голенищев-Кутузов И. Н. Гуманизм у восточных славян (Украина и Белоруссия). – М., 1963.
3. Грушевський М. С. Історія української літератури: В 6-ти т. 9 кн. – К.: Либідь, 1993-1995.
4. Дрогобич Ю. Verba magistri: Пророцтва і роздуми. – Дрогобич: Вимір, 2001.
5. Європейське Відродження та українська література XIV-XVIII ст. – К.: Наук. думка, 1993.
6. Кралюк П., Торконяк Р., Пасічник І. Острозька Біблія в контексті української та європейської культур. – Острог: Університет «Острозька академія», 2006.
7. Мицько І. З. Острозька слов’яно-греко-латинська академія. – К.: Наук. думка, 1990.
8. Циганок О. До питання про ренесансний гуманізм та Відродження в Україні // Ренесансні студії. – Запоріжжя, 1998. – Вип. 2.
9. Шевчук В. Муза Роксоланська: У 2-х кн. Книга перша. Раннє бароко. — К., 2004. — С. 12-34.
Додаткова:
1. Нудьга Г. А. Перші магістри і доктори: історико-культурний нарис // Нудьга Г. А. Не бійся смерті. – К.: Дніпро, 1991.
2. Чижевський Д. І. Порівняльна історія слов’ янських літератур. – К.: Академія. – 2005. – С. 97-111.
2. Міжконфесійна полеміка.
Станіслав Оріховський. Петро Скарга і Бенедикт Гербест. «Ключ Царства Небесного» і «Календар римський новий» Герасима Смотрицького. «Апокрисис» Христофора Філалета. Твори Івана Вишенського.
Література основна:
1. Білоус П. В. Історія української літератури XI-XVIII cт.: навч. посіб. / П. В. Білоус. – К.: ВЦ «Академія», 2009. – С. 204-235.
2. Возняк М. Історія української літератури: У 2-х кн. — Львів, 1992. — Кн. 1. — С. 316-329, 388-444.
3. Історія української літератури: У 2-х т. — К., 1987. — Т. 1. — С. 65 –75.
4. Полєк В. Т. Історія української літератури Х-ХVІІ століть: навч. посіб. — К., 1994. — С. 72-101.
5. Поплавська Н. М. Полемісти. Риторика. Переконування (Українська полемічно-публіцистична проза кінця XVI – початку XVII ст.). – Тернопіль, 2007.
6. Франко І. І.Вишенський, його час і письменська діяльність // Франко І. Зібрання творів: У 50-ти т. — К., 1980. — Т. 28. — С. 196-222.
7. Юкало В. Полемічна література ХVІ-ХVІІ ст. як зародження української публіцистики // Дивослово. — 2005. — № 6. — С. 5-11;. №7. — С. 7-13; №8 — С. 3-7.
8. Яременко П. К. Іван Вишенський. – К.: Наук. думка, 1982.
Додаткова:
1. Грабович Г. Авторство і авторитет у Івана Вишенського: діалектика відсутності // Слово і Час. — 1990. — № 6. — С. 45 –53.
2. Махновець Л. Сатира і гумор української прози ХVІ-ХVІІІ ст. — К., 1964. — С. 86-91.
3. Савченко С. Давня Русь у полемічній літературі кінця XVI-XVII століття. – Д.: Інновація, 2007. – 188 с.
4. Ушкалов Л. Феномен української полемічної літератури // Слово і Час. — 2000. — №10. — С. 16-22.
5. Харитонов В. Іван Вишенський і розвиток ідей європейського гуманізму // Літературна спадщина Київської Русі і українська література ХVІ-ХVІІІ ст. — К., 1981. — С. 196-222.
6. Шевченко В. В. Православно-католицька полеміка та проблеми унійності в житті Руси-України доберестейського періоду. – К.: Преса України, 2002.
Практичні заняття:
1. Українська латиномовна література як форма синтезу вітчизняних та загальноєвропейських традицій
Юрій Дрогобич. Модель біографії Станіслава Оріховського, прийнята наукою. Оригінальність форми трактатів, ренесансні риси у творчості. Павло Русин з Кросна. Симон Пекалід – «Про Острозьку війну». Себастіан Кльонович – «Роксоланія». Розвиток поетичних жанрів.
Література основна:
1. Білоус П. В. Історія української літератури XI-XVIII cт.: навч. посіб. / П. В. Білоус. – К.: ВЦ «Академія», 2009. – С. 185-199.
2. Голенищев-Кутузов И. Н. Гуманизм у восточных славян (Украина и Белоруссия). – М., 1963.
3. Грушевський М. С. Історія української літератури: В 6-ти т. 9 кн. – К.: Либідь, 1993-1995.
4. Дрогобич Ю. Verba magistri: Пророцтва і роздуми. – Дрогобич: Вимір, 2001.
5. Європейське Відродження та українська література XIV-XVIII ст. – К.: Наук. думка, 1993.
6. Кралюк П., Торконяк Р., Пасічник І. Острозька Біблія в контексті української та європейської культур. – Острог: Університет «Острозька академія», 2006.
7. Шевчук В. Муза Роксоланська: В 2 т. – Т. 1. – Раннє бароко. – 2004. – С. 13-34.
Додаткова:
1. Мицько І. З. Острозька слов’яно-греко-латинська академія. – К.: Наук. думка, 1990.
2. Нудьга Г. А. Перші магістри і доктори: історико-культурний нарис // Нудьга Г. А. Не бійся смерті. – К.: Дніпро, 1991.
3. Циганок О. До питання про ренесансний гуманізм та Відродження в Україні // Ренесансні студії. – Запоріжжя, 1998. – Вип. 2.
2. Полемічно-публіцистична література XV-XVI ст.
Виникнення і розвиток полемічно-публіцистичної літератури. Берестейська унія. Діяльність Герасима Смотрицького, Василя Суразького (Острозького), Стефана Зизанія. Анонімні твори. Полемічні памфлети. «Тренос» Мелетія Смотрицького. «Палінодії» Захарії Копистенського. Літературна діяльність Іпатія Потія.
Література основна:
1. Білоус П. В. Історія української літератури XI-XVIII cт.: навч. посіб. / П. В. Білоус. – К.: ВЦ «Академія», 2009. – С. 204-235.
2. Возняк М. Історія української літератури: У 2-х кн. — Львів, 1992. — Кн. 1. — С. 316-329, 388-444.
3. Історія української літератури: У 2-х т. — К., 1987. — Т. 1. — С. 65 –75.
4. Полєк В.Т. Історія української літератури Х-ХVІІ століть: навч. посіб. — К., 1994. — С. 72-101.
5. Поплавська Н. М. Полемісти. Риторика. Переконування (Українська полемічно-публіцистична проза кінця XVI – початку XVII ст.). – Тернопіль, 2007.
6. Юкало В. Полемічна література ХVІ-ХVІІ ст. як зародження української публіцистики // Дивослово. — 2005. — № 6. — С. 5-11;. №7. — С. 7-13; №8 — С. 3-7.
Додаткова:
1. Архієпископ Ісіченко Ігор. Історична ретроспектива в багатовимірності барокового полемічного дискурсу (зі спостережень над діалогом о. Лева Кревзи та о. Захарії Копистенського) // Слово і час. – 2009. – № 1. – С. 61-65.
2. Махновець Л. Сатира і гумор української прози ХVІ-ХVІІІ ст. — К., 1964. — С. 86-91.
3. Савченко С. Давня Русь у полемічній літературі кінця XVI-XVII століття. – Д.: Інновація, 2007. – 188 с.
4. Ткачук Р. Іпатій Потій та уніоністика на межі XVI-XVII ст. // Слово і час. – 2009. – № 6. – С. 13-19.
5. Ушкалов Л. Феномен української полемічної літератури // Слово і Час. — 2000. — №10. — С. 16-22.
6. Харитонов В. Іван Вишенський і розвиток ідей європейського гуманізму // Літературна спадщина Київської Русі і українська література ХVІ-ХVІІІ ст. — К., 1981. — С. 196-222.
7. Шевченко В. В. Православно-католицька полеміка та проблеми унійності в житті Руси-України доберестейського періоду. – К.: Преса України, 2002.
3. Творчість Івана Вишенського.
Суспільно-культурний і релігійний контекст творчості Івана Вишенського: Реформація і релігійне життя України в XVI ст.; церковні стосунки в Речі Посполитій; релігійність шляхти та її асиміляція; Берестейська церковна унія. Відомості про життєвий шлях Івана Вишенського: хронологічні віхи життя і творчости; обставини перебування на Афоні; приїзд в Україну 1604-1605 рр.; відомості про останні роки життя. «Писаніє до всіх обще, в Лядской землі живущих». «Писаніє к утікшим от православної віри єпископом». «Обличение диявола-миродержца».
Література основна:
1. Білоус П. В. Історія української літератури XI-XVIII cт.: навч. посіб. / П. В. Білоус. – К.: ВЦ «Академія», 2009. – С. 228-236.
2. Возняк М. Історія української літератури: У 2-х кн. — Львів, 1992. — Кн. 1. — С. 316-329, 388-444.
3. Історія української літератури: У 2-х т. — К., 1987. — Т. 1. — С. 65 –75.
4. Полєк В.Т. Історія української літератури Х-ХVІІ століть: навч. посіб. — К., 1994. — С. 72-101.
5. Поплавська Н. М. Полемісти. Риторика. Переконування (Українська полемічно-публіцистична проза кінця XVI – початку XVII ст.). – Тернопіль, 2007.
6. Франко І. І.Вишенський, його час і письменська діяльність // Франко І. Зібрання творів: У 50-ти т. — К., 1980. — Т. 28. — С. 196-222.
7. Юкало В. Полемічна література ХVІ-ХVІІ ст. як зародження української публіцистики // Дивослово. — 2005. — № 6. — С. 5-11;. № 7. — С. 7-13; №8 — С. 3-7.
9. Чижевський Д. Історія української літератури. – К.: Академія, 2003. — С. 257-265.
Додаткова:
1. Грабович Г. Авторство і авторитет у Івана Вишенського: діалектика відсутності // Слово і Час. — 1990. — №6. — С. 45 –53.
2. Паславський І. «Писав мандрованець, якого звуть Вишенським» // Дзвін. – 1991. – № 1. – С. 152-160.
3. Пахаренко В. Іван Вишенський. Творчість письменника // Українська мова та література. – 2005. – № 18.
4. Савченко С. Давня Русь у полемічній літературі кінця XVI-XVII століття. – Д.: Інновація, 2007. – 188 с.
5. Ушкалов Л. Феномен української полемічної літератури // Слово і Час. — 2000. — №10. — С.16-22.
6. Харитонов В. Іван Вишенський і розвиток ідей європейського гуманізму // Літературна спадщина Київської Русі і українська література ХVІ-ХVІІІ ст. — К., 1981. — С. 196-222.
7. Шевченко В. В. Православно-католицька полеміка та проблеми унійності в житті Руси-України доберестейського періоду. – К.: Преса України, 2002.
Самостійна робота студентів:
1.Виконання самостійної роботи
| №1 | Книга і наука – середньовічне і ренесансне образотворення | — | 2 бали; |
Вивчити напам’ять:
Кльонович Себастіян. «Роксоланія» («Не лише рідних братів…в тому вбачають і честь») – 2 бали.
Модульний контроль
1. Колоквіум
Модуль 3. Українська барокова поезія і драматургія
У модулі зібрано навчальний матеріал про стильову оригінальність українського барокової поезії та драматургії, з’ясовано жанрову й ідейно-тематичну специфіку літератури вказаного періоду.
Лекції
1. Історико-культурні параметри епохи Бароко.
XVII-XVIII ст. в історії української культури. Періодизація епохи. Міжнародні орієнтації барокового письменства. Особливості барокової поетики. Поетики та риторики. Напрямки еволюції жанрово-стильової системи.
Література основна:
1. Архієпископ Ігор Ісіченко. Бароко – мистецький стиль і літературна доба // Дивослово. – 2010. – № 10. – С. 27-34.
2. Білоус П. В. Історія української літератури XI-XVIII cт.: навч. посіб. / П. В. Білоус. – К.: ВЦ «Академія», 2009. – С. 202-204.
3. Барокко в славянских культурах. – М.: Наука, 1982.
4. Білецький О. Стан і проблеми вивчення давньої української літератури // Білецький О. Зібр. пр.: У 5 т. –К.: Наук. думка, 1965. – Т. 1.
5. Галятовський І. Ключ розуміння. – К.: Наук. думка, 1985.
6. Довгалевський М. Поетика (Сад поетичний). – К.: Мистецтво, 1973.
7. Літературне бароко // ІІІ Міжнародний конгрес україністів. Харків, 26-29 серпня 1996 р.: Літературознавство. – К.: Обереги, 1996.
8. Макаров А. Світло українського бароко. – К.: Мистецтво, 1994.
9. Маслюк В. Латиномовні поетики і риторики XVII – першої пол. XVIII ст. та їх роль у розвитку теорії літератури на Україні. – К.: Наук. думка, 1983.
10. Наливайко Д. Феномен українського бароко: типологія і специфіка: В 2 т. Т. 1. – Х.: Акта, 2004. – С. 7-21.
11. Сивокінь Г. Давні українські поетики. – 2-ге вид. – Х.: Акта, 2001.
12. Чижевський Д. Український літературний барок: Нариси. – Х.: Акта, 2003.
Додаткова:
1. Вельфлин Г. Ренессанс и барокко: Исследования сущности и становления стиля барокко в Италии. – С-Пб.: Азбука-классика, 2004.
2. Ушкалов Л. Світ українського бароко: Філологічні етюди. – Х.: Око, 1994.
3. Яковина О. Онтологічні риси літературного бароко в Україні (проблема духовного і тілесного) // Молода нація. Альманах. – 1999. – № 10.
2. Барокова поезія.
Теоретична поетика в українській школі XVII-XVIII ст. «Вірші на жалосний погреб гетьмана Сагайдачного» Касіяна Саковича. «Євхаристіон» Софронія Почаського. Художня своєрідність поетичної творчості Івана Величковського. Художній світ Климентія Зиновіїва. Риси барокового стилю в поезії Лазаря Барановича та Данила Братковського. Збірка «Богогласник». «Сад божествених пісень» Григорія Сковороди. Історичні вірші про Хмельниччину. Феофан Прокопович як поет.
Література основна:
1. Андрущенко М. Панас віршотворний: Києво-Могилянська академія і український літературний процес XVIII ст. – К.: Українська книга, 1999.
1. Білоус П. В. Історія української літератури XI-XVIII cт.: навч. посіб. / П. В. Білоус. – К.: ВЦ «Академія», 2009. – С. 236-257, 360-386.
2. Возняк М. Історія української літератури: У 2-х кн. — Львів, 1994. — Кн. 2. — С. 76-92.
3. Гнатюк О. Українська духовна барокова пісня. – Варшава; Київ, 1994.
4. Демчук О. Мисливець на жар-птицю божественного одкровення. Загальний огляд барокової поезії Г.Сковороди // Українська мова та література. — 2003. — № 48. — С. 11-13.
5. Довгалевський М. Поетика (Сад поетичний). – К.: Мистецтво, 1973.
6. Іваньо І. Філософія і стиль мислення Г. Сковороди. — К.: Наук. думка, 1983.
7. Історія української літератури: У 2-х т. — К., 1987. — С. 141-145.
8. Крекотень В. І. Вибрані праці. – К.: Обереги, 1999.
9. Криса Б. Пересотворення світу: Українська поезія XVII-XVIII століть. – Львів, 1997.
10. Криса Б. “Сад божественних пісень” Григорія Сковороди: між поетичною філософією і філософською лірикою // Літературознавство. Бібліографія. Інформатика: Доповіді та повідомлення на Третьому конгресі україністів. — Х., 1996. — С. 36 –40.
11. Маслюк В. Латиномовні поетики і риторики XVII – першої пол. XVIII ст. та їх роль у розвитку теорії літератури на Україні. – К.: Наук. думка, 1983.
12. Сивокінь Г. Давні українські поетики. – 2-ге вид. – Х.: Акта, 2001.
13. Софронова Л. Три мира Григория Сковороды. – М.: Индирик, 2002.
14. Ушкалов Л. В. З історії української літератури XVII-XVIII ст. – Х., 1999.
15. Ушкалов Л. Сковорода та інші: Причинки до історії української літератури. – К.: Факт, 2007. – С. 8-88.
16. Чижевський Д. Історія української літератури. – К.: Академія, 2003. – С. 281-299.
17. Чижевський Д. Філософія Г. С. Сковороди / Підготовка тексту й переднє слово Л. Ушкалова. – Харків: Прапор, 2004.
18. Шевчук В. Пізнаний і непізнаний Сфінкс: Григорій Сковорода сучасними очима. Розмисли. — К.: Пульсари, 2008.
19. Шевчук В. Муза Роксоланська: У 2-х кн. Книга друга. Розвинене бароко. Пізнє бароко. — К., 2005. — С.128-143; 179-207; 257-261.
Додаткова:
1. Барабаш Ю. Григорій Сковорода // Слово і час. – 1997. – № 7.
2. Ерн В. Життя і особа Григорія Сковороди // Березіль. – 1992. – № 11-12.
3. Крекотень В. Українська книжна поезія середини ХVІІ ст. // Українська поезія. Середина ХVІІ ст. — К., 1992. — С. 5-23.
4. Колосова В. Климентій Зіновієв: Життя і творчість. — К., 1964.
5. Колосова В., Крекотень В. До питання про життя і творчість Івана Величковського // Величковський І. Твори. — К., 1972. — С. 16-36.
6. Ласло-Куцюк М. Апофеоз світла у творчості Григорія Сковороди // Слово і час. – 1990. – № 3.
7. Лобановська А. Невідомий Сковорода // Слово і час. – 2000. – № 6.
8. Сивокінь Г. Григорій Сковорода як читач Біблії // Слово і час. – 1993. – № 3. – С. 11-16.
9. Ушкалов Л. Григорій Сковорода і антична культура. – Х.: ТОВ «Знання», 1997.
10. Федорук Л. Простір і колір як категорія художнього світу Григорія Сковороди // Слово і час. – 2000. – № 5.
3. Гумористичне віршування.
«Мандровані дяки» як соціокультурний феномен. Бурлескно-травестійна поезія. Різдвяні та великодні вірші-орації. Гумористичні віршовані оповідання. Вірші про попа Негребецького, про Марка Пекельного, про Кирика. Соціальна сатира. «Доказательства Хама Данилея Кукси потомственні», «Плач київських монахів». Творча спадщина Івана Некрашевича.
Література основна:
1. Білоус П. В. Історія української літератури XI-XVIII cт.: навч. посіб. / П. В. Білоус. – К.: ВЦ «Академія», 2009. – С. 341-359.
2. Возняк М. Історія української літератури: У 2-х кн. — Львів, 1994. — Кн. 2. — С. 257-270.
3. Житецький П. “Енеїда” І.Котляревського у зв’язку з оглядом української літератури ХVІІІ ст. // Житецький П. Вибрані праці. — К., 1987. — С. 139-253.
4. Нога Г. Звичаї тії з давніх школярів бували... Український святковий бурлеск ХVІ-ХVІІІ століть. — К., 2001.
5. Нудьга Г. Пародія в українській літературі. — К., 1961.
6. Шевчук В. Муза Роксоланська: У 2-х кн. Книга друга. Розвинене бароко. Пізнє бароко. — К., 2005. — С. 213-218; 348-369.
Додаткова:
1. Грицай М. Давня українська поезія. — К., 1972. — С. 81-117.
2. Лімборський І. Погранична літературна ситуація як факт художньої свідомості // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. — 2004. — № 4. — С. 108-119.
3. Нога Г. Мова творів українських мандрівних дяків // Українська мова та література. – 1998. – Число 18.
4. Шевчук В. Низове бароко та засоби його творення // Українська мова та література. – 1997. – №№ 14, 15, 16.
Практичні заняття
1. Українське літературне бароко: генеза, проблеми дослідження, методологія
Характерні риси доби бароко як епохи та художнього стилю (термін «бароко», датування, проблеми дослідження). Генеза українського літературного бароко. Поетики і риторики XVII-XVIII cт. та їх вплив на тогочасну літературу. Онтологічні риси українського бароко. Високе та низьке бароко, засоби творення.
Література основна:
1. Архієпископ Ігор Ісіченко. Бароко – мистецький стиль і літературна доба // Дивослово. – 2010. – № 10. – С. 27-34.
2. Білоус П. В. Історія української літератури XI-XVIII cт.: навч. посіб. / П. В. Білоус. – К.: ВЦ «Академія», 2009. – С. 202-204.
3. Барокко в славянских культурах. – М.: Наука, 1982.
4. Білецький О. Стан і проблеми вивчення давньої української літератури // Білецький О. Зібр. пр.: У 5 т. –К.: Наук. думка, 1965. – Т. 1.
5. Галятовський І. Ключ розуміння. – К.: Наук. думка, 1985.
6. Довгалевський М. Поетика (Сад поетичний). – К.: Мистецтво, 1973.
7. Літературне бароко // ІІІ Міжнародний конгрес україністів. Харків, 26-29 серпня 1996 р.: Літературознавство. – К.: Обереги, 1996.
8. Макаров А. Світло українського бароко. – К.: Мистецтво, 1994.
9. Маслюк В. Латиномовні поетики і риторики XVII – першої пол. XVIII ст. та їх роль у розвитку теорії літератури на Україні. – К.: Наук. думка, 1983.
10. Наливайко Д. Феномен українського бароко: типологія і специфіка: В 2 т. Т. 1. – Х.: Акта, 2004. – С. 7-21.
11. Сивокінь Г. Давні українські поетики. – 2-ге вид. – Х.: Акта, 2001.
12. Чижевський Д. Український літературний барок: Нариси. – Х.: Акта, 2003.
Додаткова:
1. Вельфлин Г. Ренессанс и барокко: Исследования сущности и становления стиля барокко в Италии. – С-Пб.: Азбука-классика, 2004.
2. Ушкалов Л. Світ українського бароко: Філологічні етюди. – Х.: Око, 1994.
3. Яковина О. Онтологічні риси літературного бароко в Україні (проблема духовного і тілесного) // Молода нація. Альманах. – 1999. – № 10.
2. Жанрово-тематичне розмаїття української поезії раннього бароко (поч. XVII cт.)
Провідні жанри поезії XVII ст.: панегірик, елегія, «вінці», лямент, епіграма. Явище синкретизму поезії та прози в панегіриках. «Вірші на жалісний погреб рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного» Касіяна Саковича. Олександр Митура «Візерунок цнот». «Євхаристіон» Софронія Почаського. Кирило Транквіліон-Ставровецький «Перло многоцінне». Поезія о. Віталія.
Література основна:
1. Білоус П. В. Історія української літератури XI-XVIII cт.: навч. посіб. / П. В. Білоус. – К.: ВЦ «Академія», 2009. – С. 236-250.
2. Возняк М. Історія української літератури: У 2-х кн. — Львів, 1994. — Кн. 2. — С. 76-92.
3. Історія української літератури: У 2-х т. — К., 1987. — С. 141-145.
4. Довгалевський М. Поетика (Сад поетичний). – К.: Мистецтво, 1973.
5. Крекотень В. І. Вибрані праці. – К.: Обереги, 1999.
6. Крекотень В. Українська книжна поезія кінця XVI – початку XVII ст. / В. Крекотень //Українська поезія. Кінець XVI – початок XVII ст./ В. Крекотень; [упоряд. В. П. Колосова, В. І. Крекотень]. – К.: Наук. думка, 1978. – С. 5–24.
7. Крекотень В. І. Українська література XVII ст. / Володимир Крекотень // Українська література XVII ст.: Синкрет. писемність. Поезія. Драматургія. Белетристика; [упоряд., приміт. і вст. ст. В. І. Крекотня; ред. тому О. В. Мишанич]. – К.: Наук. думка, 1987. – С. 5–24. – (Б-ка укр. літ. Дожовт. укр. літ.).
8. Криса Б. Пересотворення світу: Українська поезія XVII-XVIII століть. – Львів, 1997.
9. Криса Б. Український вірш кінця XVI - початку XVII століття: маркування перспективи // Слово і час. – 2009. – № 6. – С. 9-13.
10. Маслюк В. Латиномовні поетики і риторики XVII – першої пол. XVIII ст. та їх роль у розвитку теорії літератури на Україні. – К.: Наук. думка, 1983.
11. Сивокінь Г. Давні українські поетики. – 2-ге вид. – Х.: Акта, 2001.
12. Ушкалов Л. В. З історії української літератури XVII-XVIII ст. – Х., 1999.
13. Чижевський Д. Історія української літератури. – К.: Академія, 2003. – С. 281-299.
14. Шевчук В. Муза Роксоланська: У 2-х кн. Книга друга. Розвинене бароко. Пізнє бароко. — К., 2005. — С. 128-143; 179-207; 257-261.
Додаткова:
1. Крекотень В. Українська книжна поезія середини ХVІІ ст. // Українська поезія. Середина ХVІІ ст. — К., 1992. — С. 5-23.
2. Колосова В. Європейська епіграма (розвиток жанру європейської епіграми в українській літературі XVI-XVII ст.) // Слово і час. – 2010. – № 9. – С. 73-77.
3. Жанрово-тематичне розмаїття української поезії зрілого бароко (друга пол. XVII cт.)
Історична тема в поезії XVII ст., своєрідність її трактування, вірші про Богдана Хмельницького. Поезія Івана Мазепи. Художня своєрідність поетичної творчості Івана Величковського. Художній світ Климентія Зиновіїва (тематика, образи, жанрова природа). Риси барокового стилю в поезії Лазаря Барановича, Данила Братковського, Дмитра Туптала, Варлаама Ясинського.
Література основна:
1. Андрущенко М. Панас віршотворний: Києво-Могилянська академія і український літературний процес XVIII ст. – К.: Українська книга, 1999.
2. Білоус П. В. Історія української літератури XI-XVIII cт.: навч. посіб. / П. В. Білоус. – К.: ВЦ «Академія», 2009. – С. 250-257, 360-386.
3. Возняк М. Історія української літератури: У 2-х кн. — Львів, 1994. — Кн. 2. — С. 76-92.
4. Гнатюк О. Українська духовна барокова пісня. – Варшава; Київ, 1994.
5. Історія української літератури: У 2-х т. — К., 1987. — С. 141-145.
6. Крекотень В. І. Вибрані праці. – К.: Обереги, 1999.
7. Крекотень В. І. Українська література XVII ст. / Володимир Крекотень // Українська література XVII ст.: Синкрет. писемність. Поезія. Драматургія. Белетристика; [упоряд., приміт. і вст. ст. В. І. Крекотня; ред. тому О. В. Мишанич]. – К.: Наук. думка, 1987. – С. 5–24. – (Б-ка укр. літ. Дожовт. укр. літ.).
8. Криса Б. Пересотворення світу: Українська поезія XVII-XVIII століть. – Львів, 1997.
9. Ушкалов Л. В. З історії української літератури XVII-XVIII ст. – Х., 1999.
10. Ушкалов Л. Українська барокова поезія / Л. Ушкалов // Українське бароко: в 2 т.; [кер. проекту Д. Наливайко]. – Х.: Акта, 2004. – Т. 1 – 2004. – С. 265–330.
11. Чижевський Д. Історія української літератури. – К.: Академія, 2003. – С. 281-299.
12. Шевчук В. Муза Роксоланська: У 2-х кн. Книга друга. Розвинене бароко. Пізнє бароко. — К., 2005. — С. 128-143; 179-207; 257-261.
Додаткова:
1. Крекотень В. Українська книжна поезія середини ХVІІ ст. // Українська поезія. Середина ХVІІ ст. — К., 1992. — С. 5-23.
2. Колосова В.Климентій Зіновієв: Життя і творчість. — К., 1964.
3. Колосова В., Крекотень В. До питання про життя і творчість Івана Величковського // Величковський І. Твори. — К., 1972. — С. 16-36.
4. Поетична творчість XVIII ст.
Поезія Феофана Прокоповича. Розвиток інтимної та світської лірики (Іван Пашковський, Семен Климовський). Збірка духовної поезії «Богогласник». Біографія Григорія Сковороди як текст. Філософські погляди Григорія Сковороди. Жанрова природа віршів Григорія Сковороди. Алегоризм композиції збірки «Сад божественних пісень». Версифікаційна культура Григорія Сковороди. Поетика віршів Григорія Сковороди в контексті українського бароко.
Література основна:
1. Білоус П. В. Історія української літератури XI-XVIII cт.: навч. посіб. / П. В. Білоус. – К.: ВЦ «Академія», 2009. – С. 360-386.
2. Возняк М. Історія української літератури: У 2-х кн. — Львів, 1994. — Кн. 2. — С. 76-92.
3. Гнатюк О. Українська духовна барокова пісня. – Варшава; Київ, 1994.
4. Демчук О. Мисливець на жар-птицю божественного одкровення. Загальний огляд барокової поезії Г.Сковороди // Українська мова та література. — 2003. — №48. — С. 11-13.
5. Іваньо І. Філософія і стиль мислення Г.Сковороди. — К.: Наук. думка, 1983.
6. Історія української літератури: У 2-х т. — К., 1987. — С. 141-145.
7. Крекотень В. І. Вибрані праці. – К.: Обереги, 1999.
8. Криса Б. Пересотворення світу: Українська поезія XVII-XVIII століть. – Львів, 1997.
9. Криса Б. “Сад божественних пісень” Григорія Сковороди: між поетичною філософією і філософською лірикою // Літературознавство. Бібліографія. Інформатика: Доповіді та повідомлення на Третьому конгресі україністів. — Х., 1996. — С. 36 –40.
10. Полєк В.Т. Історія української літератури Х-ХVІІ століть: навч. посіб. — К.: Вища школа, 1994. — С. 102-123.
11. Софронова Л. Три мира Григория Сковороды. – М.: Индирик, 2002.
12. Ушкалов Л. Сковорода та інші: Причинки до історії української літератури. – К.: Факт, 2007. – С. 8-88.
13. Чижевський Д. Історія української літератури. – К.: Академія, 2003. – С. 281-299.
14. Чижевський Д. Філософія Г. С. Сковороди Підготовка тексту й переднє слово Л. Ушкалова. – Харків: Прапор, 2004.
15. Шевчук В. Григорій Сковорода – людина, мислитель, митець // Шевчук В. Дорога в тисячу років. — К., 1990.
16. Шевчук В. Муза Роксоланська: У 2-х кн. Книга друга. Розвинене бароко. Пізнє бароко. — К., 2005. — С. 128-143; 179-207; 257-261.
Додаткова:
1. Барабаш Ю. Григорій Сковорода // Слово і час. – 1997. – № 7.
2. Ерн В. Життя і особа Григорія Сковороди // Березіль. – 1992. – № 11-12.
3. Ласло-Куцюк М. Апофеоз світла у творчості Григорія Сковороди // Слово і час. – 1990. – № 3.
4. Лобановська А. Невідомий Сковорода // Слово і час. – 2000. – № 6.
5. Новик О. Вивчення творчості Семена Климовського на уроках української літератури // Українська мова та література в школі. – 2009. – № 6.
6. Сивокінь Г. Григорій Сковорода як читач Біблії // Слово і час. – 1993. – № 3. – С. 11-16.
7. Ушкалов Л. Григорій Сковорода і антична культура. – Х.: ТОВ «Знання», 1997.
8. Федорук Л. Простір і колір як категорія художнього світу Григорія Сковороди // Слово і час. – 2000. – № 5.
9. Шевчук Т. Емблематичні збірки XVII-XVIII ст. у рецепції Г. Сковороди // Слово і час. – 2010. – № 7. – С. 71-84.
6. Українська віршова сатира XVIII ст.
«Низове» бароко як чинник десекуляризації та демократизації української літератури. Творчість «мандрованих дяків» як явище барокової літератури. Бурлескування і травестування образів та сюжетів християнської історії. Антицерковна спрямованість поезії. Народна розмовна мова та картини побуту як засіб бурлеску та чинник демократизації книжної літератури. Вірші-орації різдвяного та великоднього циклу. Вірші про життя школярів. Анонімні сатирично-гумористичні віршовані оповідання: «Пекельний Марко», «Плач київських монахів», «Отець Негребецький».
Література основна:
1. Білоус П. В. Історія української літератури XI-XVIII cт.: навч. посіб. / П. В. Білоус. – К.: ВЦ «Академія», 2009. – С. 341-359.
2. Возняк М. Історія української літератури: У 2-х кн. — Львів, 1994. — Кн. 2. — С. 257-270.
3. Житецький П. “Енеїда” І.Котляревського у зв’язку з оглядом української літератури ХVІІІ ст. // Житецький П. Вибрані праці. — К., 1987. — С. 139-253.
4. Нога Г. Звичаї тії з давніх школярів бували... Український святковий бурлеск ХVІ-ХVІІІ століть. — К., 2001.
5. Нудьга Г. Пародія в українській літературі. — К., 1961.
6. Шевчук В. Муза Роксоланська: У 2-х кн. Книга друга. Розвинене бароко. Пізнє бароко. — К., 2005. — С. 213-218; 348-369.
Додаткова:
1. Грицай М. Давня українська поезія. — К., 1972. — С. 81-117.
2. Лімборський І. Погранична літературна ситуація як факт художньої свідомості // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. — 2004. — №4. — С. 108-119.
3. Нога Г. Мова творів українських мандрівних дяків // Українська мова та література. – 1998. – Число 18.
4. Шевчук В. Низове бароко та засоби його творення // Українська мова та література. – 1997. – №№ 14, 15, 16.
Самостійна робота студентів:
1.Виконання самостійної роботи
| Тренос як жанр барокової літератури і ментальна риса українців | — | 2 бали |
Вивчити напам’ять вірші:
Касіяна Саковича «Вірші на жалісний погреб гетьмана Петра Конашевича Сагайдачного» («Лиш мужністю на війнах шляхетному роду…побрав бусурманську») – 2 бали;
Івана Величковського – «Мінливий», «Рак літеральний» – 2 бали;
Травестія «Вірша на Великдень» («Кажуть, будто молодиці…») – 2 бали;
Григорія Сковороди «Ой ти, птичко желтобоко» – 2 бали;
Дата добавления: 2015-12-07; просмотров: 82 | Нарушение авторских прав