Деталі верху взуття

Зовнішні деталі верху

Перед чобіт відрізняється від союзки наявністю довгастої шийки, яка закриває нижню частину гомілки. На носки, союзки і перед найчастіше використовують найцінніші ділянки натуральних шкір.

Берці (халявки) закривають тильну поверхню п'ятково-геленкової ділянки стопи до кісточок (у напівчеревиків і туфель) і частину гомілки (у черевиків). Берці складаються з двох частин (зовнішньої і внутрішньої), які з'єднуються за лінією заднього шва, а спереду – шнурками або іншими застібками.

Халяви закривають гомілку до коліна або вище коліна. Берці і халяви зазнають менших деформацій, ніж союзки. До них ставляться менші вимоги, ніж до союзок, особливо до їх верхньої частини. На ці деталі можуть застосовуватися різні матеріали. Більш високі вимоги ставляться до берців туфель і напівчеревиків. До берців туфель і до нижньої передньої частини берців напівчеревиків такі самі вимоги, що й до союзок. У черевиків берці можуть бути цільними і з відрізними задинками. Халяви і халявки зазнають розтягування під час взування та пересування. Халяви чобіт стираються в нижній частині з внутрішнього боку внаслідок взаємного тертя утворених складок.

Задинки закривають п'яткову частину стопи. Як і цільні берці, задинки можуть викроюватися з менш щільних ділянок шкіри в тих місцях, де вони вкривають задник, проте частини задинок, які межують з берцями або є верхнім кантом заготовки, повинні бути щільними.

Задній зовнішній ремінь підвищує міцність з'єднання деталей за лінією заднього шва, особливо у чобіт і черевиків. На цій ділянці взуття зазнає значної деформації при зніманні з копилів, взуванні і роззуванні, тому ця відповідальна деталь викроюється з щільних ділянок шкіри і повинна мати мінімальне видовження в повздовжньому напря­мі. Для шкіряних халяв, зміцнюючи задній шов між з'єднувальними деталями, прокладається смужка шкіри, яка називається прошвою. Для зміцнення окремих ділянок з'єднання деталей застосовується також закріпка – невелика смужка матеріалу.

Ремінь для застібки і утримування взуттяна нозі також виготовляється із щільних і міцних матеріалів.

Язичок закриває передній розріз берців, запобігаючи проник­ненню води і забрудненню, зменшує тиск блочків і шнурків. Широкий язичок, пришитий до халявок частково або на всю висоту, називається клапаном. Таку ж саму назву має внутрішня деталь підкладки під застібку "блискавка".

Обтяжка – деталь, що закриває бічну і фронтальну поверхні каблука або торець платформи, підложки, устілки.

Вушка – деталь у вигляді петлі, з'єднаної з халявою або берцями, для зручності взування.

Внутрішні деталі верху

Підкладка взуття захищає зовнішні деталі верху і шви від зношування і деформації, а також захищає стопу від пошкодження і тертя, забезпечує гігієнічні, теплозахисні й амортизаційні властивості, поліпшує вигляд внутрішньої поверхні туфель і напівчеревиків.

Матеріали підкладки повинні бути гігроскопічними, паропроникними, стійкими до стирання, багатоциклових деформацій, поту.

Туфлі і напівчеревики мають у п'ятковій частині шкіряну підкладку, а в передній – текстильну. Черевики мають задній внутрішній ремінь із шкіри. Літні сандалети і туфлі можуть мати суцільну шкіря­ну підкладку або лише в п'ятковій і геленковій частинах. Взуття з вер­хом із шкіри підвищеної товщини виготовляється без підкладки. Підкладка зношується від тиску і тертя стопи, особливо на ді­лянці пальців, пучків і п'ятки. Зруйнована підкладка прискорює руй­нування панчіх і шкарпеток.

Верхній край берців у черевиках зміцнюється смужкою шкіри або тасьмою. Ця деталь називається штаферкою. Для підвищення міцності закріплення блочків і гачків та надання стійкості передній частині берців можуть застосовуватися підблочники і підгачечники.

Чоботи можуть мати підкладку під передами, що називається піднарядом, по всій площі халяв (футор) або лише у верхній частині (підшивка).

Згідно з ДСТом 2153-93, до внутрішніх деталей верху відносять:

вкладну устілку, вшивну устілку, вкладну напівустілку, підп'яток і підносочник які викроюють з м'яких матеріалів.

Вкладна устілка покращує внутрішній вигляд і гігієнічні властивості взуття, вирівнює поверхню основної устілки, збільшує площу опорної поверхні стопи при застосуванні пружно-пластичних матеріалів, підвищує теплозахисні властивості, захищає від зношування основну устілку. Деякі з цих функцій виконує напівустілка, яка може застосовуватися в напівчеревиках, і підп'яток у черевиках. Вшивна устілка є характерною для взуття деяких комбінованих методів кріплення низу. Підносочник виконує функції вкладної устілки на ділянці відкритої носкової частини.

Вкладні деталі повинні бути стійкими до стирання і поту. Вони виготовляються зі шкіри і різних шкіроподібних матеріалів.

Проміжні деталі верху

Ці деталі розміщуються між зовнішніми і внутрішніми деталями з метою збереження форми і підвищення зносостійкості взуття з верхом із тонких і тягучих матеріалів. Основні проміжні деталі (міжпід-кладка) викроюють з текстильних матеріалів і наклеюють на зовнішні деталі (союзку, берці, задинки). Боковинки розміщують у геленково-пучковій частині для зміцнення цих ділянок.

Підносок зберігає форму носкової частини і захищає пальці. Він може бути еластичним і жорстким. Еластичний (пружний) підносок повинен відновлювати форму після зняття деформуючого навантаження. Для жорстких носків нормується величина деформації при певному навантаженні. Матеріали для підносків повинні добре формуватися і легко вклеюватися.

Задник створює стійке п'яткове гніздо, спроможне утримувати стопу в правильному положенні і захищати її від зовнішніх механічних впливів, обмежує зсув п'ятки і створює їй необхідну опору, надає взуттю стабільну форму. Передчасно зношені задники не дозволяють користуватися взуттям і не підлягають ремонту. Виготовляють задни­ки з картонів і жорстких шкір.

2. Деталі низу взуття

Зовнішні деталі низу

Залежно від методу кріплення кількість деталей низу різна. Основними є підошва і каблук. Підошва розташована під усією плантарною поверхнею стопи і безпосередньо дотикається до поверхні опори. Вона забезпечує комплекс важливих властивостей взуття і повинна відповідати вимогам за багатьма показниками: мати високу стійкість до стирання, роздирання, багаторазового згинання і стискання, бути водонепроникною, твердою, легкою і гнучкою; відводити заряди статичної електрики, мати відповідні амортизаційні, теплозахисні і протиковзні властивості, протистояти агресивним середовищам і низьким температурам.

Підошви виготовляються з різних матеріалів, можуть мати різну форму і характер профілю поздовжнього перетину. Підошва з шкіри може бути цільною, складеною (з доточкою в п'ятковій частині) і з язичком, якщо укорочена п'яткова частина заходить під каблук. У взутті на високому і середньому каблуках, які кріпляться раніше підошви, підошва зі шкіри і шкіроподібної ґуми має у п'ятковій частиш крокуль (язичок), що кріпиться до фронтальної (передньої) поверхні каблука.

За способом виготовлення підошви бувають штамповані з пластин ґуми або шкіри і формовані. Останні можуть виготовлятися з каблуком і без нього, плоскі і профільовані з неоднаковою товщиною на різних ділянках з урахуванням інтенсивності зношування. Виготовляються також підошви з бортиком, до якого кріпляться деталі верху.

Ходова поверхня може бути гладкою і з рифленням різної форми і глибини.

Каблук призначений для піднесення п'яткової частини стопи на необхідну висоту. Каблуки сприяють правильному розподілу навантаження на ділянки стопи, підвищують пружність купола, чим полегшують пересування. Наявність каблука захищає п'яткову частину взуття від зношування, зменшує площу дотику підошви до опорної поверхні, захищає п'яткову частину від намокання і промокання, підвищує теплозахисні властивості.

Каблуки можуть бути формованими і набірними з кількох шарів матеріалу (фліків). Каблук повинен мати високу опірність стисканню, згинанню, зношуванню, ковзанню, бути стійким до ударів, мати форму, що відповідає моді.

Набійка прикріплюється до опорної (набійкової) поверхні каблука або безпосередньо до підошви безкаблучного взуття. Вона захищає каблук чи підошву від зношування. Змінні набійки з пластмас або сплавів металів мають штифти, які вставляються у втулки каблука.

Підметка – зовнішня або проміжна деталь, що за формою і розмірами відповідає носково-пучковій частині підошви та призначена для продовження терміну служби підошви.

Накладка підошви аналогічна підметці або кріпиться до всієї поверхні підошви для підвищення терміну служби, теплозахисних і протиковзних властивостей.

Рант буває несучий, накладний і декоративний. До несучого ранту пришивається підошва або підложка. Накладний рант захищає від проривання строчкою затяжний пруг заготовки, до якого кріпляться деталі низу. Декоративний рант з полімерних матеріалів застосовується при клейовому методі кріплення підошви для імітації рантового методу.

Проміжні і внутрішні деталі низу

Обвідка – смужка шкіри або штучного матеріалу, що кріпиться за периметром неходової поверхні підошви і забезпечує її щільне прилягання до сліду взуття.

Кранець – аналогічна обвідці деталь, що кріпиться до верхнього фліка каблука для його щільного прилягання до підошви.

Підложка за формою і розмірами відповідає підошві, застосовується переважно у взутті комбінованих методів кріплення для поліпшення гігієнічних і теплозахисних властивостей взуття.

Платформа за формою відповідає носково-пучковій частині підошви по всій її поверхні. Виготовляється з картону, повсті, шкіри з обтяжкою торця матеріалом верху.

Геленок – проміжна деталь із сталі, пластмаси або картону, яка розміщується між підошвою й устілкою для забезпечення пружності і міцності геленковоЇ частини низу взуття.

Простилка – проміжна деталь, що заповнює об'єм, обмежений краями затяжного пруга сліду затягнутого взуття; підвищує амортизаційні, гігієнічні і теплозахисні властивості низу взуття.

Жорсткий підп'яток відповідає формі п'яткової частини основної устілки, підвищує міцність кріплення каблука.

Устілка – основна внутрішня деталь і основна деталь взуття як конструкції. До неї кріпиться затягнений пруг заготовки верху і деталі низу взуття. У безустілкових конструкціях устілка відсутня або не бере участі у кріпленні деталей низу. Основна устілка повинна бути стійкою до стискання, багаторазового згинання, стирання у вологому стані, розшарування, дії поту і мікроорганізмів, добре поглинати, проводити і віддавати вологу при висушуванні, бути м'якою і пластичною для приформовування до плантарної поверхні стопи, забезпечувати надійне кріплення затяжного пруга заготовки і деталей низу. Устілки можуть бути одно- і двошарові, комбіновані з двох матеріалів, плоскі і формовані.

Шкіряні устілки руйнуються через роздублювання під дією поту, високої вологості і підвищеної температури. Вони стають жорсткими, жолобляться, розтріскуються. На устілках з картону виникають поперечні складки в пучковій і геленковій частинах, переломи, розшарування, скачування. Зруйновані устілки не піддаються ремонту.

Напівустілка – внутрішня або проміжна деталь, як за формою і розмірами відповідає п'ятково-геленковій частині основної устілки. Застосовується у взутті на високому каблуці. Виготовляється з кар­тону підвищеної жорсткості.

Дата добавления: 2015-12-07