Читайте также:
|
Тема 18. Особливі форми провадження у кримінальному процесі України
Завдання для практичних занять
(4 години)
Теоретична частина:
1. Особливості провадження досудового слідства у справах про злочини неповнолітніх.
2. Порядок та особливості судового розгляду справ про застосування примусових заходів медичного характеру.
3. Провадження в справах приватного і приватно-публічного обвинувачення.
4. Суть та значення протокольної форми досудової підготовки матеріалів.
5. Скасування або зміна примусових заходів медичного характеру.
6. Оскарження, ухвали, постанови судді або суду про застосування, скасування чи зміну примусових заходів медичного характеру або внесення на них подання прокурора.
7. Порядок застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру.
8. Видача особи (екстрадиція).
Практична частина:
Завдання та задачі.
Примусові заходи виховного характеру суди можуть застосовувати до неповнолітніх, які у віці до 18 років:
1) вчинили тяжкі злочини;
2) вчинили злочин невеликої або середньої тяжкості;
3) якщо їх виправлення можливе без застосування покарання;
4) якщо вони займалися забороненими видами діяльності;
5) не рахуються за будь-якою навчально–виховною установою.
За неможливості встановити точний вік неповнолітнього:
1) оголошується об’ява у засобах масової інформації з цього приводу;
2) призначається судово-медична експертиза для встановлення віку;
3) надсилається запит за місцем проживання або навчання неповнолітнього;
4) суд самостійно встановлює вік особи;
5) він не встановлюється.
Звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру належить до виключної компетенції:
1) суду і є його правом, а не обов’язком;
2) суду і є його обов’язком;
3) прокурора і є його правом;
4) слідчого і є його обов’язком;
5) Вищого спеціалізованого суду по розгляду цивільних та кримінальних справ.
Розв'язати задачі:
1. Жителі села Погреби, Бабич і Саенко, посварилися, а потім і побилися за межу, яка розділяє їх городи. При цьому, Бабичу було вибито два передні зуби, а Саенко заподіяно перелом нижньої щелепи. Бабич звернувся до суду із заявою до притягнення Саенка до кримінальної відповідальності. Дізнавшись про це Саенко також подав аналогічну заяву.
1. Дайте правову оцінку вказаним обставинам?
2. Як має реагувати суддя на ці обставини?
3. Чи можна обєднати ці заяви і розглядати разом як зустрічне обвинувачення?
2. У ході перепланування дачного будинку Раєвський разом зі своїм сином розібрав дерев'яну комору, що належала власниці сусідньої ділянки Осиці, і заклав на цьому місці фундамент під розширення власного будинку. Крім того, ними було знищено огорожу та зрізано одне дерево, які належали Осиці. Виявивши зазначені факти, остання 10 жовтня 2008 року звернулася до Броварського відділу внутрішніх справ із заявою про притягнення Раєвських до кримінальної відповідальності за умисне знищення її майна.
За результатами опитування сусідів Осики, дільничим інспектором було встановлено, що остання вже давно не користується цією ділянкою, а комора і огорожа перебували у незадовільному стані. У своїх поясненнях Раєвський вказав на неправильності у визначені меж земельної ділянки, з огляду на що, на його думку, діяв правомірно. Витребувавши документацію щодо розподілу земельних паїв, дільничий інспектор 20 жовтня 2008 року порушив кримінальну справу і склав протокол про обставини злочину, передбаченого ч.1 ст. 194 КК України. Після затвердження начальником міліції протокол разом із зібраними матеріалами був направлений прокурору району для складання обвинувального висновку.
1. Як повинен діяти прокурор району в описаній ситуації?
2. У яких категоріях справ не проводиться досудове слідство?
Завдання для самостійної роботи студентів
(16 годин)
Теоретична частина:
1. Необхідність особливостей провадження у справах про злочини неповнолітніх.
2. Особливлсті попереднього та судового розгляду справ про злочини неповнолітніх у суді першої інстанції.
3. Суть, значення та підстави застосування примусових заходів медичного характеру.
4. Порядок та особливості проведення досудового розслідування у справах про діяння неосудних осіб, які підпадають під ознаки суспільно небезпечних. Види процесуальних рішень за результатами проведеного досудового розслідування.
5. Рішення суду у справах про застосування примусових заходів медичного характеру.
6. Відновлення кримінальної справи щодо особи, до якої були застосовані примусові заходи медичного характеру, підстави та особливості.
7. Строк і порядок досудової підготовки матеріалів у протокольній формі.
8. Особливлсті порушення кримінальної справи щодо злочинів, що належать до категорії справ приватного обвинувачення.
9. Порядок призначення до розгляду і вирішення справ приватного обвинувачення.
10. Примирення сторін процесу як форма вирішення кримінально-правових конфліктів. Інститути пробації і медіації.
Практична частина:
Завдання та задача.
При розслідуванні справи про злочини неповнолітніх обов’язково необхідно долучити до справи:
1) щоденник неповнолітнього;
2) табель його успішності;
3) розгорнуту характеристику зі школи, з місця роботи, а також з місця проживання;
4) медичну картку неповнолітнього;
5) дозвіл батьків на розслідування справи.
До кримінальної відповідальності за втягнення неповнолітнього у злочинну чи іншу антигромадську діяльність можуть бути притягнуті особи які досягли:
1) 14-річного віку;
2) від 14 до 16 років;
3) 16-річного віку;
4) 18-річного віку;
5) 25-річного віку.
До неповнолітнього можуть застосовуватись:
1) попередження;
2) штраф;
3) затримання та взяття під варту як запобіжний захід лише у виняткових випадках, якщо це зумовлено тяжкістю вчиненого злочину;
4) догана;
5) грошове стягнення.
В яких випадках експертиза призначається в обов’язковому порядку:
1) для встановлення причин смерті;
2) для встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень;
3) для визначення психічного стану підозрюваного або обвинуваченого за наявності в справі даних, що викликають сумнів щодо його осудності;
4) для встановлення статевої зрілості потерпілої в справах про статеві злочини;
5) для встановлення віку підозрюваного або обвинуваченого, якщо це має значення для вирішення питання про його кримінальну відповідальність і якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх держати.
Розв’язати задачу. 21 травня 2010 року до Печерського районного суду м. Києва, надійшла скарга громадянки Зозулі, у якій вона просила притягнути до кримінальної відповідальності Діденка і Щербину. У своїй заяві вона вказувала, що 12 травня 2010 року до її приватного будинку прийшли Діденко і Щербина, з якими вона перебуває у неприязних відносинах. Діденко, будучи у стані сп’яніння, схопив її за шию, після чого завдав удару кулаком в обличчя. В той самий час Щербина утримував її за руки, щоб вона не змогла вчинити спротиву. Намагаючись вирватись, Зозуля впала, після чого Діденко двічі завдав їй ударів ногою. Згідно з довідкою дільничного лікаря, Зозулі були заподіяні легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я.
Розглянувши отриману скаргу, суддя, виніс постанову про порушення кримінальної справи відносно Діденка і Щербини за ст.125 ч.2 КК України та призначив справу до судового розгляду на 20 серпня 2010 року, про що повісткою повідомив Зозулю, Діденка і Щербину, а також зобов’язав потерпілу забезпечити присутність свідків, які могли б підтвердити факт заподіяння тілесних ушкоджень. В тім у підготовчій частині судового розгляду, Зозуля звернулася до суду про те, що вона примирилася з Щербиною та не бажає, щоб він був притягнений до кримінальної відповідальності. З огляду на це суддя виніс постанову про закриття кримінальної справи.
1. Порядок розгляду суддею скарги про злочини приватного обвинувачення.
2. Дайте правову оцінку суду в описаній ситуації.
Скласти постанови:
про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру та про застосування примусових заходів медичного характеру;
скласти протокол про обставини вчиненого злочину в порядку передбаченому
ст. 426 КПК України.
Нормативний матеріал та судова практика:
1. Конвенція про права дитини, ратифікована Верховною Радою України постановою №789-12 від 27 лютого 1991 р. (статті 37, 40).
2. Мінімальні стандартні правила ООН, що стосуються здійснення правосуддя щодо неповнолітніх («Пекінські правила»), прийняті на 96-му пленарному засіданні ООН у 1985 р. // Права людини і професійні стандарти для працівників міліції та пенітенціарних установ в документах міжнародних організацій. – Амстердам – Київ, 1996.
3. Кримінально-процесуальний кодекс України. – К., 2007.: п.5 ч.1 ст. 6; ч. 5 ст. 6; п. 3 ч.1 ст.7¹; ст.ст. 7², 7³, 8, 9; ст. 27; п.10 ст. 32; ч.4 ст. 44; п.1 ч. 1 ст. 45; ч.3 ст. 46; ст.ст. 47, 64; ст. 76; ст. 111; ч. 2 ст. 112; ст.232¹; ст. 245; ст. 251; п. 3 ч. 1 ст. 253; ч. 6 ст. 254; ч. 1 ст. 347; п. 3 ст. 348; ч. 1, 4, 5 ст. 407; глава 34 (статті 416-424); глава 35; глава 36 (ст.ст. 432-449).
4. Кримінальний кодекс України. – К., 2002. – Статті 19, 22, 93-95; розділ ХV.
5. Закон України «Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх» від 24 січня 1995 року // Законодавство України про судову і правоохоронну діяльність. – К., 2001. – С. 330-343.
6. Положення про судових вихователів, затверджене спільним наказом Голови Верховного Суду України, міністра юстиції України та міністра освіти України № 478/63/7/5 від 15 листопада 1995 р.
7. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру» від 15 травня 2006 р.
8. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини» від 16 квітня 2004 р.
9. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність» від 27 лютого 2004 р.
10. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по застосуванню примусових заходів медичного характеру» від 19 березня 1982 р.
11. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 1 листопада 1996 р.
12. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів» від 2 липня 2004 р.
13. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про протокольну форму досудової підготовки матеріалів» від 27 червня 1986 р.
Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 69 | Нарушение авторских прав