Читайте также:
|
4.1 Характеристика природно – ресурсного потенціалу регіону
Природно – ресурсний потенціал – це сукупність усіх природних засобів, запасів, джерел, які є і можуть бути мобілізовані чи використані для досягнення певної мети. Це поняття включає в себе природні ресурси(елементи природного середовища, які беруть безпосередню участь у матеріальному виробництві і невиробничій діяльності) та природні умови(елементи природного середовища, які не беруть безпосередньої участі в суспільному виробництві).
Як відомо, природні ресурси – це найважливіші компоненти НПС, які використовують для задоволення всіх потреб людини. М.Ф. Реймерс виокремлює шість основних груп потреб людини: біологічні, психологічні, етнічні, трудові, економічні, соціальні. З них чотири групи потреб задовольняються природними ресурсами: біологічні, психологічні, трудові, економічні.
Отже, природні умови та ресурси відіграють важливу роль у вирішенні проблеми стійкого розвитку регіону. Значне місце, при плануванні стійкого розвитку регіону, посідає мінерально – сировинний потенціал.
Згідно Стратегії сталого розвитку України, стратегічними завданнями стійкого розвитку у сфері раціонального використання природно – ресурсного потенціалу є:
a) Сприяння забезпеченню екологічно збалансованого стану НПС країни та окремих її регіонів;
b) Економічно та екологічно обґрунтоване використання не відновлювальних та ефективне відтворення відновлювальних природних ресурсів;
c) Мінімізація шкоди, яка завдається довкіллю під час видобутку корисних копалин; рекультивація земель, порушених у процесі розробки родовищ корисних копалин;
d) Формування екологічної мережі, збереження та відтворення природного біорізноманіття;
e) Розвиток екологічно чистих с/г технологій, збереження та відтворення родючості грунтів на землях с/г призначення;
f) Удосконалення ринкових механізмів регулювання у сфері природокористування;
g) Розробка та впровадження заходів щодо запобігання та припинення всіх видів незаконного використання природних ресурсів.
За загальним природно-ресурсним потенціалом Харківська область посідає 5-е місце в Україні, її мінерально-сировинна база складається на 37,6% з паливно-енергетичних корисних копалин (нафта, газ, конденсат, кам’яне та буре вугілля), на 50,7% із сировини для виробництва будівельних матеріалів, решту становить сировина кольорових металів, прісні мінеральні підземні води. На території області налічується 304 родовища корисних копалин, з них експлуатується 73.
Аналіз стану навколишнього природного середовища за звітний та попередні роки свідчить про подовження тенденції стабілізації, не зважаючи на постійний, стабільний приріст виробництва та пов’язаного з цим навантаження на навколишнє природне середовища.
Вигідне географічне розташування області є сприятливою передумовою для розвитку зовнішньої та внутрішньої торгівлі, транспортних послуг. Харківщина має потужний промисловий, аграрний і науковий потенціал. Тут розташовано понад 1200 промислових підприємств, будівельних, транспортних організацій, значна кількість підприємств аграрного комплексу, більш 200 наукових установ та 76 навчальних заклади I–IV рівнів акредитації.
4.2 Оцінка антропогенного навантаження на стан природних ресурсів
Найвагоміші чинники антропогенного навантаження на довкілля:
Не менш значними є проблеми покращення стану зеленої та лісової зон Харкова, їхнього захисту від впливу фізичних факторів. Це особливо важливим через те, що місто зростає за рахунок ущільнення міської забудови.
Ріки Харкова маловодні, з незначною швидкістю течії, зазнають значного антропогенного впливу. У межах басейну річок досить розвитий агропромисловий комплекс: землеробство, тваринництво, переробка сільгосппродукції. Сільськогосподарські угіддя і орні землі займають більше 80 % площі водозбору. На якість води в ріках Лопань, Харків, Немишля на вході в місто має вплив склад стоку, що надходить від розташованих вище за течією агрокомплексів, промислових підприємств і населених пунктів. Показники якості води цих рік по окремих інгредієнтах перевищують гранично допустимі концентрації (ГДК) вже на межі міста. Погіршує ситуацію і той факт, що близько 85 % від загального обсягу забруднюючих речовин, що надходять у річки в межах міста, несуть у собі неочищені поверхневі стоки. Талі та дощові стоки в межах міста надходять до водних об'єктів майже без очистки — тільки 6 зливовипусків, з більш ніж 200, обладнані уловлювачами піску та нафтопродуктів. Через відсутність очисних споруд на мережах зливової каналізації об'єми конусів виносу піску в русла досягають 2,5 тис. м³, а в деяких місцях майже перекривають русло. Як наслідок, мілини збільшуються в обсязі, заростають вологолюбною рослинністю, створюють сприятливі умови для розмноження личинок малярійного комара і хвороботворних бактерій, погіршують гідрологічний режим. Товщина донних відкладень складає від 1,5 до 3,0 м. Річки втрачають дренажну здатність.
Екологічний стан водних об'єктів в межах міста — стабільно напружений.
На санітарно-гігієнічні показники ґрунту також впливають таки чинники, як наявність звалищ побутових і промислових відходів, відсутність централізованого відводу каналізаційних стоків від приватної забудови.
Для м. Харкова характерно забруднення ґрунтів важкими металами — мідь, ртуть, цинк, свинець, кадмій, хром, які накопичуються у поверхневому горизонті ґрунтів. Вздовж крупних транспортних магістралей характерна надмірна концентрація свинцю, поліциклічних ароматичних вуглеводнів.
Забруднення ґрунтів на територіях санітарно-захисних зон, містах відпочинку, територіях дитячих закладів відхилення від нормативних величин фіксується у 40 % проб, у 20 % — у районах розташування підприємств.
З екологічної точки зору земельні ресурси Харківськоі області представлені рекультивованим агроланшафтом, який експлуатуєтся не одне сторіччя. За площею та біопродуктивним потенціалом земельний фонд області один з найбагатших в Україні. Площа області складае 3141,8 тис км., що становить 5,2% від території України. За цим показником область посідає 4 місце в країні.
Наведемо перелік екологічно небезпечних об’єктів, які спричиняють антропогенне навантаження на природні ресурси.
Таблиця 4. 1
Перелік екологічно небезпечних об’єктів
| № з/п | Назва об'єкту | Вид економічної діяльності | Відомча належність (форма власності) | Примітки | |||
| Загальнодержавного значення | |||||||
| 1. | Комплекс біологічної очистки (КБО) “Безлюдівський”, м. Харків | Прийом та біологічна очистка промислових і госпобутових стічних вод м. Харкова | ДКП “Харківкомуночиствод” Держкомітету України з питань житлово-комунального господарства (державна) | ||||
| 2. | КБО “Диканівський”, м. Харків | Прийом та біологічна очистка промислових і госпобутових стічних вод м. Харкова | ДКП “Харківкомуночиствод” Держкомітету України з питань житлово-комунального господарства (державна) | ||||
| 3. | Зміївська ТЕС ім. Крижанівського м. Зміїв | Виробництво теплової та електричної енергії на базі органічного палива | ВАТ „ДЕК Центренерго” Міністерство палива та енергетики України (акціонерне товариство) | ||||
| 4. | Первомайське ДП “Хімпром” м. Первомайськ | Виробництво хімічної продукції: хлора, полівінілхлориду, хімічних засобів захисту рослин, дихлорантину | Міністерство промислової політики України (державна) | ||||
| 5. | Придніпровське держуправління “Трансаміак” (аміако-провід Тольятті – Одеса) Головний офіс м. Горлівка | Транспортування рідкого аміаку зі сховищ Тольятінського азотного заводу і Горлівського ВАТ концерну “Стірол” на Одеський припортовий завод, з одночасною роздачею сільському господаству через роздавальні станції. В Харківській області проходить по: Дворічанському, Куп’янському, Шевчеківському, Ізюмському, Балаклійському, Барвінківському, Близнюківському, Лозівському районах. | УДП „Укрхімтрансаміак” Міністерство промислової політики України | ||||
| 6. | Червонооскільська дільниця Слов’янського районного управління ДВП “Укрпромводчор-мет” (Червонооскільське водосховище) Головний офіс в м. Донецьку | Гідротехнічна споруда для регулювання стоку р. Оскіл з метою створення запасів води для водопостачання Донбасу та підтримки водності р. Сіверський Донець | Державне виробниче підприємство “Укрпромводчормет” (державна) | ||||
| 7. | Печенізький гідровузол, підрозділ ВУВГ “Дінець” (Печенізьке водосховище) (місцезнаходження с. Кочеток) Чугуївський район, головний офіс м. Харків | Гідротехнічна споруда для регулювання стоку р. Сіверський Донець з метою створення запасів води для питного водопостачання м. Харкова | Комунальне підприємство „Виробниче технологічне підприємство „Вода” Харківська міська рада | ||||
| 8. | ВУВГ “Дінець” Склад хлору, станція по підготовці води для м. Харкова (місцезнаходження с. Кочеток) Чугуївський район, головний офіс м. Харків | Водозабір поверхневих вод та водопідготовка питної води для централізованого водопостачання м. Харкова | Комунальне підприємство „Виробниче технологічне підприємство „Вода” Харківська міська рада | ||||
| 9. | Управління магістральних газопроводів “Харківтрансгаз” м. Харків | Транспортування природного газу по магістральним газопроводам та заправка автомобільного транспорту на автоматичних газонаповнювальних компре-сорних станціях | Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” | ||||
| Місцевого значення | |||||||
| 10. | Харківський державний міжобласний спецкомбінат м. Харків | Переробка, тимчасове зберігання та захоронення радіоактивних відходів | Державне об’єднання “Радон” Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи | ||||
| 11. | 101 об’єкт смт. Шевченкове | Сховище спецпалива гептила до 5000 м3 | Управління тилу Північного округу Міністерства оборони України (державна) | ||||
| 12. | Виробниче управління водопровідного господарства (ВУВГ) “Дніпро” с. Краснопавлівка Лозівський район | Водозабір поверхневих вод для централізованого водопостачання міст Харкова, Лозова, Первомайськ | Комунальне підприємтсво „Виробниче технологічне підприємство „Вода” Місцева територіальна громада | ||||
| 13. | Виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства (ВУВКГ) м. Ізюма м. Ізюм | Прийом та біологічна очистка промислових і госпобутових стічних вод. Забезпечення питною водою підприємств, установ, організацій та населення м. Ізюма. | Місцева територіальна громада | ||||
| 14. | В/ч А-1569 м.Харків | Ремонт боєтехніки | Міністерство оборони України (державна) | ||||
| 15. | В/ч А-1352 м. Балаклія | Зберігання та переробка боєприпасів | Міністерство оборони України (державна) | ||||
| 16. | Національний науковий центр “Харківський фізико-технічний інститут” м. Харків | Проведення фундаментальних і приклад-них наукових досліджень, дослідно-конструкторських та проектно-технологічних робіт в галузі атомної науки і техніки. | Національна академія наук України (державна) | ||||
| 17. | Харківська філія дочірнього підприємста “Райз-Агросервіс” смт. Нова Водолага | Забезпечення сільськогосподарських товаровиробників засобами захисту рослин, мінеральними добавками. Придбання та реалізація вітчизняних та імпортних засобів захисту рослин, їх зберігання та транспортування. | Засновник підприємства - закрите акціонерне товариство компанія “Райз” | ||||
| 17.1 | Підземне сховище непридатних для застосування пестицидів. смт. Нова Водолага | Зберігання непридатних для застосування пестицидів. | Нововодолазька района державна адміністрація | ||||
| 18. | ДВК спецзавод по термічній переробці побутових відходів м. Харків | Термічна переробка твердих побутових відходів. | ОВО “Харківтеплоенерго” Держкомітет України з питань житлово-комунального господарства (державна) | Діяльність заводу призу-пинена у зв’язку зі зношеністю обладнання | |||
| 19. | КП “Харківський комбінат упорядкування” (Дергачівський полігон твердих побутових відходів) м. Дергачі Головний офіс м. Харків | Прийом від житлового сектору та промислових підприємств міста Харкова твердих побутових відходів, промвідходів, їх захоронення. Збір рідких нечистот від населення та підприємств міста Харкова з подальшим скидом до міської каналізаційної мережі. | Колективне підприємство „Харківський комбінат упорядкування” (колективна) | ||||
| 20. | Очисні споруди Харківського зооветінституту село Мала Данилівка, Дергачівський район | Очистка госпобутових стічних вод селища Мала Данилівка. | Міністерство аграрної політики України (державна) | ||||
4.3 Оцінка екологічного розвитку регіону
Екологічний стан міста характеризується як стабільно напружений, хоча спад виробництва частково стримують наростання негативних процесів деградації навколишнього природного середовища.
За масштабами забруднення навколишнього природного середовища Харків посідає 15-17 місце в Україні
Проблемними питаннями в галузі охорони, використання та відтворення водних ресурсів в Харківській області є незадовільний стан очисних споруд, порушення вимог водного законодавства щодо обмеження господарської діяльності у прибережних захисних смугах водойм, відсутність винесення їх в натуру, не вирішення питання щодо очистки поверхневого стоку з територій населених пунктів районів області та м. Харкова, що призводить до замулення річок, водойм області та міста.
Найбільшими забруднювачами є відомчі і комунальні очисні споруди біологічної та механічної очистки. Цими водокористувачами скидається у водойми забруднених стічних вод відповідно 25 і 73 % від загального об’єму скиду забруднених стічних вод.
Причинами незадовільної роботи очисних споруд є фізична зношеність їх обладнання, відсутність коштів на проведення реконструкції та капремонту, значне зменшення об’єму надходження стічних вод на очистку, що веде до порушення технологічного регламенту очистки та знезараження стічних вод, незадовільне обслуговування очисних споруд або обслуговування некваліфікованими спеціалістами.
Ступінь зношеності водопровідно-каналізаційних мереж і очисних споруд комунальних підприємств області складає від 50 до 80%. Більшість очисних споруд, які експлуатуються, вже вичерпали свій матеріальний ресурс, а саме: 70% від загальної їх кількості не забезпечують нормативну очистку стічних вод.
Таблиця 4.2
Обсяг оборотної і послідовно використаної води
| Галузь економіки | 2006 р. | 2007 р. | 2008 р. | |||
| млн. м³ на рік | у % до спожитої свіжої води | млн. м³ на рік | у % до спожитої свіжої води | млн. м³ на рік | у % до спожитої свіжої води | |
| Всього по області | 1702,71 | 95,99 | 1605,4 | 96,18 | 1669,0 | 96,33 |
| Промисловість | 1687,93 | 96,79 | 1594,88 | 96,99 | 1658,0 | 97,11 |
| Сільське господарство | 1,838 | 94,44 | 2,38 | 81,80 | 2,860 | 83,84 |
| Комунальне господарство | 7,33 | 33,89 | 5,04 | 28,46 | 4,719 | 27,27 |
Рис.4.1. Обсяг оборотної і послідовно використаної води всього по області
Відповідно до програми розвитку водопровідно-каналізаційного господарства Харківської області на будівництво, реконструкцію та модернізацію очисних споруд необхідне фінансування в розмірі 41,14 млн. грн. Також розроблена обласна програма впровадження фітотехнологій для запобігання забруднення поверхневих вод на 2005 – 2015 рр., згідно якої розрахункова вартість робіт по проектуванню та впровадженню в Харківській області надійних та ефективних споруд для очищення стічних вод складає 20940 тис.грн.
Також на впровадження об’єкту “Каналізаційні мережі та очисні споруди смт Дворічна Дворічанського району” було виділено в 2004 році з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища 700,0 тис.грн та заплановано в 2006 році виділення коштів з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища в обсязі 150 тис. грн. (2004 р. – 327,0тис.грн.), для завершення робіт по вказаному об’єкту необхідно фінансування в розмірі 2286,7тис. грн.
В сфері поводження з відходами.
В Харківській області налічується 72 звалища твердих побутових відходів (ТПВ) загальною площею 2,2 тис.га, з них 31 експлуатується комунальними підприємствами. Щорічно в Харківській області утворюється до 2 млн.м3 відходів.
Централізованими послугами зі збирання та вивезення ТПВ охоплено 65-95% населення, що мешкає в містах обласного підпорядкування, та 40-70% населення районних центрів. Централізований збір та вивезення ТПВ в сільській місцевості практично не здійснюється (охоплення населення послугами із збирання та вивезення ТПВ – 10-25%), населення самостійно вивозить відходи на сільські звалища. Загальна кількість сміттєвозів в області складає 107 од., переважна більшість з них – застарілі сміттєвози з боковим завантаженням; ступінь зносу яких – 70-95%.
В області розроблена програма поводження з твердими побутовими відходами, підчас розробки якої було проведено обстеження діючих полігонів ТПВ та проведено аналіз необхідної потужності полігонів. Відповідно до розробленої програми, для забезпечення нормалізації стану в сфері поводження з побутовими відходами необхідно фінансування в обсязі 95 млн.грн.
Найбільш напружена ситуація склалася у Вовчанському, Зміївському, Куп’янському, Лозівському, Нововодолазькому, Сахновщанському та Шевченківському районах області, де наповненість існуючих звалищ складає 90-98%. Практично у всіх районах області всі великі міські полігони заповнені.
Проблемні питання у сфері поводження з непридатними пестицидами. Згідно проведеної в області комплексної інвентаризації в області зосереджені у 123 складських приміщеннях, 34 з яких знаходяться в незадовільному стані, заборонені та непридатні до використання пестициди в кількості 1193,136 тонн.
Для забезпечення безпечного зберігання вказаних пестицидів необхідна їх контейнеризація, розрахункова вартість цих робіт складає 674 тис.грн.
Враховуючи, що в області відсутні потужності з утилізації та знешкодження непридатних та заборонених пестицидів, зазначені відходи передаються до ТОВ "Елга" (Сумська область). Вартість проведення цих робіт складає близько 13 тис.грн/тонна. Таким чином, для знешкодження всього обсягу пестицидів, що накоплені в області, потрібно якнайменш 15786 тис.грн.
В сфері охорони атмосферного повітря.
Основними проблемними питаннями на території Харківської області є викиди в атмосферне повітря в основному від великих підприємств - забруднювачів теплоенергетики та нафтогазовидобуваючого комплексу.
Основними джерелами забруднення атмосферного повітря на Зміївській ТЕС ім.Крижанівського є котлоагрегати за №№ 1 – 10, фізичне зношення яких складає 51,3 – 99,6%. Для очищення відхідних димових газів від твердих речовин використовуються трьохпольні електрофільтри, а також труби Вентурі, які мають низький ККД вловлювання (91 – 92%). Вищезазначене технологічне обладнання та встановлене за ним УОГ не відповідають екологічним вимогам у зв`язку з високими концентраціями (до 1300 мг/м3) забруднюючих речовин у відхідних газах після очистки.
У 2007 р. за відомостями Харківського обласного центру з гідрометеорології в місті було 208 днів з приземними інверсіями, під час яких погіршується вертикальний повітрообмін та розсіювання забруднюючих речовин, що призводить до збільшення їх концентрацій.
Стан атмосферного повітря міста в значній мірі зумовлений викидами автотранспорту. За відомостями Головного управління статистики в Харківській області за останні роки зменшуються обсяги викидів від стаціонарних джерел і зростають обсяги викидів від пересувних джерел, в основному, за рахунок автотранспорту.
Основними чинниками інтенсивного забруднення атмосфери автотранспортом є:
· постійно зростаюча кількість автотранспорту;
· експлуатація технічно застарілого автомобільного парку;
· низька якість паливно-мастильних матеріалів;
· недостатня пропускна спроможність дорожньо-транспортної мережі, яка сформувалась в умовах існуючої забудови, особливо в центральній частині міста;
· незадовільний стан дорожнього покриття проїзної частини доріг.
В м. Харкові, за відомостями Головного управління статистики в Харківській області налічується 198 промислових підприємств, які мають стаціонарні джерела викидів потужністю 100 т/рік і більше. Основними забруднювачами атмосферного повітря міста є:
· ТЕЦ-3 — 579 тон;
· Харківський тракторний завод ім. Серго Орджонікідзе — 547 тон;
· ДП «Завод ім. Малишева» — 149 тон;
· ЗАТ «Харківський коксовий завод» — 231 тон.
Найпоширеніші речовини, які надходять до атмосферного повітря від стаціонарних джерел, це пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю.
У 2005 р. з 6,96 тис. т., які надійшли до атмосферного повітря міста від стаціонарних джерел забруднення, обсяги надходження найпоширеніших речовин склали:
У 2006 р. з загального обсягу викидів у 6,68 тис. т., викиди склали:
Харківський обласний центр з гідрометеорології проводить спостереження за забрудненням атмосферного повітря міста на 10 стаціонарних пунктах спостереження (ПСЗ), обладнаних лабораторіями «ПОСТ-1» та «ПОСТ-2». Контролюється вміст 20 забруднюючих речовин. Спостереження проводяться щоденно та цілодобово, крім святкових днів. У 2007 р. відібрано й проаналізовано 47085 проб повітря.
Середньорічна концентрація складових атмосферного повітря (у 2007 р.):
Кількість проб із концентраціями, що перевищували відповідні гранично допустимі (у 2007 р.):
Індекс забруднення атмосфери (ІЗА) міста (в 2007 р.) — 5,03.
Викиди шкідливих речовин і парникових газів у атмосферу від стаціонарних джерел забруднення в Харкові за січень-червень 2009 року склали 2417,2 тонн, що складає 72,6 % від аналогічного періоду 2008 року. Щільність викидів у розрахунку на 1 км² становить 7899,4 кг. Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу — 1,7 кг.
Таблиця 4.3
Динаміка викидів в атмосферне повітря
| Викиди по області | 2006 р. | 2007 р. | 2008 р. |
| Загальна кількість підприємств, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та звітують в органи статистики за звітний рік / кількість дозволів, виданих держуправлінням суб’єктам господарювання | 858/1890 | 448/2206 | 448/2537 |
| Загальна кількість підприємств, що поставлені на державний облік держуправління / кількість об’єктів цих же підприємств, які поставлені на державний облік | 452/637 | 453/638 | 475/699 |
| Потенційний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел по підприємствах, що поставлені на облік | 349,7 | 351,7 | 408,8 |
| Загальна кількість викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, тис. т у тому числі: | 286,8 | 288,3 | 295,4 |
| - від стаціонарних джерел забруднення, тис. т | 148,3 | 148,0 | 158,7 |
| - від пересувних джерел, тис. т | 138,5 | 140,3 | 136,7 |
| Загальна кількість викидів (від стаціонарних та пересувних джерел) у розрахунку на км², т | 9,13 | 9,18 | 9,41 |
| Загальна кількість викидів (від стаціонарних та пересувних джерел) у розрахунку на одну особу, кг | 100,05 | 100,58 | 103,06 |
На діаграмах зображено динаміку викидів в атмосферне повітря.
Рис.4.2 Динаміка викидів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел
До стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря слід віднести викиди крупних промислових підприємств, особливо, паливно-енергетичного комплексу, машинобудівних, коксохімічного та хімічного виробництв.
Рис.4.3 Динаміка викидів в атмосферне повітря від пересувних джерел
Значне зростання кількості автомобільного транспорту при надзвичайно низьких екологічних параметрах автомобілів, що спричинило збільшення шкідливих викидів в атмосферу. Це обумовило те, що автомобільний транспорт став найнесприятливішим фактором стану атмосферного повітря міста.
Рис.4.4 Загальна кількість викидів (від стаціонарних та пересувних джерел) у розрахунку на км², т
Стан атмосферного повітря м. Харкова формується обсягами викидів забруднюючих речовин від пересувних та стаціонарних джерел забруднення. Відповідно до метеорологічного районування м. Харків віднесено до територій з можливо-високим потенціалом забруднення атмосферного повітря промисловими викидами.
Рис.4.5 Загальна кількість викидів (від стаціонарних та пересувних джерел) у розрахунку на одну особу, кг
Дата добавления: 2015-11-28; просмотров: 159 | Нарушение авторских прав