Технічне забезпечення

Технічне забезпечення – це комп'ютерна система, яка здійснює функції введення, виведення, обробки і зберігання інформації.

Пристосування для введення даних. Це пристосування, через яке дані вводяться у комп'ютер. Клавіатура – найбільш поширене пристосування введення. Якийсь час були поширені пристосування під перфокарти й перфострічки. З часом вони були замінені присто­суваннями, які обліковують інформацію, що зберігається на магнітних стрічках і дисках. Оптичні сканери, що можуть лічити інформацію, надруковану на звичайному папері, тепер дедалі більше використо­вуються для введення даних у комп'ютер.

Пристосування для виведення даних – це пристосування, через яке комп'ютер видає інформацію для користувачів. Дисплей (відеотермінал), який має вигляд телеекрана – один з поширених пристосувань виведення. Принтери використовують для того, щоб роздрукувати окремі записи виведення. Вони дуже різні і включають в себе машини, які працюють дуже по-різному – від простого друку­вання до використання фарб і лазерних променів. Інформація в гра­фічній формі може бути виведена на екран чи намальована механічним пристосуванням, яке називається "плоттер". Синтезатори мови, що дають змогу комп'ютеру "розмовляти" з користувачем – це дуже сучасні пристосування виведення, які вже використовуються в машинах для навчання і службах телеінформації.

Для перетворення введених даних на корисну інформацію комп'ютер повинен бути здатний обробляти їх. Ця частина роботи комп'ютера здійснюється у блоці центрального процесора (БЦП). БЦП контролює потік інформацій і виконує арифметичні, сортувальні, порівняльні та інші дії. Нарешті, кожна комп'ютерна система має потребу в одному чи більше пристосуваннях зберігання інформації. БЦП сама має об'єм для первинного зберігання інформації. Це збері­гання інструкцій і даних, які постійно використовуються. Більшість комп'ютерних систем також включають пристосування для повтор­ного зберігання, в яких розміщується інформація, що використо­вується непостійно. Магнітні диски й стрічки, про які йшлося вище – найбільш поширені засоби зберігання вторинної інформації. Перфокарти й перфострічки по суті вже не використовуються. Інші засоби зберігання, наприклад, лазерні диски, можливо, стануть ширше застосовуватись у майбутньому.

Магнітні засоби призначені для зберігання вторинної інформації. Гнучкі магнітні диски часто називають флоппі-дисками і використо­вують у міні-комп'ютерах. У більш потужних комп'ютерах застосову­ються жорсткі диски чи магнітні стрічки для зберігання великої кількості інформації.

Принтер можна підключати до комп'ютера для одержання пись­мового виходу інформації. Окремі принтери можуть малювати кар­тинки. Плоттер, який виробляє корпорація Тапгіу, використовує кольорові олівці для малювання яскравих графіків відповідно до наказів, які дає оператор комп'ютера.

Сімейства комп'ютерів

Комп'ютери можуть бути різні за розміром та ціною. Для кла­сифікації комп'ютерів за розмірами користуються такими термінами.

Мікрокомп'ютери – найменші, від "домашніх комп'ютерів" до "персональних комп'ютерів", які можуть виконувати багато корисної роботи для маленьких фірм.

Мінікомп'ютери – більші за розміром. Це більш сильні персо­нальні комп'ютери та сучасні бізнес-комп'ютери. Деякі з них є таки­ми потужними, якими були найбільші машини 10 років тому.

Великі базові комп'ютери – дуже потужні машини. Оскільки вони дуже дорогі, то їх варто використовувати позмінно і протягом 24 годин на добу.

Суперкомп'ютери – цей термін зарезервований за найбільш потужними комп'ютерами. Вони використовуються в національній обороні і дослідженнях.

Дата добавления: 2015-11-28