Злочини у сфері лісокористування, захисту рослинного та тваринного світу.

Знищення або пошкодження лісових масивів (ст. 245 КК). Предметом цього злочину є лісові масиви, зелені насадження нав­коло населених пунктів, вздовж залізниць або інші такі насадження.

Лісові масиви – це значні за площею земельні ділянки, зайняті лісом, що являють собою сукупність землі, рослинності (дерева, чагарники), тварин, мікроорганізмів та інших компонентів, які за сво­їм розвитком біологічно впливають один на одного та на довкілля.

Зелені насадження навколо населених пунктів, вздовж автомобільних залізниць або інші такого типу насадження виконують різні охоронні функції: санітарно-гігієнічні, оздоровчі, водозахисні, протиерозійні тощо.

З об'єктивної сторони злочин проявляється в знищенні або пошкодженні лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць або інших таких насаджень вогнем чи ін­шим загальнонебезпечним способом.

Під знищенням розуміється повна загибель лісового масиву, припинення його існування, пошкодження – це часткова його за­гибель.

Суб'єктивна сторона злочину передбачає змішану форму ви­ни: щодо дії – умисел або необережність, щодо наслідків – необе­режність. Наявність умислу щодо наслідків може свідчити про здійс­нення іншого, більш небезпечного злочину.

Суб'єкт злочину – будь-яка особа.

У частині 2 ст. 245 КК передбачена відповідальність за ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки (наприклад, велику матеріальну шкоду, в тому числі і витрати через гасіння вогню тощо).

Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 245 КК, проявляється в умисній вині щодо дії та умислу або необережності що­до наслідків. Якщо загибель людей при цьому охоплювалася умис­лом винного (прямим або непрямим), дії мають кваліфікуватися як за цією статтею, так і за статтею про вбивство (ст. 115 КК).

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 245 КК – обмеження волі на строк від двох до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк; за ч. 2 ст. 245 КК – позбавлення волі на строк від п'яти до де­сяти років.

Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фон­ду (ст. 252 КК).

Предметом цього злочину є території, взяті під охоро­ну держави, та об'єкти природно-заповідного фонду. До них відно­сяться такі об'єкти природи, які являють собою велику наукову, іс­торичну цінність, а також цінність в лікувально-оздоровчому плані. Наприклад, Нікитський ботанічний сад у Криму, Тростянецький парк в Сумській області, Дніпровські пороги в Запорізькій області, Одеські катакомби, Володимирська гірка в Києві, Ольвія в Миколаївській області, Дикий сад в Миколаєві тощо.

До об'єктів природно-заповідного фонду належать території та об'єкти систематичного нагляду, проведення комплексних дослі­джень і вивчення природних процесів та явищ, а також розробки наукових основ охорони довкілля.

Об'єктивна сторона злочину проявляється в знищенні чи пошкодженні зазначених територій. Знищення передбачає повну ліквідацію природного об'єкта, що становить комплекс природних цінностей або основної його частини, внаслідок чого природний об'єкт перестає існувати в науковому, оздоровчому або культурно-освіт­ньому значенні. Пошкодження означає приведення природного об'­єкта в часткову непридатність, якщо він значно втрачає своє вказа­не значення і не може бути використаний повною мірою.

Суб'єктивна сторона цього злочину – прямий або непрямий умисел.

Суб'єкт злочину – будь-яка особа.

У частині 2 ст. 252 КК передбачена відповідальність за ті самі дії, вчинені шляхом підпалу або іншим загальнонебезпечним способом, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки.

Покарання, за злочин: за ч. 1 ст. 252 КК – штраф від ста до дво­хсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 252 КК – позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років.

Незаконна порубка лісу (ст. 246 КК). Предметом цього злочину є ліс, тобто дерева і чагарники в природному стані, які невідокремлені від коріння і зростають у всіх лісах, незалежно від їх характеру, а також у заповідниках, на територіях і об'єктах природно-заповід­ного фонду або в інших лісах, що особливо охороняються.

Порубка дерев в містах, селищах, інших населених пунктах (в парках, скверах, садах, на вулицях, на територіях підприємств, організацій, в придорожніх смугах, а також на сільгоспугіддях, сади­бах, дачних дільницях тощо) не охоплюється ознаками цього злочи­ну і може бути кваліфікована як викрадення чужого майна. Заготів­ля поваленого вітром лісу (буреломного) розглядається як самоуп­равство. Викрадення зрубаної деревини є злочином проти власності.

Об'єктивна сторона цього злочину проявляється в незаконній порубці лісу, тобто у відділенні дерев, що знаходяться в лісі, від ко­реня незалежно від засобів, що використовуються для цього, і спо­собів (за допомогою сокири, пилки або механічної тяги тощо). Неза­конною визнається порубка лісу без відповідного дозволу (тобто лісопорубного квитка чи ордера), виданого відповідним органом або, хоч і за лісопорубним квитком або ордером, але не на відведеній дільниці, в більшій, ніж дозволено кількості, не тих порід дерев або недозволеним способом. Закінченим злочин є з моменту, коли дерева зрубані і цим заподіяна істотна шкода.

Суб'єктивна сторона злочину – прямий умисел.

Суб'єкт злочину – будь-яка особа.

Покарання за злочин: за ст. 246 КК – штраф від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк, з конфіскацією незаконно до­бутого.

Порушення законодавства про захист рослин (ст. 247 КК). Об'єктивна сторона цього злочину полягає в порушенні правил, установлених для боротьби зі шкідниками і хворобами рослин, та ін­ших вимог законодавства про захист рослин, що спричинило тяжкі наслідки, між якими і вказаними порушеннями є причинний зв'язок.

Поняттям рослин охоплюються не тільки живі виростаючі їх ви­ди, а й насіннєвий або посадочний матеріал (семена, цибулини, бульби), а так само відповідна сільськогосподарська продукція (зер­но, плоди тощо). Тяжкими наслідками слід визнати заподіяння значної матеріальної шкоди, зараження хворобами або загибель значної частини площ лісу, залишення великої площі землі без по­садок тощо.

Суб'єктивна сторона злочину – змішана форма вини: щодо порушення – умисел або необережність, щодо наслідків – тільки необережність.

Суб'єкт злочину – будь-яка особа.

Покарання за злочин: за ст. 247 КК – штраф до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від ста двадцяти до двохсот годин, або обмеження волі на строк до двох років.

Незаконне полювання (ст. 248 КК). Полювання – це висліджу­вання з метою здобичі, переслідування і сама здобич (відлов, від­стріл диких звірів та птахів). До полювання прирівнюється також перебування в мисливських угіддях з мисливськими об'єктами, руш­ницями чи іншими знаряддями здобичі, а також із здобутою продук­цією.

Предметом незаконного полювання є дикі звірі та птахи, які перебувають у стані природної волі та відносяться до так званого мисливського фонду. Мисливський фонд це перелік видів дичини, на яку можна полювати за умови дотримання всіх правил полювання.

Об'єктивна сторона цього злочину проявляється в незаконно­му полюванні, тобто в порушенні правил полювання, якщо воно за­подіяло істотну шкоду, а також незаконному полюванні в заповідни­ках або на інших територіях та об'єктах природно-заповідного фон­ду, або полюванні на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України.

Полювання в заборонений час – це полювання в час, коли воно повністю заборонене або сто­сується лише тих звірів або птахів, на яких полювати заборонено саме в цей проміжок часу, а також полювання в заборонених міс­цях – де воно заборонено взагалі або може проводитися лише за спеціальним дозволом, наприклад, заповідники, зелені зони навколо міст та населених пунктів, в самих населених пунктах тощо.

Суб'єктивна сторона цього злочину – умисел або необереж­ність.

Суб'єкт злочину – будь-яка особа. Службова особа, яка вико­ристала своє службове становище для полювання несе відповідаль­ність за ч. 2 ст. 248 КК.

У частині 2 ст. 248 КК передбачена відповідальність за полювання, вчинене службовою особою з використанням службового станови­ща, або за попередньою змовою групою осіб, або способом масового знищення звірів, птахів чи інших видів тваринного світу, або з ви­користанням транспортних засобів, або особою, раніше судимою за цей злочин.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 248 КК – штраф до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від ста шістдесяти до двохсот сорока годин, або обмеження волі на строк до трьох років,
з конфіскацією знарядь і засобів полювання та всього добутого; за ч. 2 ст. 248 КК – штраф від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією знарядь і засобів полювання та всього добутого.

Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом (ст. 249 КК). Предметом цього злочину є риба різних видів, дельфіни, креветки, кальмари, восьминоги, раки, краби та інші водні тварини, які знаходяться в стані природної волі, а також морські водорості і трави, що мають промислове значення для виробництва добрива, медичних препаратів і продуктів харчування.

Незаконна ловля таких водних тварин, як видри, ондатри, та інших кваліфікується як незаконне полювання.

Дії осіб, винних в незаконному вилові риби, добуванні водних тварин, які вирощуються різними підприємствами та організаціями в спеціально обладнаних або пристосованих водоймах, або заволодіння рибою, водними тваринами, відломленими цими організаціями або які знаходяться в розплідниках, у вольєрах диких тварин, пта­хів, підлягають кваліфікації як викрадення чужого майна.

Об'єктивна сторона злочину проявляється в незаконному зай­нятті рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, як­що воно заподіяло істотну шкоду.

Суб'єктивна сторона злочину – умисел.

Суб'єкт злочину – будь-яка особа.

У частині 2 ст. 249 КК передбачена відповідальність за ті самі діяння, якщо вони вчинені способом масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу (наприклад, вибухом) або особою, ра­ніше судимою за цей злочин. Для встановлення істотної шкоди не­обхідно враховувати вартість, екологічну цінність, кількість здобуто­го, а також розмір шкоди, заподіяної довкіллю.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 249 КК – штраф до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого; за ч. 2 ст. 249 КК – штраф від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього здобутого.

Проведення вибухових робіт з порушенням правил охо­рони рибних запасів (ст. 250 КК). Об'єктивна сторона цього злочи­ну проявляється в проведенні вибухових робіт з порушенням пра­вил охорони рибних запасів або диких водних тварин.

Для відповідальності не потрібне настання шкідливих наслідків, досить самого факту проведення вибухових робіт з порушенням пра­вил рибоохорони.

Суб'єктивна сторона цього злочину – умисел або необереж­ність.

Суб'єкт злочину – будь-яка особа.

Покарання за злочин: за ст. 250 КК – штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк від двох до п'яти років, або позбавлення волі на строк до трьох років.

Порушення ветеринарних правил (ст. 251 КК). Об'єктивна сторона цього злочину характеризується такими ознаками: наяв­ністю дії або бездіяльності, що полягає, наприклад, в неправильному лікуванні тварин, неприйнятті заходів для виявлення діагнозу захво­рювання тощо.

Наслідками злочину є поширення епізоотії, тобто заразливих хвороб тварин, що відрізняються безперервністю та масовістю епізоотичного процесу (наприклад, ящур тощо), або інші тяжкі наслід­ки (наприклад, велика пошесть тварин чи птахів, масова загибель риби, дичини, бджіл, захворювання людей від хвороб, загальних для людей і тварин тощо).

Між порушенням ветеринарних правил і цими наслідками слід встановлювати причинний зв'язок.

Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується умислом чи необережністю щодо порушення ветеринарних правил і необе­режністю – щодо наслідків.

Суб'єкт злочину – будь-яка особа.

Покарання за злочин: за ст. 251 КК – штраф від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк.

ПРАКТИКУМ.

Задача № 1.

Не маючи коштів на придбання матеріалу для завершення будівництва сараю, орендар у вересні зрубав у лісі, що належав колективному сільськогосподарському підприємству, десять десятирічних сосон. Під кінець будівництва з'ясувалось, що будматеріалу все-таки не вистачає. У жовтні орендар у тому самому лісі зрубав ще п'ять сосон. При перевезенні їх до свого обійстя він був затриманий.

Дайте кримінально-правову оцінку дій орендаря.

Задача № 2.

Кумилко в останній декаді грудня зрубав у лісі на території заповідника три п'ятирічні ялини, одну з яких залишив у себе, а дві намагався продати. При затриманні він у всьому зізнався, але заперечував свою обізнаність щодо того, що ліс був заповідний.

Дайте кримінально-правову оцінку дій Кумилко.

Задача № 3.

Працюючи лісником, Айбушев задовольнив прохання Масаутова дозволити йому рубку лісу без лісорубного білета. Масаутов бензопилою спиляв 19 сосен, давши за це Айбушеву 3 тис. грн. Шкода від порубки склала 20 тис. грн.

Кваліфікуйте дії суб'єктів злочину.

Задача № 4.

Вночі Шаповал викопав у саду сільськогосподарського кооперативу вісім дворічних яблунь і посадив їх у себе на городі. За день до нового року він у міській лісопарковій зоні зрубав три ялини, з яких дві продав, а одну залишив у себе.

Дайте кримінально-правову оцінку дій Шаповала.

Задача № 5.

Напередодні нового року Хутряний та Очкуренко вирішили збагатитись за рахунок продажу ялинок. Домовившись з власником вантажного автомобіля Чухонцевим, якому пообіцяли заплатити 20 відсотків від суми виторгу, вони поїхали в державний ліс, де зрубали 115 ялинок. Чухонцев участі в цьому не брав. При в'їзді в місто його автомобіль був затриманий.

Варіант. Ялинки були зрубані на території заповідника.

Кваліфікуйте дії суб'єктів злочину.

Задача № 6.

Лісотехник Дудник та лісничий Шуменко незаконно дозволили Дмитруку заготівлю лісоматеріалів. Після того, як Дмитрук спиляв і відвіз додому десять сосон, вони розпили „могорич”. При цьому Дмитрук передав по 1 тис. грн. Шуменку та Дуднику „на знак подяки”. Десять місяців тому Дмитрук притягався до кримінальної відповідальності за незаконну порубку лісу.

Кваліфікуйте дії суб'єктів злочину.

Задача № 7.

Марченко й Пікуль на човні з підвісним мотором під'їхали до острова „Березова грива”, де помітили лося, що стояв у воді. Вони почали його переалідувати. Коли лось знесилів, накинули на нього петлю і човном підтягли до берега, де сокирою відрубали й забрали задню частину лося, а решту залишили.

Кваліфікуйте дії суб'єктів злочину.

Задача № 8.

Не маючи ліцензії на відстріл, Бишевський під час полювання у жовтні застрелив козулю і дикого кабана, туші яких на своєму автомобілі відвіз додому.

Варіант. Відстріл кабана мав місце на території природно-заповідного фонду.

Дайте кримінально-правову оцінку дій Бишевського.

Задача № 9.

За полювання без дозволу Сиволоба було оштрафовано. Через якийсь час він проник на територію заповідника і намагався застрелити лося але промахнувся. В заповіднику Сиволоб натрапив на лисицю, яка спіймалася в пастку, поставлену науковими співробітниками заповідника, й забрав її собі.

Дайте кримінально-правову оцінку дій Сиволоба.

Задача № 10.

Лісничий Супоненко, не маючи відповідного дозволу, застрелив на закріпленій за ним території трьох лосів. М'ясо він використав для споживання, а шкури вичинив і продав.

Дайте кримінально-правову оцінку дій Супоненко.

Задача № 11.

Дворченко та Вернидуб домовились, що перший застрелить лося і відразу ж дасть телеграму, щоб Вернидуб їхав за м'ясом. Дворченко в заборонений час без ліцензії на території заповідника застрелив лося і дав Вернидубу телеграму обумовленого змісту. Коли туша лося була завантажена в вантажний автомобіль, що належав Вернидубу, Дворченко і Вернидуб були затримані охороною заповідника.

Кваліфікуйте дії суб'єктів злочину.

Задача № 12.

8 вересня Бойко і Сметанкін на металевому човні Бойка „Ока” виїхали в акваторію однієї заток Азовського моря і поставили 12 жаберних капронових сіток завдовжки 18 м кожна, не маючи на це дозволу. Через день вони поїхали вибирати сітки, але були затримані працівниками міліції. В сітки потрапила риба цінних порід: 162 лящі загальною вагою 74 кг і 9 судаків загальною вагою 3 кг.

Варіант. Раніше Бойко був судимий за ч. 1 ст. 248 КК, а Сметанкін – за ч. 1 ст. 249 КК України.

Кваліфікуйте дії суб'єктів злочину.

Задача № 13.

Петренко під час відпустки приїхав до свого знайомого Барсенка, що проживав на березі лиману. Вночі Петренко виїжджав на лиман і займався ловом риби сіткою, використовуючи змайстрованого ним човна. Впийману рибу він відвозив мотоциклом Барсенка в господарство останнього, де засолював її в бочках, які надавав господар. Всього він впіймав і засолив 440 кг риби цінних порід.

Дайте кримінально-правову оцінку дій Петренко.

Задача № 14.

Головний інженер цукрового заводу Броварник у період сезонного ремонту заводу не забезпечив підготовку до роботи оборотного водопостачання, внаслідок чого на день пуску заводу останнє не працювало, вода зі ставка-охолоджувача на виробництво не надходила, накопичуючись у ставку. Значний обсяг суміші барометричної і холодної води призвів до розкладу мікрофлори. Вона набула неприємного запаху й за розпорядженням Броварника була злита в річку. В зв'язку з тим, що система оборотного водопостачання була розімкнена, всі умовно чисті води скидались у річку в кількості 16 тис. м³ замість проектної кількості 546 м³ на добу. Все це спричинило масову загибель риби в річці, чим було заподіяно шкоду рибному господарству у розмірі 307 тис. грн. Аналіз води показав, що вона забруднена, каламутна, з білуватим забарвленням, смердючим запахом. У воді виявлено сапонін (3,64 м/г на літр води при нормі 0,2 м/г), концентрація кисню менше норми в три рази.

Дайте кримінально-правову характеристику поведінки Броварника.

Задача № 15.

Заступник начальника цеху науково-дослідної установи Разін відповідав і за експлуатацію котельної. За її газо-мазутне господарство відповідальним був Корміліцин. При переведенні котельної на мазутне паливо Разін і Корміліцин не вживали необхідних заходів перестороги, допустили злив великої кількості водно-мазутної суміші на землю. Суміш через міський водостічний колектор потрапила у річку і в озеро, внаслідок чого виникла загроза рибним запасам. Внаслідок вживання отруєної риби одна людина захворіла.

Дайте кримінально-правову характеристику поведінки Разіна і Корміліцина.

Задача № 16.

У фермера Старищева три корови захворіли на сибірку. Він їх продав на базарі іншим фермерам. Після цього в господарствах останнє мало місце захворювання тварин на сибірку.

Дайте кримінально-правову оцінку дій Старищева.

Задача № 17.

Устенко, Шмуров та Турій вирушили в турпохід. Заночувавши на території заповідника, вони запалили вогнище з сухих гілок, яке підтримували за рахунок зрубаних ними кількох невеликих дерев – сосон, ялинок, березок і дубків. Зранку Устенко, виконуючи доручення товаришів перед продовженням походу загасити тліюче вугілля, неналежно поставився до цього. Декілька вуглинок, які залишились непогашеними, розгорілись, спричинивши пожежу, внаслідок якої вогнем було знищено біля 30 га заповідного лісу.

Дайте кримінально-правову характеристику поведінки Устенко.

Задача № 18.

Шпак разом зі своїм 14-літнім сином Іваном виловив у річці 30 рибин цінних порід, не маючи на це дозволу.

Варіант. Вилов риби здійснювався у спеціально пристосованій водоймі рибзаводу.

Дайте кримінально-правову оцінку дій Шпака та його сина Івана.

Задача № 19.

Капітан іноземного судна-танкеру, який знаходився на рейді вантажного порту м. Одеса, вночі наказав екіпажу промити танкер від залишків нафтопродуктів які він перевозив перед цим. Забруднена вода, а також залишки нафтопродуктів були злиті прямо в море. В результаті цього була забруднена поверхня води акваторії порту чим було завдано шкоду живим ресурсам моря.

Визначте відповідальність винної особи.

Як треба вирішити справу в разі вчинення цього ж діяння капітаном українського судна?

Задача № 20.

Начальник одного з цехів промислового підприємства, на якому виготовлялись високоточні вимірювальні прибори, в виробництві яких використовуються радіоактивні речовини, за згодою директора, розпорядився вивезти та скинути „десь у безлюдному місці” списані капсули з радіоактивною речовиною. Водій, виконуючи наказ начальника, на вантажній машині вивіз та скинув капсули у полі біля житлового масиву міста.

Через деякий час до лікарень міста почали звертатись люди зі скаргами на дуже погане самопочуття. Було встановлено, що причиною цього являлось джерело радіаційного випромінювання, який знаходився в полі де були вивантажені радіаційні капсули. При перевірки, спеціальна комісія встановила, що радіаційний фон в житловому районі був вищій за природний у декілька разів, що станове загрозу для здоров'я людей та довкілля.

Визначте відповідальність кожної особи.

Чи має значення для настання кримінальної відповідальності водія той факт, що він не знав що за вантаж було наказано йому вивезти з підприємства?

Варіант: начальник одного із цехів вищевказаного підприємства наказав водію вивезти списані капсули з радіоактивною речовиною на спеціальне сховище. Але водій ігноруючи наказ, з метою економії пального для машини вивіз ці капсули до приміського району де вивантажив їх на полі одного сільгосппідприємства. Чим було завдано значної шкоди довкіллю.

Як необхідно вирішити питання відповідальності водія в цьому варіанті?

Задача № 21.

Директор сільгосппідприємства Івановський з метою підвищення родючості ґрунтів наказав внести до них подвійну дозу імпортних гербіцидів. Але після цього було встановлено, що строк використання добрив минув два роки тому, а також те, що їх використання тягнуло за собою негативні наслідки як довкілля так і для здоров'я людини. І щоб не нести додаткових витрат із приведенням цих земель до належного стану, Івановський приховав інформацію відносно небезпечного стану земель.

Через деякий час овочі, що були зібрані на території яка була оброблена подвійною дозою гербіцидів реалізовувались в торгових місцях міських ринків. У людей, що придбали такі овочі погіршувалось самопочуття та виникали алергічні реакції. Десять осіб було госпіталізовано. Стан трьох осіб, одна з яких є дитиною лікарями оцінювався як середньої тяжкості.

Визначте відповідальність Івановського.

Задача № 22.

Працівники прокуратури Петрусів та Чаганець, знаходячись на території заповідника, в зв'язку з виконанням ними службових повноважень, з приводу розслідування вбивства вирішили пополювати. З дозволу лісничого вони використовуючи табельну зброю настріляли дванадцять лисиць. Чим заподіяли шкоду державі в розмірі біля 6 тис. грн.

Варіант: Петрусів і Чаганець вночі знаходячись в нетверезому стані використовуючи автомобіль УАЗ, заїхали на територію заповідника де почали ганяти косуль. Тих косуль, що падали вони розстрілювали з табельної зброї. Своїми діями вони завдали шкоду заповіднику на суму біля 2,4 тис. грн.

Проаналізуйте варіанти та зробіть висновки відносно відповідальності Петрусіва, Чаганця та лісничого.

Задача № 23.

Керівник приватного підприємства Барановський з метою розширення виробничої діяльності звернувся до свого знайомого Коваленко, який працював в міськпроекту з проханням розробити проект комплексу з виробництва лакофарбової продукції. Виробництво такої продукції потребує особливої уваги до вимог охорони довкілля, тобто таке виробництво повинне мати сучасну очисну систему, яка включається в проект виробництва. Але, з метою зменшення затрат на проектування та будівництво виробничого комплексу Барановський попрохав Коваленко виключити з проекту систему очистки води. На що останній погодився, взявши за це 5 тис доларів США.

Робота цього виробничого комплексу без очисних споруд завдає значної шкоди довкіллю.

Визначте відповідальність Барановського та Коваленко.

Задача № 24.

Металургійне підприємство, яке знаходиться в місті з 10.09.02 по 20.09.03 рік здійснило викид в атмосферне повітря продуктів переробки які перевищують відповідні санітарні норми і є шкідливими для здоров'я населення. В результаті цього населення прилеглого до підприємства району постійно скаржиться на погане самопочуття, також були випадки смерті новонароджених.

Мешканці міста неодноразово зверталися з вимогами усунення причин забруднення повітря і до директора підприємства і до міської влади. Директор зазначав, що на відповідні пристрої та фільтри в нього немає грошей.

Визначте відповідальність директора підприємства.

Чи має значення для кваліфікації фінансове становище підприємства?

Задача № 25.

В одному з сільськогосподарських товариств серед худоби почала розповсюджуватись хвороба (коров'ячий сказ). Для її локалізації було вирішено зробити щеплення всім тваринам. Головному зоотехніку Курикіну керівництво товариства виділило 10 тис. г гривень на придбання імпортної вакцини, але він вирішив їх привласнити. З цієї метою він підробив фінансові документи, нібито вакцина була придбана в одному з комерційних підприємств на всі 10 тис. грн. Замість вакцини зоотехнік для щеплення використовував розчин, який використовувався ще десять років тому і який втратив всі корисні якості. В результаті цього хвороба поширилась на інші господарства, чим було завдано значної шкоди як господарствам так і економіці регіону.

Місцевий житель Сидоренко, у якого було вражено хворобою дві корови, не бажаючи платити за щеплення забив корів, а м'ясо відвіз до міста Х., де реалізував його біля одного з ринків району без відповідних документів та перевірок. Це м'ясо придбали п'ятеро мешканців селища. В результаті вживання цього м'яса на коров'ячий сказ захворіло вісім людей та померло двоє неповнолітніх дітей.

Кваліфікуйте по-перше, дії зоотехніка Курикіна та по-друге, дії Сидоренка.

Задача № 26.

Знаходячись на відпочинку на території заповідника Асканія-Нова, Теличко та Бунтар розпивали спиртні напої. Після чого, вони використовуючи тротилові шашки виловили біля 50 кг. Риби, при цьому вибираючи лише крупну, а іншу рибу викидаючи на берег. На шум вибухів до них під'їхав єгер Камкін, який почав вимагати припинити протиправні дії та намагався затримати Теличко і Бунтара. Але останні вскочили на свій мотоцикл та почали тікати через степ і з метою відірватись від переслідування Бунтар підпалив суху степну траву, чим спричинив пожежу на площі понад 50 кв. Км. Пожежею було завдано шкоду заповіднику в сумі 800 тис. грн.

Визначте відповідальність Теличко та Бунтара.

Варіант: коли до Теличко та Бунтара під'їхав єгер Камкін і намагався їх затримати, то Теличко вдаривши останнього по голові сокирою вбив. Далі, з метою приховання злочину Бунтар вивіз тіло Камкіна до степу де підпалив інсценувавши пожежу. В результаті поширення вогню пожежею було знищено рідкісні види рослинного та тваринного світу, що спричинило шкоду заповіднику в сумі понад 800 тис. грн.

Як зміниться відповідальність в цьому випадку?

Варіант: відпочиваючи на території заповідника Теличко та Бунтар перебуваючи в стані сп'яніння з хуліганських мотивів здійснили підпал території заповідника, чим спричинили шкоду в сумі понад 850 тис. грн.

Проаналізуйте наведений варіант та зробіть висновок стосовно відповідальності Теличко та Бунтара.

Задача № 27.

Лісник Коломієць виконуючи планову роботу з санітарної вирубки дерев, вирубував та реалізовував стороннім особам для будівництва дерева які не підлягали вирубці. В результаті цих дій, лісником було заподіяно шкоду лісовому господарству в сумі 5 тис. грн. Та незаконно отримано 2800 грн.

Як необхідно вирішити цю справу?

Що становить істотну шкоду в цьому контексті?

Задача № 28.

Директор сільськогосподарського підприємства „Таурас” Філатов, з метою зменшення витрат на перевезення та переробку мінеральних добрив та інших відходів сільськогосподарського виробництва, наказував вивозити все це до поля, що знаходиться на кордоні з іншим господарством і використовувалось не за призначенням. В результаті цього під впливом атмосферних явищ, всі небезпечні речовини потрапляли до землі, що спричинило тривалу втрату родючості земель СП „Таурас” та і земель сусіднього господарства.

Кваліфікуйте дії Філатова.

Чи зміниться кваліфікація в випадку попадання небезпечних речовин до випасів в результаті чого загинуло стадо КРХ сусіднього господарства?

ЛІТЕРАТУРА.

Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина:Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001.

Бажанов М.И., Матышевский П.С., Сташис В.В. Уголовное право УССР: Особенная часть: Учебник. – К.: Вища школа, 1989.

Бойко В.Ф., Кондратьєв Я.Ю., Яценко С.С. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – К.: А.С.К.. 2000.

Гавриш С.Б. Кримінально-правова охорона довкілля в Україні. Проблеми теорії, застосування і розвитку кримінального законодавства: Наукове видання. – К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 2002.

Голуб С. Об'єктивна сторона складу незаконного полювання і питання його кваліфікації//Право України. – 1998. - № 3.

Гончаренко В.Г., Потебенько М.О. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – К.: Форум, 2001.

Коментар судової практики з кримінальних справ//Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1996. - № 6.

Конституція України. – К., 1996.

Корчева З. Г. Уголовно-правовая охрана природы в УССР. – Харьков, 1975.

Матишевський П.С., Яценко С.С. Андрушко П.П. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студ. юрид. вузів і факультетів. – К.: Юрінком Інтер, 1999.

Мельник М.І., Хавронюк М.І. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – К.: Каннон, 2001.

Мельник М.І., Хавронюк М.І. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – К.: Каннон, А.С.К., 2002.

Навроцький В. Злочини проти природи: Лекції для студентів юридичного факультету. – Львів, 1997.

Навроцький В.О. Кримінальне право України: Особлива частина: Курс лекцій. – К.: Т-во „Знання”, 2000.

Светлов А.Я., Сташис В.В. Уголовное право Украинской ССР на современном этапе: Часть Особенная. – К.: Наукова думка 1985.

Таций В.Я. Ответственность за хозяйственные преступления: Объект и система. – Харьков, 1984.

Шпонька В. Кримінальна відповідальність за знищення або пошкодження деревно-чагарникових насаджень//Радяньске право. – 1988. - № 8.

Шемшученко Ю.С., Мунтян В.Л., Розовский Б.Г. Юридическая ответственность в области охраны окружающей среды. – К., 1978.

Экологические преступления: Квалификация и методика расследования. – Харьков, 1994.

Яценко С.С. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – К.: А.С.К., 2002.

Яценко С. С. Кримінальне право України: Практикум: Навчальний посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2002.

Про ветеринарну медицину: Закон України від 25 червня 1992 року в редакції від 15 листопада 2001 року//ВВР. – 2002. - № 8. Із змінами, внесеними згідно із Законами № 540-IV від 20.02.2003, ВВР, 2003, № 16, ст. 126, N 662-IV від 03.04.2003, ВВР, 2003, № 27, ст. 209, № 2320-IV від 12.01.2005, ВВР, 2005, № 9, ст. 180, № 3200-IV від 15.12.2005, ВВР, 2006, № 14, ст.116, № 538-VI від 18.09.2008, ВВР, 2009, № 6, ст.22.

Про пестициди і агрохімікати: Закон України від 2 березня 1995 року//ЗУ. – К., 1997. – Т. 8; ВВР – 2007 - № 2.

Про планування і забудову територій: Закон України від 20.04.2000 року//ВВР. – 2000. - № 31; ВВР – 2007 - № 9.Із змінами, внесеними згідно із Законами № 703-V від 22.02.2007, ВВР, 2007, № 21, ст. 287, № 1026-V від 16.05.2007, ВВР, 2007, № 34, ст. 444, № 509-VI від 16.09.2008, ВВР, 2008, № 48, ст. 358, N 800-VI від 25.12.2008.

Про тваринний світ: Закон України від 13 грудня 2001 року//ВВР. – 2002. - № 14.

Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25 червня 1991 року//ВВР. – 1991. - № 41; 1996. - № 15; 1998. - № 11-12, 34; 1999. - № 38; 2000. - № 5, 27, 38; 2001. - № 48; ВВР – 2007 - № 7-8. Із змінами, внесеними згідно із Законами № 309-VI від 03.06.2008, ВВР, 2008, № 27-28, ст. 253, N 515-VI від 17.09.2008, ВВР, 2008, № 52, ст. 394, N 882-VI від 15.01.2009.

Про Червону книгу України: Закон України від 7 лютого 2002 року//ГУ. – 2002. – 14 березня.

Земельний кодекс України//ВВР. – 2002. - № 3-4; ВВР – 2005 - № 4.

Лісовий кодекс України//ЗУ. – К., 1996. – Т. 7; ВВР – 2006 - № 21.

Про екологічну експертизу: Закон України від 9 лютого 1995 року//ВВР. – 1995. - № 8.; 2000. - № 27; ВВР – 2003 - № 4.

Про мисливське господарство та полювання: Закон України від 22 лютого 2000 року//ВВР. - № 18; ВВР – 2004 - № 32.

Про охорону атмосферного повітря: Закон України від 21 червня 2001 року//ВВР. – 2001. - № 48.

Про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів використання ресурсів загальнодержавного значення: Затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 року № 459 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 754 від 25.05.2006.//Інфодиск: Законодавство України. – 2007.

Тимчасовий порядок ведення рибного господарства і здійснення рибальства: Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 року № 1192//ЗП України. – 1996. - № 18.

Правила рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства, та інших рубок: Затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1996 року № 566//ЗП України. – 1996. - № 12.

Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів: Постанова Кабінету Міністрів України від 8 квітня 1999 року № 559//ОВУ. – 1999. - № 14. (Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1789 від 28.12.2001).

Порядок встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору: Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 року № 303//ОВУ. – 1999. - № 9. (Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 1423 від 18.10.2006).

Правила рубок головного користування в лісах України: Затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 року № 559//ЗП України. – 1995. - № 10; ОВУ. – 2000. - № 48.

Правила любительського і спортивного рибальства: Затверджені наказом Державного комітету рибного господарства України 15 лютого 1999 року № 19//ОВУ. – 1999. - № 19.

Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 10.12.2004 року № 17//Інфодиск: Законодавство України. – 2007.

Проблеми юридичної науки та правоохоронної практики: Збірник наукових праць. – К., 1994.

Тема 10.

Дата добавления: 2015-11-26