Читайте также:
|
Опорний конспект лекцій
З дисципліни
«Ціни і ціноутворення»
Тема 1 Ціна, її функції. Види цін
Сутність ціни, її функції.
Законодавство про ціни. Класифікації і види цін.
Література:
1. Господарський кодекс України від 16.01.2003р. №436–IV (редакція від 15.06.2006р.) // zakon.rada.gov.ua.
2. Закон України "Про ціни і ціноутворення" від 3 грудня 1990р. (зі змінами, внесеними згідно із Законами N 2479-VI (2479-17) від 09.07.2010, ВВР, 2010, N 49, ст.571) // Відомості Верховної Ради. – №52 // zakon.rada.gov.ua.
3. Закон України "Про ціни і ціноутворення" від 3 грудня 1990р. (зі змінами, внесеними згідно із Законами № 5496-VI від 20.11.2012, ВВР, 2014, № 1, ст.4) // Відомості Верховної Ради. // zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5007-17.
4. Колесников О.В. Ціноутворення: Навч. посібник. – 2-ге вид., доп. – К.: ЦНЛ, 2006. – 144 с.
5. Основи ціноутворення: Навч. посібник / Н.І. Верхоглядова, Ільїна С.Б., Іваннікова Н.А., Слабко Я.Я., Лисенко Ю.В. – К.: Кондор,.— К.: Кондор, 2007. – 252 с.
6. Тормоса Ю. Г. Ціни та цінова політика: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2001. - 122 с.
7. Цены и ценообразование: учебник / Под ред. В.Е.Есипова. – 3-е изд., исправл. и доп. – СПб: Питер, 2000. – 464 с.
8. Шкварчук Л.О. Ціноутворення: підручник. – К.: Кондор, 2006. – 460 с.
9. Герасименко В.В. Ціноутворення: Навчальний посібник / Герасименко В.В. – М.: ИНФРА-М, 2008. -427с.
10. Колесников О.В. Ціноутворення: Навчальний посібник / О.В. Колесников. – К.: Кондор, 2010. – 156 с.
1 Сутність ціни, її функції
Ціна - це грошове вираження вартості товару. Ціна - це сума грошей, за яку покупець готовий купити товар, а виробник продати його.
Ціна окремого товару не обов’язково співпадає з його вартістю, вона може бути більшою або меншою в залежності від попиту і пропозиції. У цих ринкових коливаннях цін відносно вартості товару проявляється дія закону вартості – економічного закону товарного виробництва. Закон вартості спонукає виробників рахуватися із суспільно необхідними витратами праці, прагнути їх зменшення. В умовах ринкової конкуренції перемагає той, хто використовує передову технологію, устаткування й організацію праці.
Існує декілька теорій вартості:
- теорія трудової вартості
- теорія попиту і пропозиції;
- теорія граничної корисності.
В ринковій економіці в основу ціноутворення покладено теорію альтернативної вартості, яка об’єднує вищезгадані теорії в одну.
.
Ціна повинна виражати інтереси і виробників і споживачів. Першим вона повинна компенсувати витрати виробництва і надати змогу отримати певний прибуток, другим вона повинна дати економічну користь від користування даним товаром.
Економічна сутність ціни розкривається в її функціях, основною з яких є обліково-вартісна. Ця функція ціни дозволяє визначити у порівняній формі всі основні показники економіки:
– обсяги виробленої і реалізованої продукції;
– пов'язані з цими обсягами витрати виробництва й обігу;
– суми капітальних вкладень і вартість вироблених фондів;
– національний доход країни і його складові елементи і т.д.;
Розподільна функція полягає в тому, що за допомогою відповідного регулювання цін перерозподіляються прибутки окремих галузей і підприємств, а так само частково вирівнюються доходи різних груп населення.
Стимулююча функція полягає в тому, що ціни впливають на темпи розвитку й ефективність виробництва товарів і послуг, ціни стимулюють чи перешкоджають збільшенню випуску продукції і таким чином, впливають на загальний розмір прибутку, який закладається ціною.
Функція збалансованості попиту і пропозиції полягає у тому, що через ціни проявляється зв’язок між виробником і споживачем, між попитом і пропозицією. Ціна сигналізує про диспропорції у сферах виробництва і обігу й вимагає прийняття заходів по їх усуненню.
2 Законодавство про ціни. Класифікація і види цін
Закон України “Про ціни і ціноутворення” від 03.12.90 (із врахуванням змін) – частина економічної політики України. Він визначає основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів, їхні види, форми і методи регулювання, повноваження органів і організацію контролю за їхнім виконанням, заходи для соціального захисту населення. Він поширюються на всі організації і підприємства будь якої форми власності, незалежно від їхньої підпорядкованості і методів виробництва і праці.
До законодавства з ціноутворення, відносяться також Закон України “Про внесення змін у Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 02.02.97, …, Укази Президента, Постанови Кабміну (№ 135 “Положення про державне регулювання цін (тарифів) на продукцію виробничо-технічного призначення, товари народного споживання, роботи і послуги монопольнрих утворень” від 22.02.95 р., “Про встановлення повноважень органів виконавчоï влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цінг (тарифів) - Пост.. КМУ від 25.12.95 р. №1548, тощо) нормативні акти окремих міністерств та відомств (Правила визначення вартості будівництва. ДБН.1.1-1-2000, …), постанови місцевих органів влади щодо тарифів на комунальні послуги тощо.
Вищевказані нормативні акти уточнюють повноваження центральних органів виконавчої влади, обласних і міських адміністрацій, виконавчих рад стосовно регулювання цін і тарифів на окремі види продукції, товари і послуги. Згаданими документами також визначений перелік товарів і послуг (біля 30 позицій) та перелік структур, які мають право регулювати (стверджувати) ціни.
Згідно закону “Про ціни і ціноутворення” у господарській діяльності підприємств незалежно від форми власності передбачено використання вільних, державних фіксованих і регульованих цін і тарифів на товари роботи і послуги.
2.1 Згадувані три види цін є класифікація цін в залежності від ступеня вільності ціноутворення (в залежності від впливу держави при їх визначенні).
Вільні ціни складуються на ринку під впливом кон’юнктури незалежно від державних органів. Держава встановлює тільки “правила гри” на ринку шляхом введення низки заборон на недобросовісну конкуренцію і монополізацію ринку.
Різновидом вільних цін є прейскурантні ціни і ціни каталогів (проспектів) – публікуються відповідно у прейскурантах, каталогах фірм (прайс-листах), тобто неперіодичних виданнях. Таі ціни поширені, наприклад, у легкій промисловості – одежа, прикраси, побутова техніка тощо.
Оремо існують договірні ціни, які встановлюються у договорах куплі-продажі по узгодженню між продавцем і покупцем. Якщо такий договір існує між суб’єктами різного громадянства, а сплата здійснюється у ВКВ, він називається контрактом.
Договірні (контрактні) ціни можуть бути твердими, з наступною фіксацією і ковзними.
Існують також індикативні ціни т такі, що склалися на міжнародному ринку на певний товар із врахуванням умов постачання і розрахунків.
Є демпінгові ціни – для проникнення на новий ринок або витиснення конкурентів. Як правило, такі ціни суттєво нижчі за звичайні, іноді вони навіть не компенсують витрати виробництва. Використання таких цін обмежується антимонопольним законодавством
Регульовані ціни складуються під впливом попиту і пропозиції, але формуються по правилам, що встановлює держава:
Фіксовані ціни установлюються державою на обмежене коло товарів.
Податковим законодавством для здійснення повноти стягування ПДВ і
недопущення зниження митної вартості на деякі імпортні товари введено поняття мінімальної митної вартості (деякі сільськогосподарські вироби, лікеро-горілчані і тютюнові вироби, уживані автомобілі і деякі інші товари).
2.2 Ціни різняться в залежності від того, на якій стадії товароруху вони формуються. 
Відповідно цим стадіям товароруху виділяють три основних види цін:
|
|
|
2.3 Класифікація цін в залежності від характеру економічного обороту. По цій прикметі ціни є такими:
- оптові ціни на продукцію промисловості;
- ціни на будівельну продукцію;
- закупівельні;
- тарифи вантажного і пасажирського транспорту;
- роздрібні ціни;
- тарифи на платні послуги населенню;
- зовнішньоторгові ціни і т. д.
Ціни на будівельну продукцію також мають декілька різновидів:
- кошторисна вартість
- прейскурантна ціна
- договірна ціна.
Закупівельні ціни – ціни (оптові), по яким реалізується сільськогосподарська продукція господарськими організаціями, фермерами і населенням (із власного підсобного господарства.
Роздрібні ціни – це ціни, по яких товари реалізуються у роздрібній торгівлі населенню, підприємствам і установам.
Особливим різновидом роздрібних цін є ціни комісійний торгівлі (відповідно до правил, установленими державою).
2.4 В залежності від території дії ціни можуть бути єдині і регіональні (зональні, поясні).
2.5 По терміну дії цін умовно можуть бути постійні, тимчасові і разові. Умовні тому, що не існує таких цін на протязі тривалого часу.
2.6 В залежності від способу включення у ціни транспортних і інших витрат ціни розділяються по видам франко. Термін “франко” (вільний – іт.) – комерційний термін для позначення витрат продавця, які включені у ціну.
Для внутрішньої торгівлі використовуються 6 видів франко:
- франко-склад виробника (постачальника);
- франко-станція відправлення – попередня ціна плюс витрати на доставку товару до станції відправлення;
- франко-вагон (автомобіль) станції відправлення – попередня ціна плюс витрати на подачу і прибирання вагону на під’їзні путі і навантаження вагону на станції відправлення;
- франко-вагон станції призначення – попередня ціна плюс витрати на перевезення товару до станції призначення без витрат на вивантаження товару;
- франко-станція призначення – попередня ціна плюс витрати на вивантаження з вагону;
- франко-склад покупця.
2.7 Окрему групу складають ціни, що вживаються в обліку, аналізі, плануванню і статистиці. До них відносяться поточні, середні, порівняні, незмінні..
Ціни можна класифікувати і по інших ознаках: планово-розрахункові, престижні, імпортні, експортні, внутрішні, світові, біржові ціни, ціни тендерних пропозицій, ціни попиту, ціни пропозицій, ціни виробників і т. п..
Дата добавления: 2015-11-28; просмотров: 104 | Нарушение авторских прав