Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Список використаних джерел. Значення загартування для людини.

Читайте также:
  1. IV. Складіть список КК зарубіжних держав, які перекладені на українську чи російську мову, вкажіть джерела, в яких вони опубліковані.
  2. N 1. Джерела та пердумови розвитку вищих психічних функцій
  3. N47. Потреби як джерела активності людини
  4. V. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ ДЛЯ
  5. Библиографический список
  6. БИБЛИОГРАФИЧЕСКИЙ СПИСОК
  7. Библиографический список

Значення загартування для людини.

Загартування – обов’язковий елемент фізичного виховання, який має велике значення для зміцнення здоров’я, підвищення опірності інфекціям і збільшення працездатності. Суть загартування полягає в тренуванні терморегуляторного апарату, в розвитку захисних функцій організму до шкідливих факторів зовнішнього середовища. В результаті загартування підвищується стійкість організму до несприятливих погодних факторів. Крім того, загартування зміцнює нервову систему людини. (шкіра і нервова система функціонально тісно пов’язані між собою, оскільки розвиваються з одного зародкового листка).

При загартуванні потрібно дотримуватись певних принципів:

1. Пр-п поступовості. Силу подразнення потрібно починати поступово.(приступаючи до водних процедур потрібно починати з прохолодних, а потім переходити до холодних).

2. Систематичність загартування. Загартувальні процедури слід приймати регулярно, оскільки адаптація до дії подразника виробляється і розвивається потрібним чином лише при багатократному її повторенні.

3. Різноманітність засобів загартування. Досягається стійкість до різних факторів та наростає ступінь загартованості.

4. Індивідуалізація загартування. Загартовуються за віком і станом здоровя.

Фізіологічні основи загартування.

Загартування – це комплекс методів цілеспрямованого підвищення функціональних резервів організму та його опірності до несприятливої дії факторів довкілля.

Фізіологічною основою загартування є тренування адаптаційних систем в організмі, а саме блокування подразника. Терморецептори (Температурні нервові закінчення, закладені в шкірному покриві і слизистих оболонках дихальних шляхів. Збудження, що виникають в терморецепторах, передаються в центральну нервову систему, а через неї до всіх органів.), які постійно піддаються дії низької температури, настільки знижують свою чутливість до холоду, що, наприклад, для людини, яка купається в ополонці, вже не страшні ні протяги, ні перебування під дощем. У процесі загартування низькими температурами відбувається збалансованість теплоутворення і тепловіддачі. Особливо ефективне загартування при чергуванні дії низьких і високих температур.

Список використаних джерел

1. Андрощук Н.В., Леськів А.Д., Мехоношин С.О. Рухливі ігри та естафети у фізичному вихованні молодших школярів. Методичний посібник. – Тернопіль: “Підручники і посібники”, 1998. – 112 с.

2. Андрощук Н.В., Дзюбановський А.Б., Леськів А.Д. Радість руху. – Тернопіль.: СМП “Астон”, 1999. – 114 с.

3. Должиков И.И. Учитель работает по своей системе // Физическая культура в школе. — М, 1993. — № 5. — С.10.

4. Кругляк О.Я., Кругляк Н.П. Від гри до здоров’я нації. Рухливі ігри, естафети на уроках фізичної культури. Методичний посібник. – Тернопіль: “Підручники і посібники”, 2000. – 80 с.

5. Леськів А.Д., Андрощук Н.В., Мехоношин С.О., Дзюбановський А.Б. Форми і засоби фізичного виховання молодших школярів. – методичний посібник.: Тернопіль “Астон”, 1997. – 108 с.

6. Леськів А.Д., Дзюбановський А.Б. Рухливі ігри на місцевості для школярів молодшого та середнього віку”, Тернопіль, СМП “Астон”, 2000. – 132 с.

 

 

7. Максимова, Н.Ю. Безпека життєдіяльності: соціально-психологічні аспекти алкоголізму та наркоманії / Н.Ю. Максимова.- К.: Либідь, 2006.- 328 с.

8. Матвеев Л.П. Тоерия й методика физической культури. -М.: ФиС, 1991.

9. Міхеєнко О.І. "Валеологія: Основи індивідуального здоров`я людини"Університетська книга, 2009. - 400 с. ISBN 978-966-680-434-4

10. Новицька, Т. Здоров’я та здоровий спосіб життя // Позакласний час.- 2009.- № 13-14.- С. 92-93.

 

 


Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 87 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)