СВОБОДИ політичні

можливість громадян захищати й відсто
ювати свої інтереси та права у визначено
му законом порядку. Політичні свободи
спираються на основоположні права лю
дини, передусім на право вільного роз
витку особи. Серед суто політичних сво
бод - свобода зборів, право засновувати
спілки й товариства, свобода волевияв
лення (виборче право).

СОЦІАЛЬНА ДЕРЖАВА

ліберальна держава, соціальна програм якої спрямована на забезпечення про житкового мінімуму для кожного член суспільства, ліквідацію бідності та знедо леності шляхом соціального страхування

СОЦІАЛЬНІ ПРАВА ЛЮДИНИ

сукупність конституційних прав людині або лише громадян конкретної держави які дають їм можливість претендувати ні одержання від держави за певних умоі певних матеріальних благ. Соціальні пра ва включають в себе право на соціальні забезпечення, соціальне страхування право на охорону здоров'я і медичну допомогу, право на житло, особливі прав* дітей та інвалідів.

СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА -

регулювання соціальних відносин, соціальної сфери суспільства в цілому, що Т здійснюють державні та громадські організації з метою підвищення добробуту й надання соціального захисту різним верствам населення.

СОЦІАЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО

спільна діяльність уряду, підприємців та профспілок, спрямована на узгодження інтересів та вирішення проблем, передусім у соціальній та виробничій сферах.

СУВЕРЕНІТЕТ

(від франц. souverainete від souverain — носій верховної влади) — стан незалежності державної влади від будь-якої іншої влади, який полягає в її праві та здатності самостійно, без втручання якоїсь іншої держави керувати своїм внутрішнім і зовнішнім життям. Державний суверенітет — це самостійність і неподільність, верховенство законодавчої, виконавчої та судової влади в межах території держави, її незалежність від зовнішнього впливу, влади якоїсь іншої держави; це незалежність у здійсненні зовнішніх стосунків. Суверенітет полягає ще й у вільному, самостій ному визначенні взаємин, що містять певну міру залежності

СУДОЧИНСТВО

(букв, провадження у суді) — сукупність процесуальних (процедурних) норм, які визнають порядок діяльності при відправленні правосуддя, права учасників процесу, гарантії їхніх прав тошо.

ТЕРОРИЗМ

(від лат. terror — жах, страх) — здійснення політичної боротьби засобами залякування, насильства аж до фізичної розправи з політичними противниками; дестабілізація суспільства, державно-політичного ладу шляхом систематичного насильства і залякування, політичних вбивств, провокацій. Тероризм — це і заперечення існуючого закону, і зневажання загальнолюдських норм моралі, і претензія виправдати будь-яке насильство міркуваннями «революційної доцільності». У правовому суспільстві неприпустимою є сама ідея, шо хтось бере на себе право застосовувати силу задля досягнення своїх окремих цілей, а тим більше ставити під загрозу життя невинних людей.

ТІНЬОВА ЕКОНОМІКА

економічна діяльність, яка з певних причин не враховується офіційною статистикою й не потрапляє до валового національного продукту. Існує у кожному суспільстві, але в умовах переходу до демократії набуває системного характеру.

ТОЛЕРАНТНІСТЬ

(від лат. tolerantis — терплячий) — терпиме ставлення до інших, чужих думок, вірувань, політичних уподобань та позицій. Є неодмінною умовою демократичного, правового, стабільного суспільно-політичного устрою.

УРЯД

найвищий орган виконавчої влади в державі, повноваження якого полягають у здійсненні функцій державного (загального) керівництва й управління справами

в державі, виконанні рішень законодавчо' влади, прийнятті рішень з усіх найважливіших внутрішніх і зовнішньополітична питань, законодавчій ініціативі — направленні на розгляд парламентом проекту бюджету, проектів законів та інших нормативних актів, забезпеченні дотримання законів. У віданні уряду знаходяться військово-поліцейські сили, що уможливлює у разі необхідності надзвичайні заходи. Уряд здійснює загальне керівництво зовнішніми справами, дає вказівки щодо проведення міжнародних переговорів та укладання міждержавних угод, приймає рішення про їх схвалення й подання на ратифікацію до парламенту. Уряд готує проект державного бюджету, подає його на затвердження у парламент і забезпечує його виконання. До відання уряду належить розв'язання загальних питань і керівництво державною політикою у галузях культури, освіти, науки й техніки, соціального забезпечення тощо.

ФРАКЦІЯ ПАРЛАМЕНТСЬКА

(від лат. fractio — розламування) — організована група депутатів парламенту чи органів місцевого самоврядування (легісла-тур), які належать до однієї або кількох споріднених політичних партій, мають спільні позиції, прагнуть проводити в колегіальному органі певну лінію, дотримуються фракційної дисципліни.

ЗМІСТ

Дата добавления: 2015-11-26