Вибори, громадянин, демокра ті я

ськість, тривалу, поінформовану участь широкого кола своїх громадян у житті суспільства. Якщо демократична держава захищає своїх громадян, надає широкі можливості для застосування їхніх прав і свобод, то громадяни віддячують за це державі своєю лояльністю та своїми громадянськими чеснотами. Коли громадяни демократичної держави приймають участь у виборах посадових осіб, вони користуються своїм правом вирішувати, хто буде правити державою від їхнього імені⁴⁰.

Так само громадяни демократичної держави мають право згідно із своїм вибором бути членами будь-якої незалежної від уряду організації, брати участь у різноманітних формах громадського життя. Водночас громадяни мусять брати на себе відповідальність, яка випливає з такої участі. Вони повинні бути обізнаними, компетентними, терпимими у спілкуванні і взаємодії з тими, хто дотримується інших, іноді протилежних поглядів чи позицій, а в разі потреби бути готовими йти на компроміс, коли цього вимагає потреба в досягненні згоди. Тобто, культура громадянськості пов'язана з підтримкою ідеї демократії та демократичних цінностей, як от свобода, політична рівність, соціальна справедливість, толерантність.

Серед обов'язків громадян демократичної держави — дотримання законів, повага прав і свобод інших осіб, сплата податків, підпорядкування поліцейським приписам, охорона природи, навколишнього середовища, пам'яток культури тощо. Як уже зазначалося, у деяких країнах участь у виборах вважається найважливішим обов'язком громадян.

Для стійкого демократичного розвитку необхідно, «щоб усі громадяни були залучені до політики не на словах, а на ділі, і щоб їхня участь у політичному житті була заснована на поінформованості, результатах аналізу і розумінні причин, що роблять таку участь необхідною»⁴¹. «Громадянськість» слід розуміти як (а) усвідомлення необхідності і як (б) суб'єктивну здатність громадянина користуватися своїми правами в демократичній державі та виконувати певні обов'язки перед нею. Усвідомлення необхідності залежить від зацікавленості суспільними справами, розуміння суті демократії (у тому числі й того, наскільки її ефективне функціонування залежить від участі громадян) та від віри в свою спроможність хоч щось змінити, втручаючись у політичний процес. Суб'єктивна здатність залежить від обізнаності щодо демократичних процедур та розуміння суті суспільних проблем, які є предметом політичного обговорення й розв'язання; від набутих навичок, уміння брати участь у політичному процесі.

⁴⁰ В недемократичній державі подібне голосування має іншу функцію: узаконити
обранців, уже підібраних та призначених режимом. Тут участь у виборах посадових осіб
не має нічого спільного з правами і відповідальністю громадян демократичної держави.

⁴¹ Almond G.A. Intellectual History of the Civic Culture Concept //Almond G.A., Verba S. (eds)
The Civic Culture Revisited. - Boston, 1980. - P. 16.

У ліберально-демократичній теорії ідеальний громадянин — це особа, яка:

- цікавиться державними справами і поінформована про них;

- коли це потрібно, виконує громадянський обов'язок участі в голосуван
ні;

- голосуючи, діє «раціонально», обмірковуючи проблеми сьогодення та
приймаючи рішення, шо ґрунтуються на власній думці громадянина з
цих проблем;

- цікавиться станом справ у суспільстві взагалі та активна у громадянсько
му житті.

Питання про роль громадянина у виборах були висвітлені в попередньому підрозділі, а на інших рисах демократичної громадянськості ми зупинимося нижче, розглянувши за порядком політичну заінтересованість, політичну обізнаність, здатність чинити раціонально на виборах, громадянську участь у різноманітних формах суспільно-політичної активності.

Дата добавления: 2015-11-26