Директор Центру вивчення демократії

Університету Квінз (Канада)

Джордж Перлін

Передмова

Демократія може досягнути успіху лише там, де еліти й громадяни віддані її цінностям та розуміють її вимоги — тобто там, де існує демократична політична культура. Еліти повинні поважати діючі принципи демократичного процесу, дотримуватись верховенства закону та розуміти свої обов'язки народних представників, яких обирають громадяни і які є підзвітні громадянам. Громадяни мають знати як про можливості, так і про обмеження демократії, розуміти свою роль у демократичному процесі, розвивати в собі терпимість, бажання йти на компроміс, а також громадянську відповідальність, що є дуже важливим для житєздатності демократії.

Демократична культура не виникає миттєво, як тільки країна проголошує свою орієнтацію на демократичний розвиток. її становлення передбачає набуття всіма членами суспільства звички думати й діяти по-демократичному, яка, у свою чергу, є наслідком глибокого розуміння природи демократії, прав та можливостей, які вона забезпечує, а також обов'язків, які вона накладає — і на громадян, і на лідерів. В старіших демократіях це розуміння формувалось протягом століть — через тривалий досвід життя в умовах демократичної практики. Цю форму практичної освіти неможливо повторити в нових демократіях, зате вони мають змогу скористатися уроками, які старіші демократії винесли зі свого досвіду, і включити ці уроки до своїх програм громадянської освіти.

Саме з цією метою 1998 р. було започатковано Українсько-Канадський проект «Демократична освіта», партнерами в розробці якого стали Міністерство освіти України, Канадське Агентство Міжнародного Розвитку та Центр вивчення демократії Університету Квінз (м. Кінгстон, Онтаріо, Канада). Головною метою проекту стала розробка базового курсу з демократії для українських коледжів і університетів.

Для цього необхідно було спочатку забезпечити доступ українських викладачів до міжнародного наукового й методичного доробку в цій галузі, що допомогло б їм підготувати освітню програму з демократії у відповідності до українських потреб. Отже, процес розпочався зі стажування чотирьох груп українських фахівців в Університеті Квінз у 1998 та 1999 роках. Саме вони й розробили програму нового курсу. Після цього було створено редакційну колегію проекту, яка зайнялася відбором українських викладачів, які мали підготувати навчальний посібник. Відбір авторів посібника проводився на конкурсній основі. Було отримано і прорецензовано незалежними експертами понад 70 пропозицій у вигляді планів-проспектів окремих розділів посібника. Авторам тих проспектів, які найкраще відповідали вимогам посібника і були схвалені рецензентами, було запропоновано підготувати тексти розділів упродовж шести місяців. Перші варіанти цих розділів знову було пе-

редано на рецензування редакторам-консультантам, на звітах яких базувались остаточні рішення редакційної колегії про включення матеріалів до книги.

Намагаючись поєднати отримані тексти в єдине ціле, редакційна колегія внесла певні структурні й змістові зміни до цих розділів, що дозволило створити остаточний варіант книги. Результатом цього процесу стало те, що, хоч окремі автори несли відповідальність за більшу частину певних розділів, матеріал з одного розділу часто переносився до інших розділів, скорочувався або доповнювався, внаслідок чого сформувалось колективне авторство.

На завершальній стадії створення посібника інші члени редакційної колегії звернулись до професора Антоніни Колодій з пропозицією забезпечити остаточне інтегрування тексту, структурувати його в окремі частини та по-можливості надати розділам елементи єдиного стилю у викладі матеріалу. Таким чином, навчальний посібник та курс з основ демократії, для якого він підготовлений, відображають загальну думку групи українських науковців, які упродовж трьох років працювали над створенням навчального курсу, мета якого — допомогти студентам усвідомити свою роль демократичних громадян.

За задумом редколегії й авторського колективу, пропонований навчальний посібник може використовуватись студентами багатьох спеціальностей. Він зорієнтований на вивчення демократії під різноманітними кутами зору: історії, філософії, політології, соціології, правознавства та психології. Демократія концептуалізована в посібнику як система врядування, метою якої є втілення цінностей свободи, справедливості й рівності. Вона пронизує усі сфери суспільного життя, адже інститути та процеси політичної системи щільно пов'язані з системою соціальної організації, втіленої в інститутах громадянського суспільства та ринкової економіки.

Творці книги визначають демократію і як набір цінностей, і як метод урядування, що найкращим чином сприяє реалізації цих цінностей. Тому цей навчальний посібник — недвозначно нормативний. Його мета — забезпечити процес викладання основ демократії таким чином, щоб студенти спочатку мали змогу зрозуміти демократію як модель, а вже потім порівнювали б з нею фактичну дійсність демократії своєї та інших країн. Заради досягнення цієї мети, при викладі кожної теми реальність співставляється з нормативною моделлю демократії. За задумом творців посібника, це має допомогти студентам зрозуміти як можливості, так і обмеження демократії, спонукати їх сприймати демократичний процес як такий, що безперервно розвивається, та думати про методи, якими можна покращити демократію.

Редколегія та авторський колектив поділяють думку про цінність та переконливість порівняння в суспільних науках. Тому вони виходили з припу-

шення, що оцінюючи природу власної системи, студентам необхідно знати й розуміти досвід інших систем та усвідомити, наскільки різними методами вирішують країни світу однакові або дуже подібні проблеми. Посібник не надає переваги жодному з цих методів; він скорше намагається пояснити сильні та слабкі сторони кожного з них. Редактори й автори вважають, що, хоча й існують спільні цінності та робочі принципи, які визначають природу демократії, кожна країна швидше за все йтиме власним шляхом розвитку демократії.

Підготовку та публікацію посібника такого об'єму й складності неможливо було б здійснити так швидко без відданості та наполегливої праці багатьох людей. Ми дякуємо всім авторам, редакторам, консультантам та рецензентам за їх внесок до цієї книги.

Ми особливо хочемо подякувати нашим колегам з редакційної колегії, які несли основний тягар підготовки цієї книги на всіх етапах — професорам Антоніні Колодій, Володимиру Воловичу та Сергію Рябову, а також доценту Андрію Горбачику. Вони відданно та старанно виконували свої обов'язки, продовжуючи в той самий час нести повне навантаження своїх звичайних ролей як науковців та викладачів. Особливої подяки заслуговують професор Антоніна Колодій, яка виконала надзвичайно складне завдання зведення остаточних варіантів розділів у єдиний цілісний текст, та її колеги, які виконували роль літературних редакторів.

Є ще одна людина, якій ми особливо вдячні. Це Любов Марголіна, адміністративний директор Проекту «Демократична освіта», яка виконувала роль секретаря редакційної колегії, від імені редколегії підтримувала зв'язки з авторами та видавцем та надавала всю необхідну адміністративну підтримку для успішного завершення цього проекту. Ми хочемо особливо відзначити те, як віддано й ефективно вона виконує численні завдання, покладені на неї.

Нарешті, ми хочемо подякувати Канадському Агентству Міжнародного Розвитку (CIDA) за фінансову підтримку цього проекту та постійну підтримку з боку співпрацівників CIDA в Посольстві Канади в Києві та в штаб-квартирі CIDA в Канаді.

Дата добавления: 2015-11-26