|
Читайте также: |
Над першим етапом курсового проекту належить працювати приблизно в такій послідовності. Вивчити завдання на курсову роботу, додані до нього схеми планів поверхів будинку і рекомендовану літературу. Визначити конструктивну схему й головні конструктивні елементи будинку. Виконати теплотехнічні розрахунки зовнішніх огороджувальних конструкцій.
Установити відстані між модульними розбивними осями, розміри приміщень, вікон та дверей у стінах. При цьому слід дотримуватися пропорцій схеми плану поверхів, керуватися нормами проектування і вимогами, встановленими до природного освітлення.
Накреслити у масштабі 1:100 ескізи планів поверхів з урахуванням вимог модульної системи, держстандартів, єдиної системи проектної документації в будівництві, визначивши перед цим габаритні розміри сходової клітки. Скласти ескізи планів, керуючись вказівками розділу 3.
Накреслити у масштабі 1:100 ескіз розрізу в характерному поперечному перерізі. Лінія розрізу має проходити через сходову клітку з напрямком погляду праворуч. При побудові розрізу розробляють послідовно такі конструктивні елементи та деталі будинку: фундаменти під стіни й окремі опори, гідроізоляцію стін підвалу відповідно до заданого рівня ґрунтових вод, цокольну частину стін із вирішенням деталей вимощення, сходи з виконанням розрахунку розмірів сходової клітки, перекриттів, горищного простору, покриття і даху.
Накреслити у масштабі 1:100 головний фасад (із входом у будинок), беручи до уваги розміщення вікон у плані та розрізі й створення виразного зовнішнього вигляду будинку.
Ретельно виконані ескізи після затвердження керівником проектування полегшать роботу над проектом на її наступних етапах.
1.4 Виконання другого й третього етапів курсового проекту
При виконанні курсового проекту слід дотримуватися правил уніфікації та стандартизації проектної документації для будівництва. Креслення виконують на 3 – 4 аркушах паперу формату А2 (594×420 мм) із рамкою з відступом згори, знизу і з правого боку по 5 мм, а з лівого – 20 мм. Креслення на аркуші може бути як горизонтальним, так і вертикальним. У нижньому правому куті викреслюється штамп розміром 55×185 мм (рис. 1).
До початку виконання креслень у тонких лініях необхідно вирішити композиційне розміщення елементів проекту на аркушах так, щоб досягти рівномірності й достатньої їхньої наповненості та змістовності. Усі креслення виконуються в масштабі 1:100, план даху – в масштабі 1:200. На першому аркуші зліва рекомендується розмістити головний фасад, справа – план першого поверху будинку і таблицю «Експлікація приміщень» (рис. 2). На другому аркуші рекомендується розмістити план типового поверху (зазвичай п’ятого або шостого), плани перекриття й покриття і таблицю «Специфікація заповнення віконних і дверних прорізів», на третьому – розріз, план фундаментів та таблицю «Техніко-економічні показники», на четвертому – план даху, вузли і деталі (М 1:20, 1:50) та таблицю «Специфікація залізобетонних виробів» над штампом (рис. 2). При розміщенні на одному з аркушів планів двох поверхів план першого поверху слід розмістити внизу, а другого поверху – зверху, як це вимагається ДСТУ. На вільних від основних креслень місцях розміщують архітектурно-конструктивні деталі.
Креслення на аркушах рекомендується розташовувати у такій послідовності:
встановити габаритні розміри кожного окремого креслення;
розмістити креслення від рамки аркуша на 30 – 40 мм, а між крайніми розмірами креслень слід залишити відстань 25 – 30 мм;
зафіксувати прийняте розміщення креслень тонкими лініями за габаритами прямокутників.
На другому етапі курсового проекту розробляють архітектурно-конструктивні креслення в тонких лініях на аркушах з уточненням і доповненням ескізних варіантів та рішень, обґрунтовують прийняті рішення. Студент при цьому зобов’язаний розвивати свої творчі навики й самостійність у виборі рішень, уміти обґрунтовувати свої позиції та рішення. Працювати над курсовим проектом необхідно ритмічно, оскільки окремі його елементи й деталі не треба буде переробляти лише тоді, коли студент активно працює не тільки протягом відведеного в розкладі занять часу, але й систематично відвідує додаткові консультації.
Останній, третій, етап проектування – це заключна доробка й уточнення складових елементів курсового проекту, його графічного оформлення та складання відповідних заходів з економії теплоти й енергії. При остаточному наведенні креслень олівцем необхідно дотримуватися відповідної товщини ліній. Лініями першої товщини слід наводити всі елементи контуру перетину (товщина 0,8 – 1,0 мм), половинної товщини (0,5 мм) – видимий контур, а найтоншими – розмірні та осьові лінії (0,3 мм).
Розміри й написи на кресленнях мають бути чіткі, легко читатися і без скорочень. Необхідно звернути увагу на співрозмірність креслень, як головних, так і другорядних написів, які виконують лише будівельним шрифтом.
На фасаді для виявлення його пластики необхідно побудувати тіні від козирка, зовнішнього тамбура, балконів, лоджій, виступів стін, узявши до уваги, що тінь має йти праворуч і вниз під кутом 45°. При цьому тінь матиме ширину, яка відповідає вильоту деталі чи елемента від стіни.
Фасад зазвичай розфарбовують, не вживаючи чистих яскравих тонів (червоних, синіх, зелених, жовтих), приглушуючи їх не такими яскравими тонами.
Обґрунтування об’ємно-планувального та конструктивного рішень будинку, заходи з економії теплоти подаються в пояснювальній записці, написані від руки чітким почерком без скорочень чи в комп’ютерному варіанті, на папері формату А4 (297×210 мм) з одного боку аркуша з відповідними рамками та штампом.
2 ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ОБ ’ ЄМНО - ПЛАНУВАЛЬНОГО РІШЕННЯ ЖИТЛОВОГО БАГАТОПОВЕРХОВОГО БУДИНКУ
Висота житлових поверхів від підлоги до підлоги у житлових будинках повинна бути не менше 2,8 м. Висота житлових приміщень від підлоги до стелі – не менше 2,5 м. У кліматичних районах із середньомісячною температурою липня 21°С і вище висоту житлових поверхів необхідно приймати не менше 3,0 м, а висоту житлових приміщень – не менше 2,7 м. Висоту внутрішньоквартирних коридорів, санвузлів та інших допоміжних приміщень допускається знижувати до 2,1 м.
Ширина галереї повинна бути не меншою 1,6 м.
Кількість підйомів в одному сходовому марші або на перепаді рівнів підлоги повинна бути не менше трьох і не більше 18. Найменша ширина маршу в секційних, коридорних і галерейних будинках – 1,2 м (для двоповерхових секційних будинків допускається 1,05 м); найбільший ухил маршів у секційних двоповерхових житлових будинках – 1:1,5. Марші сходів, що ведуть у підвальні та цокольні поверхи, допускаються шириною 0,9 м, а їх уклон не більше 1:1,25.
Ширина сходової площадки повинна бути не меншою від ширини маршу і не менше 1,2 м.
При всіх зовнішніх входах до житлових будинків слід передбачати тамбури глибиною не менше 1,4 м.
Вхідні двері до будинків повинні обладнуватися кодовими замками.
Позначка підлоги приміщень при вході до будинку повинна бути вище позначки тротуару не менше ніж на 0,15 м. Позначку низу віконних прорізів приміщень квартир перших поверхів (за винятком квартир із виходом на приквартирну ділянку), як правило, приймають не нижче за 1,8 м від планувальної позначки землі. Вхідні сходи мають дублюватися пандусами для пересування дитячих та інвалідних візків.
Дахи слід проектувати з організованим водостоком.
Одноквартирний (односекційний) житловий будинок і квартиру в багатоквартирному житловому будинку слід проектувати, виходячи з умов їх заселення однією сім’єю.
Таблиця 1 – Площа квартир соціального житла залежно від кількості
житлових кімнат
| Кількість житлових кімнат | ||||
| Нижня і верхня межа площі квартир, м2 | 30 – 40 | 48 – 58 | 60 – 70 | 74 – 85 |
Площа загальної кімнати в однокімнатній квартирі повинна бути не меншою 15 м2, в інших квартирах не менше 17;м2. Мінімальна площа спальні на одну людину – 10 м2, на двох – 14 м2. Мінімальна площа кухні в однокімнатній квартирі – 7 м2, у двох- та більше кімнатних – 8 м2. Мінімальна площа робочої кімнати чи кабінету – 10 м2.
Житлові кімнати в квартирах не можуть бути прохідними, за винятком чотирьох-, п'ятикімнатних, у яких через загальну кімнату може передбачатись вхід до однієї зі спалень або робочої кімнати (кабінету).
В однокімнатних квартирах замість кухонь допускається передбачати кухні-ніші за умови їх обладнання електроплитами та влаштування в них примусової вентиляції.
В однокімнатних квартирах допускається суміщений санвузол (ванна, умивальник, унітаз). У дво-, трикімнатних квартирах слід передбачати роздільні санвузли (ванна з умивальником і вбиральня з унітазом та умивальником). У квартирах, де чотири і більше кімнат, повинно бути не менше двох суміщених санвузлів, кожен з яких має бути обладнаний унітазом (вбиральня з умивальником та унітазом, і ванна кімната з ванною, умивальником та унітазом).
Мінімальні розміри площі санвузлів:
· суміщений санвузол (обладнаний ванною, умивальником, унітазом, місцем для пральної машини) – 3,8 м2;
· ванна кімната (обладнана ванною, умивальником, місцем для пральної машини) – 3,3 м2;
· туалет (вбиральня, обладнана унітазом і умивальником) – 1,5 м2;
· туалет (вбиральня, обладнана унітазом, без умивальника) – 1,2 м2.
Не допускається розміщення вбиральні та ванної (або душової) над житловими кімнатами і кухнями. Ці приміщення допускається розташовувати над кухнею квартир, розташованих у двох рівнях.
Ширина підсобних приміщень квартир повинна бути не менше: кухні – 1,8 м; передпокою – 1,5 м; коридорів, що ведуть до житлових кімнат – 1,1м.
3 ВКАЗІВКИ ДО РОЗРОБЛЕННЯ ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
3.1 Розроблення планів будинку
Плани поверхів мають нести вичерпну інформацію про структуру внутрішнього простору й зв’язки між приміщеннями. Для зручності розташування меблів приміщення у плані мають бути або квадратними, або прямокутними, наближеними до квадрата. Необхідно чітко уявляти конструктивну схему будинку: ті елементи, які несуть на собі вагу перекриттів і покриття.
Викреслювання плану рекомендується починати з нанесення розбивних осей і прив’язки до них зовнішніх та внутрішніх стін. Поздовжні осі будинку з лівого боку плану позначають знизу вгору великими літерами українського алфавіту, а поперечні – внизу плану, зліва праворуч арабськими цифрами. Прив’язка зовнішніх несучих стін до розбивних осей має складати 100 мм, самонесучі зовнішні стіни мають нульову прив’язку. У внутрішніх несучих стінах розбивна вісь поєднується з геометричною (рис. 3, 4).
Розмірні лінії довкола плану необхідно розміщувати з відступом на 14 – 21 мм від крайніх елементів плану. Відстань між розмірними лініями 7 – 8 мм. При цьому найближча до плану розмірна лінія позначає розміри простінків, вікон та дверей, наступна – між розбивними осями й третя – між крайніми осями. Усередині будинку проставляють наскрізні розмірні лінії вздовж і впоперек із позначенням розмірів кімнат (між внутрішніми гранями стін), товщини стін та перегородок, прив’язки граней несучих стін до розбивних осей.
У стінах і перегородках показують дверні й віконні отвори, напрямок відкривання дверей. У туалетах і ванних кімнатах зображують належне обладнання (ванни, вмивальники, унітази), вентиляційні блоки для кухні розміром 1350×240 мм, для туалету – 900×300 мм. Санітарно-технічне обладнання викреслюють відповідно до існуючого умовного позначення і габаритних розмірів. На плані вказують типи вікон та дверей і позначки ділянок із різними рівнями. У житлових будинках слід вказувати площі приміщень у квадратних метрах. На плані будинку позначають місця розрізів, дотримуючись напрямку погляду праворуч або вгору.
3.2 Розроблення розрізу
Розріз зображують у вигляді перерізу вертикальною площиною, що проходить, як правило, через вікна, двері та сходову клітку. Він має з достатньою точністю виявляти об’ємно-просторове і конструктивне вирішення будинку, висотну координацію всіх його елементів (рис. 5).
На розрізах показують усі конструктивні елементи, що є в межах перетинаючої площини та безпосередньо за нею. Не зважаючи на існуючі правила з навчальною метою на розрізі слід показувати фундаменти, які потрапили в перетинаючу площину, й стіни підвалу. Всі конструктивні елементи, що перетинаються площиною, обводять лініями першої товщини.
Поперечний розріз будинку розробляють одночасно з виконанням планів поверхів. Перед викреслюванням розрізу необхідно уточнити висоту поверху і приміщень; конструкцію та матеріал перекриттів, їх сполучення зі стінами; конструкцію, матеріал і глибину закладання фундаментів під зовнішні та внутрішні стіни; конструкцію сходів і позначки сходових площадок; конструкцію горищного простору і кут похилості даху.
Викреслювати розріз треба починати з розбивних осей, потім намітити позначку підлоги першого поверху, умовно взяту за ±0,000. Позначку рівня землі брати з урахуванням внутрішніх цокольних сходів для входу на рівень першого поверху, необхідних для забезпечення проходу під площиною міжповерхової площадки сходів і розташування під нею дверей вхідного тамбура та дверей входу до підвалу. Відстань від рівня підлоги до підвіконня – 800 – 900 мм, а від верху вікна до перекриття – 200 – 300 мм. Сходи, що
|
На кресленнях розрізів наносять відстані між координаційними осями й прив’язку зовнішніх стін до них; низку вертикальних розмірів, яка включає висоту приміщень у чистому вигляді, розміри вікон, товщину перекриттів; позначки рівнів чистої підлоги приміщень і низу настилу перекриттів, зовнішніх елементів стін, землі, підлоги підвалу, підошви фундаменту; склад перекриттів, покриттів та підлоги з наведенням назв і товщини цих складових, їхніх матеріалів та конструкцій. Розміри й позначки стосовно внутрішніх елементів розрізу наносяться посередині креслення, а ті, що стосуються зовнішніх елементів, – ззовні.
При вході в будинок необхідно показати вхідну площадку й тамбур. Конструктивні вузли будинків, прийняті для детального розроблення, на розрізі обводять колом діаметром 20 – 25 мм, а на виносній лінії їхні марки позначають арабськими цифрами, а під лінією зазначають номер аркуша, на якому наведено вузол.
Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 280 | Нарушение авторских прав