Взаємоперехід якості і кількості в межах міри та його умови

Взаємоперехід кіль і як змін слід розр у двох планах: як взаємоперехід кількісних і якісних змін у плані становлення міри і це й же взаємоперехід але в плані процесу міри. Це означає, що процес взаємопереходу якісних і кількісних змін, як процес становдення міри повинен привести отже до виникнення третьої катерорії - міри, якої ще нема. Є якість, внутрішня суперечність якої веде до розв’язання і переходу у кількість (міри ще нема). Кількість теж має вн суперечність, розв’язання якої здобув шляхом низки категорій і ця суперечність призведе знову до повернення до якості, але на новому рівні в результаті чого і виникне третя, більш конкретна категорія, ніж якість і кількість - міра. Таким чином міра є зняття у собі якості і кількості, тобто вона містить їх у собі але не у вигляді самостійних категорій, а як моментів цілого. Проте виявляється, що якість і кількість будучи моментами процесу міри теж зберігають свою природу, яка була виявлена раніше, до виникнення міри.
Якість і кількість суть протилжені категорії. Це пов’язано з тим, що якісні зміни ведуть до усунення буття предмету, до переходу цього буття, навіть у собі протилжене. кількісні зміни протилежні якісним, тому що при збілльшенні чи зменшенні величини (кіькості) буття предмету не усувається. Предмет залишається якіно одним і тим же. але в діалектиці усяка протилежність є не абсолютною, а відносною, тобто є абсолютною лише в певних межах, в яких і виступає протилежність. Відносний характер протилженості якості і кількості полягає в тім, що кількісні зміни, відбуваючись в межах міри не зачіпають до певної межі якості предмету. Але на певні ступені якість предмету обмежує кількісні зміни і таким чином кількісні зміни переходять в якісні. Перехід таким чином є форма розв’язання протилежності між кількістю і якістю, але оскільки в діалектиці процес переходу повинен мати цілісний характер, необхідно, щоб мав місце не прямий перехід, а я зворотній (якісні в кількісні). При чому цей перехід прямий і зворотній є водночас не розмежовані в часі, а складають собою єдиний взаємоперехід. Зворотній перехід полягає у тому, що при переході кільк змін в якісні (усуваєтся протилежність), виникає нова якість, на зміну попередньої, яка узгоджувалась із певною кількісною величиною. Але при переході к змін в я це означає що стара якість усувається і виникає нова, новий предмет. Проте в процесі формування або процесі виникнення нової якості відбувається і формування специфічної кількості, яка властива лише новій якості, що виникла під вплиом попередніх змін. Ми маємо подвійний перехід від кількісних змін до якості і зворотньо від якості до кількості. Ми в другому переході повертаємся знов до кількості. Такий взаємний перехід дістав назву закону взаємного переходу кількісних змін в якісні - закон діалектики. к->(я->к’)
Міра є поєднання і якості і кількості. тобто міра це специфічне скільки. я<—м—>к
Ці кількісні зміни зростають на певній ступені ведуть до якості і руйнується і міра в цілому. Перемінна зміна кількісних змін в якісні складає собою вузлову лінію відношень міри. Вузлова лінія відношень міри озн, що при руйнуванні міри під впливом кількісних змін, які ведуть до якісних, міра втрачається і переходить в наступну міру, наст предмет. Ця міра має свою якість, яка узгоджена з кількостю, але знову кількісні зміни завдяки своїй природі на певні ступені ведуть до якісних, нової якості. Для неї характерна тільки своя, специфічна кількість, отримуєм третю міру як єдність якості і кількості. Цей процес носить форму безконечності розвитку, зміни мір. Прикладом вузлової ліній відношень міри є агрегатні стани води. вода при кількісному зменшенні температури з рідини здобуває агрегатний стан кристалічний (лід) і навпаки, таж сама вода при підвищенні к температури переходить у третій агрегатний стан - у газоподібний (пара). кожна точка де відбуваються перходи - якісні вузли відношень міри, кристалічний вигляд (міра), якій властива якість на основі певної кількості. Перехід цієї міри до наступної - перехід до наст вузла, до тої точки переходу, де вода стає рідиною. Таким чином при наступній зміні кількості температур рідинна якіть води стає пароподібною. це нова якість. оце і є вузлова лінія. Існує точка зору, що у природі речі, які складають собою міри не вишиковуються у лінію в букв значенні, а слід адекватніше вживати термін вузлова сітка міри. бо є розмаїття міри. Переходи від однієї міри до другої не є проміжні стани, не є реальні субстрати, а є нейтральні форми, які не несуть в собі суміші, або поєднання мір і тому перехід від однієї міри до наступної має стрибкоподібний характер, як і перехід кількісних змін в якісні. Нова міра не бере свій початок у старій, а виникає із себе, шляхом стрибка. і тому між мірами існує відношення зовнішності між однією і другою мірами. Стрибкоподібний х-тер розвитку властивий як для природніх явищ так і для соціальних, так і для духовних. У природі немає стрибків, тому що вона суцільно складається із стрибків. Розсудкова уява намагається віднайти у попередному існуванні, мірі, у попередній якості нову міру, чи нову якість, але у зменшеному вигляді. У тому вигляді що не вдається спостерігати, нове завжди є тільки не видимим чином. Такий підхід тавтологічний і не виходить з того факту, що поступовість в розвитку повинна перериватися, щоб виникла нова якість і ця перерва поступовості змін і носить назву стрибка. Якщо кількісні зміни як поступові самі по собі не демонструють нової якості, то зміни якісного плану мають стрибкоподібний х-тер. Перерву поступовості, неперервності і перехід у нову якість. і тут підхід до стрибка як до чогось раптового є неумісний. Головне стрибок - перерва поступовості. Стрибок не залежить від тривалості, це суперечність, тотожність буття і небуття. Вузлова лінія відношень міри слугує переходом до поняття безмірне. Воно асоціюється із поняттям міри, як дещо їй протилежне. За логікою речей, якщо міра є реально існуюча реальність, поєднуюча в собі якість і кількість, які узгоджуються, то безмірне відповідно є реальність, яка позбавлена якості і кількості, але такого не буває ні в сфері природи ні в сфері духу, щоб реальність існувала без якісті і кількості тому безмірного, щоб існувало рядом із мірою не існуєіснує тільки реально міра.
Безмірне - це все те, що виходить за межі міри. Безмірне - відсутність міри. відсутність даної міри означає, що безмірне стосується лише попередньої міри, яка зникла. Це перша ознака безмірного. однак 2 ознакою безмірного є та, що безмірне існує не як відсутність міри, а як момент самої міри. це означає, що кількісні зміни, які відбуваються у межах міри поки вони не зачіпають якості, вони є автономні. вони не включаються, а являють собою безмірне. Ці кількісні зміни мають безмірний х-тер, не зачіпати ні якості ні самої міри. безмірне - кількість але без якості. Таким чином у вузловій лінії відношень міри одна міра переходить у другу міру. але коли перша міра внаслідок кількісних змін які в ній є ведуть до зміни її якості і міра втрачається, вона тут же переходить у безмірне. але оскільки безмірного як такого не існує то в той же момент у безмірному відновлюється знову міра. такий процес зникання однієї міри і виникнення другої як процес впадання у безмірне має х-тер безконечного прогресу. тобто безмірність це момент безконечного прогресу. зміни однієї міри на другу.
протилежність між якістю і кількістю має умовний характер, бо вони переходять одне в друге. але чому можливий таким перехід? уже до цього переходу кожне з них у собі має друге. якість має кількість в собі, але ще не розгорнуту і навпаки. перехід одного в друге лише виявляє те що вони до цього переходу були в єдності, кожне з них було своє друге в зародку. тому взаємоперехід к змін в я в даному випадку не носить безконечного прогресу, а істинна безконечність досягається тим, що одне переходячи в друге лише повертається до самого себе.

Дата добавления: 2015-12-08