Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Електричні зонди в плазмі

Читайте также:
  1. IX. ЕЛЕКТРИЧНІ МАШИНИ ТА АПАРАТИ
  2. Автокорреляционная функция ЛЧМ-сигнала. Сечения функции неопределенности ЛЧМ-сигнала. Выбор класса зондирующих сигналов для РЛС.
  3. Випромінювання електромагнітних хвиль у плазмі зарядженими частинками
  4. Для зондирования водных зарослей Марк предпочитает использовать грузило, а не поплавок-маркер
  5. Електричні джерела світла
  6. Електричні конвектори

Розділ 8

 

ДІАГНОСТИКА ПЛАЗМИ

 

На закінчення коротко розглянемо основні методи експериментального визначення параметрів плазми. Ці методи можна розділити та три групи – методи зондової діагностики, методи спектроскопічної діагностики і методи надвисокочастотної та лазерної діагностики.

 

 

Електричні зонди в плазмі

 

Зондовий метод діагностики плазми, запропонований І.Ленгмюром у 1923 році, й досі залишається одним з найпопулярніших методів діагностики низькотемпературної лабораторної плазми.

 

6.1.1. Одиночний зонд: вигляд зондової характеристики

Загальна схема зондових вимірювань та типові конструкції зондів подані на рис. 6.1. Типові розміри зондів – порядку 1мм, діаметр дроту – 0.05÷0.5мм. Зонди виготовляються з тугоплавких металів (вольфрам, молібден, тантал). Потенціал зонду фіксується щодо опорного електрода – анода, катода або заземленої металевої стінки розрядної камери.

 

а б
  Рис. 6.1. Електричний зонд: а – типова схема зондових вимірювань; б – циліндричний (1), сферичний (2) та дископодібний (3) зонди.

 

Дещо ідеалізована вольт-амперна характеристика зонда подана на рис. 6.2. Спробуємо якісно пояснити її хід.

 

Рис. 6.2. Вольт-амперна характеристика одиночного зонда.

 

Нехай за відсутності зонда плазма електронейтральна, ne=ni=n0. Нехай потенціал плазми щодо опорного електрода в точці розміщення зонду дорівнює Vs. Нехай потенціал Vs мало змінюється в області, яка збурюється наявністю зонду. Вимірюваний потенціал зонду буде V=Vр+Vs, де Vр – потенціал зонду щодо плазми в його околі. Електричний струм на зонд визначається струмами електронів та позитивних іонів: і=іе–іі.

Якщо потенціал зонду дорівнює потенціалу простору, а поверхня збору струму паралельна до напрямку зовнішнього поля між анодом і катодом, то заряди потрапляють на зонд лише внаслідок їхнього теплового руху. Але в розрядах невисокого тиску vTe>>vTi, тому при V=Vs струм на зонд буде визначатися переважно електронами, і»іе.

При V>Vs електричне поле відштовхує від зонду іони, а електрони притягає. В результаті навколо зонду утворюється шар негативного об’ємного заряду, який екранує потенціал Vр. Якщо ввести умовну поверхню цього шару, то саме вона збирає струм електронів, що є тепловим і слабко залежить від потенціалу зонда (така залежність мала б зникнути для нескінченного плоского електрода).

Якщо потенціал зонда буде негативним щодо плазми, то електронний струм рідко спадатиме зі зростанням |Vр|, оскільки зменшується частка електронів, здатних проминути гальмівне поле. Так формується крута частина вольт-амперної характеристики (ділянка С). Місце верхнього “зламу” вольт-амперної характеристики фіксує потенціал простору Vs. При V=Vf струм зникає (невеликий потік швидких електронів компенсується потоком іонів). Саме такого, як кажуть, плаваючого потенціалу набуває ізольоване тіло, вміщене в плазму.

При V<Vf зонд відштовхує майже всі електрони. Навколо нього утворюється іонний шар позитивного об’ємного заряду, що компенсує від’ємний потенціал Vр. Струм на зонд чисто іонний і слабко залежить від потенціалу зонду.

Можна показати, що у випадку максвеллівського розподілу електронів крута частина вольт-амперної характеристики описується формулою:

, (6.1)

де

– середня теплова швидкість електронів, S – площа поверхні електрода.

Побудувавши залежність ln i від V, за її нахилом можна визначити Te.

В точці “зламу”(при V=Vs)

(6.2)

Знаючи vTe з вимірів Te, за цим струмом можна знайти концентрацію плазми n0 (для тисків, які не перевищують 0.1¸1 тор, коли lf>>rD, S1/2, де S1/2 – характерний розмір зонду).

Оскільки крута частина вольт-амперної характеристики визначається розподілом електронів за енергіями, з неї можна знайти цей розподіл:

, (6.3)

де

. (6.4)

Наведені вище результати справедливі у випадку ізотропної плазми. При накладанні магнітного поля, коли плазма стає анізотропною, вигляд зондових характеристик дещо зміниться. Зокрема, в деяких випадках він залежатиме від орієнтації зондів щодо магнітного поля.

 

6.1.2. Подвійні зонди

За відсутності опорного електрода (наприклад, у високочастотному розряді) користуються так званим подвійним зондом (рис. 6.3 а).

При таких вимірюваннях напруга між окремими зондами повинна не лише змінюватися за величиною, але й змінювати свій знак. Якщо зонди ідентичні, вольт-амперна характеристика буде непарною функцією прикладеної напруги (рис. 6.3 б). Ділянки з малим нахилом відповідають іонному струму насичення. На середній ділянці істотний внесок дає електронний струм. З цієї вольт-амперної характеристики можна визначити електронну температуру та концентрацію електронів.

 

а б в
Рис. 6.3. Подвійний зонд: схема увімкнення (а) та вольт-амперні характеристики за відсутності (б) та за наявності (в) електричного поля в плазмі.

 

Подвійний зонд дозволяє також виміряти величину електричного поля в плазмі (якщо воно там існує) – за зміщенням DV точки нульового струму (рис. 6.3 в). Поле визначається з формули E=DV/Dx, де Dx – віддаль між зондами).

При підвищенні тиску використання зондової методики суттєво ускладнюється.

 

 


Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 106 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)