Аналіз структури і динаміки оборотних коштів підприємства

Ефективне використання майна підприємства визначається його оборотністю. Термін «оборотний капітал» (у вітчизняній практиці «оборотні кошти») характеризує поточні активи підприємства.

Об'єкти аналізу оборотних коштів:

– матеріальні оборотні кошти (виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція, товари);

– засоби в розрахунках (дебіторська заборгованість);

– цінні папери (короткострокові фінансові вкладення);

– грошові кошти (наявні і безготівкові);

– витрати майбутніх періодів.

Джерела інформації для аналізу оборотних коштів: ф. 1 «Баланс», ф. 2 «Звіт про фінансові результати», ф. 5 «Приміток до річної фінансової звітності», дані бухгалтерського і статистичного обліку.

Оборотний капітал класифікується по наступних ознаках:

1) по сфері розміщення:

– оборотні фонди – у сфері виробництва (виробничі запаси, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів);

– фонди обігу – у сфері звернення (готова продукція, товари, дебіторська заборгованість, грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення);

2) за джерелами формування:

– постійний – сформований за рахунок власного капіталу підприємства (статутного, пайового, додаткового вкладеного, іншого додаткового, резервного капіталу, нерозподіленого прибутку, цільового фінансування);

– змінний – сформований за рахунок:

а) позикових засобів (довгострокових і короткострокових кредитів банків, інших довгострокових зобов'язань, поточної заборгованості по довгострокових зобов'язаннях)

б) залучених засобів (кредиторській заборгованості за товари, роботи, послуги і по розрахунках з бюджетом, позабюджетними фондами і ін.);

3) за практикою управління:

– нормований – запаси;

– ненормований – дебіторська заборгованість, грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення;

4) за ступенем ліквідності:

– високоліквідний – грошові кошти та їх еквіваленти, короткострокові фінансові вкладення;

– середньоліквидний – векселі отримані, всі види поточної дебіторської заборгованості;

– низьколіквидний – запаси, витрати майбутніх періодів.

Аналіз оборотних активів починається з оцінки їх структури і динаміки за даними балансу.

Виділяють наступні однорідні групи оборотних активів:

1) запаси, зокрема:

– виробничі запаси;

– незавершене виробництво;

– готова продукція;

– товари;

– витрати майбутніх періодів;

2) дебіторська заборгованість, зокрема:

– векселі отримані;

– за товари, роботи і послуги;

– по розрахунках;

– інша;

3) грошові кошти і цінні папери, зокрема:

– поточні фінансові інвестиції;

– грошові кошти в національній валюті;

– грошові кошти в іноземній валюті;

4) інші оборотні активи.

Для кожного виду оборотних активів визначаються показники:

– абсолютні значення на початок і кінець аналізованого періоду;

– питомі ваги в загальній сумі оборотних активів на початок і кінець періоду;

– абсолютні зміни по статтях;

– темпи зростання окремих статей;

– зміни питомої ваги окремих статей.

За наслідками проведених розрахунків оцінюється прогресивність змін в структурі і обсязі оборотних активів.

Зростання залишків і питомої ваги виробничих запасів може свідчити про наявність наднормативних запасів, а також невживаних матеріальних цінностей. Це погіршує структуру оборотних активів і негативно позначається на їх оборотності.

Разом з тим, нестача виробничих запасів приводить до браку окремих видів сировини і матеріалів для цілей виробництва, що може привести до зриву виробничої програми і, як наслідок, зменшення обсягу реалізації, виручки від реалізації і суми прибутку, зниження оборотності поточних активів підприємства.

Зростання питомої ваги незавершеного виробництва свідчить про недостатньо ефективну організацію виробничого процесу.

Збільшення залишків готової продукції свідчить про складнощі із збутом.

Зростання дебіторської заборгованості говорить про неплатежі та неефективну політику управління нею.

Дата добавления: 2015-11-26