Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

L-інтенсивність відмов пристрою

Читайте также:
  1. про визнання відмови відповідача нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни» безпідставною, та зобов’язання його вчинити певні дії
  2. Чи має право в даному разі господарський суд відмовити в прийнятті позову? Як розраховується ціна позову?

t - час роботи пристрою, год

Інтенсивність відмов пристрою розраховується за формулою :

L = kн L i N, (6.2)

де kн- коефіцієнт навантаження елементу або групи елементів

Li - інтенсивності відмов одного елементу

N-кількість елементів одного типу в групі;

Коефіцієнт навантаження розраховується за формулою

kн=a1 a2 a3 Si, (6.3)

де а1, а2, а3 - коефіцієнт, що враховує температуру навколишнього середовища та залежить від навантаження та

номіналу

Si - коефіцієнт, що враховує чутливість схеми до даного елементу для систем автоматики.

Час безвідмовної дії пристрою розраховується за формулою

· Т =1/L, (6.4)

де Т - час безвідмовної дії пристрою, год

Таблиця 6.1 – Вхідні дані

Найменування елементу Кількість Інтенсивність видів Коефіцієнт навантаження
Міні. Серед. Макс.
Конденсатори керамічні 20 0,063 0,1 0,213 0,6
Резистори мета лоплівкові 19 0,004 0,04 0,4 0,7
Мікросхеми 14 0,003 0,003 0,003 0,8
Діоди кремнієві 1 0,021 0,2 0,452 0,7
Кристали кварцеві високочастотні 2 0,025 0,03 0,6 0,8
Вимикачі швидкодіючі 65 0,09 0,4 8,4 0,7
Транзистори кремневі 1 0,27 0,5 1,44 0,7

Таблиця 6.2 – Вірогідність безвідмовної дії

Т,год P min,год Psr,год P max,год
0,0000000 1,00000 1,00000 1,000000
2438,5961500 0,38409 0,95123 0,987444
4877,1923000 0,14752 0,90484 0,975045
7315,7884500 0,05666 0,86071 0,962803
9754,3846000 0,02176 0,81873 0,950714
Продовження таблиці 6.2 таблиці 6.2  
12192,9807000 0,00836 0,77880 0,938776
14631,5769000 0,00321 0,74082 0,926989
17070,1730000 0,00123 0,70469 0,915350
19508,7692000 0,00047 0,67032 0,903856
21947,3653000 0,00018 0,63763 0,892508
24385,9615000 0,00007 0,60653 0,881301
26824,5576000 0,00003 0,57695 0,870235
29263,1538000 0,00001 0,54881 0,859309
31701,7499000 0,00000 0,52205 0,848519
34140,3461000 0,00000 0,49659 0,837865
36578,9422000 0,00000 0,47237 0,827345
39017,5384000 0,00000 0,44933 0,816957
41456,1345000 0,00000 0,42741 0,806699
43894,7307000 0,00000 0,40657 0,796570
         

Рисунок 6.1 – Графік вірогідності безвідмовної дії пристрою

7. Розробка програмного забезпечення

Алгоритм роботи програми показано на рисунку. 7,1. Після запуску та ініціалізації мікроконтролера програма переходить до розподільника, в якому кожну секунду послідовно вимірюється напруга, перевіряються кнопки, і виконується висновок на індикацію. Переривання від цієї послідовності відбувається кожну секунду для підрахунку часу в годинах і таймері, якщо він включений.

Після установки прапора "Одна секунда" перевіряється бортова напруга. Якщо присутній його відхилення від встановленого, то включається звуковий сигнал. Якщо відхилення немає, то виміряні значення перекодовуються для індикації в двійково-десятковий код.

Далі програма переходить до перевірки кнопок. Оскільки кнопки - багатофункціональні, то і їх перевірка кілька ускладнена. Спочатку перевіряється прапор індикації годин. Якщо індикація годин відсутній, то кнопка встановлення курсору "Розряд" не перевіряється, а відразу перевіряється кнопка "Режим". Якщо індикація годин включена і натиснута кнопка "Розряд", то до регістру курсору додається одиниця.
Якщо кнопка "Режим" натиснута, то на одиницю збільшується регістр режиму. Алгоритм работи системи автомобільного годинника (рис. 7,1).



При індикації напруги раніше перекодуємо значення напруги переписуються в регістри індикації.

При індикації годин перевіряється, чи був раніше введений курсор в полі індикатора. Якщо значення регістра курсору - ненульовий, то виконується установка годин. Якщо при цьому натиснута кнопка "Установка", то до обраного розряду додається одиниця, а регістри індикації заповнюються новими значеннями. Якщо установка відсутня, то регістри індикації заповнюються значеннями поточного часу.

Рисунок.7.1 Алгоритм работи системи автомобільного годинника (початок)

 

 

Рисунок. 7.1 Алгоритм работи системи автомобільного годинника (продовження)

Загрузка...

 

Проте заповнені регістри індикації ще не готові до виведення на індикацію - в них необхідно записати значення курсору. Якщо значення курсору - ненульовий (тобто він знаходиться в полі індикатора), то він вводиться в молодший розряд регістра індикації відповідного знакоместа.

Якщо курсор в поле індикатора відсутній, то обнуляється лічильник циклу запису, і першим імпульсом виводиться значення комою для N-го розряду. У принципі, кома в цьому пристрої необхідна тільки одна: для виділення десятих часток напруги, - проте підпрограма виведення на індикацію універсальна, і тому немає сенсу її змінювати. Значення ком заздалегідь записуються в позиційному коді в регістр коми (тобто якщо необхідно висвітити кому в п'ятому розряді індикатора, то записують одиницю в п'ятий розряд регістра). При цьому необхідно пам'ятати, що першими в імпульсної послідовності йдуть значення крайнього праворуч розряду.

Після виведення коми послідовно виводиться значення N-ro регістра, починаючи з молодшого розряду. Потім додається одиниця до лічильника циклів і, якщо його значення не дорівнює дев'яти, цикл виведення даних на індикатор повторюється з наступним регістром. Після виведення значення останнього регістру програма повертається до очікування установки прапора "Одна секунда" під час переривання.
Переривання організовано звичайним чином: за переповнення таймера TMR0. При частоті кварцового резонатора 32 768 Гц коефіцієнт розподілу предділителя становить 32, що разом з коефіцієнтом розподілу таймера, рівним 256, і циклом, рівним 4, дає одну секунду (4x32x256 = 32 768).

 

 

 

 

8 Економічний розділ

Економіка є суспільною наукою, до яких також відноситься історія, філософія, політологія, соціологія, психологія тощо. Вона вивчає взаємодію людей один з одним та із середовищем

Економіка як наука розвивається не ізольовано, а в тісній взаємодії з іншими науками, наприклад, філософією, правом, соціологією, математикою, інформатикою та іншими.

Економіка також має зв'язок з технічними науками, які конкретизують технічні деталі особливості того чи іншого виробництва. Як безпосередні результати виробництва можуть виступати виготовлена продукція та надані послуги (інформаційні, ремонтні, в галузі зв’язку та інші).

Першу групу складають продукти, тобто матеріально-речові блага. Вони мають натурально-речову форму і здатні задовольняти певні виробничі потреби, наприклад, потреби підприємств у матеріалах, обладнані, системах керування тощо. Для виробництва продуктів характерним є зміна натурально-речової форми та властивостей сировини і матеріалів, які підлягають обробці, і перетворення їх у продукт, здатний задовольняти нові у порівнянні з початковими матеріалами потреби.

До другої групи включаються послуги. У сфері матеріального виробництва до них відносяться: розфасування продукції, рекламування товару, надання консультативної допомоги у сфері маркетингу, управління, науки і т.д. Роботи, що виконуються підприємствами, також можуть розглядатися як послуги, наприклад, виконання ремонту, перевезення вантажів тощо.

Розроблена у даному дипломному проекті мікропроцесорна система являє собою продукт виробництва, який набув матеріальної форми і кількісно вимірюється в натуральному та грошовому виразах. Для реалізації спроектованої МПС потрібно встановити її ціну, яка обов’язково включає в себе планову повну собівартість і прибуток.

Під собівартістю проекту розуміють витрати на його виробництво, виражені у грошовій формі. Витрати в свою чергу групуються за економічними елементами та статтями калькуляції.

Прибутком у загальному випадку прийнято називати різницю між виручкою від реалізації продукції та витратами на її виробництво і реалізацію.

Собівартість розробленої мікропроцесорної системи контролю складається з наступних економічних елементів:

матеріальні витрати;

витрати на оплату праці;

відрахування на соціальні заходи;

інші операційні витрати.

Використовуючи економічні елементи, розрахувати собівартість одиниці продукції неможливо. Тому на рівні з групуванням витрат за економічними елементами застосовується також їх групування за статтями калькуляції. Статті калькуляції дозволяють виділити витрати, пов’язані з виробництвом окремих видів продукції, і тим самим розподілити всі витрати (матеріальні, витрати на оплату праці, амортизацію тощо) між собівартістю цієї продукції. Тобто статті калькуляції показують, як формується собівартість продукції, і дають можливість обчислити собівартість одиниці продукції.

8.1 Матеріальні витрати

Даний підрозділ нараховує лише одну калькуляційну статтю – «Матеріали». У дану статтю включаються матеріали, що безпосередньо утворюють основу, тобто тіло виробу.

Перелік матеріальних витрат в таблиці 8.1, на підставі витратних норм і цін.

Таблиця 8.1 – Матеріальні витрати

Найменування Кількість Одиниці виміру Ціна, грн. Вартість, грн.
1. Основні матеріали
AT89C2051 1 Шт.. 20,00 20,00
LCD DRIVERS КР1820ВГ1 2 Шт.. 18,00 36,00
LCD DISPLAY GH1 1 Шт.. 350,70 350,70
VOLTAGE REGULATOR 7805 1 Шт.. 105,00 105,00
Remote Sensor SFH 506 1 Шт.. 120,00 120,00
DS 1302 1 Шт.. 69,85 69,85
Транзистор KT3107 2 Шт.. 0,40 0,80
Діод 1N4148 9 Шт.. 0,10 0,90
Транзистор KT660 1 Шт.. 0,45 0,45
Резистор МЛТ -10К 7 Шт.. 0,10 0,70
Резистор МЛТ-4К7 2 Шт.. 0,05 0,10
Резистор МЛТ-5Е1 1 Шт.. 0,05 0,05
Резистор МЛТ-20К 1 Шт.. 0,05 0,05
Резистор МЛТ-1КО 1 Шт.. 0,05 0,05
Резистор МЛТ-2К2 1 Шт.. 0,05 0,05
Резистор МЛТ-22К 1 Шт.. 0,05 0,05
Конденсатори КМ-5б-Н90-0,1мкФ±10% 9 Шт.. 0,20 3,40
КМ-5б-Н90-0,047мкФ±10% 1 Шт.. 0,20 0,20
Резонатор кварцовий 10M Hz 1 Шт.. 0,50 0,50
Резонатор кварцовий 32768 KHz 1 Шт.. 0,80 0,80
2. Допоміжні матеріали
Продовження таблиці 8.1
Припій ПОС – 61 0,1 Кг 23,00 2,30
Каніфоль 0,03 Кг 18,00 0,54
Флюс F5 0,04 Л 50,00 2,00
Композит 0,25 м2 20,00 5,00
Склотекстоліт 0,012 м2 85,00 6,00
Свердла 10 Шт. 1,00 10,00
Корпус 1 Шт. 14,50 14,50
Хлорне залізо 0,125 Кг 10,00 1,25
Шлейф проводів 34 4 М 5,00 20,00
3.Всього 770,54
4.Транспортно-заготівельні витрат 10% 77,054
5.Разом 847,594

8.2 Витрати на оплату праці з відрахуванням на соціальні заходи

В цьому підрозділі розглядатимуться наступні статті калькуляції:

основна заробітна плата;

додаткова заробітна плата;

відрахування на соціальні заходи.

Стаття «Основна заробітна плата» включає в себе витрати на виплату основної заробітної плати, обчисленої на основі тарифних ставок та відрядних розцінок для робітників, зайнятих виробництвом продукції. Розраховується за формулою:

(8.1)

де Смз – ставка мінімальної заробітної плати;

Кдн – кількість відпрацьованих днів у періоді;

Др – кількість робочих днів у місяці.

Ставка мінімальної заробітної плати за чинним законодавством становить 960 грн. за місяць. Місяць в свою чергу нараховує 21 робочих дня, а для виготовлення мікропроцесорного комплекту необхідно 41 день. На основі цих даних та за допомогою формули (8.1) можемо розрахувати розмір основної заробітної плати:

Стаття «Додаткова заробітна плата» (оплата відпусток, часу виконання державних обов'язків, доплати за виконання додаткових функцій тощо, робітників зайнятих виробництвом продукції) обчислюється у відсотках від основної заробітної плати:

(8.2)

де 0,1 – коефіцієнт додаткової заробітної плати (10%).

Знаючи розмір основної заробітної плати розраховуємо додаткову, за допомогою формули 8.2:

Стаття «Відрахування у єдиний соціальний внесок» включає в себе:

відрахування на обов’язкове державне пенсійне страхування робітників, зайнятих виробництвом продукції;

відрахування на обов’язкове соціальне страхування робітників, зайнятих виробництвом продукції;

відрахування на загальобов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття робітників, зайнятих виробництвом продукції;

відрахування на індивідуальне страхування та інші соціальні заходи робітників, зайнятих виробництвом продукції.

Відрахування у єдиний соціальний внесок який визначається за формулою:

(8.3)
Підставивши значення до формули 8.3 отримаємо:


8.3 Інші операційні витрати, собівартість продукції

В цьому підрозділі описуватимуться дві статті калькуляції: «Загальногосподарські витрати» і «Комерційні витрати». Також будуть сформовані виробнича та планова повна собівартості.

Стаття «Загальногосподарські витрати» – це витрати на обслуговування цеху та управління ним. До їх складу входить: витрати на управління виробництвом, витрати на оплату службових відряджень, витрати на амортизацію будівель, устаткування тощо.

Загальногосподарські витрати визначаються за формулою:

(8.4)

де 0,1 – коефіцієнт пропорційного розподілення загальногосподарських витрат.

Використовуючи формулу 8.4 розрахуємо загальногосподарські витрати:

В результаті зроблених розрахунків маємо можливість розрахувати виробничу собівартість розробленої мікропроцесорної системи контролю. Це досягається шляхом додавання всіх розрахованих калькуляційних статей, формула 8.5:

(8.5)

де МВ – матеріальні витрати.

Підставивши значення до формули 8.5 отримаємо:

Для визначення повної планової собівартості необхідно розглянути ще одну калькуляційну статтю – «Комерційні витрати». Вона пов’язана з витратами на вивчення ринку, рекламу, маркетингових досліджень тощо. Визначити розмір «Комерційних витрат» можна за формулою:

(8.6)

де 0,05 – коефіцієнт пропорційного розподілення витрат.

Підставивши значення отримаємо:

Коли всі калькуляційні статті розглянуті і розраховані, за допомогою формули 8.7 можемо визначити повну планову собівартість проекту:

(8.7)

Визначимо повну планову собівартість проекту, підставивши значення у формулу 8.7:

Отже розглянувши і розрахувавши всі необхідні калькуляційні статті визначили виробничу, а також повну планову собівартості. Результати всіх розрахунків приведені в таблиці 8.2.

Таблиця 8.2 – Статті калькуляції та собівартість МПСК

Статті калькуляції витрати, грн.
Матеріали 847,594
Основна заробітна плата 1847,28
Додаткова заробітна плата 184,728
Загальногосподарські витрати 203,20
Виробнича собівартість 4288,7
Комерційні витрати 643,3
Планова повна собівартість 2701,81

8.4 Формування кінцевої ціни пристрою

Способи економічного обґрунтування і встановлення цін називаються методами ціноутворення. Умовно їх можна розділити на три основні групи:

витратні, при їх використанні ціни формуються на основі витрат на виробництво та реалізацію продукції;

ринкові, вони встановлюються виходячи головним чином з рівня попиту та пропозиції на товари;

параметричні, передбачають виявлення залежності між техніко-економічними параметрами виробів та їх ціною.

В даному випадку найкраще буде використовувати витратні методи ціноутворення. Вони включають в себе декілька методів встановлення ціни, але ми оберемо найпоширеніший – метод повних витрат. При його використані ціна визначається як сума витрат і прибутку, який задається у вигляді націнки на собівартість в процентах. Розмір прибутку розраховується за формулою:

(8.8)

де Спов – повна планова собівартість продукції

Р – плановий відсоток прибутку.

Для не дуже високої ціни відсоток прибутку встановимо 8%. Маючи плановий відсоток прибутку і повну собівартість проекту в змозі визначити прибуток, для цього розв’яжемо формулу 8.11:

Розрахувавши прибуток можемо визначити ціну проекту. Вона визначається за допомогою наступної формули:

(8.9)

Зробимо розрахунок формули 8.11 для визначення ціни проекту:

Але для реалізації продукції ціни проекту недостатньо, оскільки всі товари, що продаються обкладені податком на додану вартість. Цей податок вилучає до бюджету держави частину доданої вартості, яка створюється на кожній стадії виробництва і обігу товарів. Він визначається по формулі:

(8.10)

де 0,2 – частина доданої вартості

За допомогою формули 8.12 розрахуємо розмір податку на додану вартість:

Ціна реалізації розробленої МПС визначається за формулою:

(8.11)

Отже дізнаємось скільки складає ціна реалізації розробленої МПС, розв’язавши формулу 8.13:

8.5 Розрахунок економічної ефективності від впровадження виготовлення пристрою

По оцінці закордонних фахівців в області автоматизації керування, автоматизація роботи службовців в умовах комерційних підприємств із напрямком роботи в інформаційні технології може скоротити загальні витрати на конторську діяльність приблизно на 25%. Однак, найбільш важливою метою автоматизації роботи службовців є підвищенняякості адміністративних рішень (якість виробленої інформації).

Джерелами економічної ефективності, що виникає від застосування пристрою, є:

1. При використанні автоматизованої системи «часів-термометра-вольтметра»для автомобіля можна уникнути купівлі поганого мікропроцесора,конденсаторів;

2. Використовуючи «часів-термометра-вольтметра»для автомобіля можна своєчасно замінити або відремонтувати зіпсовану частину автомобіля або двигуна і уникнути більш серйозних поломок автомобіля.

При аналізі ефективності пристрою важливо враховувати, що кінцевий ефект від їхнього застосування зв'язаний не тільки з відшкодуванням витрат на покупку, монтаж і експлуатацію устаткування, а, у першу чергу, за рахунок додаткового поліпшення якості прийнятих рішень.

Економічна ефективність інформаційних процесів визначається співвідношенням витрат на технічні засоби і на заробітну плату працівників з результатами їхньої діяльності. Відомий ряд підходів до визначення основних складового ефекту інформаційної діяльності. В основу цих понять покладені поняття інформаційної продукції (різні види інформації), інформаційного ефекту, величини запобігання втрат, суспільно необхідного рівня інформативності й інші.

Витрати на розробку, закупівлю комплектуючих і монтаж пристрою носять одноразовий характер і при розрахунку ефективності враховуються разом з додатковими капітальними витратами.

При розрахунку може бути прийнята така модель упровадження пристрою - до впровадження проекту автоматизовані функції виконувалися програмістами вручну (у цьому випадку ефект досягається за рахунок збільшення продуктивності праці, зниження чисельності програмістів, зниження витрат на оренду приміщень для розміщення програмістів; необхідно зробити повні витрати на придбання комплекту технічних засобів).

Для визначення економічної ефективності втілення нового проекту застосовується два аспекти:

- економічна оцінка відповідних результатів;

- економія витрат (собівартості) вирішення визначених задач за рахунок скорочення часу на виконання відповідних робіт, застосовуючи новий виріб.

Економічна оцінка відповідних результатів здійснюється бальним методом. В зв’язку з застосуванням нового виробу, соціальний результат нового інноваційного продукту виявляється в тому, що під час його використанні покращуються:

- дозволяюча можливість;

- точність;

- діапазон сприйняття;

- надійність;

- скорочується час пошуку в n раз;

- знижується похибка;

- збільшується точність отримання сигналу, його швидкодію;

- функціональність;

- надійність функціонування;

- зручність функціонування ;

- супроводжуванність;

- мобільність.

Враховуючи ці параметри, за допомогою існуючої методики складається таблиця бальних оцінок для створення сприятливих умов роботи нового виробу в таблиці 8.3

Таблиця 8.3 – Бальна оцінка умов роботи нового виробу

· Перелік визначених параметрів · Величина в балах
· До втілення · після втілення
· Дозволяюча спроможність 1 2
· Точність 2 1
Продовження таблиці 8.3
· Діапазон сприйняття 1 1
· Надійність 2 1
· Скорочується час пошуку в n раз 2 1
·
· Знижується похибка 2 7
       
· Перелік визначених параметрів · Величина в балах
· До втілення · після втілення
· Збільшується точність отримання сигналу, його швидкодію 1 1
· Функціональність 2 1
· Надійність функціонування 1 1
· Зручність функціонування 2 1
· Супроводжуваність 2 1
· Мобільність 2 1

Середній бал усіх визначених параметрів, які характеризують оптимальні умови роботи нового виробу, згідно формул складає:

- до втілення

, (8.12)

де - сума балів до втілення ;

n – Кількість визначених параметрів.

- після втілення

, (8.13)

де - сума балів після втілення ;

n – Кількість визначених параметрів

Звідси – інтегральна оцінка категорії якості роботи нового виробу:

До втілення (8.14)

після втілення (8.15)

Вплив параметрів на умови роботи нового виробу визначається за формулою 8.16:

, (8.16)

Прискорення роботи за допомогою нового виробу за сприятливих умов визначається за формулою 8.17:

, (8.17)

Автоматизована система «часи-термометр-вольтметр» для автомобіля можна використовуватиу будь яких сферах пов’язаних з комп’ютерною технікою та її обслуговуванням. Його ефективність полягає у тому, що цей пристрій не тільки перевіряє чи заряджается акомуляторна батарея, але і температуру в двигуні, салоні автомобіля та за його межами.

Висновок: під час виконання економічного розділу були розраховані наступні витрати: матеріальні витрати – 847 грн.; розмір основної заробітної плати – 184 грн.; повну планову собівартість проекту – 2701 грн.; розмір податку на додану вартість – 1056 грн.; ціна реалізації розробленої МПС становить - 6382 грн.

Можна вважати впровадження даного пристрою економічно ефективним.

9 Охорона праці

9.1 Правила охорони праці під час експлуатації електронно - обчислювальних машин

Згідно наказу Держнаглядохоронпраці від 10 лютого 1999 р. №21, „правила та вимоги щодо охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин поширюються на всі підприємства, установи, організації, юридичні особи, незалежно від форми власності, відомчої належності, видів діяльності та фізичних осіб, які здійснюють розробку, виробництво та застосування персональних електронно - обчислювальних машин (ПЕОМ), у тому числі й на тих, які мають робочі місця, обладнані ПЕОМ, або виконують обслуговування, ремонт та налагодження ПЕОМ”.

Охорона праці та безпека роботи пристрою „Кишеньковий мікрокомп’ютер ” пов’язані з виконанням організаційних та технічних заходів як при проектуванні пристрою, так і при його виготовленні та експлуатації.

Робітник під час виконання роботи завжди повинен дотримуватись інструкцій з охорони праці:

Інструкція по охороні праці №59 для електромеханіка по ремонту й обслуговуванню засобів обчислювальної техніки

1. Загальні вимоги безпеки.

1.1. до самостійної роботи в якості електромеханіка по ремонту й обслуговуванню засобів обчислювальної техніки допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, підготовлені за фахом, ознайомлені з охороною праці, засвоїли безпечні методи роботи.

1.2. пам’ятайте, що при виконанні робіт з ремонту й обслуговування ЗОТ можливий прояв наступних небезпечних і шкідливих факторів:

- електричний струм і електрична дуга;

- підвищена температура металевих частин електропаяльника, крапель розплавленого припою;

- шматочки дроту, що відлітають, при його відкушуванні від резисторів, конденсаторів і ін.;

- можливе загоряння при застосуванні легкозаймистих рідин, а також від нагрітих частин паяльника.

1.3. з метою забезпечення пожежної безпеки.

1.3.1. повідомляйте про усі випадки іскріння в силовій і освітлювальній мережі чи інших несправностях, що можуть привести до загоряння, своєму начальнику.

1.3.2. зберігайте легкозаймисті рідини на робочих місцях у кількостях, що не перевищують змінну потребу.

1.4. при виникненні загоряння (пожежі).

1.4.1. вимкніть устаткування і прилади, відключите електроенергію і вентиляцію, запозбавивши ввімкненим електроосвітленням.

1.4.2. повідомити про пожежу в міську пожежну службу 01.

1.4.3. приступайте до гасіння загоряння (пожежі) наявними засобами пожежегасіння (вогнегасники, пісок й ін.)

1.4.4. повідомити про те, що трапилося, начальнику по закінченні участі в гасінні загоряння (пожежі).

2. спеціальні вимоги до безпеки.

2.1. перед початком роботи.

2.1.1. вивчите уважно принципову схему устаткування, що обслуговується, його пристрій і виявите, які місця схеми і деталі можуть знаходитися під напругою.

2.1.2. перевірте:

- справність захисного заземлення пристрою ЗОТ, приладів.

- відсутність тріщин, осколків і надщерблених місць у бокорізів, ножиців, пінцетів і ін.

- відсутність зламів і ушкодження ізоляції живильних проводів відкритих струмоведучих частин у ЗОТ і їхніх пристроях.

2.2 під час роботи.

2.2.1. установіть тумблери і кнопкові вимикачі приладів і пристроїв перед підключенням їх до мережі в положення “вимкнено”.

2.2.2. робите усі приєднання (від’єднання) кабелів живлення, заміну блоків, типових елементів заміни, електрорадіоелементів, запобіжників, відключення блокувань, зняття кожухів, усунення несправностей у блоках тільки при відключеному живленні і після зняття залишкових зарядів з обкладок електричних конденсаторів, анодів електронно-променевих приборів інших елементів за допомогою ручного розрядника.

2.2.3. при зборці і розбиранні механічних вузлів і механізмів:

2.2.3.1. робіть зазначені операції відповідно до технічного опису інструкції з експлуатації.

2.2.3.2. стежте, щоб від’єднанні деталі і вузли не могли упасти чи зміститися і заподіти травму.

2.2.4. при виконанні пайки виробів сплавами, що містять свинець:

2.2.4.1. укладайте пальник у спеціальну металеву підставку.

2.2.4.2. розташовуйте тару з легкозаймистою рідиною осторонь від паяльника.

2.3 при аварійних ситуаціях.

2.3.1. зупиніть роботу, знеструміть устаткування і прилади, якщо сформована ситуація дозволяє це зробити.

2.3.2. повідомте про те, що трапилося начальнику.

2.3.3. зробіть постраждали першу швидку допомогу.

2.4. по закінчені роботи.

2.4.1. поставте в положення вимкнено усі кнопкові і тумблерні вимикачі блоків, приладів і пристроїв, з якими ви працювали.

2.4.2. докладіть начальнику про всі несправності, виявлені під час робіт і про вжиті заходи їхнього усунення.

До загальних вимог у виробничих приміщеннях необхідно віднести облаштування робочих місць, обладнаних відео терміналами (моніторами), яке повинно забезпечувати:

- належні умови освітлення приміщення і робочого місця, відсутність відблисків;

- оптимальні параметри мікроклімату (температура, відносна вологість, швидкість руху, рівень іонізації повітря);

- належні ергономічні характеристики основних елементів робочого місця.

Облаштування робочих місць повинно враховувати такі небезпечні і шкідливі фактори:

- наявність шуму та вібрації;

- м’яке рентгенівське випромінювання;

- електромагнітне випромінювання;

- ультрафіолетове і інфрачервоне випромінювання;

- електростатичне поле між екраном і оператором;

- наявність пилу, озону, оксидів азоту й аероіонізації.

Для споруд та приміщень, в яких експлуатуються відео термінали та ПЕОМ, повинна бути визначена категорія з вибухопожежної та пожежної безпеки відповідно до ОНТП 24-86 „Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности”.

Робочі місця з ПЕОМ у приміщеннях з джерелами шкідливих виробничих факторів повинні розміщуватись в ізольованих кабінах з обладнаним повітрообміном. Стіни кабін виготовляються з негорючих матеріалів. У кабіні мусить бути оглядове вікно (вікна). Розташування приміщень для роботи з ПЕОМ у підвалах та цокольних поверхах є неприпустимим. Площу приміщень, в яких розташовують ПЕОМ, визначають згідно з чинними нормативними документами з розрахунку на одне робоче місце, обладнане ПЕОМ: площа – не менше 6,0 м2, обсяг – не менше 20,0 м3, з урахуванням максимальної кількості осіб, які одночасно працюють у зміні. Підлога всієї зони, в якій відбувається виготовлення електронних пристроїв має бути вкрита діелектричними килимками. Крім того, приміщення, в яких проводяться паяння, повинні відповідати вимогам СП 952-72 „Санитарные правила организации процессов пайки мелких изделий сплавами, содержащими свинец”.

Заземлені конструкції, що знаходяться в приміщеннях(батареї опалення, водопровідні труби, кабелі із заземленим відкритим екраном тощо), мають бути надійно захищені діелектричними щитками або сітками від випадкового дотику. У приміщеннях з ПЕОМ необхідно проводити щоденно вологе прибирання.

До санітарно – гігієнічних вимог відносять:

а) Вимоги освітлення.

Природне світло повинно проникати крізь бічні світло прорізі, зорієнтовані, як правило, на північ чи північний схід, і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче 1,5%.

Штучне освітлення приміщення з робочими місцями, які обладнані

ПЕОМ, має бути обладнане системою загального рівномірного освітлення (додатково до загального освітлення встановлюються світильники місцевого освітлення). Загальне освітлення повинне бути виконане у вигляді суцільних або переривчатих ліній світильників, що розміщуються збоку від робочих місць (переважно зліва) паралельно лінії зору працівників. Застосування світильників без розсіювачів та екранних сіток забороняється.

Як джерело світла при штучному освітленні повинні застосовуватися, як правило, люмінесцентні лампи типу ЛБ, але й також допускається застосовувати у світильниках місцевого освітлення лампи розжарювання.

б) Вимоги до рівнів шуму та вібрації.

Для забезпечення нормованих рівнів шуму у виробничих приміщеннях та на робочих місцях застосовуються шумопоглинальні засоби, вибір яких обґрунтовується спеціальними інженерно-акустичними розрахунками. Шумопоглинальними засобами повинні бути негорючі або важкогорючі спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в межах частот 31,5 – 8000 Гц, або інші матеріали аналогічного призначення, дозволені для оздоблення приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

в) Вимоги до вентиляції, опалення та кондиціонування мікроклімату приміщень з ПЕОМ.

Приміщення з ПЕОМ повинні бути обладнані системами опалення, кондиціонування повітря або припливно-витяжною вентиляцією.

Для підтримки допустимих значень мікроклімату та концентрації позитивних та негативних іонів необхідно передбачати установки або прилади зволоження та/або штучної іонізації, кондиціонування повітря.

г) Вимоги щодо рівня неіонізуючих електромагнітних випромінювань, електростатичних та магнітних полів.

Рівні електромагнітного випромінювання та магнітних полів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.006 „ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля”. Рівні інфрачервоного випромінювання не повинні перевищувати граничних відповідно до ГОСТ 12.1.005 та СН № 4088-86 з урахуванням площі тіла, яка опромінюється, та ДСанПіН 3.3.2-007-98. Рівні ультрафіолетового випромінювання не повинні перевищувати допустимих відповідно до СН № 4557-88 „Санітарні норми ультрафіолетового випромінювання у виробничих приміщеннях”. Гранично допустима напруженість електростатичного поля на робочих місцях не повинна перевищувати рівнів, наведених в ГОСТ 12.1.045 „ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля”. Відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 вміст озону в повітрі робочої зони не повинен перевищувати 0,1 мг на куб. м; вміст оксидів азоту – 5 мг на куб. м; вміст пилу – 4 мг на куб. м.

д) Вимоги електробезпеки передбачають наступне:

ПЕОМ, периферійні пристрої та інше устаткування (апарати управління, контрольно-вимірювальні прилади, світильники тощо), еле -

ктропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту мають відповідати класу зони за ПВЕ, мати апаратуру захисту від струму короткого замикання та інших режимів. Лінія електромережі для живлення ПЕОМ, периферійних пристроїв та іншого устаткування виконується як окрема групова три провідна мережа, шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників. Нульовий захисний провідник використовується для заземлення пристроїв. Використання нульового робочого провідника замість нульового захисного провідника забороняється. Нульовий захисний провід прокладається від стійки розподільчого щита до кожної з розеток у приміщенні. Не допускається підключення на щиті до одного контактного затискача нульового робочого та нульового захисного провідників. Усі провідники повинні відповідати номінальним параметрам мережі та навантаження, умовам навколишнього середовища, умовам розподілу провідників, температурному режиму та типам апаратури захисту, вимогам ПВЕ.

Якщо в приміщенні, де одночасно експлуатуються більше п’яти ПЕОМ, на помітному та доступному місці встановлюється аварійний резервний вимикач, який може повністю вимкнути електроживлення в приміщенні, крім освітлення.

Персональні ЕОМ, периферійні пристрої, та інше устаткування повинні підключатися до електромережі тільки з допомогою справних штепсельних з’єднань і розеток заводського виготовлення. При цьому, штепсельні з’єднання та розетки для напруги 5 В та 12 В, за своєю конструкцією повинні відрізнятися від розеток з живленням 220 В. Розетки та штепсельні з’єднання, які мають різні номінали напруг, повинні відрізнятися також і різним кольором.

Силові кабелі, які призначені для живлення пристроїв у приміщенні необхідно прокладати в спеціальних металевих трубах по центру приміщення або з країв під підлогою. В такому випадку необхідно біля під -логи, або під підлогою встановити систему пожежної сигналізації та систему автоматичного пожежегасіння. Металеві труби та гнучкі металеві рукави повинні бути заземлені. Необхідно забезпечити відведення з покриття підлоги статичних зарядів.

Неприпустимим є наступне:

- експлуатація кабелів та провідників з пошкодженою ізоляцією, залишення провідників та кабелів під напругою без ізоляції;

- користування пошкодженими розетками, розгалужувальними коробками, перемикачами та іншими електровиробами, а також лампами, скло яких має сліди затемнення та випинання;

- підвішування світильників безпосередньо на струмопровідних проводах, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами);

- використання електроапаратури та приладів в умовах, що не відповідають вказівкам (рекомендаціям) підприємств-виготовлювачів.

9.2 Вимоги до обладнання

Відео термінали, персональні ЕОМ, периферійні пристрої та інше електронне устаткування повинні відповідати вимогам чинним в Україні стандартів та нормативних актів з охорони праці. Вище перераховані пристрої закордонного виробництва додатково повинні відповідати вимогам національних стандартів держав-виробників і мати відповідну позначку на корпусі, в паспорті або іншій експлуатаційній документації.

За способом захисту людини від ураження електричним струмом ПЕОМ, периферійні пристрої та інше електронне устаткування повинні відповідати Першому класу захисту згідно з ГОСТ 12.2.007.0 „ССБТ.

Изделия электротехнические. Общие требования безопасности” та ГОСТ

25861-83 „Машины вычислительные и системы обработки данных. Требования электрической и механической безопасности и методы испытаний” або повинні бути заземлені відповідно до ДНАОП 0.00-1.21-98.

Є неприпустимим використання клем функціонального заземлення для підключення захисного заземлення.

9.3 Основні вимоги до розміщення устаткування та організації робочих місць

Площа, виділена для одного робочого місця з відео терміналом або персональною ЕОМ, повинна складати не менше 6 кв. м, а обсяг – не менше 20 куб. м. Робочі місця з ПЕОМ відносно світлових прорізів повинні розміщуватися так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва.

При розміщенні робочих місць з ПЕОМ необхідно дотримуватись таких вимог:

- робочі місця з ПЕОМ розміщуються на відстані не менше 1 м від стін зі світловими прорізами;

- відстані між бічними поверхнями відео терміналів має бути не меншою за 1,2 м;

- відстані між тильною поверхнею одного відео термінала та екраном іншого не повинна бути меншою 2,5 м;

- прохід між рядами робочих місць має бути не меншим за 1 м.

Устаткування розміщується на приставному столі, переважно з лівого боку від основного робочого столу. Кут між поздовжніми осями основного та приставного столів має бути 90 – 140 град.

Екран відео термінала та клавіатура мають розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, але не ближче 600 мм, з урахуванням розмірів алфавітно-цифрових знаків та символів.

Відстань від екрана до ока працівника повинна складати:

- при розмірі екрана по діагоналі 35/38 см (14”/15”) – 600 – 700 мм;

- 43 см (17”) – 700 – 800 мм;

- 48 см (19”) – 800 – 900 мм;

- 53 см (21”) – 900 – 1000 мм.

Клавіатуру слід розміщувати на поверхні столу або на спеціальній, регульованій за висотою, робочій поверхні окремо від столу на відстані 100 – 300 мм від краю, ближчого до працівника. Кут нахилу клавіатури повинен бути в межах 5 – 15 град.

Організація робочого місця з використанням ПЕОМ для управління технологічним обладнанням, повинна передбачати:

- достатній простір для людини-оператора;

- вільну досяжність органів ручного управління в зоні моторного поля: відстань по висоті – 900 – 1330 мм, по глибині – 400 – 500 мм;

- розташування екрана відео термінала в робочій зоні, яке забезпечувало б зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом плюс-мінус 30 град. від лінії зору оператора, а також зручність використання відео термінала під час коригування керуючих програм одночасно з виконанням основних виробничих операцій;

- можливість повертання екрана відео термінала навколо горизонтальної та вертикальної осі.

10 Наукова організація праці

10.1 Організація робочого місця електронщика

Трудовий процес – це сукупність дій, які направлені на виробництво матеріальних благ. Трудовий процес є основою будь-якого промислового виробництва, тому його раціоналізація займає одну із ведучих місць в числі направлень наукової організації праці. Робоче місце – це первинна і основна ланка виробництва. Саме тут відбувається з’єднання основних елементів виробництва, тому раціональна організація і обслуговування робочого місця впливають на ефективність використання робочого часу і виробничого обладнання, визначає психологічні навантаження на робітника і ступінь привабливості праці.


Дата добавления: 2015-10-30; просмотров: 262 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Источники правового регулирования конкуренции и монополии| Організація робочого місця - це система заходів по його оздобленню заходами і предметами праці та їх розміщенню в певному порядку.

mybiblioteka.su - 2015-2020 год. (0.097 сек.)