Ель Греко. Вид Толедо. 1610-1614.

Художник відтворив достатньо точно деякі архітектурні пам’ятки древнього міста. Проте його захоплювала не стільки конкретна передача вигляду Толедо, скільки, створення більш складного, узагальненого образу фантастично прекрасного, що виникає у вигляді тривожного смутного міражу міста-світу. Глибоким трагізмом овіяний цей образ, що хвилював Ель Греко, в його прекрасному пейзажі «Вид Толедо». Безжиттєве, неначе заціпеніле, освітлене зловісним зеленкуватим світлом сполохів, місто, як фантом, виникає на синє-свинцевому небі у клубах темних хмар. В ілюзорно-безмежному просторі його робіт зникає грань між земним і небесним, реальним і уявним світом. Художник використовує різкі ракурси, витягує пропорції людських фігур. В «Мучеництві св. Маврикія» (1580—82) зображені в одній площині різночасові події, що було характерним для середньовічного живопису.

Мучеництво святого Маврикія. 1580—1582. Музей Ескоріалу. Іспанія

В дуже складній, насиченій багатьма фігурами композиції втілені, як в творах середньовічного мистецтва, різночасові епізоди з життя святого. На передньому плані картини художником вміщені фігури полководця фіванського війська Маврикія та його соратників, готових прийняти мученицьку смерть за вірність християнству. Вони представлені в латах римських воїнів; пластичне моделювання їхніх фігур навіяне прийомами класичного живопису. Проте ці образи, в котрих проявилось типові для Ель Греко розуміння людської особистості, безмежно далекі від героїчних образів Відродження. Їхні тіла позбавлені реальної ваговитості, обличчя і жести відображають душевне хвилювання, смирення і містичний екстаз, босі ноги нечутно ступають по землі. Зображення страти Маврикія, вознесіння його душі на небо, відсунуто художником на дальній план, неначе вона відбувається в сфері безмежного простору. Тут незвичний колорит художника, просякнутий неспокійною боротьбою протилежних кольорів, що то яскраво загоряються, то згасають в мерехтіння смутного нереального світла, є одним з головних засобів містичного перетворення реальності. Так не схожа на традиційні твори церковного мистецтва, картина Греко не була оцінена ані Філіпом II, ані придворними майстрами-італійцями. Її місце в соборі Ескоріалу було віддано полотну посереднього італійського живописця.

В прославленому«Похованні графа Оргаса» (1586—88), написаному для церкви Санто-Томе в Толедо, також зберігається архаїчна двоярусна композиційна схема: дія відбувається одночасно на небі і на землі.

Дата добавления: 2015-10-30