Тести по темі 3-4.

1. Принцип порівняльних переваг Д. Ріккардо - це:

а) регіон експортує ті товари, які він виробляє з меншими

витратами, та імпортує ті товари, які виробляються іншими

регіонами з меншими витратами;

б) регіони повинні створювати на своїй території інноваційні зони, які потім стануть полюсами зростання;

в) регіони повинні спеціалізуватися на виробництві тих товарів, які вони можуть виробляти с найменшими порівняльними витратами порівняно з іншими регіонами.

2. Які види виробничих орієнтацій визначив у своїй теорії А. Вебер?

а) робоча орієнтація, агломераційна орієнтація, транспортна орієнтація;

б) структурна орієнтація, транспортна орієнтація;

в) інноваційна орієнтація, агломераційна орієнтація;

г) транспортна орієнтація;

д) агломераційна орієнтація.

3. Укажіть дослідника, що визначив ефект концентрації виробництва як головного критерію розміщення зиробництва на території регіону?

а) А. Льош;

б) Д. Ріккардо;

в) Е. Хекшер;

г) І. Тюнен.

4. Зони обслуговування та збуту навколо цетральних місць оформлюються в стільники (шостикутники), а вся гсриторія, котра заселена, покривається шестикутниками без просвіту (кристалічна решітка) - центральне положення теорії:

а) регіонального життєвого циклу;

б) В. Лаундхардта;

в) В. Кристаллера;

г) А. Льоша.

5. За теорією І. Тюнена, ближче до міста повинно розташо­ вуватися господарство, в якому:

а) нижча урожайність;

б) вища урожайність;

в) інші критерії.

6. Далі від центрального міста має бути розташовано господарство, в якому:

а) більш дорогий продукт на одиницю ваги;

б) менш дешевий продукт на одиницю ваги.

7. За теорією А. Сміта, кожен з регіонів повинен мати спеціалізацію щодо виробництва та продажу того товару, який має:

а) абсолютну перевагу;

б) відносну перевагу;

в) усі відповіді правильні.

8. За допомогою локаційного трикутника В. Лаундхардта визначається оптимальне розташування:

а) ринку збуту продукції;

б) джерела сировини;

в) розташування населеного пункту;

г) окремого промислового підприємства;

д) складських приміщень.

9. Що демонструють «кільця Тюнена»?

а) закономірності розташування промислового виробництва;

б) закономірності розташування сільськогосподарського ви­ робництва;

в) закономірності розташування ринків збуту;

г) закономірності розташування населених пунктів.

10. Хто з вчених вперше створив «чисту» теорію розміщення виробництва:

а) А. Вебер;

б) В. Лаундхардт;

в) В. Кристаллер;

г) А. Льош.

11. Сукупність умов, які визначають економічну доцільність використання засобів виробництва, визначається як такий фактор РПС:

а) фактор географічного розташування;

б) природно-ресурсний;

в) екологічний;

г) техніко-економічний;

д) соціально-економічний.

12. Найбільше зайнято працівників у такій галузі економіки:

а) промисловість;

б) сільське і лісове господарство;

в) будівництво;

г) транспорт і зв'язок.

13. Однією з основних рис комплексного розвитку економічних районів є:

а) територіальна концентрація виробництва;

б) раціональна галузева і територіальна структура господарства;

в) глобалізація економіки;

г) правильної відповіді немає.

14. Харківська, Полтавська, Сумська області утворюють економічний район:

а) Подільський;

б) Східний;

в) Поліський;

г) Центральний.

15 Волинська і Рівненська області утворюють економічний район:

а) Подільський;

б) Причорноморський;

в) Поліський;

г) Центральний.

16.Автономна Республіка Крим входить до складу еконочмічного району:

а) Придніпровського;

б) Причорноморського;

в) Східного;

г)Центрального.

17. Найвищий рівень розвитку і найпотужнішу економіку має економічний район:

а) Центральний;

б) Причорноморський;

в) Східний;

г) Донецький.

18. Найнижчий рівень розвитку має економічний район:

а) Причорноморський;

б) Карпатський;

в) Центральний;

г) Подільський.

19. Великі запаси корисних копалин (вугілля, залізні,

манганітові, титанові руди) і родючі грунти є найважливішими природними ресурсами економічного району:.

а) Придніпровського;

б) Карпатського;

в) Донецького;

г) Причорноморського.

20. Родючі грунти і рекреаційні ресурси є найбільшими багатствами економічного району:

а) Подільського;

б) Карпатського;

в) Східного;

г) Центрального.

30. Родючі чорноземи, природний горючий газ, залізна руда - найважливіші природні ресурси економічного району:

а) Подільського;

б) Центрального;

в) Східного;

г) Карпатського.

31. Економічний район, в якому знаходиться столиця України:

а) Донецький;

б) Центральний;

в) Подільський;

г) Карпатський.

32. Економічний район, в якому мешкає найбільша кількість сільського населення:

а) Придніпровський;

б) Карпатський;

в) Причорноморський;

г) Подільський.

33. Найбільший за кількістю населення район:

а) Донецький;

б) Східний;

в) Карпатський;

г) Центральний.

34. Економічний район, в якому досягнуто найвищий рівень розвитку сільського господарства:

а) Карпатський;

б) Придніпровський;

в) Подільський;

г) Центральний.

35. Район, в якому знаходиться географічний центр України:

а) Поліський;

б) Карпатський;

в) Центральний;

г) Придніпровський.

36. В Україні створено адміністративних областей:

а) 21;

6)22

в) 23

г)24

Д)25.

37. Галузями спеціалізації економічного району є ті, в яких коефіцієнт спеціалізації:

а) більший 1;

б) менший 1.

38. У господарському відношенні Подільський економічний район є:

а) високорозвинутим економічним районом;

б) районом середнього господарського розвитку;

в) районом низького господарського розвитку.

Рекомендована література.

1. Гранберг А.Г. Основы региональной политики: Учебник для вузов. - М.: ГУВШЕ, 2000. - 495 с.

2. Дорогунцов С.І., Олійник Я.Б., Степаненко А.В., Степаненко А.В. Теорії розміщення продуктивних сил і регіональної економіки. К.: - «Стафед» - 2» 2001. – 144с.

3. Миронова Т.Л., Добровольська О.П., Процай А.Ф. Колодій С.Ю. Управління розвитком регіону. – К.: ЦУЛ, 2006. – 328.

4. Сонько С.П., Кулішов В.В., Мустафін В.І. Ринок і регіонал істика. К.: «Ніка-Центр». - 2002.- 380.

5. Системний підхід до регулювання соціально-економічним розвитком регіону / О. Крайник // Регіон. економіка. — 2002. — N 1. — С. 158-165.

6. Стеченко Д.М. Розміщення продуктивних сил та регіоналісти. К.: Вікар, 2002. – 374.

Дата добавления: 2015-10-30