Кафедра міжнародної економіки

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний торгівельно-економічний університет

Кафедра міжнародної економіки

Фактори внутрішнього і зовнішнього середовища

для SWOT – аналізу Карпатського регіону

Виконали: Студентки 1 курсу,

11 група,ФЕМП

Астахова Тетяна

Верпаховська Катерина

Завертайло Дар’я

Київ 2012

Фактори
Переваги	Недоліки
Економіко-географічне середовище	-Зручне географічне становище в центрі Європи(Область розташована на крайньому південному заході України, є географічним центром Європи.) -Привабливе природне середовище(Територією області протікає 9429 потоків і річок, в основному гірських. У горах протягом року випадає 1400, у нижній частині – 500–600 мм опадів, що зумовлює достатню зволоженість. Влітку середня температура становить плюс 21 ^oС, взимку – мінус 4 ^oС. Вегетаційний період на низовині триває до 230 днів, у передгір'ях – 210–230 днів, у горах – 90–210 днів.)   -Комунікаційна доступність (Гори Карпати і найвищі вершини Карпат (Майже дві третини території області займають гори, решту Притисянська низовина. Найвища точка України – гора Говерла (2061 м).)   -Прикордонне розташування(На північному сході, сході і південному сході область межує з Львівською та Івано-Франківською областями. На північному заході, заході і півдні кордони області співпадають з державним кордоном України загальною протяжністю 467,3 км, у тому числі з Угорщиною – 130,0 км, Румунією – 205,4 км, Словаччиною – 98,5 км і Польщею – 33,4 км.)	-Віддаленість від міжнародних шляхів сполучення(Територією області проходять 2 автодороги державного значення, зокрема, магістральна Київ-Чоп довжиною 132,9 км і регіональна Мукачево–Рогатин довжиною 207,5 км та міжнародний транспортний коридор №5 (Критський) – Ліссабон–Трієста–Любляна–Будапешт–Київ–Волгоград.) -Периферійне положення в країні(Відстані від м.Ужгорода до м.Києва: – залізницею – 898 км; – шосейними дорогами – 788 км.)
Природно-ресурсний потенціал	-Значна частка родючих грунтів і їх екологічна чистота.(Ґрунти регіону оцінюються як середньо-родючі з неглибоким гумусовим горизонтом та високою кислотністю. Земельний фонд Закарпатської області на початок 2006 р. складав 1275,3 тис. га, в т.ч. сільськогосподарські угіддя – 472,3 тис.га, тобто лише третину території. Значну частину території краю займають гори, тому характерною особливістю земель області є невисокий відсоток площ, придатних для виробництва сільськогосподарської продукції.) -Наявність значних лісових ресурсів(Загальний запас деревинистановить 205,7 млн.м3.Природний склад лісів: твердолистяні породи – 62,2%, хвойні – 29,9% загального складу.) -Наявність заповідних територій (За останні 9 років з ініціативи облдержадміністрації у взаємодії з науковцями та громадськістю вдалося вдосконалити і розширити мережу об’єктів і територій природно-заповідного фонду в області. Відповідно до цього зріс відсоток цієї мережі.) -Високий рекреаційний потенціал -Багатство мінеральних джерел (Мінерально-сировинна база налічує 217 розвіданих родовищ більш як 30 видів корисних копалин, серед яких низка нетрадиційних для України - поліметали, алуніт, перліт, ліпарит, цеоліти. Добувна промисловість регіону спеціалізується на видобутку кам'яної солі, перліту, бентонітових глинах, облицювального каменю.) -Наявність сировинної бази будіндустрії (В області розвідано 220 родовищ, більш як 30 видів корисних копалин. Значні поклади цеолітів, кам'яної солі, каолінів, родовища мармуру, керамічної та цегельно-черепичної сировини.) - Наявність водних ресурсів(По водозабезпеченості Закарпатська область займає перше місце в державі. Гідроенергетичний потенціал річок області становить четверту частину цього потенціалу України. Область є надзвичайно багатою на водні ресурси, на її території беруть початок 9429 рік, річок і потічків, знаходиться 137 природних і штучних водойм. Загальна площа водного басейну області становить 15 тис. га. Проте проблема питного водопостачання існує майже в кожному місті та селищі.) -Багата флора і фауна - Мінеральні води (В області основний природньо-рекреаційний і курортний потенціал–мінеральні і термальні води. Виявлено і досліджено понад 700 водопроявів у складі 67 основних родовищ мінеральних вод.Із 36 наявних в Україні типів мінеральних вод 32 – у Закарпатській області. До Державного стандарту України "Води мінеральні питні" занесено 35 назв мінеральних вод Закарпаття.)	-Виснаження основних родовищ нафти і газу -Недостатні капіталовкладення в розвідку корисних копалин, зокрема нафтогазорозвідку -Недостатнє використання рекреаційного потенціалу -Неефективне використання прирозаповідного фонду -Ерозія грунтів (Для гірських схилів характерний переважно площинний змив, тоді як на високих терасах і вулканічному горбогір'ї, що складені потужними товщами алювіально-делювіальних відкладів, значного розвитку набув глибинний розмив, внаслідок чого утворюються промоїни, яри, повністю девастовані ділянки. Щорічно із схилів змивається від 200 тисяч до 900 тисяч кубометрів грунту. Аби зменшити негативний вплив ерозійних процесів, в регіоні розроблена програма захисту земель від водної ерозії та інших видів деградації земель до 2010 року. Програмою передбачено побудувати 46 кілометрів водозахисних дамб, 39 кілометрів берегоукріплень) -Відсутність якісних нерудних матеріалів -Малоземелля; -Практична відсутність власних енергетичних ресурсів.
Економіка і промисловість	-Наявність потужних підприємств паливно-енергетичної, хімічної, машинобудівної, деревообробної та легкої промисловості, здатних виробляти конкурентоспроможну продукцію(За підсумками 2011 року індекс виробництва промислової продукції області у порівнянні з попереднім роком зріс на 1,8 відсотка при рості на 2,0 відс., передбаченого Програмою соціально-економічного розвитку області.) -Наявність енергогенеруючих потужностей -Технологічний досвід випуску продукції -Розвинений будівельний комплекс(За 2011 рік будівельними організаціями усіх форм власності виконано робіт у сумі 438,3 млн.грн.)	-Деформація структури промисловості -Зношеність основних фондів -Недостаність обігових коштів -Високий рівень незавантаженості виробничих потужностей -Низький рівень використання енергозберігаючих технологій -Втрата ринків збуту продукції -Висока інтервенція зарубіжних товарів -Недостатня конкурентоспроможність виробництва; -Низький рівень інноваційної діяльності; -Неоптимальна структура промислового виробництва; -Дрібнотоварність сільськогосподарського виробництва; -Залежність виробництв від давальницької сировини; -Зедостатній рівень використання мінерально-сировинних ресурсів; -Неефективна система розподілу лісосічного фонду; -Дефіцит висококваліфікованих праців-ників інженерних та робітничих професій;
Туризм, Історико-культурний потенціал	-Унікальні пам’ятки природи, історико-культурні пам’ятки -Активізація зеленого туризму -Лікувальні, рекреаційні можливості -База для підготовки професійних спортсменів(Фізкультурно-оздоровча та спортивно-масова робота проводиться 4 фізкультурно-спортивними товариствами (“Україна”, “Колос”, “Спартак”, “Динамо”), спортивним клубом “Локомотив” та Закарпатським обласним управлінням з фізичного виховання та спорту Комітету з фізичного виховання та спорту Міносвіти і науки України. Діють 26 спортивних клубів.) -Сприятливі умови для розвитку гірськолижного туризму (В даний час найбільшу інвестиційну привабливість становлять перспективні туристично-рекреаційні території, які придатні для створення гірськолижних курортів. Серед них території полонини Драгобрат та гори Близниця Рахівського, Боржавського масиву Міжгірського, полонини Руна Перечинського, гори Красія Великоберезнянського та Синяк Мукачівського районів.)	-Недостатнє використання рекреаційних ресурсів -Недостатня кількість готелів -Недостатність інформації, рекламних матеріалів -Недостатня якість та асортимент туристичних послуг, відсутність індустрії розваг -Відсутність затверджених в установленому порядку природних територій рекреаційного призначення, генеральних планів їх забудови і механізму освоєння територій; - Низький рівень розвитку соціальної та виробничої інфраструктури в рекреаційно-туристичних центрах; - Неоптимальна структура сезонних видів туризму; -нестача інформаційних центрів та центрів просування туристичних послуг; - Недостатній рівень використання бальнеологічних курортів; -Недостатність висококваліфікованих кадрів у закладах рекреаційно-туристичної сфери; -Непідготовленість сільських жителів до прийому туристів; -Недостатня кількість місць підвищеної комфортності для обслуговування туристів.
Архітектура,планування території	-Збережені сільські традиції архітектури -Гостинність населення – Близькість до Польщі – Переважно чисте та безпечне довкілля – Гарні краєвиди, багаті флора та фауна	– Низька якість нічліжної бази. – Проблеми з водопостачанням. – Відсутність достатньої практичної туристичної інформації про регіон. – Незнання господарями іноземних мов. – Не надто привабливий імідж України в очах іноземців.
Екологія	-Найбільша кількість заповідних територій, які охороняються (За останні 9 років з ініціативи облдержадміністрації у взаємодії з науковцями та громадськістю вдалося вдосконалити і розширити мережу об’єктів і територій природно-заповідного фонду в області. Відповідно до цього зріс відсоток цієї мережі.) -Велика частка екологічно чистих територій(Ресурси термальних вод, найбільш придатні для практичного застосування, зосереджені на семи родовищах: Берегівському, Косинському, Тереблянському, Велятинському, Великопаладському, Великобактянському, Ужгородському і їх річний енергетичний потенціал становить 850 тис. тонн умовного палива.) -Широкий спектр регіональних і міжнародних екологічних програм	-Велика кількість викидів підприємств і транспорту (Впродовж минулого року в повітря від автомобілів потрапило 39,3 тис.т. шкідливих речовин, що на 72,4% більше, ніж в 2004 р., що є наслідком транзитного статусу території та збільшенням кількості транспортних засобів, зареєстрованих в області.) -Природні катаклізми (повені, засухи, тощо), тенденція до їх збільшення -Територіальна нерівномірність техногенного навантаження -Великий відсоток еродованих земель -Незадовільний санітарний стан лісового господарства -Скидання забруднених стічних вод у поверхневі водойми (Основними забруднювачами вод залишаються водогінно-каналізаційні господарства населених пунктів, очисні споруди яких перебувають у незадовільному технічному стані, перевантажені, із зношеним обладнанням, що потребує капітального ремонту та реконструкції.)
Соціальна сфера	-Історико-культурна спадщина (Комплексною програмою збереження та використання пам’яток культурної спадщини Закарпатської області охоплено понад 2 тис. пам’яток національного та місцевого значення. Серед них – пам’ятки архітектури національного значення “Невицький замок”, “Ужгородський замок”, “Чинадіївський замок”, “Хустський замок”, інші та дерев’яні церкви – Введення Пресвятої Богородиці в с. Розтока Міжгірського району та Святого Миколи в с. Колодне Тячівського району та інші.) -Наявність самобутньої культури -Високий рівень духовності -Розвинена мережа соціально-культурних об’єктів (В області діють 19 територіальних центрів соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян, в складі яких 61 відділення. У 2005 році ними обслуговувалися понад 17,8 тис. пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян.) -Велика кількість закладів культури і майстрів народної творчості (Закарпатська область має широку мережу закладів культури і мистецтва, яка налічує 5 професійних театрів, 6 концертних організацій, 488 установ клубного типу, 520 бібліотек, 8 державних і 84 громадських музеїв, меморіальні будинки-музеї А. Коцки та Ф. Манайла, 2 мистецькі училища, Ужгородські заочні факультети Донецької Державної музичної академії ім. С.С. Прокоф’єва та Київського національного університету культури і мистецтв та 62 дитячі музичні та художні школи.) -Велика кількість обдарованої молоді -Достатня матеріальна база освіти і охорони здоров’я (Мережа закладів охорони здоров’я в основному забезпечує доступність всіх верств населення до отримання медичних послуг. У 2005 році в галузі охорони здоров’я налічувалось 69 лікарняних закладів, 306 амбулаторно-поліклінічних та 171 – жіночих консультацій та дитячих поліклінік. В той же час, забезпеченість населення (на 10000 осіб) лікарями усіх спеціальностей та середнім медичним персоналом є нижчою, ніж в середньому по Україні і складала відповідно 42,1 та 104,1 осіб проти 47,9 та 106,2 по Україні.) -Наявність великої кількості навчальних закладів з надання освітянських послуг (Його забезпечує розгалужена мережа вищих, професійно-технічних та загальноосвітніх закладів. На початок 2005/2006 навчального року у 19 вищих навчальних закладах І-ІІ та ІІІ-ІУ рівнів акредитації навчалося 27,1 тис. студентів, у тому числі у 5 недержавних – 1,5 тисячі. У 2005/2006 навчальних роках функціонувало 712 загальноосвітніх навчальних закладів, у тому числі 5 недержавних, в яких навчалось 178,2 тис. учнів, 506 постійних дошкільних навчальних закладів на 25,9 тис. місць. У них виховувалось 25,2 тис. дітей, що складає 30,6% від загального числа дітей дошкільного віку. У міських поселеннях кількість дітей у дошкільних закладах у розрахунку на 100 місць є вищою, ніж у сільських і становила 116 дітей, тоді як у сільській місцевості – 88. У 20 професійно-технічних навчальних закладах навчалось близько 10 тис. учнів. У 2005 році робітничі професії здобули 4092 випускників.) -Розвинений фестивальний рух, конкурси проведення свят -Батьківщина визначних людей -Вшанування національних героїв	-Слабка матеріально-технічна база закладів культури -Недостатній рівень технічної оснащеності сучасною технікою та устаткуванням медичних закладів, навчальних установ. -Низький рівень комп’ютеризації -Житлова проблема -Мало соціальної реклами -Недбайливе ставлення до духовних традицій -Низька культура відпочинку -Низький рівень побутової культури -Недостатнє фінансування закладів медицини, невизначеність щодо впровадження страхової медицини -Брак коштів, недостатнє бюджетне фінансування освіти і охорони здоров’я -Поширення непродуктивної самозайнятості та тіньового працевлаштування; -Високий рівень зовнішньої міграції; -Наявність осередків тривалого безробіття; -Нижча середньо-національного рівня забезпеченість освітньо-науковими установами та кадрами.
Ринкова інфраструктура, підприємництво	-Активність приватного сектора, бажання займатися приватною справою -Наявність бізнес-центрів, за допомогою яких здійснюється навчально-консультаційна діяльність -Інтенсивне зростання суб’єктів малого підприємництва	-Недостатній розвиток інфраструктури малого підприємництва -Низька активність страхових компаній, інвестиційних, пенсійних фондів -Мала кількість інноваційних структур -Недостатня кількість інвестицій, дешевих кредитних ресурсів -Відсутність кредитного венчурного бізнесу

Використані джерела:

http://www.carpathia.gov.ua/ua/93.htm- Закарпатська обласна державна адміністрація.

-http://www.tourism-carpathian.com.ua/- Україно-польський туристичний портал.

-http://ua.textreferat.com/referat-9233.html- Проблеми розміщення продуктивних сил. Карпатський регіон

-http://tourlib.net/books_ukr/mazur12.htm- "Все о туризме",Мазур Ф.Ф. Соціально-економічні умови розвитку рекреаційної індустрії (на прикладі Карпатського регіону)

http://uk.wikipedia.org- Вікіпедія, Карпатський економічний район

Дата добавления: 2015-10-30