Систематизация технологических укладов

Техноло-гический уклад	Период	Базисная инновация	Отрасли промышленности
	1770 – 1830р.	водный двигатель, текстильные машины	Текстильная промышленность, выплавка чугуна, металлообработка, строительство магистральных каналов
	1830 – 1880р.	паровой двигатель, станки	Железнодорожный и пароходный транспорт, машиностроение, станкостроение, угольная промышленность
	1880 – 1930р.	электродвигатель, сталь	Электротехническое и тяжёлое машиностроение, производство и прокат стали, ламповые электроприборы, кораблестроение, неорганическая химия
	1930 – 1970р.	Двигатель внутреннего сгорания, нефтехимия	Автомобилестроение, тракторостроение, синтетические материалы, цветная металлургия, органическая химия, электронная промышленность
	1970 – 2010р.	микроэлементы	Электронная промышленность, ЭВМ, программное обеспечение, телекоммуникации, оптоволоконная техника, информационные услуги, авиационная промышленность
	2010 – 2040р.	нанотехнологии, клеточные технологии	Генная инженерия, альтернативная энергетика (водородная энергетика, использование энергии ветра, солнца и др.)

Сравнительный анализ статистических данных и таблицы 1 показывают, что научно-технический потенциал в Украине сосредоточен в промышленном секторе 4-того технологического уклада. В структуре реализованной украинской промышленной продукции 21% составляет продукция металлургического производства и производства готовых металлических изделий; 15,9% - пищевые продукты, напитки и табачные изделия; 9,9% - машиностроение; 8,6% - кокс и продукты нефтепереработки, 6,1% - продукция химической и нефтехимической промышленности. Основной вклад в товарную структуру украинского экспорта делают металлургическая промышленность (28,7%), машиностроение (больше 11,2%), химическая промышленность (около 7%). Все это позволяет сделать вывод, что в Украине развита промышленность на уровне 3-тьего (горная металлургия, железнодорожный транспорт, неорганическая химия) и 4-того технологических укладов, 5-тый технологический уклад только начинается зарождаться.

По оценкам Института экономики и прогнозирования НАН Украины 5-тый технологический уклад в 2007г. составлял в структуре украинской промышленности 3%, 4-тый - 50%, 3-тий - 46%, что говорит об отсутствии результативной государственной политики в сфере инноваций. Однако анализ данных, полученных в рамках Государственной программы прогнозирования научно-технологического и инновационного развития Украины, свидетельствует, что отечественная наука сохранила способность при определенных условиях, выполнять научные разработки и получать результаты мирового уровня по таким направлениям:

- разработка новейших разделов математики и теоретической физики,

- исследование наноструктур и разработка нанотехнологий,

- радиофизика миллиметрового и субмиллиметрового диапазона,

- иммунобиотехнология,

- биосенсорика,

- молекулярная диагностика,

- биотехнология растений,

- биофизика, криобиологии и криомедицина,

- нейрофизиология,

- микро- и оптоэлектроника,

- аэрокосмические технологии.

Інноваційна активність країни складається з інноваційної активності окремих підприємств. Впровадження інновацій значною мірою залежить від того наскільки вітчизняні підприємства готові це робити. Сучасний стан та негативні тенденції, що склалися у сфері інноваційної діяльності підприємств є наслідком розриву зв’язків між країнами колишнього СРСР, закриттям науково-дослідних інститутів, слабким фінансуванням або відсутністю фінансуванням науково-дослідних розробок з боку держави.

Інноваційні процеси конкретизуються на просторовому рівні у вигляді нових форм виробництва: регіонів високого науково-технічного розвитку, технополісів, технопарків, бізнес-інкубаторів. Дві перші форми найвищого рівня організації та ефективності інноваційної діяльності в Україні, на жаль, ще не сформувалися.

Під технологічним парком розуміють науково-виробничий комплекс, до якого входить дослідний центр і компактна виробнича зона, що прилягає до нього, де на орендних чи інших умовах розташовані малі наукоємні фірми, які виконують завдання зі створення та впровадження нових розробок, виготовлення сучасного обладнання та приладів. На початок 2005 року в Україні було зареєстровано вісім технопарків, з яких працювали – 4.

Під бізнес-інкубатором розуміють інноваційну структуру, головним завданням якої є створення локального сприятливого для діяльності малих ризикових фірм підприємницького середовища. В Україні бізнес-інкубаторів близько 50.

Як правило, виникають при реалізації програм зарубіжної технічної допомоги Україні або як реакція на власні потреби підприємницьких виробничих мереж.

Таким чином, пріоритетні напрями розвитку підприємницького сектора в Україні полягають у залученні передового світового досвіду в розбудові нових видів відносин та форм організації в його середовищі та підприємницьких виробничих мереж різного виду. Загалом розвиток інноваційної діяльності в Україні вирізняється слабкою мірою розвитку — понад 80% промислових підприємств не виконували жодної інноваційної роботи. На його заваді стоять незначна увага держави до реалізації інноваційної стратегії розвитку її регіонів, брак коштів, дуже низька інвестиційна привабливість більшості промислових об'єктів, особливо для іноземних інвесторів.

Рис. Питома вага інноваційно активних підприємств за регіонами України, %

Дата добавления: 2015-10-23