Читайте также:
|
|
Оволодіти методикою встановлення програмного забезпечення та роботи з архівами.
2 Теоретичні відомості
Програмне забезпечення ОС Linux може бути у вигляді RPM- пакетів або у вигляді вихідного тексту, котрий зберігається на багатьох вузлах Internet.
Процедура встановлення або оновлення програмного забезпечення в ОС Linux ніколи не було складним завдяки широкому застосуванню менеджера пакетів Red Hat Package Manager. Програмне забезпечення міститься у особливого роду архівах, котрі називаються RPM- пакетами. Скорочення “RPM” виникло від назви “Red Hat Package Manager” - “менеджер пакетів Red Hat”.RPM – архів містить всі файли програм, конфігурації, дані та навіть документацію. За допомогою однієї операції менеджер пакетів Red Hat встановить усі ці пакети на систему. Також за допомогою даного менеджера пакетів, так само легко можна видалити необхідні нам пакети. Для встановлення або видалення необхідного програмного забезпечення можна скористатись командним рядком або графічним інтерфейсом. Наприклад для того щоб заінсталювати або видалити потрібний пакет необхідно в командному рядку набрати: # rpm -i назва_пакету
# rpm -e назва_пакету
Для того, щоб скористатись графічним інтерфейсом необхідно просто запустити його, клацнувши 2 раза мишею по ньому та натиснути кнопку “застосувати”, як показано на рисунку 2.1:
Рисунок 2.1 Вікно встановлення програмних пакетів RPM за допомогою графічного інтерфейсу
Тепер давайте розглянемо процес встановлення програмних пакетів з вихідним текстом. Більшість з таких пакетів містяться у заархівованому вигляді, тому спочатку давайте ознайомимось з методами архівування та стиснення інформації в ОС Linux.
Стиснення або архівація – це процес перекодування даних з метою зменшення їх об'єму. Використовується для більш раціонального використання пристроїв збереження та передачі даних. Стиснена інформація утворює стиснений архів.
Стиснений архів – це архівний файл, створений за допомгою утиліти tar, а потім стиснений за допомогою утиліти gzip (для ОС Unix).
Tar – (від англ. tape archive) — назва традиційної для Unix, програми для работи з архівами. На сьогоднішній день утиліта tar використовується для збереження декількох файлів всередині одного, для створення архіву файлової системи. Як і інші утиліти Unix, tar — спеціалізована програма, котра підтримує философію Unix: “робити тільки одну справу” (працювати з архівами), але робити її добре. Тому tar не створює стиснених архівів, а використовує для цього зовнішні утиліти, наприклад gzip.
Gzip або gunzip (скорочено від GNU zip) – утиліта стиснення та декомпресії файлів, що використовує алгоритм Лемпеля- Зіва. У відповідності до традицій Unix – програмування, утиліта gzip виконує тільки одну функцію: стиснення та розпакування. Вона не може стискати декілька файлів в один архів. При стисненні до оригінальної назви файлу додається суфікс.gz. Для стиснення декількох файлів, їх спочатку зазвичай архівують за допомогою утиліти tar, а потім отриманий архів стискають за допомогою утиліти gzip. Таким чином стиснені архіви мають подвійне розширення.tar.gz.
Отже, якщо у нас є пакет з розширенням.tar.gz нам впершу чергу необхідно його розпакувати за допомогою утиліти gunzip, а потім розархівувати за допомогою утиліти tar. Замість команди gunzip можна використовувати команду gzip -d. Наприклад, якщо ми хочемо розпакувати файл nvidia-settings-1.0.tar.gz в командному рядку необхідно виконати: # gunzip nvidia-settings-1.0.tar.gz
Отримаємо файл nvidia-settings-1.0.tar, який тепер можем розархівувати. Але щоб полегшити собі роботу можна просто ввести команду # tar xvzf nvidia-settings-1.0.tar.gz.
В таблиці 2.1 наведено основні опції, що використовувались в цьому випадку.
Таблиця 2.1 Основні опції команди tar
Опції | Пояснення | |
x | Розпакувати | |
v | Увімкнення детального режиму відображення розпаковки. Використання опції vv дає змогу вивести більш детальну інформацію про розпаковку | |
z | Означає, що перед розархівуванням файл повинен бути розпакований командою gunzip | |
f | Означає, що наступна стрічка в командному рядку вказує на файл над яким слід проводити операцію | |
с | Використовується для створення нового архіву | |
t | Використовується для перегляду вмісту архіву |
Після того, як заархівований програмний пакет розархівовано можна переходити безпосередньо до його компіляції. Компіляція – це процес перетворення тексту програми, написаного на мові програмування, у машинні коди (інструкції процесора). Програми котрі виконують компіляцію називаються компіляторами. Компіляцію програмного забезпечення можна звести до трьох простих команд:
1. /configure
2. make
3. make install
Команда./configure визначає конфігурацію системи, команда make виконує компіляціювикористовуючи при цьому Makefile, а команда make install встановлює програму.
3 Підготовка до роботи
3.1 Ознайомитись з інструкцією.
3.2 Опрацювати теоретичний матеріал за темою роботи
3.3 Усно дати відповіді на контрольні запитання вхідного контролю
3.4 Продумати методику виконання роботи
3.5 Підготувати бланк звіту
4 Питання вхідного контролю
4.1 Пояснити суть процесу інсталяції програмного забезпечення
4.2 Пояснити суть процесу компіляції програмного забезпечення
4.3 Пояснити суть процесу архівації та стиснення даних
5 Основне обладнання
5.1 Персональні комп'ютери
5.2 Операційна система Linux
6 Порядок виконання роботи
6.1 Запустити програму Термінал
6.2 Перейти за шляхом /home/student
6.3 Встановити пакет redirector-3.2.1.tgz
6.4 Встановити пакет squid-2.6.STABLE4-1.fc6.i386.rpm
6.5 Після цього в каталозі /home/student створити файли з розширеннями.tar та.tar.gz з довільно вибраних файлу та директорії
6.6 Переглянути вміст архіву
6.7 Додати до архіву з розширенням.tar будь- який файл
7 Питання вихідного контролю
7.1 Представити алгоритм виконання роботи
7.2 Дати пояснення командам, що використовувались під час виконання завдання до
лабораторної роботи
7.3 Накреслити таблицю з перевагами та недоліками встановлення програмного забезпечення різними методами
8 Оформлення звіту
8.1 Мета роботи
8.2 Теоретичні відомості
8.3 Інструмент, обладнання і прилади
8.4 Завдання
8.5 Звіт по роботі
Література
1. Петерсен Р. П29 Энциклопедия Linux. Перевод с англ. - Спб.: Питер, 202-1008с.
2. Сивер Э., Спейнауэр С„ Фиггинс С., Хекман Д. Linux. Справочник. - Пер. с англ. - СПб:
Символ-Плюс, 2001. - 912 с.
3. Бруй В. В., Карлов С. В. Б. LINUX-сервер: пошаговые инструкции инсталляции и
настройки. – М.: Изд-во СИП РИА, 2003. – 572 с.
Дата добавления: 2015-10-29; просмотров: 104 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Prime Time : “Love And Hate” 2012. | | | Лекция 8. Имидж территорий |