Класифікація документів.

Ділові папери як засіб писемної професійної комунікації.

Документ – це зафіксована на відповідному матеріалі інформація про особу, факти, події, явища об’єктивної дійсності, результати розумової діяльності. Він оформлений у встановленому порядкові і відповідно до чинного законодавства має юридичну силу.

Юридична сила – здатність документа, яка надається йому чинним законодавством, компетенцією органу, що його видав, та встановленим порядком його оформлення.

Реквізити – це сукупність формальних елементів у складі документа, відсутність яких позбавляє документ юридичної сили.

Формуляр - сукупність реквізитів, розміщених у встановленій послідовності. Кожен вид документа повинен мати свій формуляр - зразок, тобто певну модель побудови однотипних документів.

Бланк - аркуш паперу з відтвореними на ньому реквізитами, що містять постійну інформацію.

Класифікація документів.

Найважливішою класифікаційною ознакою документа є його зміст, зокрема відношення зафіксованої в ньому інформації до предмета чи до напряму діяльності. Відповідно до цього виділяють різні види документів за ознаками класифікації та групами.

Документи класифікуються:

v За способом фіксації: письмові, графічні, фото- й кінодокументи, фонодокументи.

v За найменуванням: накази, анкети, положення, відомості, протоколи, інструкції, правила, статути, звіти, акти, плани, заяви та ін.

v За походженням: службові (офіційні) й особисті.

v За місцем виникнення: внутрішні, зовнішні.

v За функціональним призначенням:

· нормативно-правові (закони, підзаконні нормативно-правові акти);

· організаційні (положення, статути, інструкції, правила);

· розпорядчі (постанови, ухвали, розпорядження, накази);

· довідково-інформаційні (акти, відгуки, висновки, довідки, службові записки (доповідні й пояснювальні), запрошення (повідомлення), звіти, оголошення, плани, протоколи, витяги з протоколів, службові листи, списки, переліки тощо);

· документи з кадрово-контрактних питань (автобіографії, заяви, контракти, угоди тощо);

· обліково-фінансові (квитанція, накладна, відомість та ін.)

· господарсько-договірні (установчий договір, договір оренди та ін.).

v За напрямом: вхідні, вихідні.

v За формою: стандартні (типові) й індивідуальні (нестандартні).

v За терміном виконання: звичайні безстрокові, термінові, дуже термінові.

v За ступенем гласності: Для загального користування, для службового користування (ДСК), секретні (С), цілком секретні (ЦС).

v За стадіями створення: оригінали, копії.

v За складністю (кількістю відображених питань): прості, складні. Прості відображають одне питання, складні – декілька.

v За терміном зберігання: тимчасового (до 10 років), тривалого (понад 10 років), постійного зберігання.

v За носієм інформації: на папері, диску, фотоплівці, магнітній стрічці, перфострічки, дискети.

3. Основні процесуальні документи.

Протокол - це документ, в якому фіксується хід об­говорення питань і рішення, прийняті колегіальними органами на зборах, нарадах, конференціях тощо.

Постанова - це правовий акт, що приймається вищими та
деякими центральними органами управління з метою
розв'язання найбільш важливих і принципових завдань, що стоять
перед цими органами, та встановлення стабільних норм і
правил поведінки.

Ухвала - це розпорядчий документ, що приймається місцевими Радами народних депутатів або їх виконкомами в колегіальному порядку для розв'язання найважливіших питань, що становлять їх компетенцію.

Вирок - судове рішення про винуватість або невинуватість обвинуваченого.

Скарга - висловлення незадоволення, суму, нарікання на неприємності, біль, горе і т. ін.; офіційна письмова чи усна заява про незаконні або неправильні дії якої-небудь особи, установи і т. ін.

Апеляція - оскарження ухвали, постанови нижчої інстанції (звичайно судової) перед вищою. Також у значенні звернення до кого-, чого-небудь за підтримкою, порадою.

Повістка - документ про офіційний обов'язковий або необов'язковий виклик до якого-небудь офіційного органу (наприклад, в суд (на судові слухання), в поліцію (на допит), в призовний пункт військового комісаріату (по призову) абощо).

Доручення - письмове повідомлення, за яким організація чи окрема особа надає право іншій особі від її імені здійснювати певні юридичні чинності або отримувати матеріальні цінності.

Заява - це документ, у якому приватна чи посадова особа звертається з проханням тобто пропозицією на адресу установи чи посадової особи.

Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Дата добавления: 2015-10-29