Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Галузева соціологія. Теорії середнього рівня.

Читайте также:
  1. Б) Мистецтво Середнього царства (21 століття до н.е. початок 18 століття до н.е.).
  2. Ведення наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником
  3. Галузева структура економіки та тенденції її розвитку.
  4. Елементи спеціальної теорії відносності
  5. З економічної теорії
  6. Задачі, які розв’язуються методами теорії потоків

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

 

ДВНЗ

Quot;ПРИДНІПРОВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ

БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ"

 

КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ ТА ПОЛІТОЛОГІЇ

 

 

Методичні вказівки

До семінарських

Занять курсу

"СОЦІОЛОГІЯ. ОСНОВИ СОЦІОЛОГІЇ"

 

 

Дніпропетровськ - 2014

 

 

Методичні вказівки до семінарських занять курсів «Соціологія». «Основи соціології» для студентів усіх напрямів підготовки денної та заочної форм навчання / Укладач: Чернова Л.Є. - Дніпропетровськ: ДВНЗ ПДАБА, 2014. – 25 с.

 

Методичні вказівки для проведення семінарських занять з навчальної дисципліни "Основи соціології" складено у відповідності до робочої програми дисципліни. Дана дисципліна є нормативною і входить до циклу дисциплін за вибором Гуманітарного блоку №2, які викладаються у вищих навчальних закладах згідно з навчальним планом. Необхідною складовою оволодіння її змісту є семінарські заняття. Згідно з робочою програмою передбачається проведення 16 годин семінарів.

Методичні вказівки до семінарських занять допоможуть студентам самостійно орієнтуватися в навчальному процесі, планувати свою роботу, краще засвоювати теоретичний лекційний матеріал та успішно пройти атестації з предмету.

Методичні вказівки можуть бути використані як при вивченні зазначеної дисципліни, так і при суміжних курсах з соціології гуманітарного блоку №2: соціологія життєвого середовища, прикладна соціологія, розвиток суспільства та глобалізація та інші, а також в інших соціально-гуманітарних курсах з політології, психології, культурології. історії урбанізації, економіка регіонів, економки праці, демографії та статистики.

 

Укладач: Чернова Л.Є., кандидат філософських наук, доцент кафедри

філософії та політології ДВНЗ ПДАБА

 

Відповідальний за випуск: Білополий В.В., кандидат історичних наук,

доцент, зав. кафедри філософії та політології ДВНЗ ПДАБА

 

Рецензент: Чернобаєв В.І., кандидат філософських наук, доцент кафедри

філософії та політології ДВНЗ ПДАБА

 

 

Затверджено на засіданні кафедри

філософії та політології ДВНЗ ПДАБА

Протокол № від

Зав. кафедри Білополий В.В.

 

Затверджено на засіданні

Президії методичної ради ДВНЗ ПДАБА

Протокол №

 

ЗМІСТ

 

стор.

1.Характеристика семінару як форми навчальної роботи  
1.1. Види діяльності студента на семінарі  
1.2. Структура методичних вказівків та їх призначення  
1.3. Критерії оцінки студентів на семінарі  
2. Тематика та плани семінарських занять 1 модуля  
Макросоціологія  
2.1. Соціологія як наука. Історія соціології  
2.2. Макросоціологія, суспільство як система  
2.3. Завдання індивідуальної самостійної роботи  
2.4. Завдання дослідницької групової роботи.  
3. Тематика та план семінарських занять 2 модуля  
Галузева соціологія. Теорії середнього рівня.  
3.1. Методики та технології прикладної соціології  
3.2 Соціальна екологія. Типи поселень та соціально - територіальні спільноти  
3.3. Соціологія праці. Зайнятість та безробіття. Соціологія керування організаціями та колективами  
Мікросоціологія  
3.5. Соціологія первинних груп та сім’ї  
3.6. Соціологія особистості. Девіантна поведінка та соціальний контроль.  

 

 

Одною із важливих форм навчальної роботи студентів по вивчанню дисциплін є семінарські практичні заняття. Вони дозволяють перевірити правильність розуміння студентами пройдених тем курсу, закріпити теоретичні знання на практиці, виробити корисні практичні вміння публічних виступів, використовування наукових методів соціології: структурно-функціонального, факторного, системного, компаративного аналізу тощо до тем курсу.

Семінар (лат. - розсадник) - вид навчальних занять практичного характеру, спрямованих на поглиблення, розширення, деталізацію і закріплення теоретичного матеріалу та перевірку самостійної роботи студентів. Семінарські заняття активізують пізнавальну діяльність, стимулюють самостійність мислення, формують уміння обстоювати власні думки, аргументувати їх на основі наукових фактів. Вони сприяють оволодінню фундаментальними знаннями, допомагають розвивати логічне мислення, формувати й вдосконалювати науковий світогляд, навчають умінню самостійно опрацьовувати наукову літературу, проводити наукові дослідження.

Семінарські заняття з даної дисципліни мають за мету:

· успішне засвоєння студентами навчального матеріалу;

· закріплення й поглиблення їх знань з історії науки, актуальних теоретичних та методологічних проблем її розвитку;

· вироблення навичок виступати перед аудиторією з проблем розвитку суспільства;

· розвивати вміння вести наукові дискусії;

· формування вмінь та навичок проводити самостійні наукові дослідження.

Семінари з соціології в більшості своєї проходять інтерактивної формі: ділових ігор, міні-конференцій, групових дискусій, аналітичних завдань.

Методичні вказівки для проведення семінарських занять містять:

· тематику семінарських занять, згідно робочої програми дисципліни;, перелік основних теоретичних питань та проблем, які будуть розглянуті та обговорюватися на семінарських заняттях;

· тематику рефератів та доповідей на семінарі;

· рекомендований список літератури;

· методичні поради –путівник у процесі підготовки до заняття;

· перелік термінів, які розкривають тему та які треба засвоїти та законспектувати зі словників або енциклопедій.

Навчально- методичні посібники Чернової Л.Є. та інших авторів разом з завданнями та питаннями до атестацій студенти можуть знайти на сайті sociosofialech.jimdo.com. Безумовно студенти можуть використовувати й інші джерела, які можуть відібрати самостійно, але при цьому їм треба керуватися проблемнім полем зазначеним в питаннях для обговорення та вивчання та порадами до кожної теми курсу. При підготовці до семінарів рекомендоване записувати для себе наукові дефініції основних понять тем, поступово складаючи свій словник термінів.

На кожному семінарському занятті викладач оцінює усні виступи студентів, письмові відповіді на індивідуальні питання експрес - опитувань, виступи з рефератами, активність у загальної дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо. Підсумкові оцінки за кожне семінарське заняття вносяться до журналу. Отримані студентом оцінки за окремі семінарські заняття враховуються при визначенні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

Матеріали, як напрацьовані студентом при підготовці до семінарського заняття, можуть бути ним використані при виступі на семінарі, підготовці до атестацій, при підготовці доповідей та повідомлень на засіданнях студентських наукових гуртків, на студентських науково-практичних конференціях.

Непідготовленість студента до заняття, а також відсутність на занятті є академічною заборгованістю і вимагає індивідуального відпрацювання теми семінарського заняття на консультаціях. До складання модульних контрольних робіт допускається студент, який не має заборгованості з семінарських занять.

Консультації - специфічний вид навчального заняття, індивідуальна робота зі студентом,покликана допомогти студентам в організації самостійної роботи щодо вивчення навчального курсу, підготуватися до виступу з доповідями.

Оцінка виступів студентів на семінарському занятті здійснюється за п'ятибальною системою.

Оцінка "відмінно" виставляться за таких умов: відповідь повна, правильна, розуміння матеріалу глибоке, основні уміння сформовані та засвоєні; викладення матеріалу логічно послідовне, доведене, обґрунтоване, висновки й узагальнення точні й пов'язані зі змістом дисципліни.

Оцінка "добре" - відповідь задовольняє вищезазначені вимоги, проте виклад недостатньо систематизований, окремі уміння не досить сформовані, у визначенні понять, використанні термінології та в узагальненнях мають місце окремі неточності, що легко виправляються за допомогою додаткових запитань викладача.

Оцінка "задовільно" - відповідь свідчить про розуміння основних положень питання, однак спостерігається значна неповнота знань; визначення понять нечіткі, неточні, уміння сформовані недостатньо, висновки й узагальнення аргументовані слабо, в них допускаються помилки.

Оцінка "незадовільно" - відповідь неправильна, знання мають фрагментарний, неповний характер, студент показує незнання основного матеріалу з дисципліни, є грубі помилки у визначенні понять, невміння працювати з навчальною та науковою літературою.

Успішність роботи на семінарському занятті буде багато в чому залежати від творчого підходу до вивчення теми: умінь розуміти тексти та використовувати свої конспекти, робити самостійні висновки, узагальнювати окремі висловлювання різних точок зору, надавати порівняльні характеристики об’єктам соціальних досліджень, вміти застосовувати теоретичні знання до соціальної дійсності нашого суспільства, висловлювати свою точку зору щодо обговорюваного питання.

 

С Е М І Н А Р № 1

"СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА. ІСТОРІЯ СОЦІОЛОГІЇ "

 

1. Соціальна концепція марксизму. Діалектико-матеріалістичній метод аналізу суспільства.

2. Теорія суспільства та його розвитку (Огюст Конт).

3. Органічна школа та теорія еволюції Герберта Спенсера.

4. Соціал-дарвінізм (Г. Тард, Л. Гумплович). Расово-антропологічна

школа (А. Гобіно, Ф. Бояс, Х. Чемберлен).

5. Психологічні школи в соціології: теорія мас й натовпу.

6. Теорія первинних груп (Ч.Х. Кулі.) та біхевіоризму Скінера.

7. Формальна соціологія (Ф. Тенніс, Г. Зіммель).

8. Структурно-функціональний аналіз суспільства (Е. Дюркгейм, Т. Парсонс,

Р. Мертон).

9. Теорія соціальної дії та розвитку суспільства М. Вебера.

10. Гуманістична соціологія Ф. Знанецького.

11. Конструктивізм та інтеракціонізм Дж. Міда.

12. Теорія еліт (Г. Моска, В. Паретто).

13. Чикагзька школа соціальної екології (Р. Парк, Л. Козер).

14. Теорія людських відносин (А. Мейо).

15. Теорія конфлікту (Р. Дарендорф, Р. Парк, Л. Козер).

16. Теорія соціального обміну та справедливості (Д. Хоманс та інші).

17. Пошук синтезу в сучасній соціології (теорії П. Бурд’є, Е. Гідденс).

18. Соціологія комунікації (Ю. Хабермас) та повсякденного життя (А. Щюц).

19. Теорія пасіонарності Л. Гумільова.

20. Теорія соціальної мобільності та культурної динаміки П. Сорокіна.

Загальна обов’язкова робота з підготовки до семінару для всіх студентів - написати свій конспект з короткими відповідями по кожному питанню. Бажаючі виступити з доповіддю пишуть більш докладний реферат по любому питанню теми.

Ціль заняття: Зрозуміти специфіку соціологічного підходу до вивчання суспільства та внутрішню структурну складність сучасної соціології, різноманіття основних підходів до аналізу соціальних процесів. Вивчаючи труди соціологів студенти зможуть засвоїти логіку розвитку соціології як науки та ії методи аналізу суспільства, побачити міждисциплінарні зв’язки та впливи соціальних та гуманітарних наук та внутрішні дискусійні стосунки та багатоголосицю соціологічних теорій та шкіл. Бажане не обмежуватися історичним аспектом (твори та погляди титанів та творців соціології О.Конта, Э.Дюркгейма, П.Сорокіна, М.Вебера, Т.Парсонса), а і порівнювати їх теорії з сучасними теоріями та напрямами у соціології (Хабермас, Гідденс, Бурд’є, Щюц, Белл, Кастельс, Блау, Монсон), виявляючи як трансформуються ідеї разом зі змінами суспільства. Аналізуючи взаємини соціології з іншими науками через специфіку трактування окремих тем і проблем, звертайте увагу на принципові відмінності соціологічного розуміння. В той же час, зверніть увагу на появу наприкінці ХХ ст. нових напрямів та професій на стику наук, міждисциплінарність, як нову рису розвитку. Наприклад: з’явилися економічна -, політична -, этно - соціології; системотехніка, конфліктологія, футурологія, соціальна робота, соціоінженерія (на базі прикладної соціології), менеджмент тощо, де соціологія поєднається з іншими науками для вивчання соціальної дійсності.

Основні поняття теми: «соціальне», «соціальний факт», «соціальна взаємодія» «соціальні процеси», «соціальна реальність», «предмет соціології».

Основна література:

Гіденс Е. Соціологія. К.: Основи,1998,-818с.

Соціологія/ За ред. Юрій М.Ф.- К.,- Кондор- 2007-с.8-38,43-66

Основи загальної та галузевої соціології/Лукашевич М.И. К, МАУП-2007-с.9-26

Соціологія. Посібник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В.Г. Городяненка–К.:Академія-2011.–С.9-99. -Режим доступу: http//readbookz/com/books/195.html

Соціологія. Посібник для ВНЗ. За ред.Черниш Н.Й. Київ-Львів.- 2008, С. 10-67.

Перегуда Є.В. Соціологія: навчальний посібник / Є.В. Перегуда та ін. –

П26 К.: КНУБА, 2012. –С.5-21.

Осипов Г. История социологии в Западной Европе и США. Режим доступу: http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Sociolog/Osipov/index.php

Захарченко М.В., Погорілий О.І. Історія соціології (від античності до початку ХХ ст.) – К.:Либідь, 1993, С. 148-158, 159-160, с. 279-324.

Очерки истории социологической мысли. К.:1992,- С. 181-197.

Социологи ХХ века (биографический словарь):Учебное пособие.Д.:ДГУ, 1999. -128 С.

М.Вебер. Соціологія. Загальноісторичні аналізи - К.:ИС НАНУ, 1999,-594 С.

Європейська теоретична соціологія ХХ-ХХІ ст. - Харків. – 2008. - 328с.

Курс лекцій з соціології. Чернова Л.Є. Дн-к. ПДАБА, 2010.- Лекція 1 і 2 (див. на сайті бібліотеки ПДАБА або на сайті Черновой Л.Є. - sociosofialech.jimdo.com).

Додаткова література:

Конт О. Общий обзор позитивизма. – М.: Книжный дом. – 2011. – 488с.

Зиммель Г. Проблемы социологии // Избранное- М., 1996.

Blau P.M. Multilevel Structural Analysis//Social Networks.-1993, № 15,-P. 201-215.

Современная социальная теория: П.Бурдье, Э.Гидденс, Ю.Хабермас. Новосибирск, 1995-120с.

Пер Монсон. Лодка на аллеях парка. Введение в социологию. М.,1994

Р.Арон. Основные этапы развития социологической мысли. М.,- 1973

Дюркгейм Э. Социология- Метод. М.1995,с.8-155,167-198.

Спенсер Г. Научные основания нравственности. - В 3 т. - М. – 2008.

Социология: словарь- справочник. т.1-4, М.: Наука,- 2001.

Кучеренко В., Танчер В. Памяти метра: идеи Р. Мертона в социологии // Соціологія: теоріия, методи, маркетинг. – 2003. – № 3. – С. 45-56.

 

 

С Е М І Н А Р № 2.

 

МАКРОСОЦІОЛОГІЯ.

"Структура суспільства та тенденції (тренди) його розвитку"

1.Суспільство як цілісна система, ії ознаки та умови існування. Елементи соціальної системи: соц. суб’єкти, соц. інститути та спільноти, соц. відносини, соц. дії.

2.Типи соціальних систем і джерела та форми розвитку суспільства. Цивілізації, формації та типи культур. Трансформація українського суспільства у пострадянські часи.

3.Соціальна структура суспільства. Теорії соціальної стратифікації і мобільності. Соціальні відмінності та нерівність. Критерії класового та стратифікаційного розподілу суспільства.

4. Етносоціологія. Етнос та нації. Етнічні групи та етногенез. Міжетнічні процеси та стосунки.

5.Соціально-демографічні процеси та соціокультурні групи, їх вплив на

життя суспільства. Уніфікація та зростання різноманіття як наслідок глобалізації.

 

Ціль заняття: Зрозуміти тенденції соціальних змін в Україні та світі та їх соціальні наслідки, формування громадянської самосвідомості та відповідальності через розуміння своєї участі та впливу на життя країни, хоч би на рівні акторів. Ця тема курсу показує як пов’язані між собою макро – та мікро- (життя окремої людини) процеси у суспільстві.

Практичне групове завдання допомагає засвоїти що суспільство дійсно є система й змінюватися воно може лише системно. Для цього використовується ділова гра. Група поділяється завчасно на три команди, кожна з яких готує к семінару системну модель суспільства в її основних рисах (соц. показниках) по певної схемі (Див.Табл.1.) для певного історичного періоду. За допомогою вивчання літератури та додаткових джерел, опитувань батьків студенти в аудиторії аналізують за допомогою компаративного аналізу три періоди (приблизно по 20 лет) в розвитку нашій країни:

1) СРСР пізнього соціалізму (застій 1965-1986);

2) перебудову та створення незалежної держави в Україні (1987-2010г.) в умовах системної кризи та пошуку моделі розвитку;

3) майбутня модель України – 2010-2030рр. (суспільство, в якому вони хочуть жити) при цьому спиратися на реальні можливості та сценарії, футурологічні та теоретичні моделі постіндустріального суспільства вже реалізовані у світі, процес реформ в Україні та світовий досвід. Треба розуміти, що зміни в Україні наслідок змін соціальної системи, іі трансформації в нову систему й це не наша особливість а світовий процес.

 

Заняття допомагає на основі теорії стратифікації навчитися визначать соціальне положення класу, страти, групи, родини, та знати які зміни йдуть зараз у соц. структурі й як це впливає на кожного з нас. Для цього буде корисним познайомитись з комуністичною і іншими утопіями досягнення повної соціальної рівності минулого та моделлю «рівних можливостей» популярної у ЄС зараз. Можна звернутися к дослідженням бр.Ленскі, П.Сорокіна,Томаса та Знанецького відносно соц.мобільності у різних соц. системах. Обов’язково всім слід законспектувати та вивчити, порівняти між собою критерії класового та стратифікаційного аналізу В.Леніна, М.Вебера, Т.Парсонса, Гіденса та сучасні. Їх можна знайти у посібнику Чернової Л.Є. Лекція 4,питання 3.Це допомагає на науковому ґрунті розуміти причини розшарування суспільства на не рівні за статусом соціальні групи,визначати вірне своє місце та оцінити свої шанси в життєвої перспективі на майбутнє.. Четверте питання стосується дуже актуальної та болісної теми етнонаціональних процесів та само ідентичності. Як співі носяться етнічне та національне. Трактування «нації» у науці, чинники та форми етногенезу, та як ці процеси йдуть в Україні. Ці питання допомагають формуванню етнонаціональної толерантності, втілення ідеї рівноправ’я всіх етносів та націй та самоідентичності особистостей. Розуміння коренів своїх національних почуттів й прина­лежності. Демократичний сучасний принцип – самовизначення особистості в її багатьох ідентичнос­тях. Знайомство зі світовими тенденціями від національної однорідності к поліетнічності держав, від домінування та дискримінації до рівноправ’я й партнерства допомагає критичному ставленню до расово антропологічних теорій уродженої нерівності, та ставленню до інших етносів як «ворожих», «примітивних»- неприпустимо. Усвідомлення цінності різноманіття та багатства світової культури як синтезу всіх національних культур,а національної культури України як синтез культур всіх етнонаціональних груп країни допомагає подоланню расових, релігійних, етнонаціональних стерео­типів та забубонів. Дискусія відносно асиміляції та уніфікації допомагає прийти к західному сучасному громадянсько - політичному трактуванню нації, а не етнічному, як раніше у СРСР. При вивчанні п’ятого питання студенти узнають як впливають демографічні ознаки на статус і соціальне положення у суспільстві, як у стратифікаційних відмінностях відлунається релігійна приналежність, культура та образ життя індивідів.

Теми рефератів и доповідей:

1. Теорії конвергенціі та футурологічні моделі майбутнього суспільства Римського клубу.

2. Трансформація соціальної системи в Україні: досягнення, проблеми, напрямок.

3. Нація та етнонаціональна ідентичність. Національна свідомість та міжнаціональні конфлікти.

4. Права національних меншин и національна політика в Україні.

 

Основні поняття теми: «соціальні суб’єкти»,«соціальний інститут», «соці­альні дія»,«соціальні рухи та організації», «соціальна структура», «соціальні спільноти», «стратифікація», «соціальна мобільність», «соціальна нерівність»,«статус»,«репутація», «престиж», «маргінал», «етнос», «національна меншина», «корінна нація», «титульна нація», «етнонаціональна самосвідомість».

Основна література:

Арсеенко А.Г. Вызовы глобализации и Украина / А.Г. Арсеенко, Н.В. Толстых, А.Н. Малюк; НАН Украины, Ин-т социологии. - К.: ИС НАНУ, 2011. – 516 с.

Соціологія. за ред. Юрій М.Ф.-. К.,- Кондор- 2007-с.82-90,169-177

Соціологія. За ред. проф. Черниш Н.Й. Київ-Львів. - 2008, С. 10-67.

Перегуда Є.В. Соціологія: навчальний посібник / Є.В. Перегуда та ін. –

П26 К.: КНУБА, 2012. –С.22-35,59-70,87-101.

Курс лекцій з соціології. Чернова Л.Є.Дніпропетровськ, ПДАБА,лекції 3 і 4.

Соціологія. Посібник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В.Г. Городяненка. – К., -Академія,- 2010,-с.113-121,129-133,141-151,157-166,176-181,184-199,204-213,340-348.http//readbookz/com/books/195.html

Культура, суспільство, особистість. - К.:ІС НАНУ,-2006 с.7-49- є в 605.

Українське суспільство–соціологічний моніторінг / Ред. В. Ворона, Е.Головахи, М. Шульга. – К.: ІС НАН України,- 2013. - 280с.

Шульга Н.А. Дрейф на обочину: 20 лет изменений в Украине.-К.: Бизнесполитграф,-2011,- 466с.

Глобалізація: сучасні теорії, ідеологія, практика. Лекція 1// Структурні виміри сучасного суспільства. - К.: ІС НАНУ. – 2006. - С. 7-43. є в 605.

Громадянське суспільство: теорія, інститути та моделі розвитку. Лекція 2 // Структурні виміри сучасного суспільства. - К.: ІС НАНУ. – 2006. - С. 44-73.

Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество, культура. - М.: ГУ ВШЭ. – 2000. - 608с.

Масионис Дж. Социология. - 9-е изд.- Спб: Питер. – 2004.– С. 139-170, 464-507.

Соціальні виміри суспільства: Зб. наук. праць, Вип. 4(15)/ НАН України, Ін-т соціології; Ред.: М.О. Шульга (голов. ред.) та ін. - К.: ІС НАНУ, 2012. – 464 с. – ISSN 2078-6948.

Інтернет джерела: www. i-soc. com.ua; www. ukraine. ua; www. ukrstat. ua.

Додаткова література:

Арбеніна В.Л. Етносоціологія. - Харків.: ХНУ. - 2009. - 230с.

Бедность в Украине / Метод посібник/ Укладач Л.Е.Черновой. Д.,1998,

Бова. Доходи і домагання: порівняльне дослідження…// Соціологія: теорія, методи, маркетинг. -2009, - №1, с.158-168

Бэлл. Д. Грядущее постиндустриальное общество. М.,- 2002

Варшавский А.Е. Негативное влияние значительного неравенства доходов на ииновационное развитие //Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління. Матеріали міжнародної конференції.-Харьків.-2008,- с.7-30

Евтух В. Б. Етнічний довідник. – К., 2009.

Кастельс М.Информационная эпоха. М.2001г.

Колодий І. Середній клас. - ж: Социология: теория, методы, маркетинг,2007,-№ 3,-с.128-142

Коваленко, Савчинський Р. Багатомірний аналіз соціальної стратифікації укр.. суспільства. ж: Соціологія: теория, методы, маркетинг,2007,-№ 3, -с.5-23

Куценко О. Україна в трансформаційних процесах…// ж:Социология: теория, методы, маркетинг, - 2007, - № 1, с.18-35

Куценко О.Д. Общество неравных.- Электронный ресурс – Режим доступа: www.socnet.narod.ru/library.

Castells M. The Rise of Network Society.-Maiden. 1996

Масионис Дж. Социология. - 9-е изд. - Спб: Питер. – 2004. – С. 336-431.

Мєшков Ю. Пострадянське суспільство… // Соціологія: теорія, методи, маркетинг,- 2008, №3,- с.183-192

Нельга О. Етнічній склад: Етнічна структура суспільства// Соціологія: теорія…, 2009, №1,- с.115-126

Соціальні зміни в Україні та Європі у 2005-2007 роках. - К.: - 2008.

Рівень життя в Україні як метод соціальної політики //Чернова Л.Є. /Методичні вказівки. ПДАБА,2005- в 605 или ел. библиотеке.

Симончук Е. Рабочий класс в Украине. - ж: Социология: теория, методы, маркетинг. – 2005. - № 4. - С. 5-25.

Симончук Е.В.Средний класс: люди и статусі. К., -ІС НАНУ,- 2003,- 464с.

Рудницька Т. М. Етнічні спільноти України: тенденції соціальних змін.–К., 1998.

Українське суспільство в європейському просторі//під ред. Головахи Е., Макєєва С. - К.: ІС НАН України – 2007.

Хантингтон С. Столкновение цивилизаций. К., 2003

Цьома А.П.Рівень життя населення України. http:// inkonf.org/tsoma-ap-riven

Чернова Л.Е. Информационное общество и глобализация// Світова цивілізація і міжнародні відносини.Д.: ДНУ,- 2002,- №1,- С.121-127- sociosofialech.jimdo.com.

 

ГАЛУЗЕВА СОЦІОЛОГІЯ. ТЕОРІЇ СЕРЕДНЬОГО РІВНЯ.

С Е М І Н А Р № 3


Дата добавления: 2015-10-23; просмотров: 169 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Имя Место нахождения Дата Комментарий| Тема 7. Трудова дисципліна

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.03 сек.)